Рішення № 102748858, 25.01.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8897/21

Провадження № 2-а/201/7/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шевцової Ірини Вікторівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 01 вересня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шевцової Ірини Вікторівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що 23 серпня 2021 року відносно нього інспектором 2 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області Шевцовою І.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4675834 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. Позивач не згоден з правопорушенням, постанову вважає необґрунтованою, такою, що складена з порушенням норм законодавства, оскільки в зазначені в оскаржуваній постанові дату та час він керував автомобілем «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , а не автомобілем «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , як зазначено у постанові. Тому позивач просить скасувати постанову серії ЕАО № 4675834 від 23 серпня 2021 року.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2021 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою судді від 06 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

Ухвалою судді від 28 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі за указаною позовною заявою.

Від представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 30 листопада 2021 року до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, 30 листопада 2021 року від представника Департамента патрульної поліції Національної поліції України до суду надішли письмові пояснення та заява про залучення до участі у справі Департамент патрульної поліції Національної поліції України у якості третьої особи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4675834 від 23 серпня 2021 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , 23 серпня 2021 року о 11 год. 06 хв. с. Братське, шосе Запорізьке, 5, керував вказаним ТЗ в зоні дії знаків 5.45 та 5.70 рухався зі швидкістю 116 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 66 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam 007375, чим порушив п. 12.4 ПДР, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно із ч. 4 статті 122 КУпАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно із п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Проте відповідачем на обґрунтування правомірності винесеної постанови не було надано будь-яких доказів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 4 ст. 73 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належить ТЗ «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

З наданого представником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України диску з відео та фото фіксацією правопорушення встановлено, шо швидкісний режим 23 серпня 2021 року було порушено водієм автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , а не автомобіля «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно ст.40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи наведене, слід дійти до висновку що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення при керуванні ним ТЗ «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , а тому слід дійти до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання представника Департамента патрульної поліції Національної поліції України про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки Шевцова І.В. є співробітником Департамента патрульної поліції Національної поліції України та оскаржуються її дії при виконанні службових повноважень, у зв`язку із чим не потребує додаткового залучення департаменту до участі у справі.

Крім того, на підставі ст. 139 КАС України у зв`язку з задоволенням позову з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 454 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шевцової Ірини Вікторівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному серії ЕАО № 4675834 від 23 серпня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн. за порушення ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції Національної поліції України (03048 м. Київ вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.С. Федоріщев