Рішення № 102729560, 18.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2022Справа №910/18024/21Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення учасників справи у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" , м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", м. Київ

про стягнення 128 500, 00 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонере товариство "Страхова компанія "Уніка" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (відповідач) страхового відшкодування в розмірі 128 500, 00 грн, посилаючись на те, що в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.

29.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву, відповідно до якого він просить зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи це тим, що справа №910/17024/21 не є складною, а її розгляд проводиться в спрощеному порядку. Також відповідач зазначив, що всі суброгаційні справи є однотипними, а тому витрати на правову допомогу в розмірі 6 000, 00 грн є завищеними та необґрунтованими.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк не скористався.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 28.12.2021 по 17.01.2022 у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 18.01.2022.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №004110/4011/0000004 (договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користування та розпорядженням наземним транспортним засобом «DAF FT XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 .

05.12.2020 на 19 км автодороги Н-22 сполучення «Устилуг-Луцьк-Рівне, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «DAF FT XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль «DAF FT XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач, вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , про що свідчить постанова Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Волинській області про закриття кримінального провадження від 24.05.2021.

07.12.2020 представник страхувальника звернувся до позивача із заявою про подію з ознаками страхового випадку №00389901.

Згідно зі звітом про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №11061 від 29.04.2021 складеного ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг», вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «DAF FT XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження становить 987 587, 98 грн.

За страховим випадком позивачем було складено страховий акт №00389901 від 03.06.2021 та було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 412 500, 00 грн.

07.06.2021 позивач виконуючи свої зобов`язання за договором страхування, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 412 500, 00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №225463.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/4619783, яким передбачено, що ліміт за шкоду майну становить 130 000, 00 грн, а франшиза - 1 500, 00 грн та за яким останнє взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 .

У зв`язку з чим, позивачем було направлено відповідачеві заяву №30248 від 24.06.2021 на виплату страхового відшкодування в розмірі 274 725, 00 грн.

Вказана заява була отримана відповідачем 01.07.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103329886941.

Проте вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" страхове відшкодування в розмірі 128 500, 00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вказана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Суд встановив факт виконання позивачем умов договору страхування та виплати, на підставі заяви страхувальника, страхового акту №00389901 від 03.06.2021 та платіжного доручення платіжного доручення №225463, своєму страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 412 500, 00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому, деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За доводами позивача, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Волинській області про закриття кримінального провадження від 24.05.2021.

Системний аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинно-наслідковий зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України вина у завданні шкоди, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та/або закриття кримінального провадження не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 328/2750/18 (провадження № 61-13747св19).

Як про те зазначено в постанові Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Волинській області про закриття кримінального провадження від 24.05.2021, згідно з висновком інженерно-транспортної експертизи №8352 від 28.04.2021 невідповідність дій водія «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, винною в дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 05.12.2020 є водій автомобіля «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/4619783, яким передбачено, що ліміт за шкоду майну становить 130 000, 00 грн, а франшиза - 1 500, 00 грн.

Як вже було зазначено, позивач звертався до відповідача із претензією про виплату страхового відшкодування, яка залишена останнім без задоволення.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAF FT XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 ., яка спричинена в наслідок спірного ДТП, яке відбулося 05.12.2020, становить 987 587, 98 грн.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) №АР/4619783 обумовлене закінченням дев`яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд відзначає, що вимога позивача про здійснення страхового відшкодування залишена відповідачем без задоволення, а на момент розгляду справи по суті строк здійснення такого відшкодування настав.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу АР/4619783 (ліміт за шкоду майну - 130 000, 00 грн, франшиза - 1 500, 00 грн), позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 128 500, 00 грн = ((130 000, 00 грн (розмір страхового відшкодування виплаченого позивачем страхувальнику) - 1 500, 00 грн (франшиза)) є правомірними та обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву зазначає, що вказана справа не є складною, її розгляд проводиться в спрощеному порядку, а тому заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 6 000, 00 грн є завищеними та необґрунтованими, а тому просить зменшити розмір витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Як випливає з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (клієнт) та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» (бюро) було укладено договір про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, відповідно до якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2 вказаного договору ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Вартість наданої юридичної допомоги бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.

Згідно із актом надання послуг №152 від 26.10.2021, загальна вартість наданих послуг за договором про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020 становить 6 000,00 грн.

Позивач сплатив на користь Адвокатського бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2840 від 26.10.2021.

Як встановлено судом, адвокатом Білоконь І.В. було надано послуги: повний, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі на суму 2 000, 00 грн, дослідження та оцінка переданих клієнтом до бюро документів на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрання способу захисту інтересів клієнта на суму 1 000,00 грн, написання та подання позовної заяви до суду та копію відповідачу на суму 3 000,00 грн, що відображено у акті надання послуг, виконаних для надання правової допомоги від 152 26.10.2021.

Повноваження адвоката Білоконь І.В. підтверджені ордером серії КС №1388682 від 16.09.2021.

З урахуванням наведеного, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» професійної правничої допомоги Приватному акціонерному товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" на суму 6 000,00 грн.

Разом з тим, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, та специфіку роботи страхової компанії, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є частково завищеним та неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, врахувавщи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат та клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (код ЄДРПОУ 22945712, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6-В) страхове відшкодування в розмірі 128 500, 00 грн (сто двадцять вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп. ), судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500, 00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС. МОРОЗОВ