Вирок № 102715694, 19.01.2022, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/762/21 Провадження №-1-кп/613/58/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Харченка С.М., за участю секретаря Герасимюк Л.А., прокурора Кривошея Я.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові кримінальне провадження №12019220220000380 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Богодухів Харківської області, українки, громадянки України, заміжньої, має трьох малолітніх дітей, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

11.02.1994 року Богодухівським районним судом Харківської області за ст.142, 44, 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

16.12.1994 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.140, 43 КК України ( в редакції 1960р.) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

16.03.2001 року Комінтернівським районним судом м.Харків за ст.229-6 ч.2 КК України (в редакції 1960р.) до 3 років позбавленні волі з іспитовим строком 2 роки;

08.02.2005 року Богодухівським районним судом Харківської області за ст.309 ч.2, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

11.12.2009 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

05.04.2017 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

за ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, останнього разу 16.12.1994 Богодухівським районним судом Харківської області за ст.140 ч.3,43 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна на шлях виправлення та перевиховання не стала та знову скоїла кримінальне правопорушення - злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 , 06 травня 2021 приблизно о 10 годині 00 хвилин, знаходячись на території Свято-Духівського храму, який знаходиться за адресою: Харківська область м.Богодухів пл.Незалежності,50, діючи повторно, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що її злочинні дії ніким помічені не будуть, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку велосипеду «Україна» модель «15т» який знаходився біля однієї зі стін храму та належить ОСОБА_2 , вартість якого складає 500 гривень, після чого разом з викраденим майном, лишила місце вчинення злочину та розпорядилася ним на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_2 , матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнала повністю, щиро розкаялася, пояснила, що 6 травня 2021 року вона знаходилася на території храму в м.Богодухові, звідки скоїла крадіжку велосипеду Україна, який стояв біля стіни, після чого відвела його на територію базару де продала його невідомому їй чоловікові за 150 грн. Повністю розуміла, що скоює крадіжку, підтвердила, що події відбувалися саме так як вказано в обвинувальному акті.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, надала заяву з проханням слухати справу за її відсутності. Не заперечувала проти розгляду справи у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Уточнила, що, наслідки розгляду справи згідно даної статті їй відомі та зрозумілі. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої вона не має. Стосовно міри покарання обвинувачена покладається на думку суду.

Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, обвинуваченою ОСОБА_1 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд з`ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно і кваліфікує її дії за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, характеристику її особистості, яка полягає в тому, що вона раніше неодноразово судима, не працює, має трьох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває під диспансерним наглядом у лікаря нарколога, шкода відшкодована повністю.

Обставинами, які пом`якшують покарання для підсудної, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання для підсудної, суд визнає рецидив злочинів.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченої, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання для обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст.185 КК України. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, частково приєднавши покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 5 квітня 2017 року.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім для досягнення, відповідно до ст.50 КК України, мети покарання.

При цьому судом враховано положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів".

Запобіжний захід суд вважає за можливе не обирати, оскільки ОСОБА_1 знаходиться в місцях позбавлення волі, відбуває покарання за вироком Богодухівського районного суду від 5 квітня 2017 року.

Обговорюючи питання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати в сумі 686 гривень 48 копійок.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (роки) .

На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 5 квітня 2017 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 6 (шести) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 24 травня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , в доход держави, судові витрати за проведення експертизи в сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Речові докази по справі:

-два компакт диска CD-R Artex 700 Mb, компакт диск DVD-R Ri-JAPAN 4.7Gb -залишити при матеріалах кримінального провадження;

-велосипед марки «Україна» модель 15т, який знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 - залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченій.

Суддя