Рішення № 102749953, 20.01.2022, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/6126/21

провадження № 2-а/0274/5/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2022 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., за участю секретаря судового засідання Лободи В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 05.08.2021 у справі про порушення митних правил №0308/10000/21, якою його визнано винним у вчинені правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі триста відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 13 285,80 грн; провадження в справі закрити.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що постановою про порушення митних правил від 05.08.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України з тих підстав, що він з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів заявив в митній декларації UA100530/2021/305716 неправдиві відомості щодо календарного року виготовлення транспортного засобу "Renault" модель "Megan", кузов № НОМЕР_1 , та на нього накладено штраф у розмірі 300% суми несплачених митних платежів у сумі 13 285,80 грн.

Вказану постанову вважає незаконною, з огляду на таке.

Так, дійсно 14.05.2019 ним, як представником ТОВ "ПОЛІССЯБРОКСЕРВІС", при оформленні документів для проведення розмитнення транспортного засобу у графі 31 ЕМД № UA100530/2021/305716 вказано календарний і модельний рік виготовлення автомобіля - 2018, а не 2017, виходячи саме з правил, вказаних у п. 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, тобто - з дати першої реєстрації ТЗ, визначеної в реєстраційних документах.

Окрім того зазначає, що посилання митного органу на лист інформацію, з мережі «Інтернет», на лист ТОВ «Полісся Моторс груп» №93/21 від 01.03.2021 не може вважатися належними доказом зазначення недостовірних відомостей, оскільки у останньому вказано, що підприємство «Renault» не має статусу представника виробника, у них відсутні будь-які первинні документи, відповідно до яких було б можливо надати вичерпну відповідь, вони не є належним суб`єктом для направлення запитів із зазначених питань, надана інформація не має жодного офіційного підтвердження та можливості її перевірити, а тому не несуть відповідальність за її достовірність.

Ухвалою судді від 18.10.2021 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи позивач та представник відповідача до суду не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Від представника позивача надійшла заява від 20.01.2022 про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач причини неявки у судове засідання не повідомив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що постановою начальника Житомирської митниці Державної митної служби України про порушення митних правил № 0308/10000/21 від 05.08.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено стягнення виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (13 285,80 грн).

Відповідно до оскаржуваної постанови, декларант ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів в сумі 4 428,60 грн., в тому числі акциз - 3 690,50 грн та ПДВ 738,10 грн, шляхом заявлення в митній декларації UA100530/2021/305716 неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення легкового автомобіля марки «Renault» модель «Megan», кузов № НОМЕР_1 , зокрема, зазначено календарний рік виготовлення - 2018. Однак, згідно листа ТОВ «Полісся моторс груп» №93/21 від 01.03.2021 та ПАТ «Рено Україна» №77 від 15.03.2021, дата виготовлення даного транспортного засобу - 2017 р.

Лист ТОВ «Полісся моторс груп» №93/21 від 01.03.2021 містить відомості, що підприємство є офіційним дилером з продажу та обслуговування автомобілів марки «Renault» у Житомирській області. Відповідно до бази Renault дата виробництва автомобіля марки Renault модель «Megan», кузов № НОМЕР_1 - 2017. (а.с.103)

Лист АТ «Рено Україна» №77 від 15.03.2021 містить відомості, що автомобіль марки Renault Megan, номер кузова № НОМЕР_1 виготовлено заводом виробником Renault у листопаді 2017 для продажу на ринку Данії та продано клієнту у січні 2018 р.. У доступних АТ «Рено Україна» джерелах інформація про дату реєстрації транспортного засобу та дату введення в експлуатацію відсутня. (а.с.105)

На підставі вказаних даних відповідач дійшов висновку, що при розмитненні автомобіля марки Renault Megan, номер кузова № НОМЕР_1 ОСОБА_1 неправильно вказав рік виготовлення автомобіля, що призвело до заниження митних платежів, які слід було сплатити при ввезенні автомобіля.

Так, в аспекті заявлених позовних вимог, з огляду на фактичні обставини справи, суд вказує на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Диспозиція вказаної норми передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно зі статтею 485 МК України, у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Згідно із ч.1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом, або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 ст. 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч. 6 ст.264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до положень ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Під час проведення документальної перевірки посадові особи органу доходів і зборів повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки. У разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.

Згідно із ст. 352 цього Кодексу для підготовки висновків за результатами перевірок посадовими особами органів доходів і зборів можуть використовувати, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкову інформацію; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України. З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності на запит органу доходів і зборів в порядку статті 334 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 495 цього Кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до положень ст. 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч. 2 ст. 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

За положеннями пп. 215.3.5-1 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України розмір акцизного податку та ПДВ, які нараховуються при митному оформленні моторних транспортних засобів на митну територію України визначається з урахуванням задекларованої митної вартості і коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а також залежить від року виготовлення транспортного засобу.

Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, затверджено «Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, що переміщаються громадянами через митний кордон України» ( далі Правила)

Визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ) врегульовано пунктом 8 цих Правил.

Вказаним пунктом передбачено, що визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.

У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 (z1074-03 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.

Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм у разі, якщо неможливо визначити рік виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером, датою виготовлення автомобіля, який був у користуванні та ввозиться на митну територію України є дата його першої реєстрації, вказана в реєстраційних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

У спірному випадку такими документами є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 10.01.2018, в якому зазначено дата першої реєстрації - 10.01.2018.

Згідно із ст. 478 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України, характеризуються умисною (активною) формою вини, зокрема, у спірному випадку - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

За встановлених в цій справі обставин суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих доказів, які свідчили б саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), а сам факт неправильного зазначення року виготовлення транспортного засобу, не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що постанову № 0308/10000/21 від 05.08.2021 начальника Житомирської митниці Державної митної служби України про порушення ОСОБА_1 митних правил, притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (13 285,80 грн) необхідно скасувати у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 72-77, 90, 242-246, 268-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0308/10000/21 від 05.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Житомирської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 272 КАС України, та може бути оскаржене до апеляційного суду за правилами, встановленими статтями 296-297 КАС України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Житомирська митниця Державної митної служби України, м.Житомир, вул.Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 44005610.

Суддя Большакова Т.Б.