Ухвала суду № 102706495, 24.01.2022, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2179/21

Провадження №1-кп/283/64/2022

У Х В А Л А

24 січня 2022 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю прокурора Яричевської Н.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Івашкевич О.Г., провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 24.02.2021 за № 12021065510000006, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Малинського районного суду Житомирської області знаходиться кримінальне провадження №12021065510000006, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Ухвалою суду від 22.10.2021 обвинуваченому продовжено строк тримання під вартою до 24.01.2022 включно.

Прокурором 19.01.2022 подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3-5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, ухилення обвинуваченого від суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Прокурор зауважує, що запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

Потерпілі у судове засідання не з`явились, про дату і час судового засідання повідомлені належним чином, звернулися до суду із заявами про проведення судового засідання без їх участі.

Захисник обвинуваченого – адвокат Івашкевич О.Г. заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим, просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід – особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Розглянувши клопотання, яке прокурором в судовому засіданні підтримане, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, суд дійшов висновку про доцільність часткового задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи клопотання по суті, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів проти власності, санкція статті за які передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, звільнився з місць позбавлення волі 20.09.2019, що підтверджено вимогою про судимість, і знову обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та підтверджує наявність ризику продовження злочинної діяльності, за місцем реєстрації не проживає, не працевлаштований, не одружений, тобто, не має міцних соціальних зв`язків, з чим погоджується і захисник.

Судом встановлено, що обвинувачений на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження оголошувався в розшук, що свідчить про існування ризику ухилення від явки до суду.

Також суд враховує, що хоч тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування до особи запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути без тримання особи під вартою. З огляду на це суд вважає, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду та вчинення нових кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, суд вважає, що ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення продовжують існувати.

При цьому, обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що він не працює, однак обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 28 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12021065510000006 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на тридцять днів, до 22 лютого 2022 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави – 28 (двадцять вісім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 69468 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят вісім ) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277 ) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, а також повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим – в той же строк з моменту її вручення.

Суддя В. М. Хомич