Рішення № 102713135, 17.01.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4332/2021 Справа № 490/7948/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022р. Центральний районний суд м.Миколаєва в складі: головуючого судді – Гуденко О.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи – Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

13.10.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису № 5674 від 07.05.2021 р. вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" заборгованість в розмірі 34 629, 68 грн. - таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову посилається на те, що 13 квітня 2018 року позивачем була підписана заява про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «ПУМБ» договору №2001015645901, внаслідок чого на ім. я позивачки був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 з кредитним лімітом 1500 грн. В серпні 2021 р. позивачка виявила, що її карткові рахунки заблоковані. Перевіривши себе у відкритих реєстрах: реєстрі боржників та реєстрі виконавчих проваджень, виявила, що відносно неї приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. 27 квітня 2021 року було відкрито виконавче провадження №65602989. Підставою для відкриття виконавчого провадження був виконавчий напис від 07.05.2021 року за №5874 вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В. Стягувачем у виконавчому провадженні значиться АТ «ПУМБ».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021 року визначено головуючого суддю Гуденко О.А.

18.10.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою суду від 18.10.2021 року зупинено стягнення за виконавчим написом №5874, вчиненого 07.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" заборгованість в розмірі 34 629, 68 грн. - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

Ухвалою суд від 18.10.2021 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та одночасно витребувано у Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича завірені належним чином документи на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 5874 від 07.05.2021 року.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, відзиву на позовну заяву не надходило.

Ухвалою суду справу розглянуто у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов таких висновків.

07.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис № 5874 про звернення стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №2001015645901 від 13.04.2018 року , укладеним з ПАТ «ПУМБ», правонаступником усіх прав та обов язків якого є АТ «ПУМБ». Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.07.2020 року по 19.02.2021 року. Сума заборгованості складає 34 129 грн. 68 коп. в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 2 982 грн. 01 коп., прострочена заборгованість за комісією – 100 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 5 958 грн. 41 коп., строкова заборгованість за сумою кредиту – 24 226 грн. 12 коп., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 863 грн. 14 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст..31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню – 34 629 грн. 68 коп.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 27.05.2021 року на підставі виконавчого напису № 5874 від 07.05.2021 року відкрито виконавче провадження № 65602989.

Приватним виконавцем Булахевічем С.В. винесено постанову від 27.05.2021 року в межах виконавчого провадження № 65602989 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі – 500 грн.

Приватним виконавцем Булахевічем С.В. постановами від 31.05.2021 року та 08.06.2021 року в межах виконавчого провадження № 65602989 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи боржника.

Постановою від 27.08.2021 року в межах ВП №65602989 накладено арешт на кошти боржника.

Згідно довідки №07/09/1-2021 від 07.09.2021 року виданої ОСОБА_1 про те, що вона працює та отримує заробітну плату у ТОВ «Лайм Кепітел» на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий у ПАТ «Банк Восток», м.Дніпро.

Згідно довідки від АТ КБ «Приват Банк» вбачається, що ОСОБА_1 станом на 01.10.2021 р. має в АТ КБ «Приват Банк» картку на яку отримує пенсійні виплати.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст..88 ЗУ «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною .

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

дата набрання юридичної сили;

строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі за № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду підтверджує висновок, викладений у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, що норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом з нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи, те, що в даному випадку виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням встановленого законом строку, при цьому, суду не надано доказів, що при вчиненні даного виконавчого напису, нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання виконавчого напису № 5674 від 07.05.2021 року вчиненого ПН Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість в сумі 34 629 грн. 68 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн. (за позовну заяву) та 454,00 грн. (за заяву про забезпечення позову) , що разом становить 1362,00 грн.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи – Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В № 5674 від 07.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ПУМБ» заборгованість в сумі 34 629 грн. 68 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1362,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО