Рішення № 102731076, 05.01.2022, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 рокуСправа № 912/394/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/394/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар", бульвар Дружби Народів, 19, поверх 4, м. Київ, 01042

до відповідача Фермерського господарства "Міф", вул. В`ячеслава Чорновола, 21, кв. 10, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 4 640 730,99 грн

Представники сторін:

від позивача - Тетеря С.І. адвокат, договір про надання правничої допомоги №21/01- 01 від 21.01.21, посвідчення № 000458 видане 21.09.18;

від відповідача - Марченко Ю.А., ордер серії ВА № 109100 від 12.02.2021;

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (далі - ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар") до Фермерського господарства "Міф" (далі - ФГ "Міф") з вимогами про:

- зобов`язання ФГ "Міф" поставити ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" соняшник врожаю 2020 року українського походження у кількості 3000 тонн на умовах, що визначені у Договорі поставки №500005328 від 12.06.2020 року, укладеному між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" і ФГ "Міф";

- стягнення штрафу в розмірі 3 073 053,00 грн та пені в розмірі 1 101 247,49 грн;

- покладення на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору поставки № 500005328 від 12.06.2020 року в частині поставки товару.

Ухвалою від 11.02.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" від 04.02.2021 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на насіння соняшнику врожаю 2020 року українського походження у кількості 3000 тонн, яке належить Фермерському господарству "МІФ" відповідає вимогам щодо якості, визначеним у п. 2.2 Договору поставки № 500005328 від 12.06.2020 року, укладеному між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" і ФГ "Міф", або фактична якість якого є кращою, ніж та, що визначена у п. 2.2 Договору поставки № 500005328 від 12.06.2020 року. У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Ухвалою від 12.02.2021 позовну заяву ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" від 04.02.2021 залишено без руху.

18.02.2021 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" від 16.02.2021 про усунення недоліків позовної заяви разом з заявою від 16.02.2021 про відкликання позовної заяви в частині вимог про зобов`язання Фермерського господарства "Міф" поставити ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" соняшник врожаю 2020 року українського походження у кількості 3000 тонн на умовах, що визначені у Договорі поставки № 500005328 від 12.06.2020 року, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" і ФГ "Міф".

Ухвалою від 23.02.2021 судом постановлено позовну заяву ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" в частині вимог про зобов`язання ФГ "Міф" поставити ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" соняшник врожаю 2020 року українського походження у кількості 3000 тонн на умовах, що визначені у Договорі поставки №500005328 від 12.06.2020 року, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" і ФГ "Міф" - повернути позивачу. Прийнято позовну заяву в частині вимог про стягнення 4 174 300,49 грн до розгляду та відкрито провадження у справі №912/394/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18.03.2021 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 23.02.2021 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 11.02.2021 у справі №912/394/21.

09.03.2021 відповідачем подано суду:

- відзив на позов з запереченнями позовних вимог.

У поданому суду відзиві відповідач заперечує укладення ним договору поставки від 12.05.2020 року № 500005328 та наполягає, що підпис від імені керівника ФГ "Міф" ОСОБА_1 (єдиної уповноваженої на вчинення правочинів службової особи) у документі, копію якого надав позивач, виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою невідомою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 Відповідач зазначає про неотримання ним претензії №416/1 від 06.11.2020 та зауважує, що позивачем не додано суду доказів її направлення, а отже у відповідача не виник обов`язок сплатити такий штраф. Додатково відповідач вказує що ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" та ТОВ "Дельта Вілмар Україна" є пов`язаними та афілійованими юридичними особами, що підтверджується однією поштовою адресою сторін договору при різних юридичних адресах, одним і тим же підписантом Геть В.Ф., який є керівником одночасно обох підприємств. У поданих суду копіях договорів поставки № 300000950 від 23.12.2019 та від 12.06.2020 року № 500005328 відрізняються їх сторони й номенклатури та обсяги товарів, що виключає існування прямого причинно-наслідкового зв`язку між збитками за одним договором від виконання чи невиконання іншого договору.

Відповідачем також подано клопотання про витребування від позивача оригіналу договору поставки від 12.06.2020 №500005328 для проведення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з запропонованим питанням та пропозицією експертної установи.

17.03.2021 відповідачем подано суду доповнення до відзиву, де відповідач наполягаючи на об`єктивній неможливості підписання ОСОБА_1 договору поставки вказав на обставину перебування його у вказаний у договорі час у службовому відрядженні в іншому місті; щодо обставин за яких відтиск печатки ФГ "МІФ" був нанесений на сфальсифікованому договорі поставки № 500005328 від 12.06.2020 року, керівником господарства була призначена та проведена службова перевірка, за результатами якої подано заяву про злочин до правоохоронного органу, яким розпочато кримінальне провадження. Також, міститься клопотання про долучення до справи доказів та в порядку ст. 90 ГПК України, відповідач просить зобов`язати уповноважених осіб позивача ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" Уткіна Віктора Павловича та ОСОБА_2 надати у встановленому процесуальним законодавством порядку відповіді на поставлені запитання.

18.03.2021 позивачем подано суду заяву про збільшення позовних вимог від 18.03.2021 в частині розміру пені, де позивач заявляє вимоги про стягнення 1 567 677,99 грн пені. До заяви додано належні докази сплати судового збору.

18.03.2021 позивачем подано суду:

- заперечення на клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи;

- клопотання про приєднання додаткових доказів щодо понесених збитків, де зокрема зазначено, що з огляду на надмірний обсяг доказів, що долучаються, згідно приписів ст. 80 ГПК України, позивач не надсилає їх відповідачу.

Ухвалою від 18.03.2021 судом постановлено прийняти заяву про збільшення позовних вимог від 18.03.2021 та подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням; задовольнити клопотання відповідача від 09.03.2021 про витребування доказів; задовольнити клопотання відповідача про долучення доказів, викладене у відзиві від 17.03.2021, та долучити до матеріалів справи додані докази; частково задовольнити клопотання відповідача в порядку ст. 90 ГПК України, викладене у відзиві від 17.03.2021; в підготовчому засіданні оголосити перерву на 07.04.2021 о 12:00 год.

23.03.2021 до суду надійшла відповідь на відзив.

Позивачем повідомлено суд про отримання відповідачем претензій про сплату пені та штрафу, оскільки останні надсилались в один і той же період, на підтвердження чого надано відповідні докази. До того ж, не надсилання позивачем вимоги по сплату штрафу, передбаченої п. 7.3. договору до звернення до суду, не позбавляє позивача права на звернення до суду.

У специфікації № 4500024065 до Договору поставки № 300000950 від 23.12.2019 було визначено, що олія соняшника, яку позивач мав поставити ТОВ "Дельта Вілмар Україна", мала бути виготовлена ним за рахунок насіння соняшнику, поставленого відповідачем за договором поставки, що підтверджує наявність зв`язку між невиконанням ФГ "МІФ" договору поставки та неможливістю виконання позивачем договору поставки № 300000950 від 23.12.2019, і як наслідок, виникнення у позивача збитків у зв`язку з виникненням зобов`язання сплатити штрафні санкції на користь ТОВ "Дельта Вілмар Україна". Законодавство не містить заборони щодо віднесення до збитків додаткових витрат, які були понесені особою, що зазнала збитків у правовідносинах з пов`язаними особами.

29.03.2021 відповідачем подано суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень та зазначає, що позивач надає до суду документ під назвою "список 06.11.2020", однак вказаний документ не містить ознак фіскальності та не містить відомостей про надіслання відповідачу та отримання поштового відправлення відповідачем.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивач неправильно розуміє різні за правовим змістом право на звернення до суду та право на звернення до суду без виконання процедури досудового врегулювання господарського спору. У порядку п. 7.3. Договору до спливу 10-денного строку договірне зобов`язання про сплату штрафу не являється порушеним.

05.04.2021 позивачем подано суду відповіді на запитання поставлені відповідачем в порядку ст. 90 ГПК України у заяві свідка.

07.04.2021 позивачем подано суду доповнення до заперечень щодо призначення судової почеркознавчої експертизи, а також оригінал договору поставки №500005328 від 12.06.2020 на виконання ухвали суду від 18.03.2021.

Крім цього, електронною поштою (з КЕП) до господарського суду 07.04.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення №б/н від 07.04.2021 щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи.

У поясненнях відповідача зазначено, що договір поставки від 02.10.2018 № SF8994 та договору поставки від 02.10.2018 року № 8У8993 ніяк не пов`язані з предметом спору у цій справі. ФГ "Міф" не має у своєму штаті й не надавало довіреності такій особі як Анна Кухар, господарству не належить і не використовується адреса електронної пошти, що вказана у долучених до доповнень роздруківках з електронного листування працівників позивача з питань спірного договору поставки.

В підготовчому засіданні 07.04.2021 оголошено перерву на 08.04.2021 о 12:15 год та 08.04.2021 оголошено перерву на 15.04.2021 о 16:00 год.

Ухвалою від 15.04.2021 судом призначено судову почеркознавчу експертизу у справі №912/394/21, проведення якої доручено Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі №912/394/21 зупинено на період проведення судової експертизи.

28.04.2021 на адресу суду разом з матеріалами справи надійшов висновок експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1584/1585/21-27 від 27.04.2021 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів, старшим слідчим ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Мудрим І.В. 28.04.2021 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.04.2021, вилучено оригінал договору поставки № 500005328 від 12.06.2020 (т. 3 а.с. 38, 39).

Ухвалою суду від 11.05.2021 поновлено провадження у справі №912/394/21 у зв`язку із завершенням проведення експертизи.

Водночас, згідно наведеної ухвали зупинено провадження у справі №912/394/21 до закінчення перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Кіровоградської області у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" на вказану ухвалу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №912/394/21 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у даній справі залишено без задоволення, а саму ухвалу - без змін.

26.07.2021 на адресу суду надійшли матеріали справи №912/394/21.

30.07.2021 на електронну адресу суду (з КЕП) надійшли додаткові пояснення №б/н від 30.07.2021 щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи представника ФГ "Міф" з вимогами:

- дозволити відповідачеві подати ці додаткові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, прийняти їх та урахувати при вирішенні спору;

- відмовити у задоволенні позову ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" у повному обсязі.

У поданих суду додаткових поясненнях ФГ "Міф" зазначає, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021120000000065 від 04.03.2021 року також було призначено й уже проведено по договору поставки від 12.06.2020 року № 500005328 почеркознавчу експертизу з тими ж питаннями, які ставив перед експертом суд у цій справі. Згідно з висновком № 21 від 19.07.2021 року експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України підпис, який розташований в графі "Голова ФГ ОСОБА_1" в договорі поставки №500005328 від 12.06.2020 р., укладеного між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" та ФГ "Міф", виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням справжнім підписам ОСОБА_1, що також підтверджує доводи відповідача.

Також, повідомлено суд, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021120000000065 від 04.03.2021 року була вилучена печатка ФГ "Міф" й призначена та проведена технічна експертиза поданого позивачем примірника договору поставки від 12.06.2020 року № 500005328 на предмет належності відтиску печатки у договорі вилученій ним печатці ФГ "Міф". Згідно з висновком експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 13.05.2021 року № СУ-19/112-21/3854-ДД відбиток круглої печатки, розташований у графі "Голова ФГ ____/ОСОБА_1" договору поставки № 500005328 від 12.06.2020 року, укладений між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" та ФГ "Міф", нанесений не кліше печатки ФГ "Міф".

Відповідач також зазначає, що із змісту поданих сторонами заяв по суті справи вбачається, що сторони спору однаково розуміють зміст цього пункту, а саме, що сплата штрафу не являється основним зобов`язанням у господарських правовідносинах, тому якби договір був укладений то у разі повної не поставки визначеного у ньому товару у покупця виникло б право вимагати сплати штрафу, а у постачальника виник би обов`язок сплатити такий штраф лише після спливу 10 робочих днів з дати отримання від покупця вимоги про сплату штрафу.

Разом з тим, 30.07.2021 на електронну адресу суду (з КЕП) надійшло клопотання №б/н від 30.07.2021 про долучення доказів представника ФГ "Міф".

Ухвалою від 05.08.2021 поновлено провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання.

06.08.2021 до суду надійшло клопотання №б/н від 06.08.2021 відповідача про долучення до матеріалів справи завіреної слідчим копії висновку експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 13.05.2021 року №СЕ-19/112-21/3854-ДД; завіреної слідчим копії висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №21 від 19.07.2021.

11.08.2021 на електронну адресу суду (з КЕП) надійшли від позивача додаткові пояснення щодо висновку експерта №СЕ-19/112-21/3854-ДД від 13.05.2021, клопотання про відкладення підготовчого засідання та клопотання №б/н від 11.08.2021 про призначення повторної експертизи.

Додаткові пояснення позивача містять зазначення, про те, що експерт дійшов висновку, що досліджуваний відтиск печатки у Договорі нанесений не кліше конкретно тієї печатки, що надавалася експерту на дослідження. При цьому зазначаючи, що у висновку експерт встановив наявність у досліджуваного відтиску печатки у договір поставки і зразків відтисків печатки, що надавалися йому для експертного дослідження, деяких збіжних ознак, що пояснив тим, що вони могли виникнути вірогідніше за все через те, що кліше досліджуваного відтиску печатки у договорі було виготовлено з одного й того ж кліше печатки (макету, печатки), зразки якого були надані для дослідження.

Крім того, позивач просить врахувати, що у зв`язку із змінами прийнятими Законом України від 15.04.2014 року № 1206-VII та втратою чинності з 04.11.2016 року Інструкцією про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію № 1893 від 27.11.1998 року виготовлення та використання печаток юридичними особами не контролюється і не обліковується.

Встановлення факту, що кліше печатки ФГ "Міф", яке використовувалось під час укладення договору поставки, та кліше печатки, зразки якого надавались експерту для дослідження, виготовлені з одного і того ж макету, свідчить про те, що ФГ "Міф" використовує у господарській діяльності декілька печаток.

Крім того, 11.08.2021 на електронну адресу суду (з КЕП) від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи з урахуванням вимог ухвали господарського суду від 05.08.2021.

Також, 12.08.2021 на електронну адресу суду (з КЕП) від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи з урахуванням поданих позивачем ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" 11.08.2021 клопотання про призначення повторної експертизи та додаткових пояснень щодо висновку експерта.

У поданих поясненнях відповідач зазначає, що стверджував про ймовірне протиправне використання його справжньої печатки при оформленні сфальсифікованого договору. Сторона відповідача вважає, що висновок експерта №СЕ-19/112-21/3854-ДД від 13.05.2021 разом з процесуальними документами, якими органом досудового розслідування були оформлені обставини та процесуальні дії з призначення та проведення експертизи, є такими, що пов`язані з даною справою, містять відповіді на запитання, які виникли у цьому спорі, тому мають значення для цієї справи. Додатково відповідач зазначає про непослідовність та суперечливість тверджень позивача викладених у поданих суду заявах. Також, відповідач повідомляє, що використовує у своїй діяльності лише одну печатку, яка була вилучена органом досудового розслідування. Питання достатності зразків для проведення експертизи є компетенцією експерта й з його висновку такої недостатності не вбачається.

В підготовчому засіданні 12.08.2021 оголошено перерву на 25.08.2021 о 14:00 год.

19.08.2021 позивач подав до суду клопотання №б/н від 19.08.2021 про приєднання доказів.

Ухвалою від 02.09.2021 суд визнав поважними причини неподання відповідачем доказів (протокол огляду місця події від 05.03.2021 року; супровідний лист слідчого ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області №2890/27-2021 від 28.07.2021; висновок експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 13.05.2021 №СЕ-19/112-21/3854-ДД; висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №21 від 19.07.2021) у встановлений законом строк та встановив додатковий строк для подання таких доказів - до дати їх фактичного подання.

Визнав поважними причини неподання позивачем доказів разом з поданням позовної заяви та встановити додатковий строк для подання доказів (висновку експерта від 05.08.2021 року № 3596, підготовлений судовим експертом лабораторії почеркознавчих та технічних досліджень документів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Струк Юлією Станіславівною, разом з доказами, які підтверджують дату його отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар") - до дати їх фактичного подання. Долучив до матеріалів справи додаткові пояснення позивача від 11.08.2021 та відповідача від 30.07.2021, від 11.08.2021 та від 12.08.2021. Задовольнив клопотання №б/н від 11.08.2021 позивача про призначення повторної експертизи. Призначив повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу у справі №912/394/21 та зупинив провадження у справі.

Постановою апеляційної інстанції від 10.11.2021 вказану ухвалу скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

22.11.2021 матеріали справи повернуто до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 29.11.2021 суд продовжив розгляд справи №912/394/21 та призначив підготовче засідання на 09.12.2021 о 16:00 год.

08.12.2021 засобами електронного зв`язку (з КЕП) до суду надійшло від позивача клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи у даній справі, мотивоване, зокрема, тим, що висновки експертів, що містяться в матеріалах справи, суперечать один одному, тому наявні підстави для призначення повторної почеркознавчої експертизи. Позивач зазначає, що за відсутності умовно-вільних зразків підписів ОСОБА_1, експерт міг зробити категоричний висновок про те, що підпис, виконаний у Договорі поставки, вчинено іншою особою. Позивач вказує про низький професійний рівень експерта та його некомпетентність, що впливає і на правильність висновків за наслідками проведеного дослідження та ставить під сумнів висновок експерта від 27.04.2021.

Від відповідача 08.12.2021 засобами електронного зв`язку (з КЕП) до суду надійшло клопотання, що містить вимоги: повернути клопотання про призначення повторної експертизи; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду; вирішити вказане клопотання за відсутності представника відповідача.

Ухвалою від 09.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення повторної почеркознавчої експертизи. Закрито підготовче провадження у справі №912/394/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2021 о 14:00 год. Визначено резервну дату судового засідання - 05.01.2022 о 10:00.

22.12.2021 суд розпочав розгляд справи по суті та дослідження доказів. Відповідач подав тези до вступного слова. В судовому засіданні оголошено перерву до раніше визначеної дати - 05.01.2022.

У судовому засіданні 05.01.2022 були присутні представники позивача та відповідача, продовжено дослідження доказів. Позивач подав письмові пояснення до судових дебатів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" та Фермерським господарством "Міф" укладено Договір поставки № 500005328 (далі - Договір № 500005328, а.с. 6 - 7) за п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник - надалі іменований "Товар", врожаю 2020 року українського походження, на умовах, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 500005328 кількість товару, що підлягає постачанню за цим Договором, складає 3000,000 (три тисячі) тон (допустиме відхилення кількості товару +/- 5 % за вибором постачальника).

Згідно з п. 3.1., 3.2. Договору № 500005328 постачальник зобов`язаний поставити товар у строк з 15 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року. Базис поставки товару - EXW в редакції Інкотермс-2010 (в частині, що не суперечить умовам цього Договору): ТОВ "Зернокомтранс" Кіровоградська обл.. Добровеличківський р-н, м. Помічна, вул. Гагаріна, будинок № 56 а (надалі іменується "Місце поставки" або "Переробний комплекс").

Право власності на товар переходить з моменту оформлення зерновим складом документу на ім`я покупця.

Умовами п. 4.1. Договору № 500005328 визначено, що ціна на дату укладення цього Договору за одну тонну Товару становить 8536,26 грн, всього з ПДВ 10243,51 грн, що є гривневим еквівалентом 383,65 доларів США. Загальна вартість Договору складатиме суму вартостей всіх поставлених партій товару (допустиме відхилення кількості товару +/- 5 % ).

Положеннями п. 5.1. Договору № 500005328 встановлено, що покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару на поточний рахунок постачальника протягом трьох банківських днів за днем після приймання покупцем товару за якістю і кількістю в місці поставки, а також отримання: а) факсової або сканованої копії рахунку - фактури постачальника, в якому зазначені банківські реквізити; б) оригіналів складських документів, карток аналізу зерна; в) факсової або сканованої копії видаткової накладної, складеної на паперовому носії з дотриманням вимог до обов`язкових реквізитів, які мають містити первинні документи згідно статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; г) податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 7.1. Договору № 500005328 визначено, що сторона, яка порушила умови цього Договору, відшкодовує іншій стороні завдані своїми діями чи бездіяльністю збитки у повному обсязі в порядку, передбаченому чинним законодавством.

За п. 7.2. Договору № 500005328 у випадку прострочення поставки товару постачальником понад строків, вказаних в п. 3.1. Договору, постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару.

У п. 7.3. Договору № 500005328 визначено, що у разі повної не поставки товару впродовж 15 робочих днів після закінчення терміну, визначеному в п. 3.1. Договору, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості договору протягом 10 робочих днів проти відповідної вимоги покупця.

Пункт 8.1. Договору № 500005328 встановлює, що Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

За твердженнями позивача, відповідач у період з 15 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року не поставив товар.

У порядку досудового врегулювання 03.11.2020 року та 06.11.2022 року позивач направив відповідачу претензії з вимогами поставити позивачу товар на виконання Договору поставки і сплатити штрафні санкції, передбачені п.7.2., 7.3. Договору. Однак відповідач відповіді на вказані претензії не надав. (а.с. 8, 9)

Позивач із посиланням на ст. А4 та А7/В7 Інкотермс-2010 зазначає про обов`язок відповідача поставити товар протягом визначеного у п. 3.1. Договору строку у зазначене у п. 3.2. Договору місце поставки, попередньо повідомивши ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" про конкретні час та місце надання товару у його розпорядження.

Невиконання Фермерським господарством "Міф" Договору поставки № 500005328 від 12.06.2020 призвело до неможливості своєчасного виконання позивачем Договору поставки №300000950 від 23.12.2019 укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар Україна" і понесення збитків у зв`язку із необхідністю сплати на користь останнього штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договору. (а.с. 10, 11, 12)

Зважаючи на те, що постачальник порушив свої зобов`язання за Договором поставки, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі, визначеному відповідно до п. 7.2. Договору, а саме 1 567 677,99 грн та штраф у розмірі, визначеному у п. 7.3. Договору, а саме 3 073 053,00 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.

За правилами частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

За статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Позивач у поданій суду позовній заяві стверджує про наявні між ним та відповідачем правовідносини із поставки врожаю соняшника на підставі укладеного Договору поставки № 500005328 від 12.06.2020.

Відповідачем у поданому суду відзиві на позов висловлено заперечення з приводу існуючих правовідносин, оскільки вважає Договір поставки № 500005328 від 12.06.2020 не укладеним через те, що підпис від імені керівника Фермерського господарства "Міф" ОСОБА_1 виконаний не ним самим, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 та скріплений підробленою печаткою.

Відповідно до поданої позивачем інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у графі "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" зазначено ОСОБА_1 30.06.2016 - керівник, представник. (том 1, а.с. 28)

Отже, із вищевикладеного слідує, що від імені Фермерського господарства "Міф" ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) був уповноваженою особою на підписання Договору поставки № 500005328 від 12.06.2020.

Питання дійсної приналежності підпису вчиненого під час підписання Договору поставки № 500005328 від 12.06.2020 від імені Фермерського господарства "Міф" ОСОБА_1 досліджено у Висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1584/1585/21-27 від 27.04.2021, виконаного Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (том 3, а.с. 41 - 45).

Так, у вказаному висновку експерта зазначено, що встановлені ознаки є достатньою підставою для висновку про те, що підпис від імені ОСОБА_1 у досліджуваному документі виконано рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Також вказано, що оцінка результатів порівняльного дослідження дозволяє констатувати, що виявлені розбіжні ознаки стійкі, суттєві, виходять за межі варіантів ознак підписів ОСОБА_1 і створюють сукупність, достатню для категоричного висновку про те, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці 3 договору поставки від 12.06.2020 № 500005328 у графі "Голова ФГ (ОСОБА_1) виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою.

Експертом зроблено наступні висновки:

- підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці 3 договору поставки від 12.06.2020 №500005328 у графі "Голова ФГ (ОСОБА_1) виконаний рукописним способом, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних способів;

- підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці 3 договору поставки від 12.06.2020 №500005328 у графі "Голова ФГ (ОСОБА_1) виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою.

Господарський суд враховує також повідомлення відповідачем обставин про відкрите кримінальне провадження № 12021120000000065 про вчинення гр. ОСОБА_2 , керівником по закупівлі олійних культур у Кіровоградській області Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар", кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. (том 1, а.с. 36)

Так, на підтвердження доводів відповідача про те, що Договір поставки № 500005328 від 12.06.2020 є не укладеним через те, що підпис від імені керівника Фермерського господарства "Міф" ОСОБА_1 виконаний не ним самим, подано Висновок експерта Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки Служби Безпеки України від 19.07.2021 № 21 (том 3, а.с. 173 - 175).

У поданому Висновку експерта Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки від 19.07.2021 № 21 зазначено, що підписи, які розташовані в графах: "Голова ФГ ОСОБА_1", в договорі поставки № 500005328 від 12.06.2020 р., укладеного між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" та ФГ "Міф" виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням справжнім підписам ОСОБА_1 .

Матеріали справи містять ще один висновок експерта від 13.05.2021 № СЕ-19/112-21/3854-ДД, проведеного Кіровоградським науково-дослідним Експертно-криміналістичним центром МВС України в межах кримінального провадження № 12021120000000065, в якому зазначено, що досліджуваний відбиток круглої печатки, розташований в графі "Голова ФГ_____/ОСОБА_1" договору поставки № 500005328 від 12.06.2020, укладений між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" та ФГ "Міф" нанесений не кліше печатки, зразки якого надані для порівняння (т. 3 а.с. 166 - 172).

Позивач, в свою чергу, на спростування наданих відповідачем висновків, надав до матеріалів справи висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.08.2021, проведеного також в межах кримінального провадження, в якому зазначено, що встановити ким, самим ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підписи від його імені, розташовані в лінійці після слова "Голова ФГ" договору поставки № 500005328 від 12.06.2020, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" та ФГ "Міф", не виявилось можливим з причин, викладених в дослідницькій частині висновку (т. 3 а.с. 207 - 212).

Позивач вважає, що висновки від 26.04.2021 та від 19.07.2021 мають бути відхилені судом як докази, оскільки з їхнього змісту вбачається, що експертами під час проведення експертного дослідження було допущено низку суттєвих недоліків та необґрунтовано повноцінно свої висновки з поставлених питань.

У вказаних висновках, зазначає позивач наявні суперечності між їхніми окремими частинами та відсутня логічна обґрунтованість висновків, а самими експертами не було дотримано вимог законодавства під час проведення експертних досліджень, що згідно з висновками Верховного суду, зазначеними у письмових поясненнях до судових дебатів, є підставою для відхилення цих висновків судом.

Водночас, позивач вважає, що судом має бути враховано інший висновок експерта від 05.08.2021, в якому експерт дійшов до висновку, що встановити ким, самим ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підписи від його імені у договорі поставки, неможливо, оскільки при порівнянні підписів у договорах поставки із зразками підписів ОСОБА_1, наданими для експертного дослідження, експертом було виявлено одночасно низку збігів їхніх ознак і деякі розбіжності у їхніх ознаках, які не можуть слугувати підставою для виключення ОСОБА_1 з можливих виконавців підписів у договорі поставки та можуть свідчити про навмисну зміну ним власного підпису або незвичні умови виконання підпису самим ОСОБА_1 .

Висновок від 05.08.2021 на відміну від висновку експерта від 27.04.2021 і від 19.07.2021, складений експертом з дотриманням усіх вимог законодавства під час проведення почеркознавчої експертизи, є повним та детальним, зокрема у ньому детально описано усі загальні та окремі ознаки досліджуваного підпису та порівняльних зразків підпису ОСОБА_1 , проведено детальне порівняння їхніх ознак, надано логічне обґрунтування наявності у досліджуваного підпису та порівняльних зразків підпису ОСОБА_1 одночасно збігів та розбіжностей.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного суду від 04.08.2021 у справі № 918/36/19, Верховний суд зазначив, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (такий висновок щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/21300/17, від 15.06.2021 у справі № 910/5898/20, від 11.03.2021 у справі № 923/188/20).

Отже, дослідивши вищевказані висновки судових експертів Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.04.2021 № 1584/1585/21-27 та висновок експерта експертного центру Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз в УСБ України в Кіровоградській області від 19.07.2021 в сукупності з матеріалами справи, суд вважає, що експертами був проведений докладний опис досліджень та надана обґрунтована відповідь на поставлені експертним установам питання. Так, висновки здійснені компетентними експертами, є повними та обґрунтованим, оскільки: всі надані на експертне дослідження об`єкти були досліджені; на всі поставлені перед експертом питання надані вичерпні відповіді, повнота яких перевірена судом на відповідність іншим фактичним даним; висновки є ясними та викладені чітко; судом з`ясовано узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Таким чином, вказані висновки експертів за результатами проведення судово- почеркознавчої експертизи не викликають сумнівів у їх правильності та взяті судом до уваги.

Поряд з тим, висновок від 05.08.2021 не дає чітких відповідей на поставлені питання.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За змістом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Отже, суд відмічає, що з матеріалів справи вбачається, що договір поставки №500005328 від 12.06.2020 головою фермерського господарства "Міф" ОСОБА_1 не укладався, оскільки, як було наведено вище, підпис у договорі цій особі не належить.

При цьому, суд зауважує, що наявність на договорі відбитку печатки ФГ "Міф" сама по собі не може бути свідченням укладення саме нею такого договору, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто правове значення для встановлення факту вчинення договору у письмовій формі має саме підпис сторони.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 58-1 Господарського кодексу України наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Згідно висновку експерта від 13.05.2021 № СЕ-19/112-21/3854-ДД, проведеного Кіровоградським науково-дослідним Експертно-криміналістичним центром МВС України в межах кримінального провадження № 12021120000000065, в якому зазначено, що досліджуваний відбиток круглої печатки, розташований в графі "Голова ФГ_____/ОСОБА_1" договору поставки № 500005328 від 12.06.2020, укладений між ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" та ФГ "Міф" нанесений не кліше печатки, зразки якого надані для порівняння (т. 3 а.с. 166 - 172).

З наданих суду пояснень за підписом в.о. генерального директора ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" Геть В.Ф. від 02.04.2021 (т. 2 а.с. 205, 206) слідує, що укладення договору поставки, відбувалося у загальному порядку ведення договірної роботи у ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар".

Так, після проведення усіх необхідних аналізів та перевірок щодо контрагента повністю готовий до підписання проект договору направляється працівником товариства відповідальним за його укладення, контрагенту в електронному вигляді на електронну адресу уповноваженої особи контрагента або передається особисто уповноваженій особі контрагента для ознайомлення.

Під час укладення договору поставки із ФГ "Міф", після проведення підготовчих етапів представник ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" ОСОБА_3 у період травня-червня 2020 року вів перемовини із відповідачем щодо істотних умов договору. Після погодження усіх умов договору поставки 16.07.2020 представник ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" Харченко М.М. направила готовий шаблон договору поставки в електронному вигляді на електронну пошту, яка була надана відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_5.

Будь-яких належних доказів ведення листування в електронному вигляді позивачем не надано, як і вісутні докази приналежності електронної адреси саме відповідачу.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що договір поставки № 500005328 від 12.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" та Фермерським господарством "Міф" укладений не був, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Оцінюючи наявні докази в сукупності та всі обставини справи, перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з огляду на встановлені судом обставини щодо неукладання спірного договору, суд вважає що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" не доведено факту порушення фермерським господарством "Міф" прав і охоронюваних законом інтересів позивача, тому відсутні підстави для правового захисту його інтересів в межах даного спору з огляду на заявлені позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Крім цього, за нормами Господарського процесуального кодексу України розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за правилами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у справі №912/394/21 за клопотанням відповідача призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідному інституту судових експертиз. Зазначеною ухвалою витрати по проведенню експертизи було покладено на ФГ "Міф", яким оплата за проведення експертизи була здійснена в повному обсязі в сумі 5 148,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 757 від 23.04.2021 на суму 5 148,30 грн.

З урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог, з позивача слід стягнути на користь відповідача витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи у розмірі 5 148,30 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1-2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідачем подано 05.01.2022 до закінчення судових дебатів заяву про намір надати докази понесення ним судових витрат, пов`язаних із розглядом даної справи.

У пункті 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на 20.01.2022 о 16:40 год та встановити відповідачу строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - до 10.01.2022.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 19, поверх 4, ідентифікаційний код 36369434) на користь Фермерського господарства "Міф" (вул. В`ячеслава Чорновола, 21, кв. 10, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 23687270) витрати за проведення судової експертизи у розмірі 5 148,30 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20.01.2022 о 16:40.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, каб. 208.

Відповідачу подати суду в строк до 10.01.2022 включно докази щодо розміру понесених ним судових витрат з доказами направлення позивачу.

Забезпечити участь представника ТОВ "ТД Дельта Вілмар" в режимі відеоконференції в системі EASYCON у засіданні 20.01.2022 об 16:40

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ФГ "Міф" електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4).

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 17.01.2022.

Суддя В.Г. Кабакова