Рішення № 102700963, 17.01.2022, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1941/21

Номер провадження № 2/315/81/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2022 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Романько О.О.

за участю секретаря Помилуйко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовоною заявою ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Степаненка Артема Тарасовича до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

22.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, поданим через представника - адвоката Степаненка А.Т. до ТОВ "Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватнийнотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець округу м. Києва Клименко Р.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що позивачу стало відомо, що його внесено до Єдиного реєстру боржників, про що розміщено інформацію на сайті https://erb.miniust.gov.ua., де також була розміщена інформація про те, що відносно нього було розпочате виконавче провадження №64054057 приватним виконавцем округа міста Києва Клименком Романом Васильовичем, на підставі виконавчого напису, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. До теперішнього часу відомості про позивача, як боржника, із вказаного сайту не видалені. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2021 року винесеної приватним виконавцем Клименком Р.В. на підставі поданої відповідачем - ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заяви про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за № 60609 від 05.10.2020 було відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача суми боргу в розмірі 31431,82 грн. на користь відповідача. В матеріалах виконавчого провадження №64054057 вказана як адреса проживання позивача: АДРЕСА_1 , за якою він ніколи не проживав та не був зареєстрований, в тому числі на квартиру за вказаною адресою позивач будь- яких прав не має. А місцем його реєстрація вказана адреса: АДРЕСА_2 , за якою позивач ніколи не проживав та не був зареєстрований, в тому числі на будинок за вказаною адресою будь-яких прав він не має.

Далі в позові зазначили, що ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження. позивач з`ясував, що виконавчий напис нотаріуса був здійснений, так як позивач, на думку відповідача, є боржником за кредитним договором № 2001262511 від 24 жовтня 2012 року укладеного з АТ «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ - 21685166, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами №19/09/16 від 19 вересня 2016 року є ТОВ «Фінансова компанія з управління активами «Прімоколект- капітал», код ЄДРПОУ - 36676934 правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-КА від 11 серпня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», тобто відповідач. Однак за Договором про надання споживчого кредиту №2001262511 від 24 жовтня 2012 року будь-яких заборгованостей позивач не має та ніколи не мав. Крім того у виконавчому написі вказано його місцем реєстрації та проживання адреси, за якими він ніколи не проживав. З 18.05.2015 року та по теперішній час позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до виконавчого напису нотаріуса стягнення накладено по вищевказаним договорам на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При цьому відсутнє посилання на засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості та на оригінал кредитного договору. В матеріалах виконавчого провадження відсутній кредитний договір, замість нього наявний Договір про надання споживчого кредиту, який хоч і являється видом кредитного договору, проте дещо відрізняється за своєю суттю та відсутня засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як слідує далі з позову, на переконання позивача заборгованість за договором не є безспірною, тому, як нотаріус не повідомляв його про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора. Документи, на підставі яких здійснено виконавчий напис не відповідають вимогам п.2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Згідно останнього для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору, а не вище названі договори; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Остання взагалі відсутня та на неї відсутнє посилання у виконавчому написі нотаріуса. На думку позивача, виконавчі дії проводились з порушенням ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не за місцем реєстрації та проживання боржника, крім того будь-яких повідомлень позивач про відкриття відносно нього виконавчого провадження не отримував, в зв`язку з чим не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум.

Позивач вважає, що на момент звернення позивача з заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість не була безспірною та наведені обставини свідчать про наявність спору щодо її наявності перед відповідачем, порушення процедури вчинення виконавчого напису. З цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Прохає визнати виконавчий напис № 60609 від 05.10.2020, вчинений Горай Олегом Станіславовичем, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 31431,82грн., таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» код ЄДРПОУ - 42642578, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 витрати на розгляд справи в суді.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Степаненко А.Т. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 17.01.2022 року надійшли письмові заяви представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, заявлені вимоги підтримали повністю, не заперечували щодо заочного розгляду справи (а.с. 28,29).

В судове засідання представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.27), про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, відзив на позов ним не складався.

В судове засідання третя особа приватний виконавець округу м. Києва Клименко Р.В.не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином (а.с. 26), про причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав.

В судове засідання третя особа приватнийнотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 18.01.2022 року подав письмову заяву, в якій повідомив про неможливість подання доказів по справі в зв`язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та вилученням документів, які витребовуються судом, за результатами проведення слідчих дій у кримінальному провадженні (а.с. 31).

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими для заочного розгляду. За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

На запит представника позивача адвоктат Степаненка А.Т. Міністерством юстиції України було надано інформацію про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 року за № 8679 на ім`я ОСОБА_2 , наказом Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 25.02.2021 року №58/09 діяльність приватного нотаріуса Горая О.С. припинена з 25.02.2021 року. Згідно з інформацією Житомирського обласного державного нотаріального архіву 15.11.2021 року розпочато процедуру прийому-передачі документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Горай О.С. на зберігання до державного нотаріального архіву. На даний час проходить перевірка переданих документів, архів передано в повному обсязі (а.с. 7). Зазначене вбачається також з долучених до позову паперової копії оригіналу електронного документу - Наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 8).

Згідно Інформації з єдиного реєстру боржників станом на 14.12.2021 року відносно позивача ОСОБА_1 було розпочате виконавче провадження №64054057 приватним виконавцем округа міста Києва Клименком Р.В., на підставі виконавчого напису, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. (а.с. 9).

Зазначене підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64054057 від 11.01.2021 року про примусове виконання виконавчого напису №60609 виданого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 31431,82 грн. (а.с. 10).

Виконавче провадження відкрито на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» про примусове виконання рішення вих. №20072556 від 21.12.2020 року (а.с. 11).

24 жовтня 2012 року між позивачем та АТ «ОТП БАНК» укладено Договір про надання споживчого кредиту - Кредитний договір 2001262511 (а.с. 11 зворот -13).

05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №60609 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 31431,82 грн. (а.с. 13 зворот).

В матеріалах виконавчого провадження №64054057, у виконавчому написі нотаріуса та заяві відповідача про примусове виконання рішення вказана як адреса проживання позивача: АДРЕСА_1 , місцем його реєстрація вказана адреса: АДРЕСА_2 , за якими позивач ніколи не проживав та не був зареєстрований.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Гуляйполе Запорізької області, згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 виданого 28.11.2018 року, орган видачі 2327 (а.с. 14). Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №11-11/960 від 13.02.2020 року, виданої Управлінням «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради (а.с. 15), та за даними позову мешкає за цією ж адресою.

Документів, витребовуваних судом відповідно до ухвали судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. від 24.12.2021 року відповідач, треті особи суду не надали.

Відповідачем не подано відзиву на позов.

При вирішенні справи суд керується наступним.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (в редакції на час виникнення правовідносин) та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такого ж висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19) та постанови від 15.01.2020 року № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (Перелік документів) передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Відповідно до п.2 Переліку документів для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (висновок Верховного Суду у постанові від 05.03.2018 року, справа № 756/11960/15-ц).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 року по справі № 308/11193/16-ц, провадження № 61-7410св18 зазначив, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року (провадження № 14-12559св18).

Також, Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

При цьому суд приймає до уваги те, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Таким чином, якщо боржника не було повідомлено про вимогу повернути заборгованість, це є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічного висновку дійшов ВС в своїй постанові від 13.10.2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20).

Як встановлено в судовому засіданні за усіма матеріалами як виконавчого напису, так і виконавчого провадження адреса місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 не відповідає дійсності. Підтвердження того, що останній був належно повідомлений про наявність заборгованості чи надання до нотаріуса заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем або ж нотаріусом суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, який не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, так як не доведено, що позивачу направлялась та він отримував від ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» вимогу щодо погашення заборгованості. Крім того, суду відповідачем не надані витребувані докази, які б свідчили про наявність у позивача заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

Отже, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу з метою вчинення виконавчого напису не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого, а тому, суд бере до уваги те, що позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості, у зв`язку з чим не міг як оспорити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», так само і виконати їх, що, в свою чергу, не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення, яку ОСОБА_1 не визнає та заперечує проти неї, що також свідчить про відсутність безспірності вимог до боржника.

Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» зазначений у написі є безспірним.

До того ж, надані суду матеріали не посвідчують того, що позивач дійсно отримував будь-яку вимогу банку або відповідача щодо порушення умов кредитного договору.

Таким чином, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що матеріалами справи не доведено, що боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, а тому суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм законодавства.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими та доведеними, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Надані до суду матеріали достеменно не дають змогу встановити час, з якого у відповідача могло виникнути право вимоги, тому точно вирахувати строки позовної давності не виявляється за можливим.

В зв`язку з задоволенням основної вимоги, на підставі ст.141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 141, 211, 247, 263-265, 268, 272, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Степаненка Артема Тарасовича до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватнийнотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 05.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 60609, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 31431,82 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (код ЄДРПОУ 42642578, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданого 28.11.2018 року, орган видачі 2327, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено 21.01.2022 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Загальний порядок передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. О. Романько