Ухвала суду № 102708871, 24.01.2022, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/160/22

№ 1-і/207/1/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі

головуючого судді: Юрченко І.М.

при секретарі: Сівачук А.А.

за участю прокурора Чуйко С.С.,

захисника Богемської С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В проваджені судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Погребняк Т.Ю. перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.

24 січня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора Чуйко С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому він просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Відповідно до абзацу 5 пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки на території України продовжено дію карантину, а головуючий суддя по даному кримінальному провадженню Погребняк Т.Ю. знаходиться на лікарняному і до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо розглянути клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміну запобіжного заходу головуючим суддею Погребняк Т.Ю., суд доходить висновку про необхідність вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 грудня 2021 року та закінчується 24 січня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор Чуйко С.С. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просить міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 застосувати на 60 днів, так як не перестали існувати ризики, які були наявні при обранні запобіжного заходу в ході досудового розслідування, крім цього перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході обвинувачений може переховуватися від органів прокуратури та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, не з`являтись за викликом суду, та враховуючи те, що кримінальне провадження не розглянуте в повному обсязі, тому обвинувачений може незаконно впливати на свідків, що призведе до затягування судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Богемська С.О. заперечували проти запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати цілодобовий домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що не має наміру скриватись від досудового органу та суду, зобов`язується виконувати всі процесуальні обов`язки.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Суд бере до уваги те, що в провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська крім даного кримінального провадження знаходиться ще одне кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України. Кримінальні правопорушення по даному обвинувальному акту вчинені в період іститового строку. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.

Суд враховує ризик вірогідності переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, скоєння ним нових злочинів чи правопорушень, обставини, які стали підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.

Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутого щодо ОСОБА_1 обвинувачення, можливо виправдано вважати, що такий ризик існує.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001).

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи доводи клопотання, а також інші матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора стосовно застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю і строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно обрати на 60 днів, тобто по 24 березня 2022 року включно.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень у скоєнні яких він обвинувачується те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 124 050,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, крім того суд враховує перебування обвинуваченого на програмі лікування від наркотичної залежності.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до суду, а в разі неможливості прибуття у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Відповідно до ст.209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через покорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182-183, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 24 березня 2022 року включно.

Розмір застави визначити в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 124 050,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до суду, а в разі неможливості прибуття у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Суддя: Юрченко І.М.