Ухвала суду № 102689306, 17.01.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/12123/21

Провадження № 2/947/536/22

УХВАЛА

17.01.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 – Довженко Олексія Юрійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович, про скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович, про скасування державної реєстрації права власності, судове засідання в якій призначено на 18 січня 2022 року о 11 годині 00 хвилин.

13.01.2022 року на електронну скриньку суду надійшла заява від представника позивача про проведення судового засідання по справі призначеного на 31.01.2022 року о 11 годині 40 хвилин в режимі відеоконференції.

Оглянувши вказану заяву, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 6 ст.212 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦПК України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Тобто, ініціатором клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повинно бути дотримано дві необхідні умови, а саме: подання заяви не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання та надсилання копії даної заяви в той самий строк іншим учасникам справи.

Докази направлення копії даної заяви іншим учасникам справи, до заяви не надані, за наслідком чого суд позбавлений можливості перевірити чи дотримано представником позивача вимоги ч.2 ст. 212 ЦПК України.

Разом з тим, судом приймається, що подаючи клопотання в рамках цивільної справи № 947/12123/21 судове засідання по якій судом було призначено на 18.01.2022 року о 11 годині 00 хвилин, представник посилається на справу №523/10328/21 та судове засідання призначене на 31.01.2022 року о 11 годині 40 хвилин, що не відповідає дійсності та ставить під сумнів волевиявлення сторони позивача на проведення судового засідання в режимі відео конференції саме по справі № 947/12123/21.

Враховуючи викладене, оскільки подана представником заява не відповідає вимогам ч.2 ст.212 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Керуючись ст. 212 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – Довженко Олексія Юрійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі №947/12123/21 – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий Калініченко Л. В.