Рішення № 102715848, 24.01.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/671/22

Провадження № 2-а/638/128/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді - Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря - Межирицької В.Ю.,

представника позивача - Черепанського М.Г.,

відповідача - громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Трубчанінова С.О.,

перекладача - Солонецької В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного Управління Державної міграційної служби в Харківській області до громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України та примусове видворення іноземця за межі України, -

встановив:

Представник Головного Управління Державної міграційної служби в Харківській області звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд примусово видворити за межі України громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та затримати його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території Україні строком на 6 місяців.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що 17.01.2022 року працівниками ГУ ДМС України в Харківській області під час проведення цільового профілактичного заходу з виявлення нелегальних мігрантів та ОБГ, було виявлено громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 який порушив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України на визначений строк. Під час опитування відповідача встановлено, що останній раз він прибув на територію України у 1999 році до своїх родичів, паспортний документ був відсутній. Дозволу на імміграцію в Україну не оформляв, для отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні до компетентних органів не звертався. Будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не вживав, до органів міграційної служби не звертався. За порушення правил перебування іноземних громадян на території України ГУ ДМС України в Харківській області стосовно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700, 00 грн. (штраф сплачено). 17.01.2022 року відносно відповідача прийнято рішення про його примусове повернення до країни походження або третьої країни, зобов`язано залишити територію України не пізніше 20.01.2022 року. Відповідачем рішення про примусове повернення до суду не оскаржувалося. В добровільному порядку відповідач без поважних причин рішення не виконав, територію України не покинув. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо судового рішення поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 17.01.2022 року під час проведення цільового профілактичного заходу з виявлення нелегальних мігрантів та ОБГ працівниками ГУДМС України в Харківській області було виявлено громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на території України з порушенням ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні», а саме проживає без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України на визначений строк.

В ході проведення перевірки встановлено, що відповідач прибув в Україну у 1999 році до своїх родичів через КПП «Бориспіль». Паспортний документ відсутній, законного джерела існування не має, власність на території України відсутня, підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

За порушення правил перебування іноземних громадян на території України Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області стосовно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МХК 003252 за частиною 1 статті 203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700, 00 грн.

17.01.2022 року відносно ОСОБА_1 працівниками Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, зобов`язано покинути територію України у термін до 20.01.2022 року.

На теперішній час громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_1 територію України не покинув. Зазначене рішення відповідачем не оскаржувалось.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України від 22.09.2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до статті 26 Закону №3773-VI, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 30 Закону №3773-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до частини 8 статті 30 Закону №3773-VI, положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Відповідачем не надано доказів звернення до відповідних державних органів із заявами про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також докази його легального перебування на території України в матеріалах справи відсутні.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 у 1999 році прибув до України та проживає без документів на проживання, тобто незаконно перебуває на території України без будь-яких дозвільних документів, які б надавали йому право на проживання на території держави.

З урахуванням вказаного вище, підстав для подальшого законного перебування на території України, передбачених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідач не має. Відповідач жодних дій щодо легалізації свого перебування на території України не здійснював. Під час перебування на території України до підрозділів ДМС України щодо продовження термінів чи інших питань перебування на території України не звертався. З заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту іноземець не звертався.

Крім того, постанова від 17.01.2022 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 17.01.2022 року про примусове повернення з України відповідачем не оскаржувалися.

Також, при розгляді справи не було встановлено фактів, які б свідчили про неможливість примусового видворення відповідача за межі України за обставин, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Аналогічна позиція викладено у постанові Верховного Суду по справі №591/4062/18 від 29.04.2021 року.

Таким чином, у зв`язку з тим, що рішення про примусове повернення відповідачем не виконано, у відповідача відсутні документи на право перебування на території України, відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відсутні, суд дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для примусового видворення громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Тобто, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства підлягають особи у випадку їх ухилення без поважних причин від виїзду в установлений рішенням про примусове повернення строк, або коли існують обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства буде ухилятися від виконання такого рішення ще до спливу цього строку.

Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Оскільки відповідач ухиляється від виїзду з України, іноземець підлягає затриманню на 6 місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Затримання особи-відповідача, не зважаючи на серйозність заходу, з огляду на встановлені фактичні обставини, є цілком виправданими та належними, тому як в даному випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатніми для гарантування виконання такою особою певних обов`язків пов`язаних із залишенням території України. Затримання до закінчення проведенню процедури видворення, в тому числі для належної ідентифікації особи, відповідає вимогам національного законодавства, воно є також необхідним за конкретних обставин.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст.26, 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись ст.ст.6, 8, 9-11, 72-79, 288, 289, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Головного Управління Державної міграційної служби в Харківській області (ЄДРПОУ 37764460, м.Харків, вул.Римарська буд.24) до громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України та примусове видворення іноземця за межі України - задовольнити.

Затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , без постійного місця проживання).

Допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк