Рішення № 102730533, 08.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2021Справа № 910/10597/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Факел" Промвузол, м. Фастів, Київська область, 08500

до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" Кловський узвіз,9/1, м. Київ, 01021

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" 03065, м. Київ, пр-т Гузара Любомира, 44

про стягнення 1 046 726,98 грн.

Представники сторін:

від позивача: Вєдєрнікова О.С. - довіреність № 106/1 від 04.01.2021 року;

Від відповідача: Трегубова А.В. - довіреність № 1-2593 від 29.12.2020 року;

Від третьої особи: Кулик О.І. - довіреність № 438 від 20.09.2021 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Факел" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 1 046 726,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПАТ "Факел" як підрядником за укладеним за результатами закупівлі Договором № 1901000050 на виконання робі від 03.01.2019 року, забезпеченого банківською гарантією № 71.00.008000 від 03.01.2019 року, в повному обсязі виконано свої зобов`язання щодо виконання передбачених договором робіт, у зв`язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення виконання договору про закупівлю у вказаній сумі підлягає поверненню позивачеві замовником.

Окрім цього разом з позовною заявою позивачем подано заяву № 106/1062 від 25.06.2021 року залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10597/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі призначено на 18.08.2021 року.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 05.08.2021 року від відповідача надійшов відзив № 1001ВИХ-21-5758 від 02.08.2021 року на позовну заяву разом з доказами направлення на адресу позивача, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для повернення суми банківської гарантії, оскільки вона покликана не лише забезпечити виконання зобов`язання за договором в повному обсязі, а й виконання належним чином, а у випадку порушення умов виконання зобов`язання, в тому числі строків виконання робіт, факт якого встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 25.09.2020 року у справі № 911/1028/20, сума виплаченої бенефіціару гарантії не може бути повернута. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 року задоволено заяву позивача та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" та відкладено підготовче засідання на 22.09.2021 року.

До початку судового засідання 07.09.2021 року від третьої особи надійшли пояснення по суті спору № ТОВВИХ-21-9664 від 03.09.2021 року разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, в яких ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що ним набуто прав нового замовника за Договором № 1901000050 від 03.10.2019 року, укладеним з відповідачем, на підставі Угоди № 1901000050-D про заміну сторони у зобов`язанні від 18.12.2019 року, а отже порушення умов договору з боку відповідача мало місце до укладення вказаної Угоди (до 18.12.2019 року), та у відповідності до п. 5 Угоди до ТОВ «Оператор ГТС України» не переходить право вимоги за банківською гарантією, оскільки АТ «Укртрансгаз» було пред`явлено грошові вимоги до банку - гаранта за такою банківською вимогою. Пояснення судом долучено до матеріалів справи.

Також 11.09.2021 року від відповідача надійшло клопотання № 1001ВИХ-21-6430 від 31.08.2021 року про долучення доказів направлення відзиву на позовну заяву на адресу третьої особи. Клопотання разом з доданими доказами судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, судом закрито підготовче провадження у справі № 910/10597/21 та оголошено про початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 04.11.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 року, у зв`язку тим, що судове засідання, призначене на 04.11.2021 року не відбудеться, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.11.2021 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.11.2021 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву на 08.12.2021 року.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час розгляду справи по суті 08.12.2021 року до суду не надходило.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від позивача станом на час винесення рішення до суду не надходило відповіді на відзив, жодних заяв про неможливість подання такої заяви по суті спору та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач не скористався наданим йому процесуальними правами в частині надання відповіді на відзив тощо, суд здійснював розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

У судові засідання з розгляду справи по суті 24.11.2021 року та 08.12.2021 року з`явились уповноважені представники позивача, відповідача та третьої особи.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 24.11.2021 року та 08.12.2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судових засіданнях з розгляду справи по суті 24.11.2021 року та 08.12.2021 року проти позовних вимог заперечували в повному обсязі з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву та поясненнях по суті спору.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.12.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчать матеріали справи та встановлено Господарським судом Київської області у справі № 911/1028/20, 03 січня 2019 року між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (замовник за договором, відповідач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Факел» (підрядник за договором, позивач у справі) було укладено Договір №1901000050 на виконання робіт (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору Ремонт системи одоризації газу на ГРС УМГ «Черкаситрансгаз» (Роботи пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва) (далі - роботи), а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Розділами 2 - 13 Договору сторони погодили якість виконання робіт, ціну договору, порядок здійснення оплати, строк та місце виконання робіт, права та обов`язки сторін, їх відповідальність, обставини непереборної сили, гарантійні зобов`язання, термін дії договору тощо.

За умовами п. 12.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 310 календарних днів, а в частині гарантійних зобов`язань підрядника - до повного їх виконання.

Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками замовника та підрядника і скріплений печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та §1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.

Згідно з п.1.2 Договору обсяги виконання робіт визначаються згідно з локальних кошторисів (Додаток№2-№22), що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.1.3 Договору технічні характеристики, вимоги та порядок виконання робіт визначаються згідно з Технічними вимогами та якісними характеристиками виконання робіт (Додаток №23), який є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Ціна цього договору складає 20 934 539,51грн, з урахуванням ПДВ 3 489 089,92грн, згідно з договірною ціною (Додаток №1), що є невід`ємною частиною договору (п.3.1 Договору).

Визначення вартості виконання робіт проводиться згідно вимог ДСТУ Б ДЛ.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору вартість робіт за цим договором є твердою, згідно договірної ціни та локальних кошторисів (Додатки №1-№22 до договору).

У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк виконання робіт за цим договором згідно з графіком виконання робіт (Додаток №24), що є невід`ємною частиною договору.

Так, відповідно до погодженого сторонами Графіку виконання робіт на проведення ремонту систем одоризації газу га ГРС УМТ «Черкаситрансгаз» (Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва), 1-й етап виконання робіт мав бути звершений 03.01.2019 року, 2-й - в строк не більше 60 календарних днів від дати підписання договору (до 04.03.2019 року), 3-й - в строк не більше 240 календарних днів від дати підписання договору. Тобто, повний обсяг робіт за Договором мав бути виконаний до 30.10.2019 року включно.

Роботи виконуються на діючих об`єктах газорозподільних станціях (ГРС) замовника, без виведення їх з експлуатації, згідно з Технічними вимогами та якісними характеристиками виконання робіт (Додаток №23).

Як визначено умовами п.п. 6.2.3, 6.2.5 Договору підрядник зобов`язаний: забезпечити виконання робіт в обсягах, у строки та в порядку, встановлених цим договором; після виконання робіт оформити акти виконаних робіт за формою акта приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість будівельних робіт КБ-3.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК Україна замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 6.1.1 Договору передбачено, що замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно оформлених в установленому порядку актів виконаних робіт за формами акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3.

За змістом технічних вимог і якісних характеристик виконання робіт (Додаток №23 до Договору) визначено перелік виконання робіт при ремонті систем одоризації газу ГРС, тобто кожна робота має закінчений цикл.

Згідно п. 6.5 Додатку № 23 до Договору підрядник оформляє та здає замовнику акти здачі змонтованого обладнання, за пунктом 6.6 підрядник робіт оформлює та здає замовнику акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в.

Відповідно до п. 8.3 Договору за порушення строків виконання зобов`язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов`язання.

У зв`язку з невиконанням позивачем своїх зобов`язань за Договором в частині виконання робіт у погоджені строки, оскільки підрядник станом на 02.12.2019 року роботи виконав лише частково на суму 389 516,68 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти приймання виконаних будівельних робіт №№1-7 від 16.08.2019 року, 8-11 від 30.09.2019 року, замовник - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Факел" про стягнення 25 722 368,58 грн. за договором про виконання робіт №1901000050 від 03.01.2019 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.09.2020 року у справі № 911/1028/20, яке набрало законної сили, закрито провадження в частині позовних вимог про зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Факел" виконати комплекс робіт по об`єктам Кропивницький 2 ГРС; Любашівка ГРС; Богданівка ГРС; Новгородка ГРС; Костянтинівка ГРС; Компаніївка ГРС; Доманівка ГРС Олександрівського ЛВУМГ в повному обсязі, передбаченому договором про виконання робіт № 1901000050 від 03.01.2019 року на загальну суму 20 545 022,83 грн., зокрема, оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування. Позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Факел» на користь АТ «Укртрансгаз» 574 321,83 грн. пені, 27 062,03 грн. штрафу, а також 9 020,76 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Наразі, 10.12.2019 року відповідачем АТ «Укртрансгаз» з рахунку Філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» було перераховано позивачу грошові кошти за виконані за Договором роботи в сумі 376 239,72 грн. згідно довідки КБ-3 за серпень від 16.08.2019 року та в сумі 13 276,96 грн. згідно довідки КБ-3 за вересень від 30.09.2019 року, всього 389 516,68 грн., що підтверджується банківською випискою АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» про операції по рахунку ПАТ «Факел» за 10.12.2019 року, наявною в матеріалах справи.

При цьому відповідно до п. 8.7 Договору виконання підрядником зобов`язань згідно цього договору про закупівлю робіт додатково забезпечується банківською гарантією, яка надається не пізніше дати укладення даного договору та згідно умов і в порядку визначених тендерною документацією замовника, згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UА-2018-11-12-001608-b, оприлюдненого на веб-порталі уповноваженого органу 12.11.2018 року, на суму 1 046 726,98 грн., що становить 5 відсотків від ціни даного договору.

Так, у відповідності до вказаного Договору Акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» надано Банківську гарантію № 71.00.008000 від 03.01.2019 року, якою прийняло на себе безвідкличне і безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару - Акціонерному товариству «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» вказану ним у вимогах суму, яка не перевищує UАН 1 046 726,98 грн. (далі - сума гарантії) протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за гарантією (надалі вимога), без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

Вимога бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку бенефіціара та має містити: посилання на номер і дату цієї гарантії; повідомлення про невиконання/неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором, забезпечення цією гарантією; підписи уповноважених осіб бенефіціара та відбиток печатки бенефіціара; платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати за гарантією.

Будь-які інші обґрунтування вимог бенефіціара виключаються. Виплата здійснюється шляхом перерахування суми гарантії на розрахунковий рахунок бенефіціара, зазначений у вимозі. Усі виплати мають бути виконані гарантом на користь бенефіціара незалежно від будь-яких заперечень принципала або будь-якої третьої сторони та виконані таким чином, щоб будь-які витрати, утримання, комісії не стягувалися за рахунок бенефіціара. Сума гарантії залишається незмінною до моменту виплати гарантом за вимогою бенефіціара суми гарантії. Ця гарантія набуває чинності з дати її надання гарантом.

Строк дії гарантії - до 20.12.2019 року включно, і будь-яка вимога за гарантією має бути отримана гарантом не пізніше 17-00 годин за Київським часом цієї дати.

Після 17:00 год. 20.12.2019 року гарантія припиняє дію.

Вказана гарантія забезпечує виконання принципалом Договору. Ця гарантія видана на користь бенефіціара і права вимоги по ній не можуть бути передані третій особі без попередньої письмової згоди гаранта. Внесення змін до тексту цієї гарантії здійснюється за письмовим погодженням між принципалом, бенефіціаром та гарантом.

Окрім цього 09.12.2019 року Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» надало бенефіціару банківську гарантію № 71.00.008000-1, яка є новою редакцією банківської гарантії № 71.00.008000 від 03.01.2019 року (далі - банківська гарантія) відповідно до якої гарант надав бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару вказану ним у вимогах суму яка не перевищує UАН 1 046 726,98 грн. (сума гарантії) протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за гарантією (вимога), без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

Вимога бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку бенефіціара та має містити: посилання на номер і дату цієї гарантії; повідомлення про невиконання/неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором, забезпечення цією гарантією; підписи уповноважених осіб бенефіціара та відбиток печатки бенефіціара; платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати за гарантією. Будь-які інші обґрунтування вимог бенефіціара виключаються.

Виплата здійснюється шляхом перерахування суми гарантії на розрахунковий рахунок бенефіціара, визначений у вимозі. Усі виплати мають бути виконані гарантом на користь бенефіціара незалежно від будь-яких заперечень принципала або будь-якої третьої сторони та виконані таким чином, щоб будь-які витрати, утримання, комісії не стягувалися за рахунок бенефіціара. Сума гарантії залишається незмінною до моменту виплати гарантом за вимогою бенефіціара суми гарантії. Ця гарантія набуває чинності з дати її надання гарантом.

Строк дії гарантії - до 26.12.2019 року включно, і будь-яка вимога за гарантією має бути отримана гарантом не пізніше 17-00 годин за Київським часом цієї дати.

Після 17:00 год. 26.12.2019 гарантія припиняє дію.

Гарантія забезпечує виконання принципалом Договору про закупівлю, укладеного між бенефіціаром Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та принципалом Приватним акціонерним товариством «Факел» (предмет договору - Ремонт систем одоризації газу на ГРС УМГ «Черкаситрансгаз» (Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва) код ЄЗС ДК 021:2015-45200000-9).

Гарантія видана на користь бенефіціара і права вимоги по ній не можуть бути передані третій особі без попередньої письмової згоди гаранта. Внесення змін до тексту цієї гарантії здійснюється за письмовим погодженням між принципалом, бенефіціаром та гарантом.

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами, що виникли на підставі Договору гарантії, підпадають під правове регулювання норм § 4 глави 49 Цивільного кодексу України та глави 22 Господарського кодексу України, а також Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639, Уніфікованих правил міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що способи забезпечення виконання зобов`язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов`язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, при поруці та гарантії.

Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (ч. 3 ст. 200 ГК України).

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, бенефіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед бенефіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Згідно із ст. 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 року (далі - Положення).

Так, у пункті 9 ч. 3 розділу I Положення визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Відповідно до умов Банківської гарантії остання дійсна по 26.12.2019 року (включно).

Таким чином, дослідивши зміст Банківської гарантії судом встановлено, що відповідач взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання виплатити бенефіціару кошти у розмірі 1 046 726,98 грн. у випадку невиконання/неналежного виконання принципалом умов Договору та в разі отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара, складеної відповідно до чинного законодавства України, із повідомленням про таке невиконання/неналежне виконання, з посиланням на номер і дату банківської гарантії, за підписами уповноважених осіб та скріпленої печаткою бенефіціара, із зазначенням банківських реквізитів для виплати.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпечення тендерної пропозиції - це надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

При цьому як свідчать матеріали справи, вказана Банківська гарантія була видана відповідачем у забезпечення виконання зобов`язань принципала за Договором, укладеного за результатами публічної закупівлі № UA-2018-11-12-001608-b та опублікованого на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-11-12-001608-b).

Відтак, на підставі здійсненої оцінки наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що оскільки ПАТ «Факел» було порушено зобов`язання за Договором, виконання якого забезпечувалось спірною Банківською гарантією АТ «АКБ «Конкорд», замовником АТ «Укртрансгаз» набуто право отримання коштів від АТ «АКБ "Конкорд» як гаранта в розмірі суми Банківської гарантії № 71.00.008000-1 від 09.12.2019 року.

Частиною 1 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно із ч. 2 ст. 563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (ч. 2 ст. 200 ГК України).

При цьому відповідно до п. 8.7.1 Договору у разі невиконання чи неналежного виконання підрядником взятих на себе зобов`язань згідно цього договору про закупівлю робіт, замовник має право вимоги до гаранта про сплату грошової суми, відповідно до виданої ним банківської гарантії.

У зв`язку з порушенням підрядником своїх зобов`язань за Договором, а саме: не виконанням комплексу робіт в повному обсязі та простроченням їх виконання, з порушенням строку, встановленого графіком виконання робіт, що є суттєвим порушенням зобов`язання за вказаним Договором, АТ «Укртрансгаз» через ПАТ АБ «Укргазбанк» направив АТ «АКБ «Конкорд» письмову вимогу № 2301ВИХ-19-3235 від 18.12.2019 року про сплату грошової суми в розмірі 1 046 726,98 грн. за Банківською гарантією № 71.00.008000-1 від 09.12.2019 року.

Відповідно до п. 2 Глави 4 розділу II Положення одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

В свою чергу ст. 1 Уніфікованих правил для гарантій за вимогою, в редакції 1992 року (публікація Міжнародної торгової палати № 458 (МТП № 458) визначено, що ці правила застосовуються до будь-якої банківської гарантії або доповненню до неї, яку гарант зобов`язався надати та в якій зазначено, що вона складена згідно з цими правилами (публікація МТП № 458) та обов`язкова для всіх сторін в гарантійному зобов`язанні, якщо інше прямо не зазначено в гарантії або доповненні до неї.

Гарантія за своєю природою є самостійною угодою, незалежною від основного контракту або тендера, на яких вона ґрунтується, тому гарант ніяким чином не пов`язаний таким контрактом або тендером, незважаючи на те, що посилання на них міститься в тексті гарантії. Обов`язок гаранта - сплатити грошову суму, зазначену в гарантії, при представленні письмової вимоги платити і інших документів, зазначених у гарантії, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам, описаним в гарантії (ст. 2 зазначених правил).

Відповідно до ч. 2 ст. 564 ЦК України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Як зазначено в Банківській гарантії, вимоги щодо цієї гарантії мають бути надіслані на адресу банку - гаранта в письмовій формі, за підписом уповноваженої особи та скріплені печаткою, в межах строку дії гарантії та із повідомленням про невиконання/неналежне виконання умов Договору приницпалом.

Окрім цього, згідно п. 36 Положення банк - гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

В свою чергу за результатами розгляду вимоги бенефіціара банк у своєму листі № 1865/1 від 28.12.2019 року відмовив АТ «Укртрансгаз» в задоволенні виплати суми банківської гарантії, вважаючи вимоги бенефіціара безпідставними та не достовірними, посилаючись при цьому на отриману на вимогу банку від принципала відповідь № 100/895 від 27.12.2019 року про те, що принципал виконав зобов`язання за Договором, що підтверджується актами виконаних робіт.

Відтак, невиконання Акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" зобов`язання зі сплати гарантованої суми в розмірі 1 046 726,98 грн. у строки, встановлені у Банківській гарантії, стало підставою для звернення АТ «Укртрансгаз» до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" про стягнення 1 084 949,87 грн., з яких: 1 046 726,98 грн. - основний борг, 17 159,46 грн. - 3% річних, 21 063,43 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020 року у справі № 904/4283/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року, позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 1 084 949,87 грн., з яких: 1 046 726,98 грн. - основний борг, 17 159,46 грн. - 3% річних, 21 063,43 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 274,25 грн.

При винесенні рішень у справі № 904/4283/20 про задоволення позову суди виходили з доведеності факту порушення з боку підрядника ПАТ «Факел» своїх зобов`язань за Договором в частині недотримання строків виконання робіт, наявності обов`язку АТ «АКБ «Конкорд» як гаранта сплатити AT "Укртрансгаз" грошову суму відповідно до умов Банківської гарантії за умови порушення ПАТ "Факел" зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними у Банківській гарантії документами в установлений цією гарантією строк, який AT "АКБ "Конкорд" порушив.

Також як встановлено судом у справі № 904/4283/20, заявлена гаранту вимога відповідає умовам Банківської гарантії, зокрема, умовам, за яких надається право вимагати платіж. В той же час належні та достовірні докази повного та своєчасного виконання робіт Приватним акціонерним товариством Факел за Договором № 1901000050 від 03.01.2019 в матеріалах справи відсутні.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій визнали позовні вимоги бенефіціара про стягнення 1 046 726,98 грн. гарантійної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, також похідні вимоги про стягнення 17 159,46 грн. 3% річних, 21 063,43 грн. інфляційних втрат, оскільки має місце прострочення виконання зобов`язання з боку банку - гаранта.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95 від 28 жовтня 1999 року, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11 від 29 листопада 2016 року, § 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92 від 22 листопада 1995 року, § 36).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 922/2391/16.

Таким чином, фактичні обставини виконання умов Договору на виконання робіт № 1901000050 від 03.01.2019 року та виконання умов Банківської гарантії № 71.00.008000-1 від 09.12.2019 року як такі, що в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення для даної справи, встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 25.09.2020 року у справі № 911/1028/20, а також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020 року у справі № 904/4283/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року, які набрали законної сили, зокрема, щодо несвоєчасного (неналежного) виконання підрядником - ПАТ «Факел» умов укладеного з АТ «Укртрансгаз» Договору в частині дотримання строків виконання будівельних робіт, настання гарантійного випадку та порушенням умов Банківської гарантії з боку АТ «АКБ «Конкорд» в частині невиплати суми банківської гарантії бенефіціару на йог вимогу, тобто не підлягають повторному доказуванню та мають обов`язкову силу для вирішення даної справи.

Як встановлено судом за матеріалами справи, на виконання рішень судів у справі № 904/4283/20 АТ «АКБ «Конкорд» платіжним дорученням № 224_1 від 01.04.2021 року, копія якого наявна в матеріалах справи, було перераховано АТ «Укртрансгаз» грошові кошти в сумі 1 084 949,87 грн. з призначенням платежу «сплата згідно рішення суду по справі № 904/4283/20 від 22.03.2021 по договору банківської гарантії № 71.00.008000 від 03.01.2019 «Факел» ПрАТ».

Факт отримання коштів, їх розмір та порядок оплати сторонами не заперечувався.

Таким чином АТ «Укртрансгаз» як бенефіціар 01.04.2021 року отримало грошові кошти за спірною Банківською гарантією в сумі 1 046 726,98 грн., яка була сплачена у зв`язку з несвоєчасним виконанням ПАТ «Факел» умов Договору № 1901000050 на виконання робіт від 03.01.2019 року.

АТ «АКБ «Конкорд» 29.04.2021 року звернулось до ПАТ «Факел» як принципала листом № 687 з пропозицією перерахувати кошти в загальній сумі 2 221 424,50 грн., які складаються в тому числі: 1 101 224,12 грн. за Банківською гарантією № 71.00.08000 від 03.01.2019 року та Новою редакцією банківської гарантії № 71.00.08000-1 від 09.12.2019 та 1 064 764,50 грн. - стягнуті у справі № 904/4283/20, та в сумі 1 120 200,38 грн. за Банківською гарантією № 71.00.007999-1 від 03.01.2019 року - у справі № 904/4284/20. Копія вказаного листа наявна в матеріалах справи.

На виконання вказаної вимоги № 687 від 29.04.2021 року ПАТ «Факел» платіжним дорученням № 12038 від 29.04.2021 року було перераховано гаранту грошові кошти в сумі 2 221 424,50 грн., тобто ПАТ «Факел» здійснено компенсацію гаранту сплаченої Акціонерному товариству «Укртрансгаз» як бенефіціару суми гарантії.

Окрім цього, як встановлено судом під час розгляду справи № 904/4283/20, відповідно до ст. 27 Закону України "Про ринок природного газу", постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 року №840 запроваджено План заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи (далі - План).

В силу статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтями 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання пункту 11 Плану та на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу» від 31.10.2019 року №264-ІХ (набув чинності 17.11.2019 року), Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» від 14.11.2019 року №300-ІХ, у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу з метою забезпечення надійної та безпечної експлуатації газотранспортної системи України та забезпечення належного функціонування оператора газотранспортної системи України після 01.01.2020 року, та керуючись ст. 510 ЦК України 18.12.2019 року між Aкціонерним товариством «Укртрансгаз» (первісний замовник за договором, відповідач у даній справі), Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (новий замовник за договором, третя особа у даній справі) та Приватним акціонерним товариством «Факел» (сторона 3 за договором, позивач у даній справі) було укладено Угоду №1901000050-0 про заміну сторони у зобов`язанні (далі - Угода), що виникло на підставі Договору №1901000050 від 03.01.2019 року, згідно якої сторони домовились замінити сторону - Акціонерне товариство «Укртрансгаз» у зобов`язанні на нову сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з дати відступлення права вимоги за зобов`язанням.

Відповідно до п.2 Угоди датою відступлення права вимоги за зобов`язанням сторони визначили дату підписання Новим Замовником акту приймання-передачі державного майна газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності із транспортування природного газу магістральними трубопроводами, який був підписаний 01.01.2020 року, а також був погоджений всіма залученими в процес сторонами - НАК «Нафтогаз України», Фондом державного майна, Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики та захисту навколишнього середовища.

Згідно п. 2 Угоди сторони домовились, що Первісний Замовник надає Новому Замовнику всі права вимоги до Сторони 3 за зобов`язанням, які виникли на момент та після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням. Новий замовник після Дати відступлення права вимоги за зобов`язанням отримує всі права Первісного Замовника за зобов`язанням, що існували на момент переходу таких прав крім прав вимоги, зазначених в абзаці другому цього пункту Угоди.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Угоди до Нового Замовника не переходять права вимоги Первісного Замовника до Сторони 3 (ПАТ «Факел») в частині грошових зобов`язань Сторони 3 зі сплати пені та штрафів за порушення строків виконання Стороною 3 зобов`язання, якщо таке порушення з боку Сторони 3 мало місце до дати відступлення права вимоги за Зобов`язанням (тобто до 01.01.2020 року).

Згідно п. 5 Угоди у разі наявності банківської гарантії забезпечення виконання Договору новий замовник з моменту надання згоди банк у- гаранта отримує всі права первісного замовника за банківською гарантією, які існували на момент переходу таких прав, крім прав вимоги, зазначених а абзаці 2 цього пункту Угоди.

Абзац 2 пункту 5 Угоди встановлює, що до Нового Замовника не переходять права вимоги Первісного Замовника за банківською гарантією в частині, в якій Первісним Замовником було пред`явлено грошові вимоги до Банка-гаранта за такою банківською гарантією про відступлення права вимоги за Договором та для отримання згоди від банку - гаранта сторона 3 зобов`язана у строк 30 календарних днів з дати відступлення права вимоги за зобов`язанням письмово повідомити банк - гарант.

Угода набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 8 Угоди).

Вказана Угода підписана представниками первісного замовника, нового замовника та сторони 3 і засвідчена печатками сторін.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у зобов`язанні, внаслідок чого первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов`язання, тобто обсяг прав та обов`язків його сторін залишається незмінним, а отже до нового кредитора переходять весь обсяг прав первісного кредитора, якщо інше не передбачено договором або законом. Обсяг прав, які передаються у випадку відступлення (сума заборгованості, право на стягнення штрафних санкцій тощо) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Як встановлено судом у справі № 904/4283/20, а також вбачається з листа ТОВ «Оператор ГТС» від 15.01.2020 року № ТОВВИХ-20/477, у відповідності до п. 2 Угоди акт був підписаний 01.01.2020 року, відтак датою відступлення права вимоги за зобов`язаннями за Угодою № 1901000050-0 від 18.12.2019 про заміну сторони у зобов`язанні, що виникло на підставі спірного Договору, необхідно вважати 01.01.2020 року.

В свою чергу з урахуванням рішень у справі № 904/4283/20 суд зазначає, що станом на дату підписання акту приймання-передачі державного майна газотранспортної системи, та відповідно передачі договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, що необхідні для забезпечення безперервного функціонування об`єктів газотранспортної системи, зобов`язання ПАТ «Факел» за Договором виконано не було, а відтак, об`єкти, передбачені умовами даного договору, та відповідно й право вимоги щодо невиконаного зобов`язання, були передані ТОВ «Оператор ГТС України» як новому замовнику, у той час як всі невиконані ПАТ «Факел» зобов`язання щодо сплати штрафних санкцій та право вимоги за банківською гарантією залишились первісному замовнику за Договором - АТ «Укртрансгаз».

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

При цьому як встановлено судом за матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, підписаними обома сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за червень 2020 року №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3»за червень 2020 року від 30.06.2020 року підтверджується, що підрядник передав, а новий замовник - ТОВ «Оператор ГТС України» прийняв виконані за спірним Договором роботи, вартість яких становила 18 140 056,81 грн.

Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2020 року № 1, Актом вартості змонтованого обладнання, що придбавається виконавцем робіт (додаток до Акту №1) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за липень 2020 року від 31.07.2020 року підтверджується, що підрядник передав, а новий замовник - ТОВ «Оператор ГТС України» прийняв виконані за Договором роботи за липень 2020 року вартістю 2 104 084,73 грн.

Отже, ПАТ «Факел» як підрядником було виконано та передано, а ТОВ «Оператор ГТС України» як новим замовником прийнято будівельні роботи за Договором загальною сукупною вартістю 20 244 141,54 грн.

При цьому за змістом наявних в матеріалах справи виписок АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» за 28.07.2020 року та ПАТ «МТБ БАНК» за 26.08.2020 року встановлено, що ТОВ «Оператор ГТС України» як новим замовником 28.07.2020 року було перераховано підряднику грошові кошти в сумі 18 140 056,81 грн. за виконанні роботи за червень 2020 року, а 26.08.2020 року - грошові кошти в сумі 2 104 084,73 грн. за виконані роботи за липень 2020 року.

Як вбачається із наданих позивачем Актів приймання виконаних будівельних робіт, Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та Актів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вищевказаними актами та довідками, а також заперечень щодо визначених обсягів робіт, строків виконання та їх ціни у відповідача відсутні.

Факт виконання робіт за вказаними актами та довідками згідно умов Договору та підписання зазначених документів сторонами не заперечувався.

Доказів пред`явлення замовником претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання будівельних робіт на дату підписання актів та довідок матеріали справи не містять, будь-які докази відступів від умов Договору та відмови нового замовника від приймання виконаних робіт та підписання актів та довідок сторонами суду не надані.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3за липень 2020 від 31.07.2020 року засвідчується, що з початку будівництва по звітний місяць включно вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту будівництва становила 20 633 658,22 грн., яка складається з вартості будівельних робіт 905 658,22 грн. з ПДВ та вартості змонтованого устаткування 19 728 000,00 грн. з ПДВ.

Отже, фактична загальна вартість передбаченого Договором обсягу робіт, який позивач виконав та передав відповідачу - АТ «Укртрансгаз» як первісному замовнику та ТОВ «Оператор ГТС України» як новому замовнику за актами приймання - передачі виконаних будівельних робіт становила 20 633 658,22 грн., що на 300 881,29 грн. менше передбаченої пунктом 3.1 спірного Договору № 1901000050 від 03.01.2019 року ціни Договору, яка на момент укладання правочину становила 20 934 539,51 грн. з ПДВ.

Згідно ч. 1 ст. 845 Цивільного кодексу України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.

Зокрема, позивач листами 05.02.2021 року №106/141 та від 28.04.2021 року №106/635 звернувся до ТОВ «Оператор ГТС України» з пропозицією щодо підписання двостороннього акту для засвідчення зменшення вартості фактично виконаних робіт на 300 881,29 грн. (заощадження) внаслідок уточнення обсягів робіт та зменшення фактичних витрат підрядника, та надав довідки про відмінність (зменшення) між фактичним об`ємом виконаних робіт та договірною ціною щодо кожного об`єкту.

У відповідь на вказані листи ТОВ «Оператор ГТС України» своїм листом від 17.05.2021 року № ТОВВИХ-21-5558 підтвердило фактичне завершення робіт за Договором № 1901000050 від 03.01.2019 року, здійснення оплат за виконані роботи та повідомило про відсутність необхідності укладення акту про зменшення фактичних витрат підрядника, оскільки Договором не передбачено підписання ніяких інших актів, окрім актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

При цьому суд зазначає, що укладення між сторонами Договору № 1901000050 на виконання робіт від 03.01.2019 року було спрямоване на виконання підрядником будівельних робіт Ремонт системи одоризації газу на ГРС УМГ «Черкаситрансгаз» (Роботи пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва), що, в свою чергу, породжує обов`язок замовника оплатити виконані роботи, результат яких було прийнято.

Зазначені вище обставини в сукупності свідчать про те, що мета Договору № 1901000050 на виконання робіт від 03.01.2019, яка полягає у виконанні Ремонту систем одоризації газу на ГРС УМГ "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ" з метою забезпечення надійної роботи систем одоризації газу на ГРС УМГ "Черкаситрансгаз" (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, п.1. Додатку №23 до Договору «Технічні вимоги і якісні характеристики виконання робіт») була досягнута та спірний Договір виконано в повному обсязі.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, враховуючи, що ПАТ «Факел» як підрядник виконав в повному обсязі свої зобов`язання за Договором щодо виконання передбачених його умовами робіт, в силу положень ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 6 розділу VI тендерної документації замовник - АТ «Укртрансгаз» зобов`язаний повернути забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді виплаченої за Банківською гарантією суми в розмірі 1 046 726,98 грн. після виконання Договору учасником-переможцем - ПАТ «Факел» в повному обсязі, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою № 106/908 від 08.06.2021 року про повернення суми Банківської гарантії в сумі 1046726,98 грн.

Факт надсилання вказаної вимоги на адресу АТ «Укртрансгаз» та отримання останнім 11.06.2021 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення від 08.06.2021 року, накладної № 0850002203760 від 08.06.2021 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 085002203760.

Проте, вимога позивача були залишена відповідачем без відповіді та задоволення, грошові кошти в сумі виплаченої гарантії в розмірі 1046726,98 грн. виплачені не було, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсними або розірвання Договору на виконання робіт № 1901000050 від 03.01.2019 року, Банківської гарантії від 03.01.2019 року №71.00.008000, викладеної 09.12.2019 року в новій редакції №71.00.008000-1, та Угоди № 1901000050-D про заміну сторони у зобов`язанні від 18.12.2019 року та/або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо умов Банківської гарантії на час її видачі банком з боку сторін відсутні.

Суд зазначає, що в розумінні приписів ст. 560 ЦК України гарантія за своєю правовою природою є самостійним правочином, який не залежить від зобов`язань, встановлених основним договором, на якому вона заснована, тому Гарант жодним чином не пов`язаний таким договором незважаючи на те, що посилання на них міститься у тексті Гарантії.

Так, неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. При цьому зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними.

В той же час сплата коштів кредитору гарантом та сплата штрафних санкцій боржником за договором не належать до одного виду відповідальності.

Відповідно до п. 2 р. І Положення безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, є зобов`язанням.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.04.2019 року у справі № 910/2693/18, від 27.01.2020 року № 911/1867/18.

Із наведених положень законодавства вбачається, що зобов`язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд.

З огляду на викладене, право на стягнення забезпечення виконання зобов`язання настає з моменту порушення принципалом такого зобов`язання (в даному випадку порушення умов Договору в частині недотримання строків виконання будівельних робіт), факт якого встановлено рішеннями судів у справах № 911/1028/20 та № 904/4283/20, які набрали законної сили, тобто гарантійний випадок за наданою банком гарантією є таким, що настав, та, відповідно, у банку - гаранта виник обов`язок сплатити бенефіціару - АТ «Укртрансгаз» грошову суму в розмірі 1 046 726,98 грн. відповідно до умов виданої АТ «АКБ «Конкорд» Банківської гарантії № 71.00.008000-1 від 09.12.2019 року (нова редакція Банківської гарантії № 71.00.008000 від 03.01.2019 року), що також встановлено в господарській справі № 904/4283/20.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Окрім цього згідно з пунктом 6 розділу VI Тендерної документації, затвердженої протоколом Філії УМГ «Черкаситрансгаз» АТ «Укртрансгаз» № 1539 від 09.11.2018 року, передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним та у випадках передбачених статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин.

За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Системний аналіз наведених вище норм та встановлених обставин справи в сукупності свідчить, що позивач виконав свої зобов`язання щодо виконання робіт за Договором, проте з порушенням визначених строків, у зв`язку з чим має місце неналежне виконання, позаяк в діях позивача судами у справах № 911/1028/20 та № 904/4283/20 встановлені ознаки (критерії) неналежності виконання зобов`язання.

При цьому розділ 8 Договору, яким передбачена відповідальність його сторін, не передбачає відповідальність підрядника за порушення строків виконання робіт у вигляді неповернення наданого ним забезпечення виконання договору про закупівлю.

Таким чином наявний безпосередній зв`язок між виконанням позивачем своїх зобов`язань як підрядника щодо виконання робіт, в тому числі з порушенням строків, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) та правом на повернення суми забезпечення виконання договору поставки після настання вказаних обставин, що прямо встановлено у Законі України «Про публічні закупівлі».

Господарський суд звертає увагу, що до найбільш важливих загальних принципів права віднесено принцип справедливості, добросовісності і розумності, який згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України визнається загальною засадою цивільного законодавства.

У рішенні Конституційного суду України від 11.07.2013 року №7-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що зобов`язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (постанова Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі №49/38-09).

Аналіз судової практики свідчить про те, що добросовісність при виконанні юридичних обов`язків повинна мати місце як при виконанні договору (дії сторін мають виключати обман, скритність, угода має бути виконана відповідно до її мети й об`єкта, сторони мають прагнути максимально точно виконати зміст зобов`язань, дотримуючись умов щодо строків, якості, місця виконання тощо), так і виконанні інших (недоговірних) обов`язків.

Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також публічного інтересу. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами.

Суд зауважує, враховуючи характер правових відносин які виникли між сторонами та обставини виконання цього Договору, становище коли замовники в сукупності (первісний та новий) отримали повністю виконання робіт і при цьому утримує перераховані кошти як гарантія виконання Договору є неприйнятним та не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, визначеним статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Наразі, з встановлених судом фактичних обставин справи вбачається, що сторонами були вчинені дії, спрямовані на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання з виконання робіт, зокрема, позивачем було виконано в повному обсязі обумовлені Договором роботи, а відповідачем як первісним замовником та третьою особою як новим замовником прийнято таке виконання.

Суд акцентує увагу, що на виконання Банківської гарантії АТ «АКБ» Конкорд» виплатило АТ «Укртрангаз» передбачену нею гарантійну суму (яка в подальшому компенсована позивачем на користь банку), тобто мала місце фактична реалізація Банківської гарантії у зв`язку з настанням гарантійного випадку внаслідок порушення позивачем строків виконання робіт за Договором.

Водночас, з позивача як підрядника судовим рішенням у справі № 911/1028/20 було стягнуто на користь відповідача штрафні санкції (пеню та штраф) за невиконання умов Договору.

Враховуючи вищенаведене, оскільки за умовами Договору іншої відповідальності за порушення підрядником умов Договору щодо строків виконання робіт, ніж визначена у п.п.8.3, 8.4, вказаним Договором сторони не передбачили, та враховуючи підстави для повернення забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання позивачем Договору, передбачені ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки грошове забезпечення не повертається саме у випадку невиконання (а не неналежного виконання) умов Договору, доводи відповідача про відсутність підстав для повернення спірної суми з посиланням на порушення ПАТ «Факел» умов Договору (неналежне виконання) є необґрунтованими та судом до уваги не приймаються.

Отже, зважаючи на наведене та з огляду на те, що позивачем виконано зобов`язання за Договором, а замовником не повернуто сплаченої суми забезпечення виконання договору згідно банківської гарантії, суд дійшов висновку про достатність підстав для стягнення суми забезпечення у розмірі 1 046 726,98 грн.

Таким чином, виходячи з того, що розмір заборгованості відповідача як бенефіціара та замовника з виплати забезпечення виконання Договору відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 046 726,98 грн. забезпечення виконання Договору підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Приватного акціонерного товариства "Факел" (Промвузол, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 30019801) 1 046 726,98 грн. (один мільйон сорок шість тисяч сімсот двадцять шість грн. 98 коп.) боргу та 15700,90 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот грн. 90 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 17 січня 2022 року.

Суддя А.М. Селівон