Постанова № 102750002, 25.01.2022, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/470/22

провадження №3/0274/393/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Базюк Ю.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції (м. Бердичів) ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка незаміжня, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

10.01.2022 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків по відношенню до дітей: ОСОБА_2 , 2010 року народження, ОСОБА_3 , 2005 року народження, ОСОБА_4 , 2008 року народження, а саме не забезпечила необхідних умов життя неповнолітніх дітей, які визначені ст. 150 СК України, що виразилося в антисанітарному стані помешкання, в якому проживають діти. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 погодилася з тим, що в будинку, в якому вона проживає разом з дітьми, брудно та непридатні умови для проживання дітей. Пообіцяла, що наведе лад в помешканні.

Допитана в судовому засіданні начальник сектору ювенальної превенції відділу превенції Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Чубоха О.Я. додатково до протоколу пояснила, що будинок в якому проживає ОСОБА_1 з дітьми складається з однієї кімнати. Крім них в цій кінаті, ще проживають мати ОСОБА_1 та її дядько. В кімнаті безлад, немитий посуд, брудна постіль, розкидані речі, на стінах пліснява, павуки. Донька ОСОБА_2 не має елементарних умов для дотримання гігієни. Син ОСОБА_3 спить біля плити, яка перебуває в аварійному стані.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені СК України, Законом України "Про охорону дитинства".

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані; виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною першою ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 10.01.2022; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , світлинами із зображенням обстановки в помешканні в якому проживає ОСОБА_1 з дітьми.

Суд виключає з опису обставин, викладених в протоколі, посилання на те, що ОСОБА_1 не забезпечила необхідних умов навчання, оскільки такі обставини не пітверджені матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітніх дітей.

Обставин, що пом`якшують, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого порушення, особу винної, яка незаміжня, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працює, до адміністративної відповідальності за невиконання обов`язків щодо виховання дитини притягається вперше, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та накладає на неї стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2022 році - 2481 грн)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 26, ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496 грн 20 коп.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві/ м.Київ /22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Ю.П. Базюк