Ухвала суду № 102710358, 21.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13822/21

2-з/357/18/22

Категорія

У Х В А Л А

іменем України

"21" січня 2022 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 357/13822/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», державне підприємство «Сетам» про визнання незаконними рішення, дій органу державної влади, зупинення вчинення виконавчих дій (зупинення реалізації арештованого майна), -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області поштовим відправленням надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення провадження у справі № 357/13822/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», державне підприємство «Сетам» про визнання незаконними рішення, дій органу державної влади, зупинення вчинення виконавчих дій (зупинення реалізації арештованого майна) шляхом заборони Державному Підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, але не виключно проводити підготовчі заходи з продажу квартири на аукціоні.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 357/13822/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ ПриватБанк” (ПАТ КБ «ПриватБанк»); Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання незаконними рішення, дій органу державної влади, зупинення вчинення виконавчих дій (зупинення реалізації арештованого майна).

23.11.2021 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було частково задоволено заяву про забезпечення позову, поданої в рамках розгляду даної справи.

Було вжито заходи забезпечення шляхом накладення арешту, а саме встановлення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_2 .

В частині вимог забезпечення позову шляхом заборони відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь- які дії спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 - було відмовлено.

Ухвала набрала законної сили 23.11.2021 року.

24.11.2021 року Державне підприємство «СЕТАМ» та відповідача по справі було належним чином повідомлено про наявність ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області якою було накладено арешт на майно позивача, а саме встановлення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_2 .

24.11.2021р., відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження ВП № 67656682, в рамках якого накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Про встановлення заборони па відчуження квартири АДРЕСА_2 , дана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 67656682 не містить відомостей.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 24.12.2021р. за №292441995, державним реєстратором внесено до Державного реєстру речових прав відомості тільки в частині про наявність арешту майна (вищезазначеної квартири), відомості про встановлення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_4 - не було зазначено відповідачем.

Дані обставини призвели до нехтування ДП «СЕТАМ» ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021 року та продовження вчинення Державним підприємством «СЕТАМ» фактичних дій з продажу спірної квартири на аукціоні, виставленої на продаж 25.11.2021 року та на аукціон, який відбудеться 10.01.2022 року, номер Лоту: 503586, стартова ціна 2 288 880, грн.

В зв`язку з даними обставинами, є необхідність повторно звернутися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так як є обгрунтовані ризики реального продажу квартири на аукціоні 10.01.2021 року, з врахуванням наданого позивачу 22.12.2021 року обгрунтування Державним підприємством щодо відсутності в змісті ухвали суду від 23.11.2021року відомостей щодо заборони саме Державному підприємству «СЕТАМ» проводити аукціон з продажу квартири та посилаючись на те, що наявність у Державному реєстрі речових прав про наявність арешту на квартиру, не є для ДП «СЕТАМ» підставою для зупинення розпочатої процедури з продажу майна боржника.

Відповідно до норм ст. 150 ЦПК України, позов може забезпечуватися забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (п.4.ч.1 даної статті).

Вважає що дії як відповідача так і третьої особи на стороні відповідача, ДП «СЕТАМ», є протиправними, а невжиття додаткових заходів забезпечення позову до вирішення вказаного спору може призвести до утруднення виконання рішення суду.

Просила вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом заборони Державному Підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, але не виключно проводити підготовчі заходи з продажу квартири на аукціоні.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18 січня 2022 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.

З контрольного журналу судових справ та матеріалів переданих для розгляду судді вбачається, що заява з додатками була отримана суддею 19 січня 2022 року.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку, що така заява не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частин 1, 2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановлені зазначеної відповідальності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги інтереси не тільки позивача, та й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз наведених норм діючого законодавства призводить до висновку, що забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

Отже, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вивчивши заяву про забезпечення позову з додатками, дослідивши матеріали цивільної справи « 357/13822/21 провадження № 2/357/565/22, суд дійшов висновку що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 357/13822/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ ПриватБанк” (ПАТ КБ «ПриватБанк»); Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання незаконними рішення, дій органу державної влади, зупинення вчинення виконавчих дій (зупинення реалізації арештованого майна).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2021 року було частково задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 357/13822/21. Було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, а саме встановлення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_2 . В частині вимог забезпечення позову шляхом заборони відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 було відмовлено.

Ухвала судді набрала законної сили 23 листопада 2021 року.

Проте, позивач ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони Державному Підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, але не виключно проводити підготовчі заходи з продажу квартири на аукціоні.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що державне підприємство нехтує ухвалою судді від 23 листопада 2021 року та продовжує вчинення фактичних дій з продажу спірної квартири на аукціоні.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що відповідне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Заборона вчиняти будь які дії застосовується, якщо необхідно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що застосований судом спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту, а саме встановлення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_2 вже є перешкодою для її відчуження не лише для відповідача, а й усіх «причетних» до її можливого відчуження суб`єктів. Застосування такого арешту у вигляді заборони на відчуження стосується конкретного нерухомого майна і поширюється не лише на відповідача, а й усіх «причетних» до його можливого відчуження суб`єктів, в тому числі третьої особи державного підприємства «Сетам». Встановленням даного виду забезпечення позову цілком і в повній мірі досягнуто мети такого забезпечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дана заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 353-354 ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 357/13822/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», державне підприємство «Сетам» про визнання незаконними рішення, дій органу державної влади, зупинення вчинення виконавчих дій (зупинення реалізації арештованого майна), - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов