Рішення № 102697118, 24.01.2022, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1694/21

Провадження № 2/565/148/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Малкова В.В.,

з участю секретаря судового засідання Панчук Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за №41180 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в сумі 20610 грн. (далі - оскаржуваний виконавчий напис). Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький А.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.

Відповідач відзив на позов не подав.

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, письмових пояснень по справі не подали.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у відповідності із ч.2 ст.247 ЦПК.

Дослiдивши письмовi докази та керуючись законом, суд прийшов до наступного висновку.

17.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено оскаржуваний виконавчий напис на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1772 про стягнення заборгованості позивача ОСОБА_1 перед відповідачем в розмірі в сумі 20610 грн., який є боржником за договором відступлення права вимоги №ГЛ/29-01 від 29.01.2021 року, укладеного ТОВ «ФК Кредит-Капітал» та ТОВ «Глобал Кредит» за кредитним договором, що був укладений 08.05.2020 року між ТОВ «Глобал Кредит» і позивачем ОСОБА_1 . Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Період за який проводиться стягнення заборгованості - з 28.01.2021 по 11.05.2021 року. Сума заборгованості складається із простроченої заборгованості за тілом кредита - 6000 грн., простроченої заборгованості за процентами і за комісією - 13680 грн.

Згідно постанови приватного виконавця від 21.10.2021 року відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь відповідача загальної заборгованості в розмірі 20610 грн.Піставою для відкриття виконавчого провадження став оскаржуваний виконавчий напис.

У відповідності із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Тобто, на день вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису, редакція Переліку передбачала вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Позивач вказує, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не перевірив безспірності заборгованості на підставі документів, зазначених у п.2 Переліку, які стягувачем нотаріусу не подавались.

Вказані доводи позивача відповідач не спростував, жодних належних доказів відповідач до суду не додав.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.

При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 754/9711/14-ц та постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 760/2193/15-ц.

Доказів наявності безспірної заборгованості позивача та її розміру за договором відступлення права вимоги перед ТОВ «ФК Кредит - Капітал» або кредитного договору між позивачем ОСОБА_1 перед ТОВ «ГлобалКредит» від 08.05.2020 року суду не надано.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.12 та ч.4 ст.81 ЦПК, суд прийшов до висновку, що оспорюваний виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості за оскаржуваним виконавчим написом слід визнати таким, що не підлягає виконанню. При цьому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Позивачем понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 грн., що підтверджується відповідними квитанціями і підлягають стягненню з відповідача, оскільки вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволена повністю.

В позовній заяві також заявлено про стягнення на користь позивача витрат, понесених на оплату послуг АБ «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви доданий два меморіальний ордер на суму 5000 гривень, які проте суд не визнає достатніми доказами понесення позивачем витрат на правову допомогу у цій справі. Оскільки із даних доказів не виявилось можливим встановити, що послуги на правничу допомогу оплачені і саме позивач оплатив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, так як платником за даним меморіальним ордером зазначено «ФЧТр для плат. По своб.рекв (для УПР)» із кодом №20042839, при цьому цифри коду даного платника не збігають із даними РНОКПП позивача.

За таких обставин, слід відмовити через необгрунтованість у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 261, 624-629, 1046-1054 ЦК України, ст.ст. 12,81,141,263-265,280-283 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за №41180 про стягнення з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в сумі 20610 (двадцять тисяч шістсот десять) гривень (адреса місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, код 35234236).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362 гривні.

Відмовити у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року про зупинення стягнення за виконавчим провадженням №67228626 по примусовому виконанню виконавчого напису, що вчинений 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за реєстровим №41180 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в сумі 20610 гривень та перебуває на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича, продовжують діяти протягом дев"яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складення рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційні скарги всіма учасниками справи, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий