Ухвала суду № 10270365, 01.07.2010, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4526 Головуючий у 1 інстанції Зимогляд В.В. 2010 р. Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Ломейка В.О.

суддів: Полякова О.З.

Прокопенка О.Л.

При секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського ( фермерського) господарства «Таврічеське» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.05. 2010 року у справі за позовом Селянського ( фермерського) господарства «Таврічеське» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.01.2005 року, визнання недійсним договору оренди землі від 02.12.2009 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У Лютому 2010 року Селянського ( фермерського) господарства «Таврічеське» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому зазначило що 01 січня 2005 р. між Селянсько (фермерським) господарством «Таврічеське» (надалі-позивач) та громадянкою ОСОБА_3 (надалі-відповідач) було укладено договір оренди земельної частки (паю) (далі по тексту Договір), а саме земельної частки (паю) розміром 8,58 гектарів сертифікат серія НОМЕР_2.

На момент передачі відповідачем зазначеної земельної ділянки в оренду вона не була виділена в натурі та був відсутній кадастровий план та межі визначення земельної ділянки, а площа земельної ділянки зазначалася згідно сертифіката, який підтверджував право власності.

Вказана земельна ділянка на момент укладання договору оренди належала відповідачу на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданому Мелітопольською районною державною адміністрацією 22.09.1996 р. за. № 896. В грудні 2007 року відповідачем отримано акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий Мелітопольською районною державною адміністрацією, дата реєстрації 10.12.2007 р. № 010727200324.

У відповідності до п. 2.3 зазначеного договору термін оренди земельної частки (паю) складає 5 років. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Новомиколаївській сільській раді. Відтак, договір оренди був зареєстрований в Новомиколаївській сільській раді про що було зроблено запис у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 901 від 24.01.2005 р.

Оскільки договір був зареєстрований в Новомиколаївській сільській раді 24 січня 2005 р., то термін його дії встановлювався з 24 січня 2005 р. до 24 січня 2010 р.

Посилаючись на порушення відповідачем його прав, позивач просив суд Визнати переважне право Селянсько (фермерського) господарства «Таврічеське» на поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.01.2005 р укладеного з ОСОБА_3 та зареєстрованого в Новомиколаївській сільській раді про що було зроблено запис у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 901 від 24.01.2005 р. шляхом укладання нового договору оренди землі від 22.06.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та Селянсько (фермерським) господарством «Таврічеське».

Поновити дію договору оренди земельної ділянки від 01.01.2005 року, укладених між Селянсько (фермерським) господарством «Таврічеське» {юридична адреса: Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоадріївка, вул. Клименко, 6.19, код ЄДРПОУ 30567634) та ОСОБА_3 {адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Мелітопольським РВ УМВС України в Запорізькій області 03.04.1996 р.) на строк (п'ять років) з 24.01.2010 р. по 24.01.2015 р. на підставі укладеного між сторонами договору оренди землі (земельної ділянки) кадастровий номер 2323082400:06:002:0009 від 22.06.2009 р.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.05. 2010 року у задоволені позову Селянського ( фермерського) господарства « Таврічеське» - відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду Селянське ( фермерське) господарство «Таврічеське» посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне зясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, де задовольнити їхні позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог Селянського ( фермерського) господарства «Таврічеське» заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Ст.308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правільне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для поновлення договору сторін, оренди земельної ділянки від 01.01.2005року, шляхом укладання нового договору та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.12.2009року відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 01 січня 2005 р. між Селянсько (фермерським) господарством «Таврічеське» та ОСОБА_3, було укладено договір оренди земельної частки (паю), а саме земельної частки (паю) розміром 8,58 гектарів на підставі сертифікату, серія НОМЕР_2.

10 грудня 2007 року відповідачем отримано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий Мелітопольською районною державною адміністрацією, дата реєстрації 10.12.2007 р. № 010727200324(а/с 39).

Отже, згідно з п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зобов'язання сторін за договором оренди земельної частки (паю) можуть бути припинені після одержання державного акта на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі.

Цей висновок узгоджується з п. 17 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України , відповідно до якого сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

З огляду на зазначене з часу отримання відповідачкою державного акта на право приватної власності на землю вона набула статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінився як предмет оренди, так і статус орендодавця, а сертифікат, на підставі якого укладено договір, утратив чинність, у зв'язку з чим договір оренди земельної частки (паю) від 01 січня 2005 року слід вважати припиненим.

Положення п. 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України та розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. 6 , ч. 3 ст. 203 , ст. ст. 316 , 317 , 319 , 321 , 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

Оскільки згоди орендодавця ОСОБА_3, та СГ «Таврічеське», щодо умов договору оренди земельної ділянки у відповідності з обставинами які істотно змінилися, не було досягнуто, то відповідач уклала договір оренди з ПП «Половинкін», який зареєстровано 02 грудня 2009року і він набрав чинності.

Що стосується договору оренди від 22.06.2009 р, укладеного між ОСОБА_3 та Селянсько (фермерським) господарством «Таврічеське»(а/с 20), на який посилається позивач, то суд першої інстанції обґрунтовано не взяв його до уваги, тому, що в установленому законом порядку він не був зареєстрований і відтак не є дійсним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210 , ч. 3 ст. 640 ЦК України , ч. 2 ст. 125 ЗК України є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Крім того, переважне право орендаря, на що посилається апелянт, який належно виконував свої обов`язки, на поновлення договору оренди можливе лише за інших рівних умов, і оскільки ПП «Половинкін» запропонувало орендодавцям більш вигідні умови та розмір орендної плати(а/с58-60), зазначені доводи СГ «Таврічеське» є необгрунтованими.

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позову СГ «Таврічеське», суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди, укладений між ОСОБА_3 та ПП «Половинкін» є чинним з моменту його державної реєстрації 02 грудня 2009 року і підстав зазначених в законі, для визнання його недійсним позивачем не наведено та колегія не вбачає, а договір оренди від 01 січня 2005 року між Селянським господарством «Таврічеське» та ОСОБА_3, є припиненим. Договір від 22.06.2009 р, укладений між ОСОБА_3, та Селянським господарством «Таврічеське» не набув чинності, оскільки в установленому законом порядку він не зареєстрований.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду першої інстанції по їх оцінці і відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, юридичної значення для вирішення справи не мають.

За ст. 212 ЦПК оцінка доказів здійснюється судом. Відповідно до вимог цієї статті суд відобразив в судовому рішенні мотиви за якими він дійшов певних висновків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції яке ухвалено в відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського ( фермерського) господарства «Таврічеське» відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.05. 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4526 Головуючий у 1 інстанції Зимогляд В.В. 2010 р. Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частини

01 липня 2010 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Ломейка В.О.

суддів: Полякова О.З.

Прокопенка О.Л.

При секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського ( фермерського) господарства «Таврічеське» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.05. 2010 року у справі за позовом Селянського ( фермерського) господарства «Таврічеське» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.01.2005 року, визнання недійсним договору оренди землі від 02.12.2009 року,-

Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського ( фермерського) господарства «Таврічеське» відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.05. 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :