Рішення № 102701675, 21.01.2022, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/984/21

Провадження № 2-др/451/3/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2022 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретар судового засідання Федорук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Боровця М.С. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у цивільній справі №451/984/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання недійсними та скасування рішень та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості природного газу, -

за участю:

представника позивачки за первісним позовом

(представника відповідачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ;

представника відповідача за первісним позовом

(представника позивача за зустрічним позовом) Турчиняка Я.І.,

встановив:

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 04.01.2022 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» - задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про задоволення Акта про порушення №009499 від 09.04.2021 року, яке оформлене Протоколом засідання центральної комісії по розгляду актів про порушення відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем від 25 травня 2021 року.

Визнано недійсним та скасовано рішення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу в сумі 7496 грн 71 коп., яке оформлене Актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 25 травня 2021 року на підставі рішення про задоволення Акта про порушення №009499 від 09.04.2021 року.

Судові витрати у справі покладено на відповідача. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу ухвалено вирішити у порядку вимог частини 8 статті 141 ЦПК України у разі подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

06.01.2022 представником позивачки - адвокатом Боровцем М.С. (вх. № 165 від 11.01.2022) на розгляд суду (шляхом поштового відправлення) подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №451/984/21 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, якою останній просить суд стягнути з АТ ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5201, 00 грн.

20.01.2022 представником відповідача за первісним позовом на розгляд суду подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до якого останній просить суд зменшити розмір витрат АТ «Львівгаз» на оплату правничої допомоги адвоката Мойси Л.Й. до 2 000 грн. В обґрунтування вимог заявленого клопотання покликається на те, зокрема, що заявлений адвокатом Боровець М.С. розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 201 грн є завищеним та неспівмірним (непропорційним) з ціною позову - 7496,71 грн, адже становить 69,38 % суми позовних вимог, а тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до 2 000 грн.

21.01.2022 адвокатом Боровцем М.С. подано заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення, клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та у запереченні на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що представник позивачки - адвокат Боровець М.С, відповідно до положень ст. 134 ЦПК України, надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., який міститься у позовній заяві. При цьому, суду надано копію договору про надання правової допомоги №1/2306 від 23.06.2021 (а.с. 29, том І).

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення по суті спору ухвалено судом 04.01.2022.

Заява про ухвалення додаткового рішення у справі представником позивачки подана шляхом поштового відправлення 06.01.2022, яка надійшла на адресу суду 11.01.2022, тобто у межах строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 04.01.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної правової норми ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі. Такі витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем, окрім самого договору, надано: протокол погодження ціни (гонорару) до Договору №1/2306 про надання правової допомоги від 23.06.2021, рахунок на оплату №176 від 23.06.2021 та №450 від 31.12.2021, акт та звіт до здачі приймання робіт (надання послуг), заключну виписку за період з 24.06.2021 по 24.06.2021 на суму 3 000 грн, подорожні листи службового легкового автомобіля, чеки про оплату та квитанцію про оплату наданих адвокатом послуг в розмірі 2201 грн (дві тисячі двісті одна) грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником відповідача за первісним позовом не спростовано жодного доказу на який посилається представник позивачки у підтвердження розміру понесених позивачкою витрат на правову допомогу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, а отже, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 5201 грн, які є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.

На підставі статей 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 270 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області, -

ухвалив:

Заяву адвоката Боровця М.С. про ухвалення додаткового рішення у справі №451/984/21 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5201 (п`яти тисяч двісті однієї) грн.

Реквізити сторін:

Позивачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на три дні.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.01.2022

Головуючий суддяО. Б. Куцик-Трускавецька