Рішення № 102730947, 12.01.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2022 р. м. Київ

Справа № 911/2807/21

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Калиновського Ю.С., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоенергопостач” про стягнення 335 596,88грн, за участю представників від:

позивача – Саченко Л.С. (відомості з ЄДРЮОФОПГФ);

відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Обухівське водопровідно-каналізаційне підприємство (далі - КП “Обухівводоканал”) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоенергопостач” (далі – ТОВ “Теплоенергопостач”) про стягнення 335596,88грн, з яких: 312 097,76грн - основний борг; 12 218,07грн - втрати від інфляції за період з жовтня 2020 року по серпень 2021 року; 4 989,03грн – 3% річних за період з 11.10.2020 по 22.09.2021; 6 292,02грн – пеня за період з 11.10.2020 по 11.04.2021.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором №81 від 23.09.2019 в частині здійснення оплати за послуги з централізованого водопостачання, надані у період з вересня 2020 року по серпень 2021 року у встановлений таким договором строк (а.с.1-9).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021: відкрито провадження у справі; вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 16:15 10.11.2021; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.96-97).

Копія відповідної ухвали отримана сторонами 19.10.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103280004697, 0103280004700 (а.с.99-100).

09.11.2021 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов (здано для відправлення відділенню поштового зв`язку 05.11.2021 (а.с.101-102).

Ухвалою від 10.11.2021 у задоволенні клопотання ТОВ «Теплоенергопостач» про поновлення строку для подання відзиву на позов відмовлено, підготовче засідання відкладено на 15:10 01.12.2021 (а.с.110-112).

01.12.2021 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання, якою продовжено строк підготовчого провадження на 10 днів, а підготовче засідання відкладено до 13:45 15.12.2021 (а.с.125-126).

Відкладаючи підготовче засідання, суд виходив з того, що у справі відсутні докази вручення ухвали від 10.11.2021 відповідачу. Так, відповідна ухвала суду направлена відповідачу з метою повідомлення його про дату, час і місце підготовчого засідання поштовим відправленням №0103280339648, яке не вручено відповідачу та повернуто відділенням поштового зв`язку без зазначення причин повернення (а.с.121-123).

Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повного та об`єктивного вирішення спору.

Ухвалою від 15.12.2021, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2022 о 14:30 (а.с.130-131).

12.01.2022 в судове засідання представник відповідача не з`явився; поштове відправлення, яким відповідачу направлено копія ухвали від 15.12.2021 (а.с.133) з метою повідомлення про дату, час і місце засідання суду, повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання». При цьому, адреса, за якою направлено відповідне відправлення, відповідає адресі відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у т.ч. станом на 10.01.2022 та така сама адреса повідомлена суду відповідачем у клопотанні від 04.11.2021 (а.с.101).

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Відзив на позов до прийняття рішення у даній справі до суду не надходив; з клопотанням про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.

Відповідно до ч. 9 ст.165 ГП України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до рішення №105 від 04.02.2014 Виконавчого комітету Обухівської міської ради, позивач визначений виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території Обухівської міської ради (а.с.47).

Рішенням №105 від 05.02.2019 Виконавчого комітету Обухівської мської ради відповідач – ТОВ «Теплоренергопостач» визначений виробником, постачальником та виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення міста та бюджетних установ в житлових будинках міста Обухова по вулиці Каштанова №№22,24,26,28,30,32,34,36,38,40,42 з 01.10.2019 та виробником, постачальником теплової енергії та виконавцем послуг із централізованого опалення та постачання теплової енергії для бюджетних установ та інших споживачів, розміщених у будівлях за адресою: м. Обухів, вул.Каштанова, 23,25,29 з 20.02.2019 (а.с.48).

23.09.2019 між Обухівським водопровідно-каналізаційним підприємством (виконавець) та ТОВ «Теплоенергопостач» (споживач) укладено договір №81 про надання послуг з централізованого водопостачання (а.с.26-28, далі - договір).

У відповідності до умов договору позивач взяв на себе зобов`язання своєчасно надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води до теплових пунктів (КТЕП, ІТП), для задоволення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб користувачів в гарячому водопостачанні, до будинків згідно додатку №1 (п.1.1 договору). Споживач взяв на себе зобов`язання, уклавши відповідний договір, оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором (п.1.2 договору).

Як визначено п.1.5 договору, виконавець забезпечує споживача питною водою до місць приєднання споживача до водопроводу в розмірі встановленого ліміту в об`ємі 4025,6м3/рік.

Згідно п.2.1 договору тарифи на послуги на момент укладення договору становлять: централізоване водопостачання разом з ПДВ – 18,16грн. При цьому, п.2.2 договору визначено, що: виконавець має право змінювати ціну у разі зміни тарифів, затверджених уповноваженим органом; оплата наданих послуг здійснюється споживачем за новими тарифами без змін інших умов даного договору; у разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну тарифів на послуги, виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам із зазначенням рішення відповідних органів. Сторони відповідним пунктом договору узгодили, що у разі змни тарифів у період дії договору нові тарифи застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору (п.2.2. договору).

Відповідно до п.3.2 договору плата за надані послуги здійснюється за показниками засобів обліку води, затвердженими нормами або нормативами у відповідності до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 та відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Укладеним договором сторонами узгоджено порядок складання актів надання послуг (п.3.3. договору), дату зняття показів вузла (вузлів) обліку – 20-25 числа щомісяця виконавцем у присутності споживача (п.5.1 договору), а також строк оплати відповідних послуг – до 10 числа наступного місяця (п.3.4 договору).

За згодою сторін у відповідному договорі встановлена відповідальність за несвоєчасне внесення споживачем плати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки (п.3.5 договору).

Як визначено договором, такий договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 23.09.2020 року та продовжується на наступний рік, якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про його розірвання (п.п.9.1, 9.2 договору).

Доказів розірвання відповідного договору під час розгляду справи не надано.

Як встановлено судом, на підставі відповідного договору позивачем надані відповідачу послуги з водопостачання у період з 26.08.2020 по 25.08.2021 на загальну суму 312097,76грн, що підтверджується актами про надання комунальних послуг, які підписані сторонами (а.с.31-42,64), а саме:

- №3745 від 30.09.2020 за період з 26.08.2020 по 25.09.2020 на суму 25514,80грн;

- №4179 від 30.10.2020 за період з 26.09.2020 по 25.10.2020 на суму 31798,16грн;

- №4586 від 30.11.2020 за період з 26.10.2020 по 25.11.2020 на суму 29019,68грн;

- №5067 від 31.12.2020 за період з 26.11.2020 по 30.12.2020 на суму 30309,04грн;

- №376 від 29.01.2021 за період з 31.12.2020 по 25.01.2021 на суму 29382,88грн;

- №862 від 26.02.2021 за період з 26.01.2021 по 25.02.2021 на суму 31217,04грн;

- №1273 від 31.03.2021 за період з 26.02.2021 по 25.03.2021 на суму 27312,64грн;

- №1680 від 30.04.2021 за період з 26.03.2021 по 25.04.2021 на суму 25206,08грн;

- №2095 від 31.05.2021 за період з 26.04.2021 по 25.05.2021 на суму 25605,60грн;

- №2564 від 30.06.2021 за період з 26.05.2021 по 25.06.2021 на суму 20430грн;

- №3020 від 30.07.2021 за період з 26.06.2021 по 25.07.2021 на суму 18105,52грн;

- №3477 від 31.08.2021 за період з 26.07.2021 по 25.08.2021 на суму 18196,32грн.

Надання послуг на відповідну суму відповідачу також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2020 по 19.09.2021, що складено сторонами, відповідно до якого за відповідний період надано послуг на суму 312097,76грн (а.с.44). При цьому, у відповідному акті відображені здійснені оплати відповідачем на суму 99205грн, однак, відповідні оплати здійснені на виконання зобов`язань відповідача за договором №95 від 05.05.2021 про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги - послуги з централізованого водопостачання (далі – договір №95 від 05.05.2021), який укладено з метою врегулювання порядку оплати боргу, що утворився станом на 10.09.2020 (за період з 01.04.2020 по 31.08.2020) та підтверджений у тому числі рішенням суду у справі №911/2648/20, на примусове виконання якого 19.05.2021 видано наказ (а.с.51,53). Здійснення відповідних платежів саме у відповідності з договором №95 від 05.05.2021 підтверджується платіжними дорученнями №77 від 05.05.2021, №2246 від 10.06.2021, №2262 від 16.06.2021, №2300 від 08.07.2021, №2362 від 20.06.2021, №139 від 20.08.2021, №2400 від 17.09.2021 та виписками з рахунку щодо відповідних платежів (а.с.65-68,71-80), змістом претензії №101 від 14.04.2021 (а.с.69), що вказана як підстава для здійснення платежу у платіжному дорученні №2246 від 10.06.2021 (а.с.67).

Як стверджує позивач звертаючись до суду з відповідним позовом, заборгованість за надані послуги за відповідним договором за період з 26.08.2020 по 25.08.2021 становить 312097,76грн.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплати надані позивачем послуги з водопостачання, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення зобов`язання з оплати послуг.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст. 175 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, не здійснення оплати у строк, узгоджений сторонами у договорі, є порушенням зобов`язання.

Під час розгляду спору у даній справі відповідачем не спростовано доводів позивача щодо наявності боргу за надані у відповідному періоді послуги за договором у розмірі 312097,76грн, у зв`язку з чим заявлені у відповідній частині вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4989,03грн – 3% річних за період з 11.10.2020 по 22.09.2021 та 12218,07грн – втрат від інфляції за період з жовтня 2020 року по серпень 2021 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки нарахування процентів та втрат від інфляції здійснено позивачем вірно – з урахуванням розміру боргу, строку оплати, періоду прострочення та арифметично правильно, вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню у повному обсязі – з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 989,03грн – 3% річних та 12218,07грн втрат від інфляції.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 6292,02грн за період з 11.10.2020 по 11.04.2021.

Зазначені вимоги є обґрунтованими лише в частині з наступних підстав.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ч.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

За взаємною згодою сторін у договорі визначено відповідальність за порушення зобов`язання з оплати у вигляді пені, розмір якої не перевищує максимального розміру пені, встановленого вищевказаними нормами.

В силу зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Отже, враховуючи допущене відповідачем порушення зобов`язання, відповідач має нести відповідальність, встановлену договором.

Як визначено ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що сторонами у договорі не встановлено спеціального строку нарахування пені, відмінного від загального положення, визначеного відповідною нормою, пеня могла бути нарахована позивачем з урахуванням строку настання оплати - окремо за кожним місяцем, оскільки умовами договору передбачена оплата помісячно – до 10 числа наступного місяця (п.3.4 договору). Поряд з цим, з розрахунку позивача вбачається, що ним нарахована пеня на загальний борг у розмірі 146024,56грн за період з 11.10.2020 по 04.03.2021, а на суму боргу у розмірі 204 554,24грн за період з 05.03.2021 по 11.04.2021, однак, на початок таких періодів, як вбачається з матеріалів справи, у позивача ще не було боргу у такому розмірі відповідно: 146024,56 на 11.10.2020; 204554,24грн на 05.03.2021.

Окрім того, позивачем не враховано, що відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В силу ч.3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, перебіг строку для нарахування пені почався з наступного дня після закінчення строку для оплати послуг за певний місяць, а саме з 11 числа місяця за послуги місяця, що передує йому, однак, днем закінченням відповідного строку є відповідна дата останнього місяця строку, з якою пов`язано початок такого строку – 10 число кожного місяця, оскільки саме такий день є календарною датою з якою пов`язано початок строку – останній день для оплати.

За розрахунком суду, розмір пені за заявлений позивачем період – з 11.10.2020 по 11.04.2021 з урахуванням розміру боргу, строку прострочення, облікової ставки НБУ, положень ч.6 ст.232 ГК України становить 6267,69грн, а саме:

- на борг у розмірі 25514,80грн за період з 11.10.2020 по 10.04.2021 (нарахування пені припинено 10.04.2021 на підставі ч.6 ст.232 ГК України) - 1550,20грн;

- на борг у розмірі 31798,16грн за період з 11.11.2020 по 11.04.2021 (до заявленої у позові дати, оскільки нарахування пені припиняється 10.05.2021) -1620,09грн;

- на борг у розмірі 29019,68грн за період з 11.12.2020 по 11.04.2021 (до заявленої у позові дати, оскільки нарахування пені припиняється 10.06.2021) – 1193,08грн;

- на борг у розмірі 30 309,04грн за період з 11.01.2021 по 11.04.2021 (до заявленої у позові дати, оскільки нарахування пені припиняється 10.07.2021) - 938,33грн;

- на борг у розмірі 29382,88грн за період з 11.02.2021 по 11.04.2021 (до заявленої у позові дати, оскільки нарахування пені припиняється 10.08.2021) - 610,20грн;

- на борг у розмірі 31 217,04грн за період з 11.03.2021 по 11.04.2021. (до заявленої у позові дати, оскільки нарахування пені припиняється 10.09.2021) – 355,79грн.

При цьому, на борг за послуги, надані починаючи з квітня 2021 року по серпень 2021 року пеня за заявлений позивачем період не може бути нарахована, оскільки станом на 11.04.2021 – останній день строку, заявленого позивачем до нарахування у позові, строк виконання зобов`язання з оплати відповідних послуг ще не настав, а по деяким місяцям – навіть ще не виникло відповідного зобов`язання, оскільки відповідні послуги надані ще не були.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє у розмірі 6267,69грн, а у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 24,33грн суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача - пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 5033,59грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 221, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоенергопостач” (ідентифікаційний код 40752790; 08704, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 23-Г) на користь Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства” (ідентифікаційний код 25690247; 08703, Київська обл., м. Обухів, вул Київська, 130 В) 312 097,76грн основного боргу, 12 218,07грн втрат від інфляції, 4 989,03грн - 3% річних, 6 267,69грн пені, а також 5033,59грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. У задоволенні позову в частині стягнення 24,33грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.01.2022.

Суддя А.Р. Ейвазова