Рішення № 102730528, 20.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2021Справа № 910/16397/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Легкої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корецької Ірини Сергіївни

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69"

4. Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_1

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

Представники учасників справи:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача-1: не з`явився;

Від відповідача-2: не з`явився;

Від відповідача-3: Климчук А.В.;

Від відповідача-4: не з`явився;

Від третьої особи-1: Климчук А.В.;

Від третьої особи-2: Климчук А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корецької Ірини Сергіївни (далі - відповідач - 1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни (далі - відповідач - 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" (далі - відповідач - 3) та Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок" (далі - відповідач - 4) в якому просить суд :

- застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів: Акту оцінки вартості та приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Фрунзе 69" від 18.10.2019 року (зареєстровано в реєстрі за №971,972) та Договору іпотеки (Майнової поруки) що укладений між ТОВ "Фрунзе 69" та ОСОБА_2 та посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корецькою І. С., зареєстровано в реєстрі за №1339;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни індексний номер: 49240259 від 18.10.2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомості (реєстраційний номер: 722157480000);

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корецької Ірини Сергіївни індексний номер: 50121513 від 10.12.2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (про реєстрацію іпотеки) на об`єкт нерухомості (реєстраційний номер: 722157480000) та реєстрацію іпотекодержателя: ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: Словацька Республіка;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корецької Ірини Сергіївни індексний номер: 50120975 від 10.12.2019 року про реєстрацію обтяження на об`єкт нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722157480000).

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд:

- заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу наступного майна: будівля спеціальндопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5760,7 кв. м„ що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 722157480000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 69.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 03.11.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.11.2020.

Крім того, заявником у заяві про усунення недоліків надані пояснення щодо залучення до участі у справу третіх осіб та заявлено клопотання про залучення співвідповідачів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/16397/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , підготовче засідання призначено на 21.12.2020.

10.12.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 3 надійшла заява про забезпечення позову, в якій відповідач - 3 просив суд:

- накласти арешт на будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760,0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722157480000);

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (ідентифікаційний код юридичної особи: 41264766, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111) та будь-яким іншим особам вчиняти будь - які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо), передачі в користування (оренду, найм тощо) будівлі спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760,0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722157480000);

- заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо будівлі спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760,0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722157480000);

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (ідентифікаційний код юридичної особи: 41264766, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111) та будь - яким іншим особам вчиняти будь - які дії щодо перешкоджання користувачам (орендарям, наймачам тощо) у доступі та користування приміщеннями в будівлі спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760,0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722157480000).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2020.

Представники відповідачів 2, 3 у підготовчому засіданні 21.12.2020 підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача вирішення питання щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі залишив на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фрунзе 69" про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8680/20.

28.12.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд:

- накласти арешт та заборонити будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству Юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам чи іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно к відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти дії з приводу наступного майна: будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760,0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722157480000);

- передати на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760,0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722157480000).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 поновлено провадження у справі № 910/16397/20, заяву про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт та заборонено будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству Юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам чи іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно к відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти дії з приводу наступного майна: будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760,0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722157480000). В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити. Провадження у справі № 910/16397/20 зупинено.

29.01.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 3 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку із направленням судді Літвінової М.Є. з 01.02.2021 по 05.02.2021 на підготовку для підтримання кваліфікації суддів господарських судів на 2021 рік згідно з Календарним планом Національної школи суддів України, суд здійснив процесуальну дію, відповідно до статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після повернення з навчання - 08.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 поновлено провадження у справі № 910/16397/20, клопотання про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.02.2021.

12.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 3 (заявника) надійшло доповнення до клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник відповідача-3 підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву у справі № 910/16397/20 на 17.02.2021.

Представники відповідачів 1, 2, 4 у підготовче засідання 17.02.2021 не з`явились.

16.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову без його участі.

17.02.2121 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення.

Представник відповідача -3 та третіх осіб 1, 2 підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/16397/20, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020, провадження у справі № 910/16397/20 зупинено.

02.03.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 3 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому відповідач - 3 просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 поновлено провадження у справі № 910/16397/20, клопотання про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.03.2021.

У підготовчому засіданні 10.03.2021 представник позивача подав заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в яких заперечив проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову та вказав на те, що ризики щодо подальших незаконних дій відповідачів з приводу вказаного майна залишаються.

Представник відповідача - 3 у підготовчому засіданні 10.03.2021 підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представники відповідачів 1- 2, 4 у підготовче засідання 10.03.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/16397/20, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020, провадження у справі № 910/16397/20 зупинено.

28.04.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 3 надійшло клопотання про зустрічне забезпечення позовних вимог, в якій відповідач - 3 просить суд вжити заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошові кошти у сумі 79 549 506 (сімдесят дев`ять мільйонів п`ятсот сорок дев`ять тисяч п`ятсот шість) грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2021 поновлено провадження у справі № 910/16397/20, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про зустрічне забезпечення позовних вимог відмовлено, зупинено провадження у справі 910/16397/20.

27.10.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 3 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якій заявник просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 17.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/16397/20, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020.

11.11.2021 засобами поштового зв`язку Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

15.11.2021 через електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника відповідача-3 надійшли додаткові пояснення.

17.11.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 17.11.2021 представники позивача, відповідачів - 1, 4 не з`явились.

Судом без виходу до нарадчої кімнати проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.12.2021.

01.12.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати:

- докази сплати ТОВ "ВІ ГРУП ЮА" вартості 100% частки ТОВ "Фрунзе 69" за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Фрунзе 69" від 23.10.2019 у розмірі 85 713 970,14 грн;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" (код ЄДРПОУ 43043477, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69 літ. В) рішення прийняте загальними збори учасників про надання згоди на укладання Договору іпотеки (Майнової поруки), що укладений між ТОВ "Фрунзе 69" (Іпотекодавець) та ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) та посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корецькою І. С., зареєстрований в реєстрі за №1339, відповідно до умов якого ТОВ "Фрунзе 69" в забезпечення виконання зобов`язань громадянина Словацької Республіки ОСОБА_1 , що виникають із договору позики від 09.12.2019р. за умовами якого Іпотекодержатель передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3450000 дол.США, що на день укладання становить еквівалент 81696 000 грн., строк повернення позики до 09.12.2034;

- Договір позики від 09.12.2019, що укладений між громадянами Словацької Республіки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в забезпечення зобов`язань по якому було укладено Договір іпотеки від 10.12.2019.

01.12.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача -3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІ ГРУП ЮА".

Представник позивача у підготовчому засіданні 01.12.2021 підтримав подані клопотання.

Представник відповідача - 3 заперечив щодо задоволення клопотання про витребування доказів та залучення до участі у справу третьої особи.

У підготовче засідання 01.12.2021 представники відповідачів 1, 2, 4 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та залучення до участі у справу третьої особи, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.12.2021.

17.12.2021 через електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представник позивача просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, з огляду на те, що двом представниками позивача необхідно взяти участь у судовому засіданні, що відбудеться 20.12.2021 о 09:30 в Північному апеляційному господарському суді у резонансній справі № 910/17954/20 за позовом ТОВ «Гансо Компані» до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання недійсним результатів аукціону та договору відступлення.

Крім того, позивачем до даного клопотання додано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 по справі № 910/8680/20, з якої вбачається, що апеляційна скарга по справі № 910/8680/20 призначена до розгляду на 01.02.2022.

У судове засідання 20.12.2021 представники позивача та відповідачів 1, 2, 4 не з`явились.

Представник відповідача - 3 та третіх осіб 1, 2 у судовому засіданні 20.12.2021 заперечив проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача.

Судом розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду справи та усне клопотання відповідача - 3 та залишення позову без розгляду, у зв`язку з неявкою позивача та вирішено відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Обґрунтовуючи клопотання про відкладення розгляду справи, позивач вказує таку підставу як участь двох представників у судовому засіданні, що відбудеться 20.12.2021 о 09:30 в Північному апеляційному господарському суді у резонансній справі № 910/17954/20 за позовом ТОВ «Гансо Компані» до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання недійсним результатів аукціону та договору відступлення.

Проте, доказів такої участі представників позивачів у справі № 910/17954/20 у судовому засіданні 20.12.2021 о 09:30 год до клопотання не додано.

За висновками суду, у даному випадку наведені заявником обставини не є достатніми для відкладення вирішення спору по суті, з огляду на те, що до клопотання не додано доказів участі представників позивача у судовому засіданні 20.12.2021 по справі № 910/17954/20.

Суд звертає увагу позивача на те, що останній мав можливість направити для участі у судовому засіданні по справі № 910/16397/20 іншого представника для представлення інтересів.

Крім того, суд зазначає, що задоволення клопотання позивача може призвести до затягування строків розгляду справи та, як наслідок, порушення прав відповідачів 1-4 на справедливий розгляд справи у розумні строки, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а отже суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 3 та третіх осіб 1, 2 у судовому засіданні 20.12.2021 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиву на позовну заяву.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 20.12.2021 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів 1, 2 та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2010 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі - банк) та Приватним акціонерним товариством "Банкомзв`язок" ( далі - клієнт) було укладено Генеральний договір № 5.

25.11.2010 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі - іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством "Банкомзв`язок" ( далі - іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, відповідно до п. 1 якого предметом є надання іпотекодавцем і іпотеку майна, зазначеного в п. 6 договору в забезпечення виконання своїх зобов`язань перед іпотекодержателем відповідно до п. 2 цього договору в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

В п. 6.1 договору зазначено, що будівля спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760, 70 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Оболонський, Подільський, Шевченківський райони), буд. 69 далі - предмет іпотеки.

11.02.2014 між ПрАТ "Банкомзв`язок" (позичальник) та ПАТ "УПБ" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 803/5 відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну лінію у розмірі 50 000 000, 00 грн терміном до 05.07.2017 на поновлення обігових коштів.

В подальшому, 18.10.2019 Приватне акціонерне товариство "Банкомзв`язок" передало до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе 69» нерухоме майно, а саме: Будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760, 70 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Фрунзе (Оболонський, Подільський, Шевченківський райони), буд. 69, що підтверджується Актом оцінки та приймання - передач нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Фрунзе 69».

10.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрунзе 69» (далі - іпотекодавець) та громадянином Словацької Республіки ОСОБА_2 (далі - іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки (майнової поруки), відповідно до п. 2.1 якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотеко держателю нерухоме майно: Будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760, 70 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69.

В подальшому, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено на офіційному веб-сайті паспорт відкритих торгів (аукціону) з продажу вимог ПАТ "Український професійний банк", відповідно до якого 30.03.2020 проведені відкриті торги (аукціон) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, з реалізації активів (майна) Банку, зокрема лоту № GL16N717120 (права вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, частина з яких знаходяться в заставі Національного банку України).

30.03.2020 за результатами відкритих торгів (аукціону) центральною базою даних електронної торгової системи сформовано протокол електронного аукціону від 30.03.2020 №UA-EA-2020-03-19-000019-b, відповідно до якого, переможцем електронного аукціону щодо реалізації лоту № GL16N717120 визначено ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

27.04.2020 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 30.03.2020 № UA-EA-2020-03-19-000019-b, між ПАТ "Український професійний банк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" укладені договори № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання та № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстровані в реєстрі за № 618, № 619.

Згідно п. 1.1. договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які, зокрема, включають:

- права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемних договорів права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягає передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права, які випливають з мирових угод, договорів з арбітражним керуючим, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть у майбутньому у разі скасування реєстрації припинення/ліквідації боржників;

- право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів;

- інші права, що пов`язані або випливають із прав вимоги.

За умовами п. 1.3 договору № 81/1 майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

Так, з 27.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" стало новим кредитором АТ «Банкомзв`язок» за Договором про відкриття кредитної лінії № 803/5 від 11.02.2014, що укладений в межах Генерального кредитного договору № 5 від 25.11.2010 та Іпотечним договором від 25.11.2010.

05.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задовольнило вимоги іпотекодержателя та зареєструвала право власності на іпотечне майно в порядку статті 37 ЗУ «Про іпотеку».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що Акт оцінки вартості та приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Фрунзе 69» від 18.10.2019 та Договір іпотеки (майнової поруки) від 10.12.2019, що укладений між ТОВ «Фрунзе 69» та ОСОБА_2 перешкоджає позивачу розпоряджатись власним майном (передавати в оренду, здійснювати продаж), а тому останній просить суд застосувати до них наслідки недійсності нікчемних правочинів.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд скасувати рішення приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.10.2019 та 10.12.2019.

У відзиві на позовну заяву відповідач -3 заперечив проти заявлених позовних вимог та вказав на наступні обставини:

- відповідач -3 зазначив, що він є власником нерухомого майна, а саме будівлі спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5 760, 70 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Фрунзе (Оболонський, Подільський, Шевченківський райони), буд. 69 на підставі Акту оцінки та приймання - передач нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Фрунзе 69»;

- відповідач-3 зазначив, що позивач є недобросовісним набувачем нерухомого майна та звернув увагу суду на те, що рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/3685/15 від 12.04.2016 було встановлено, що з 27.05.2015 року іпотека на підставі якої заявлено позов у справі № 911/3685/15 вважається припиненою, а тому за доводами відповідача -3, позивач не має правових підстав стверджувати, що ПрАТ «Банкомзв`язок» та/або ТОВ «Фрунзе 69» порушило їх права як іпотекодержателя та мали отримати згоду на внесення будівлі до статутного капіталу ТОВ «Фрунзе 69» та подальшу передачу її в іпотеку, оскільки ТОВ «Інвестохіллс Веста» не був іпотекодержателем нерухомого майна, а останній не має правових підстав для застосування наслідків недійсності правочину, що є предметом позову по даній справі.

Відповідач -1 у відзиві на позовну заяву заперечила проти заявлених позовних вимог та вказала, що станом на 18.10.2019 ніяких відомостей, записів про державну реєстрацію іпотек, обтяжень в Державному реєстрі речових прав не було знайдено. ТОВ «Фрунзе 69» було надано повний перелік документів необхідних для державної реєстрації, а тому у відповідача -1 не було підстав для відмови у державній реєстрації прав згідно ст.. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, наведені приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за приписами чинного законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У цьому Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути заміненим іншою особою, у тому числі, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 Цивільного кодексу України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (стаття 519 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки, передбачені частиною першою та другою статті 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи

Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

Тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 564 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8680/20, яке залишено без змін Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 встановлено наступне:

«Зокрема, судовим рішенням у справі № 911/3886/15 за позовом ПАТ "Український професійний банк" до ПАТ "Банкомзв`язок" про стягнення заборгованості встановлено наступне:

"... За період дії договорів про відкриття кредитної лінії і поруки (прим. договір про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 та договір поруки № 732/5-1) та на їх виконання третьою особою - ОСОБА_5 27.05.2015 було виконано свої обов`язки по поверненню кредиту та по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом та перераховано позивачу грошові кошти у загальному розмірі 703 095, 48 доларів США, з яких 695 125, 35 доларів США - основна заборгованість по кредиту, 7 970, 13 доларів США основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 27.05.2015 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 27.05.2015 року, довідкою № 11/5-02/500 від 28.05.2015 року ПАТ "Український професійний банк".

Відповідні докази погашення заборгованості за кредитним договором 27.05.2015 року надані третьою особою ОСОБА_5 також і в матеріалах справи № 911/3886/15 та досліджені судом.

Таким чином, судом встановлено, що згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належнім чином. У зв`язку з чим, відповідно до cт.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання відповідача перед позивачем по поверненню кредиту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 року в сумі 695 125,35 доларів США основної заборгованості по кредиту та 7970,13 доларів США основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом припинились шляхом їх належного виконання, тому відсутні підстави для стягнення за рахунок заставного майна 695 123,35 доларів США основної заборгованості по кредиту та 7970,13 доларів США основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

Таким чином, судом встановлено відсутність заборгованості за договором про № 732/5 від 11.06.2013 (кредитним договором) у зв`язку з її погашенням поручителем в повному обсязі, що також свідчить про виконання основного зобов`язання та виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов`язання.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином, враховуючи припинення основного зобов`язання його виконанням, з 27.05.2015 року іпотека, на підставі якої заявлено позов у справі № 911/3886/15, вважається припиненою.".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/21123/15 за позовом ПрАТ "Банкомзв`язок" до ПАТ "Український професійний банк" про стягнення коштів, встановлено наступне:

"….Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2015 між ПАТ "Авант-Банк" (заставодержатель) та ПАТ "Український професійний банк" (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № MM72121LG/S-1 зі змінами внесеними згідно додатковим договором № 1 до договору застави майнових прав № ММ72121LG/S-1 від 24.04.2015.

Як вбачається з реєстру укладених банком-позичальником кредитних договорів з юридичними та фізичними особами станом на 29.04.2015 (додаток № 1 до договору застави), відповідачем ПАТ "Авант-Банк" було передано в заставу майнові права, зокрема за договором про відкриття кредитної лінії № 803/5 від 11.02.2014 р. укладеним між ПАТ "Український професійний банк" та ПрАТ "Банкомзв`язок".

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем (ПАТ "Український професійний банк") умов договору застави майнових прав ПАТ "Авант-Банк" листами від 28.05.2015 р. № 649 та від 29.05.2015 р. № 15/07/120БТ повідомило ПАТ "Український професійний банк" про те, що на підставі п. 4.6 договору застави майнових прав ним набуто право вимоги за кредитними договорами та прийнято на себе всі права та обов`язки кредитора по відношенню до боржників.

03.06.2015 р. ПАТ "Авант-Банк" надіслало на адресу ПрАТ "Банкомзв`язок" повідомлення № 666 згідно змісту якого повідомило про набуття ним прав кредитора, що випливають із кредитного договору № 803/5 від 11.02.2014 р. та просило сплачувати заборгованість за кредитом, процентами тощо на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "Авант- Банк".

05.06.2015 ПАТ "Авант-Банк" на адресу позивача було надіслано повідомлення № 697 про звернення стягнення на предмет обтяження з огляду на наявність заборгованості у розмірі 42 816 412, 71 грн та необхідність її погашення протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання даного повідомлення.

У відповідь на вказане повідомлення позивачем на адресу ПАТ "Авант-Банк" було надіслано лист № 624/1 про те, що 22.05.2015 р. та 28.05.2015 р. ПрАТ "Банкомзв`язок" згідно кредитного договору було сплачено ПАТ "Український професійний банк" 42 000 005, 40 грн заборгованості по кредиту, 223 756, 63 грн та 590 012, 71 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом, у зв`язку із чим заборгованість ПрАТ "Банкомзв`язок" за кредитним договором становить 226 394, 60 грн по тілу кредиту та 39 755, 96 грн по відсоткам за користування кредитом, яка буде погашена товариством в строки та порядку передбаченому кредитним договором.

17.07.2015 р. у зв`язку із повним погашенням заборгованості між ПАТ "Авант-Банк" та ПрАТ "Банкомзв`язок" було укладено договір про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 803/5 від 11.02.2014 р.

За таких обставин викладені правові норми та обставини справи свідчать, що право вимоги до ПрАТ "Банкомзв`язок", що виникає з договору відкриття кредитної лінії № 803/5 від 11.02.2014 р. належить ПАТ "Авант-Банк" на підставі договору застави майнових прав, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 219, а тому у ПАТ "Український професійний банк" були відсутні правові підстави для списання з рахунку позивача грошових коштів у розмірі 42 392, 07 грн.".

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі 910/8680/20 вказано: «При цьому, суд першої інстанції, встановивши відсутність спору щодо застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та з урахуванням презумпції правомірності договору, дійшов висновку, що у Фонду були відсутні правові підстави для включення до складу активів та ліквідаційної маси ПАТ "Український професійний банк" для подальшого продажу на торгах не існуючого активу за погашеними кредитними договорами та майнових прав за припиненими іпотечними договорами та договорами поруки.

Оскільки на момент укладення оспорюваних правочинів зобов`язання за кредитними договорами були припинені шляхом їх повного виконання, то ПАТ "Український професійний банк", як первісний кредитор, відступив (продав) права вимоги (майнові права), які йому станом на дату укладення оскаржуваних правочинів не належали, що суперечить статті 514 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів в частині, що стосується саме спірних кредитних, іпотечних договорів та договорів поруки.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 позовні вимого задоволено.

Визнано недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020, з реалізації лоту № GL16N717120 та протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 та визнано недійсними з моменту укладення договір № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 618, укладений між ПАТ "Український професійний банк" і ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 619, укладений між ПАТ "Український професійний банк" і ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в частині, що стосується: - Договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 укладеного між АТ "Банкомзв`язок" та ПАТ "Український професійний банк"; - Договору про відкриття кредитної лінії № 803/5 від 11.02.2014 укладеного між АТ "Банкомзв`язок" та ПАТ "Український професійний банк"; - Договору іпотеки від 25.11.2010 укладеного між АТ "Банкомзв`язок" та ПАТ "Український професійний банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 10843.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, у розумінні положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи імперативні приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини встановлені судовими рішеннями у справах № 911/3886/15 та № 910/21123/15, № 910/8680/20 не потребують повторного доказування у даній справі

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 89 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його прав як власника спірного нерухомого майна оспорюваними ним правочинами, адже не доведено належними та допустимими доказами набуття самого права власності на це майно, з урахуванням обставин, які встановлено судом у справі № 910/8680/20 про визнання договорів про відступлення прав вимоги недійсними.

Недоведеність порушення прав позивача оспорюваними ним договорами є достатньою та самостійною підставою для відмови у позові.

Суд також зауважує, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 викладено уточнюючий правовий висновок про те, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Щодо похідних вимог про скасування рішення приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49240259 від 18.10.2019; індексний номер 50121513 від 10.12.2019 та 50120975 від 10.12.2019, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15).

Отже, з огляду на те, що судом встановлено відсутність порушеного права позивача при розгляді заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що у задоволенні похідних вимог про скасування рішень приватних нотаріусів від 18.10.2019 та 10.12.2019 слід також відмовити.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на висновки суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати у даній справі відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Відповідно до частини 9 статті 145 ГПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Отже, заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 у справі № 910/16397/120, підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 74, 129, 145, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 у справі № 910/16397/20.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 19.01.2022.

Суддя М.Є.Літвінова