Рішення № 102729561, 18.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2022Справа №910/17798/21Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення учасників справи у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", м. Київ

про стягнення 5 525, 77 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 5 525, 77 грн з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (відповідач), який є відповідальною особою за завдані збитки автомобілю, який належить позивачу, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників транспортних засобів" в межах передбачених полісом №АР/1222214.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 №910/17798/21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

23.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого він просить відмовити в задоволенні позову повністю.

15.12.2021 позивачем було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

21.12.2021 до суду від позивача надійшла заява відповідно до якої він просить поновити строк для подачі заяви про залишення позову без розгляду, залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 5 525, 77 грн та відмовити Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український страховий стандарт" у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент" судових витрат понесених у зв`язку отриманням правничої допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент" в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про залишення позову без розгляду та залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент" про залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк не скористався.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 28.12.2021 по 17.01.2022 у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 18.01.2022.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2021 о 14:00 год. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. В. Васильківській не витримав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент".

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва №752/7752/21 від 12.04.2021 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована відповідачем на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/1222214, за яким останній взяв на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до полісу №АР/1222214, розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130 000, 00 грн, розмір франшизи складає 0, 00 грн.

У зв`язку з викладеним, 23.03.2021 директор позивача звернувся до позивача із повідомленням від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до рахунку ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС» (офіційне СТО виробника автомобіля) №ЕСеС-0006126 від 02.04.2021 вартість виконання ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 44 488, 91 грн.

Однак, як зазначає позивач представника відповідача на огляд автомобіля 02.04.2021 не прибули, а тому позивач направив на адресу відповідача попередній рахунок на виконання ремонтно-відновлювальних робіт.

11.05.2021 позивач направив відповідачеві заяву на виплату страхового відшкодування.

Також 20.05.2021 позивачем було направлено відповідачеві листа відповідно до якого запрошує останнього для спільного огляду на офіційному сервісному центрі Citroen та визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт та суми матеріального збитку завданого автомобілю «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2 , який було отримано відповідачем 24.05.2021.

Як зазначає позивач, він здійснив замовлення необхідних автозапчастин і вніс передоплату у розмірі 23 000, 00 грн відповідно до платіжного доручення №154 від 26.05.2021 на рахунок ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС».

Повторний огляд автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2 , за участю представника відповідача відбувся 07.06.2021.

14.06.2021 ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС» було виставлено акт виконаних робіт №ЕСеСА-32953 на суму 44 320, 22 грн та рахунок на оплату.

Відповідно до платіжного доручення №189 від 14.06.2021 позивач здійснив розрахунок на суму 21 320, 22 грн.

Таким чином, вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2 , склала 44 320, 22 грн, які були оплачені позивачем.

06.08.2021 на підставі звіту №21103 від 07.06.2021 про визначення вартості матеріального збитку, складеного експертом ФОП Годун Василь Анатолійович, відповідно до якого вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_3 , становить 31 776, 65 грн, було складено страховий акт №11368.

Відповідно до страхового акту №11368 від 06.08.2021 сума страхового відшкодування складає 31 776, 65 грн.

В подальшому, листом від 11.08.2021 позивач звернувся до позивача з проханням надати документи, на підставі яких було здійснено розрахунок страхового відшкодування та донарахувати страхове відшкодування в розмірі 12 543, 57 грн.

Як вбачається з відзиву на позову заяву, відповідач повторно звернувся до експерта для проведення перерахунку розміру матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2 .

В подальшому, у зв`язку з відсутністю відповіді від відповідача на лист від 11.08.2021, позивачем було направлено відповідачу адвокатський запит №02/09 від 02.09.2021 про надання документів та інформації.

Відповідач листом №242/13 від 13.09.2021 повідомив позивача, що відповідно до висновків звіту, сума завданого матеріального збитку (Сврз) на дату оцінки складає 31 776, 55 грн без ПДВ, що розраховується наступним чином: вартість необхідних робіт (Ср) = 5 292, 00 грн, вартість необхідних матеріалів (См) = 4 115, 86 грн, вартість необхідних складників (Сс) - 26 950, 35 гн. Коефіцієнт амортизаційного зносу складників дорівнює 17% (Е3= 0,17), а також про те, що 11.05.2021 відповідачем було отримано заяву на виплату страхового відшкодування від позивача щодо перерахування суми страхового відшкодування внаслідок ДТП. Станом на 06.08.2021 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" повністю виконано свої зобов`язання по сплаті на користь заявника суми страхового відшкодування.

17.09.2021 відповідач здійснив перерахунок страхового відшкодування в розмірі 7 017, 80 грн.

22.09.2021 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою (повторною) відповідно до якого зазначає, що залишається невиплаченою сума страхового відшкодування в розмірі 5 525, 77 грн = (44 320, 22 грн- 31 776, 65 грн - 7 017, 80 грн).

Відповідачем було направлено позивачеві відповідь №306/13 від 13.10.2021 на лист-вимогу в якому вказав, що відповідачем станом на 17.09.2021 повністю виконано свої обов`язки по сплаті страхового відшкодування по події від 14.03.2021.

У зв`язку з тим, що відповідач при розрахунку страхового відшкодування застосував коефіцієнт фізичного зносу, тоді як пошкоджений автомобіль «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2 , 2019 року , позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 5 525, 77 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , встановлена у судовому порядку.

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16 відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За приписами статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як вже було зазначено, після настання ДТП 14.03.2021 за участі автомобілів «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 та «Citroen», д.н.з. НОМЕР_3 , позивач звернувся 23.03.2021 до відповідача із повідомленням від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач після звернення до нього позивача із повідомленням доручив незалежному експерту провести огляд пошкодженого автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_3 , для визначення комплексу пошкоджених елементів на дату ДТП, про що між представником позивача та уповноваженим представником відповідача було складено Акт огляду №21103 від 24.03.2021.

14.05.2021 позивачем було подано відповідачеві заяву про виплату страхового відшкодування.

06.08.2021 на підставі звіту №21103 від 07.06.2021 про визначення вартості матеріального збитку, складеного експертом ФОП Годун Василь Анатолійович, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 31 776, 65 грн, було складено страховий акт №11368.

Відповідно до страхового акту №11368 від 06.08.2021 сума страхового відшкодування складає 31 776, 65 грн, яка була виплачена відповідачем на користь позивача, що підтверджується копією платіжного доручення №826 від 06.08.2021.

В подальшому, 14.08.2021 до відповідача від позивача надійшов лист від 11.08.2021 із копіями наряду-замовлення №ЕСеСА-032953 (акт виконаних робіт) від 14.06.2021, рахунку ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС» №ЕСеС-0011649 від 13.06.2021, платіжного доручення №154 від 26.05.2021 в розмірі 23 000, 00 грн та платіжного доручення №189 від 14.06.2021 в розмірі 21 320, 22 грн, на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент" просило донарахувати розмір страхового відшкодування в розмірі 12 543, 57 грн ((44 320, 22 грн (вартість сплачених ремонтних робіт позивач) - 31 776, 65 грн (сума страхового відшкодування отримана позивачем від відповідача).

На підставі отриманих від позивача рахунків СТО по факту виконаних ремонтних робіт, відповідач повторно звернувся до експерта для проведення перерахунку розміру матеріальних збитків завданих власнику автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідно до звіту №21103 від 14.09.2021 про визначення вартості матеріального збитку, складеного експертом ФОП Годун Василь Анатолійович, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_3 , складає 38 794, 45 грн.

На підставі вищезазначеного звіту та рахунку ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС» №ЕСеС-0011649 відповідачем було складено страховий акт №12382 від 17.09.2021 відповідно до якого розмір матеріального збитку складає 38 794, 45 грн.

У зв`язку з чим, відповідач 17.09.2021 здійснив доплату страхового відшкодування в розмірі 7 017, 80 грн.

Таким чином, відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 38 794, 45 грн.

Проте як було зазначено, позивач не погоджується з розміром виплаченого страхового відшкодування, оскільки, на його думку, відповідач невірно розрахував матеріальний збиток. Зокрема, застосував коефіцієнт фізичного зносу 17%, тоді як автомобіль «Citroen», д.н.з. НОМЕР_2 , 2019 року, а строк його експлуатації на момент ДТП не перевищував строку, встановленого в п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

За змістом ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.

Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Також згідно з пунктом 3.9 Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003р. за №1074/8395 (далі - Методика) коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Судом встановлено, що відповідно до висновків звіту №21103 від 14.09.2021 про визначення вартості матеріального збитку, складеного експертом ФОП Годун Василь Анатолійович, сума завданого матеріального збитку становить, яка склала 38 794, 45 грн розраховувалась наступним чином:

- Вартість необхідних робіт (Ср) = 6 942, 60 грн, вартість необхідних матеріалів (См)= 5 009, 31 грн, вартість необхідних складників (Сс) = 32 320, 41 грн. Коефіцієнт фізичного зносу складників дорівнює 17% (Е3= 0, 17).

Таким чином, відповідачем при здійсненні розрахунку суми страхового відшкодування було застосовано коефіцієнт фізичного зносу на підставі того, що згідно з п/п б п. 7.39. Методики, підставою для нарахування зносу є те, що складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Отже, за розрахунком відповідача, загальний розмір вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Citroen», д.н.з. НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 38 794, 45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного, за висновками суду, вимоги позивача про відшкодування відповідачем страхового відшкодування в розмірі 5 525, 77 грн не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Також у відзиві на позовну заяву Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» просить покласти на позивача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 3 000,00 грн.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з наданих документів, 23.09.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Етторні Груп» (виконавець) укладено договір №2 про надання професійної правничої (правової) допомоги (надалі - Договір №2), за умовами якого у відповідності до ст. 59 Конституції України виконавець надає правову допомогу замовнику усіма законними методами та способами у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом, відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів замовника.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до п.п. 4.4, 4.5 Договору №2 сума гонорару та її оплата визначається за домовленістю сторін; гонорар сплачується у відповідності до переліку правової допомоги, вказаної в акті виконаних робіт.

Для долучення до матеріалів справи відповідачем надано копію акту приймання-передачі №10 від 19.11.2021 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №2 від 23.09.2020, замовник для забезпечення захисту своїх прав, майнових інтересів, передає виконавцеві матеріали справи №910/17798/21, разом із процесуальними правами, які надані законом позивачу, відповідачу або третій особі; згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №2 від 23.09.2020, замовник сплачує виконавцю гонорар з надання правової роботи в розмірі 3 000,00 грн; згідно п. 4.5 Договору, гонорар сплачується протягом 10 днів з дня підписання виставленого Адвокатським об`єднанням «Етторні Груп» акту виконаних робіт по факту виконаної чи часткового виконання замовлення з надання правової допомоги.

Отже, сторони Договору №2 погодили, що обов`язок сплатити гонорар у замовника виникає після підписання акту виконаних робіт.

Судом враховується, що до відзиву на позовну заяву відповідачем було надано акт виконаних робіт №41 від 19.11.2021 за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №2 від 23.09.2020, за змістом якого виконавцем надані послуги на суму 3 000,00 грн.

Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, враховуючи відмову в задоволенні позову, витрати на професійну правничу допомогу, відсутність клопотань позивача про зменшення розміру понесених відповідачем витрат професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь відповідача 3 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-2 "Інвестмент" (код ЄДРПОУ 20601776, адреса: 04119, м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 8, кім. 33, 34) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (код ЄДРПОУ 22229921, адреса: 04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 2-А) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн ( три тисячі гривень 00 коп.).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.МОРОЗОВ