Рішення № 102747280, 17.01.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/3100/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (Запорізька область, місто Енергодар) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" (місто Харків) про та за зустрічною позовною заявою до про стягнення 282 977,88 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" (місто Харків) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (Запорізька область, місто Енергодар) стягнення 264 711,92 грн. за участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) – Шестак О.Л., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку самопредставництва;

відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Феленко С.О., довіреність б/н від 27.08.21, адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" (ТОВ "ЕТК" / відповідача) пені за прострочення поставки продукції за Договором поставки № 20/05/92 від 12.05.2020 в сумі 146 213,12 грн., а також штрафу за прострочення поставки більше 30 днів в сумі 136 764,76 грн. Також позивач просить суд покласти на ТОВ "ЕТК" судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 серпня 2021 року позовну заяву ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3100/21. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

07 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" пред`явило зустрічний позов у справі № 922/3100/21, згідно якого просить Суд стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" штрафні санкції за порушення строків оплати поставленої за Договором поставки № 20/05/92 від 12.05.2020 продукції у вигляді 3% річних на суму 21 637,43 грн., інфляційні втрати в сумі 105 588,49 грн., пеню 0,1% в сумі 721,24 грн. і штраф 7% у сумі 136 764,76 грн.

Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 922/3100/21. Здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 922/3100/21 за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Від позивача (за первісним позовом) надійшло клопотання (вх.№6114 від 22.09.2021) про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю реалізації свого права на подання відзиву у встановлений судом строк.

27.09.2021 від ТОВ «Енерготехконтроль» надійшли письмові пояснення по справі (вх.№22521), у яких відповідач (за первісним позовом) просить відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш».

Вказує, що позивачем при розрахунку пені застосовано неправильну формулу розрахунку. Так, за змістом умов Договору, зокрема п. 7.2. не передбачено, що за один день прострочення, пеня становить 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої продукції. Тобто, розрахунок пені повинен здійснюватись з урахування 365 днів у році, та загальний розмір пені повинен становити 400,58 грн. Відповідачем долучений контррозрахунок пені за Договором поставки №20/05/92 від 12.05.2020.

В підготовчому засіданні 27.09.2021 господарським судом задоволено клопотання ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» (вх.№ 6114), і з метою належної підготовки справи до розгляду по суті відкладено розгляд справи № 922/3100/21 на 11 жовтня 2021 року о 12:00, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідну ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу підготовчого засідання у справі № 922/3100/21.

04 жовтня 2021 року до Господарського суду Харківської області надійшов відзив Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на позовну заяву (за вх. № 23159), згідно якого відповідач (за зустрічним позовом) просив: 3 % річних та індекс інфляції стягнути відповідно до розрахунків ВП АЕМ ( 3% річних у сумі 16122,19 грн., інфляційні втрати у сумі 61555,82 грн.); у стягненні пені і штрафу відмовити; судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач (за зустрічним позовом) із розрахунками 3% річних та інфляційних втрат не погодився, посилаючись на неправильність строків нарахування 3% річних та інфляційних втрат, надавши свій розрахунок.

Стосовно стягнення штрафу і пені зазначив, що аналіз змісту Договору №20/05/92 від 12.05.2020 дає підстави для висновку, що його умовами не встановлено штрафних санкцій за порушення строків виконання грошових зобов`язань Покупцем. Таким чином, у зв`язку з тим, що у Договорі №20/05/92 від 12.05.2020 умова про сплату Покупцем неустойки (пені, штрафу) за прострочення оплати продукції відсутня, у Постачальника відсутня правова підстава для застосування таких штрафних санкцій як пеня та штраф.

07.10.2021 від Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшло клопотання (вх.6417) про проведення підготовчого судового засідання (призначеного на 11.10.2021) у справі №922/3100/21 за відсутності представника ВП АЕМ, з огляду на неможливість забезпечити явку компетентного представника для участі у ньому.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2021, господарський суд з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, керуючись частиною третьою статті 177 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), продовжив підготовче провадження у справі № 922/3100/21 на 30 днів - по 07 грудня 2021 року; розгляд справи відклав на 01 листопада 2021 року о 12:30 годині, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

27.10.2021 від ТОВ «Енерготехконтроль» надішла відповідь на відзив (вх.№6775), за змістом якої позивач (за первісним позовом) просить зустрічну позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Наголошує, що ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомнергомаш» не заперечується факт прострочення виконання ним обов`язків за договором поставки №20/005/92 від 12.05.2020 щодо строків оплати поставленої продукції.

Крім того, відповідно до видаткової накладної №31 від 08.09.2020 вбачається, що відповідач (за зустрічним позовом) отримав продукцію – 10.09.2020, про що свідчить дата на видатковій накладній. При цьому, ярлик на придатну продукцію датований лише 23.09.2020 (через 13 днів з моменту отримання), хоча ярлик повинен бути складений протягом трьох робочих днів. Вказаний ярлик є внутрішнім документом, не був наданий позивачу при виконанні умов Договору, та з самого ярлика не вбачається, що він стосується саме продукції, яка була отримана відповідачем за видатковою накладною №31 від 08.09.2020. Таким чином, початок нарахування 3% річних та інфляційних втрат саме з 10.11.2020 є вірним.

Аналогічні доводи, викладені позивачем (за зустрічним позовом) стосовно дати отримання продукції (18.12.2020) за видатковою накладною № 78 від 17.12.2020, тому початок нарахування 3% річних та інфляційних втрат саме з 17.02.2020 є правильним.

Стосовно доводів відповідача про те, що розрахунок повинен здійснюватись з урахуванням суми 1 557 230,41 грн., а не суми 1 868676, 49 грн., оскільки на момент подання зустрічного позову податкова накладна за вказаною операцією не була зареєстрована, позивач (за зустрічним позовом) вказав, що умовами договору, зокрема пунктом 4.2 визначено лише можливість Покупця зменшити ціну договору на суму ПДВ, що не виключає його обов`язку сплачувати вартість отриманого товару, а також не змінює строку оплати в частині суми ПДВ.

Більше того, відповідачем отримано товару саме на загальну вартість 1 868 676,49 грн., а не на суму 1 557,230,41 грн., тому розрахунок 3% річних та інфляційних втрат було здійснено саме на цю суму (1 868 676,49 грн.).

Щодо нарахування пені і штрафу позивачем зазначено, що сторонами Договору було визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, яка передбачена як Договором, так і діючим законодавством України. Тому, посилаючись на ч.2 ст. 231 ГК України, нарахування пені і штрафу було здійснено правомірно.

До Господарського суду Харківської області надійшло клопотання ТОВ «Енерготехконтроль» (вх.№6812 від 01.11.2021) про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням представника на лікарняному.

У підготовчому засіданні 01.11.2021 господарським судом з урахуванням неявки представників сторін в підготовче засідання; приймаючи до уваги необхідність вирішення питань, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, а також забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи, задоволено клопотання ТОВ "Енерготехконтроль" і відкладено розгляд справи № 922/3100/21 в підготовчому засіданні на "15" листопада 2021 р. о 12:30 годині, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

11.11.2021 від представника позивача (з первісним позовом) надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника ВП АЕМ та заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №7009 від 11.11.2021).

З причин неможливості суддею Рильовою В.В. відправляти правосуддя у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю з 10 листопада по 10 грудня 2021 року (перебування на лікарняному відповідно до листків непрацездатності № 1454271-2002655091-1; № 1454271-2003149893-1 та № 1454271-2003438090-1), підготовче засідання у справі № 922/3100/21, призначене на 15 листопада 2021 року о 12:30 годині, не проводилось.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2021, учасників справи повідомлено про те, що наступне підтовче засідання у справі №922/3100/21 відбудеться 17.12.2021 об 11:30.

16.12.2021 засобами електронного зв`язку від представника позивача (за первісним позовом) надійшло клопотання (вх.№7815) про проведення підготовчого засідання за відсутності представника ВП АЕМ через неможливість забезпечити явку компетентного представника у підготовче судове засідання 17.12.2021.

В підготовчому засіданні 17.12.2021 судом задоволено клопотання представника ТОВ "Енерготехконтроль" (вх. № 21241) про відкладення розгляду справи; підготовче засідання у справі № 922/3100/21 відкладено на 20 грудня 2021 року о 12:00 годині, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідну ухвалу постановлено без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу підготовчого засідання у справі № 922/3100/21.

20 грудня 2021 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" про зміну позовних вимог (вх. № 29876), згідно якої позивач за зустрічним позовом зазначив, що ним, як Постачальником, належним чином виконано умови Договору поставки № 20/05/92 від 12.05.2020 по поставці продукції на загальну вартість 1 953 782,35 грн., а відповідач, як Покупець, продукцію отримав, однак розрахувався за поставлений товар лише частково, сплативши на користь ТОВ "Енерготехконтроль" грошові кошти в сумі 1 776 076,85 грн.

Отже, заборгованість ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" перед позивачем за зустрічним позовом згідно Договору поставки № 20/05/92 становить 177 705,50 грн. і підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" допустило порушення умов Договору щодо строків оплати за поставлену продукцію, і ТОВ "Енерготехконтроль" нараховано і заявлено до стягнення 3% річних в сумі 21 637,43 грн. та інфляційні втрати в сумі 105 588,49 грн. (розрахунок вже було подано із зустрічною позовною заявою).

Що стосується зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені (0,1%) в сумі 721,24 грн., і штрафу (7%) в сумі 136 764,76 грн., то позивач просить суд залишити їх без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2021 заяву про зміну зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" (вх. № 29876 від 20.12.2021) повернуто без розгляду.

За результатами підготовчого засідання 21.12.2021 Судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 922/3100/21 до розгляду по суті на 24 грудня 2021 року о 10:30 годині, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 ГПК України. Зазначену ухвалу постановлено без виходу до нарадчої кімнати і занесено до протоколу підготовчого засідання у справі № 922/3100/21.

До Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» (вх. №7984 від 23.12.2021), відповідно до якого позивач (за первісним позовом) просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

За результатами судового засідання 24.12.2021 судом задоволено клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш" (вх. № 7984); розгляд справи № 922/3100/21 в судовому засіданні відкладено на 17 січня 2022 року о 12:30 годині, на підставі пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначену ухвалу постановлено без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу підготовчого засідання у справі № 922/3100/21.

У судовому засіданні 17.01.2022 представник позивача (за первісним позовом) первісний позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував частково.

Представник відповідача (за первісним позовом) проти задоволення первісного позову заперечував. Зустрічний позов підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги,а також об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

12 травня 2020 року між ТОВ "Енерготехконтроль" (далі також - Постачальник) та Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі також- Покупець) було укладено Договір поставки № 20/05/92.

Відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов`язався поставити в передбачені даним договором строки Покупцю продукцію, передбачену п. 1.1 Договору, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити вказану продукцію (Розділ 1 Договору).

Згідно з пункту 3.1 Договору, загальна сума договору складає 1 953 782,35 грн. (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят дві гривні 35 копійок), в т.ч. ПДВ 325 630,39 грн. (триста двадцять п`ять тисяч шістсот тридцять гривень 39 копійок).

Оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (п. 4.1 Договору).

За змістом п. 4.2 Договору, Постачальник зобов`язаний надати Покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. У випадку, якщо Постачальником податкова накладна не буде зареєстрована в ЄРПН у порядку та строк, визначені чинною редакцією ПКУ, Покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену пунктом 3.1 цього договору, на суму ПДВ, на яку не було зареєстровано податкову накладну.

Крім того, судом встановлено, що 23.07.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №20/05/92 від 12.05.2020, що є його невід`ємною частиною, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк поставки продукції до 30.09.2020 та до 30.10.2020

Розділом 5 Договору визначено основні положення щодо поставки продукції.

Відповідно до пункту 5.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1, поставка продукції за цим договором здійснюється до 30.07.2020, 30.09.2020, 30.10.2020 партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.

Таким чином, строки поставки продукції мали бути здійснені, зокрема:-

-продукція за п. 1 договору у кількості 8 шт. - до 30.09.2020;

- продукція за п. 2 договору у кількості 4 шт. - до 30.09.2020;

-продукція за п. З договору у кількості 12 шт. - до 30.09.2020;

-продукція за п. 4 договору у кількості 2 шт. - до 30.09.2020;

-продукція за п. 5 договору у кількості 14 шт. - до 30.07.2020;

-продукція за п. 6 договору у кількості 15 шт. - до 30.07.2020;

-продукція за п. 7 договору у кількості 6 шт. - до 30.07.2020;

-продукція за п. 8 договору у кількості 24 шт. - до 30.07.2020;

-продукція за п. 9 договору у кількості 1 шт. - до 30.09.2020;

у кількості 1 шт. - до 30.10.2020;

-продукція за п. 10 договору у кількості 2 шт. - до 30.10.2020;

-продукція за п. 11 договору у кількості 1 шт. - до 30.07.2020;

у кількості 2 шт. - до 30.10.2020;

-продукція за п. 12 договору у кількості 1 шт. - до 30.07.2020;

у кількості 2 шт. - до 30.10.2020;

-продукція за п. 13 договору у кількості 2 шт. - до 30.10.2020;

-продукція за п. 14 договору у кількості 5 шт. - до 30.09.2020;

у кількості 35 шт. - до 30.10.2020;

-продукція за п. 15 договору у кількості 1 шт. - до 30.07.2020;

у кількості 1 шт. - до 30.09.2020; у кількості 1 шт. - до 30.10.2020.

Однак, зобов`язання щодо своєчасної поставки товару ТОВ «Енерготехконтроль» було порушено.

З матеріалів справи вбачається, що продукція на суму 85105,86 грн. поставлена відповідно до видаткової накладної від № 31 від 08.09.2020 (зазначена в чотирьох пунктах накладної - продукція за пунктами 5, 7, 8, 12 та 15 договору відповідно), повинна була бути поставлена до 30.07.2020, але була отримана Покупцем 10.09.2020, тобто з порушення строків, визначених Договором в редакції Додаткової угоди.

Крім того, продукція на суму 1868676,49 грн., поставлена відповідно до видаткової накладної від № 78 від 17.12.2020, була отримана Покупцем 18.12.2020, хоча повинна була бути отримана 30.07.2021, 30.09.2021 та 30.10.2021, а саме: частина продукції, зазначеної в накладній № 78, на суму 314717,46 грн. (зазначена в пунктах 1, 2, 3 та 11 накладної) повинна була бути поставлена до 30.07.2021; частина продукції, зазначеної в накладній № 78, на суму 802443,43 грн. (за пунктами 6 (1 штука), 7, 8, 9, 10, 12 (1 штука) та 14 (5 штук) накладної) повинна була бути поставлена до 30.09.2020; частина продукції, зазначеної в накладній № 78, на суму 751515,60 грн. (за пунктами 4, 5, 6 (1 штука), 12 (1 штука), 13, 14 (35 штук), та 15 накладної) повинна була бути поставлена до 30.10.2020.

Згідно з пунктом 7.2 договору поставки № 20/05/92 за порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до пунктів 5.1, 5.5, 5.6 цього договору, та/або недопоставку продукції Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У випадку порушення Покупцем строків оплати продукції він на вимогу Постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п. 7.1. Договору).

В зв`язку з порушенням договірних зобов`язань ВП АЕМ звертався до ТОВ «Енерготехконтроль» з претензією № 7060/15 від 14.12.2020 про стягнення штрафних санкцій у сумі 264136,05 грн.

Із відповіді ТОВ «Енерготехконтроль» № 2-2101 від 15.01.2021 вбачається, що відповідач (за первісним позовом) претензію позивача не визнав з посиланням на здійснення ним у грудні 2020 допоставки продукції за договором та незгоду із розрахунком штрафних санкцій.

Внаслідок прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, позивачем (за первісним позовом) нараховано та заявлено до стягнення пеню за прострочення поставки продукції за договором поставки № 20/05/92 від 12.05.2020 у сумі 146213,12 грн., а також штраф за прострочення поставки більше 30 днів в сумі 136764,76 грн., на загальну суму 282977,88 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість первісних позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 7.2. договору сторонами встановлено нарахування пені у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення та штрафу у розмірі 7% за прострочення поставки більше чим на 30 днів.

При цьому, перевіривши розрахунок відповідних штрафних санкцій, суд зазначає, що розрахунки Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» не суперечать нормам законодавства, є арифметично вірними, а відтак, первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача (за первісним позовом) пені у сумі 146213,12 грн., а також штрафу у сумі 136764,76 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача (за первісним позовом) про застосування позивачем (за первісним позовом) неправильної формули розрахунку пені є безпідставними, адже таке тлумачення пункту 7.2. Договору базується виключно на його суб`єктивній думці. Змістом наведеного пункту чітко передбачено, зокрема порядок, умови (за порушення строку поставки продукції) та розмір пені, яка підлягає стягненню за неналежне виконання зобов`язань зі своєчасної поставки товару (0,1 % від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення).

Щодо вимог за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" заявлено вимогу про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" за порушення строків оплати поставленої за Договором поставки № 20/05/92 від 12.05.2020 продукції 3% річних на суму 21 637,43 грн., інфляційні втрати в сумі 105 588,49 грн., пеню 0,1% в сумі 721,24 грн. і штраф 7% у сумі 136 764,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, факт поставки продукції та її отримання відповідачем (за зустрічним позовом) підтверджується видатковими накладними : №31 від 08.09.2020 на суму 85105,86 грн.; №78 від 017.12.2020 р. на суму 1868676,49 грн.

На виконання умов договору позивачем (за зустрічним позовом) з метою оплати поставленої продукції на адресу відповідача було виставлено рахунки-фактури №15 від 08.09.2020 р на суму 85 105,86 грн., №57 від 17.12.2020 р. на суму 1868676,49 грн.

Факт сплати відповідачем (за зустрічним позовом) грошових коштів на користь позивача (за зустрічним позовом) за поставлену згідно вказаного договору продукцію підтверджується платіжними дорученнями:

- №1954 від 07.05.2021 р. на суму 85105,86 грн.;

- №1955 від 07.05.2021 р. на суму 200 000,00 грн.;

- №2429 від 07.06.2021 р. на суму 640411,80 грн.;

- №2717 від 08.07.2021 р. на суму 668702,90 грн.;

- №3219 від 10.08.2021 р. на суму 48115,71 грн., тобто з порушенням встановленого строку.

Відповідачем (за зустрічним позовом) визнається факт отримання продукції у повному обсязі. За змістом ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторони договору мають право врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі № 910/2031/16 та у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 916/804/17).

Однак, саме зобов`язання зі сплати штрафних санкцій має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.

Якщо сторони не передбачили в договорі умов про можливість сплати пені та штрафу за порушення строку оплати продукції та не визначили їх розміру, то підстави для стягненим нені та штрафу у розмірі, не погодженому сторонами в договірному порядку або прямо встановленому законом, відсутні. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Враховуючи те, що умовами договору № 20/05/92 сплата покупцем штрафних санкцій за прострочення оплати продукції не передбачена, суд дійшов висновку, що у позивача (за зустрічним позовом) відсутні правові підстави для стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) пені 0,1% в сумі 721,24 грн. і штрафу 7% у сумі 136 764,76 грн.

Водночас, відповідачем (за зустрічним позовом) заявлені вимоги про стягнення із позивача (за зустрічним позовом) 3% річних на суму 21 637,43 грн., інфляційні втрати в сумі 105 588,49 грн. на підставі п. 7.4. Договору. Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем (за зустрічним позовом), судом встановлено, що він є арифметично невірним з огляду на наступне.

Відповідно до «Положенням про організацію вхідного контролю продукції» ПЛ-Д.43.19.001-20, що діє у ВП АЕМ відповідачем (за зустрічним позовом) запроваджено спеціальну процедуру контролю якості продукції, а умови розрахунку за поставлену продукцію пов`язані із завершенням процедури контролю якості поставленої продукції, так як оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (пункт 4.1 Договору).

За змістом пункту 7.10 Положення, «ярлик на придатну продукцію» або «Акт на невідповідну продукцію» є остаточними документами за результатами ВК, до яких додаються проміжні документи.

Тобто, факт відповідності продукції всім встановленим вимогам, які повинні бути перевірені при проведенні вхідного контролю засвідчується «Ярликом на придатку продукцію», та з моменту складання якого (у разі встановлення належності якості продукції) починається відрахунок строку на оплату товару у розумінні пункту 4.1. Договору поставки.

Продукція на суму 85105,86 грн. (за видатковою накладною № 31 від 08.09.2020) була отримана відповідачем (за зустрічним позовом) – 10.09.2020, про що свідчить дата отримання, проставлена під підписом представника ВП АЕМ на видатковій накладній.

Суд вважає висновки позивача (за зустрічним позовом) щодо визначення остаточного терміну, до якого відповідач мав здійснити оплату прийнятої продукції необґрунтованими, оскільки процедура приймання продукції за якістю за прийнятою у відповідача процедурою завершена 23.09.2020, що підтверджується «Ярликом на придатну продукцію» №60/20 від 23.09.2020 (т.1, а.с.170), за змістом якого за проходженням етапу ВК-2 інструмент в асортименті – 9 шт. прийнято до використання- 23.09.2020. Тому, суд зазначає, що оскільки в договорі чітко визначено та узгоджено сторонами, що оплата здійснюється не раніше завершення приймання продукції за прийнятою у відповідача процедурою вхідного контролю, а приймання продукції завершено 23.09.2020, обов`язок з оплати її вартості виник у відповідача (за зустрічним позовом) з урахуванням вихідних днів починаючи з 24.11.2020. За таких обставин, здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає сума 1147,18 грн. - 3% річних за період з 24.11.2020 по 06.05.2021 .

Продукція на суму 1868676,49 грн. (з ПДВ) (за видатковою накладною № 78 від 17.12.2020) була отримана відповідачем (за зустрічним позовом) – 18.12.2020, про що свідчить дата отримання, проставлена під підписом представника ВП АЕМ на видатковій накладній.

Виходячи з п. 4.2. Договору, за змістом якого у випадку, якщо Постачальником податкова накладна не буде зареєстрована в ЄРПН у порядку та строк, визначені чинною редакцією ПКУ, Покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену пунктом 3.1 цього договору, на суму ПДВ, на яку не було зареєстровано податкову накладну.

За змістом пункту 210.10 Податкового кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Матеріалами справи підтверджується, що податкова накладна від 17.12.2020 зареєстрована – 03.08.2021 , що підтверджується квитанцією № 1 від 03.08.2021 (т.ІІ, а.с.13), тобто податкова накладна не була зареєстрована Постачальником в ЄРПН у порядку та строк, визначеному чинною редакцією ПКУ.

Таким чином, з урахуванням несвоєчасної подачі ТОВ «Енерготехконтроль» податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, ВП АЕМ користуючись правом, передбаченим п. 4.2 Договору поставки №20/05/92 від 12.05.2020, зменшив вартість поставленої продукції без урахування ПДВ (311446,08 грн.).

Вхідний контроль продукції, отриманої 17.12.2020 був завершений – 21.12.2020, що підтверджується записом в «Ярлиці на придатку продукцію» №94/20 від 21.12.2020 (т.1, а.с.169).

За змістом умов пункту 4.1 договору, остаточна оплата продукції повинна була відбутися 19.02.2021.

З приписів ч. 1 ст. 253 ЦК України вбачається, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, початковою датою прострочення оплати є наступний день після останнього строку оплати, а саме - 20.02.2021.

З матеріалів справи вбачається, що ВП АЕМ були здійснені оплати поставленої продукції на суму 1557230,41 грн. (без ПДВ):

-07.05.2021 року на суму 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1955 від 07.05.2021;.

-07.06.2021 року на суму 640411,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2429 від 07.06.2021;

-08.07.2021 року на суму 668702,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2717 від 08.07.2021;

-10.08.2021 року на суму 48115,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3219 від 10.08.2021 (т.1, а.с.113-117).

Враховуючи зазначене, судом зроблено власний розрахунок 3% річних:

- з 20.02.2021 по 06.05.2021 на суму заборгованості 1557230,41 грн. сума 3% річних складає 9727,36 грн.;

- з 08.05.2021 по 06.06.2021 на суму заборгованості 1357230,41 грн. сума 3% річних складає 3346,60 грн.;

- з 08.06.2021 по 07.07.2021 на суму заборгованості 716818,61 грн. сума 3% річних складає 1767,50 грн.;

- з 09.07.2021 по 09.08.2021 на суму заборгованості 48115,71 грн. сума 3% річних складає 126,55 грн., а всього 14968,01 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог стосовно стягнення з відповідача (за первісним позовом) 3% річних у сумі 16 122,19 грн. (1154,18 грн.+14968,01 грн.) та задоволення зустрічного позову у цій частині.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат судом встановлено:

1) за видатковою накладної № 31 від 08.09.2020 (вартість продукції- 85105,86 грн.) сума інфляційних втрат за період з 24.11.2020 по 06.05.2021 на суму заборгованості 85105,86 грн. складає 4871,22 грн.;

2) за видатковою накладною № 78 від 17.12.2020 (вартість продукції – 1557230,41 грн. без ПДВ):

- з 20.02.2021 по 06.05.2021 на суму заборгованості 1557230,41 грн. сума інфляційних втрат складає 37558,84 грн.

- з 08.05.2021 по 06.06.2021 на суму заборгованості 1357230,41 грн. сума інфляційних втрат складає 17644,00 грн.

- з 08.06.2021 по 07.07.2021 на суму заборгованості 716818,61 грн. сума інфляційних втрат складає 1433,64 грн.

- з 09.07.2021 по 09.08.2021 на суму заборгованості 48115,71 грн. сума інфляційних втрат складає 48,12 грн., а загалом за двома видатковими накладними 61555,82 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача (за зустрічним позовом) підлягає стягненню на користь позивача (за зустрічним позовом) 3% річних в сумі 16122,19 грн. та інфляційні втрати в сумі 61555,82 грн.

Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судовий збір за первісним позовом у розмірі 4244,67 грн. покладається на відповідача за первісним позовом.

Враховуючи те, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, витрати понесені позивачем за зустрічним позовом у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача за зустрічним позовом в розмірі 1164,99 грн. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 11, 12, 13, 74-80, 86, 91, 120, 123, 129, 180, 233, 236, 237, 238, 240, 241Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" (місцезнаходження: 61082, місто Харків, проспект Московський, будинок 217; код ЄДРПОУ:43228541) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ:24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (місцезнаходження ВП: 71503,Запорізька область, місто Енергодар, а/с 306; код ЄДРПОУ ВП: 26444970) пеню за прострочення поставки продукції за договором поставки №20/05/92 від 12.05.2020 у сумі 146 213,12 грн., штраф за прострочення поставки більше 30 днів у сумі 136 764,76 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 4244,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ:24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (місцезнаходження ВП: 71503,Запорізька область, місто Енергодар, а/с 306; код ЄДРПОУ ВП: 26444970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехконтроль" (місцезнаходження: 61082, місто Харків, проспект Московський, будинок 217; код ЄДРПОУ:43228541) 3% річних в сумі 16122,19 грн. та інфляційні втрати в сумі 61555,82 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 1164,99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині зустрічного позову щодо стягнення 3% річних в сумі 5 515,24 грн., інфляційних втрат в сумі 44 032,67 грн., пені в сумі 721,24 грн. та штрафу 7 % в сумі 136 764,76 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України.

Повне рішення складено "25" січня 2022 р.

Суддя В.В. Рильова

справа №922/3100/21.