Ухвала суду № 102689092, 13.01.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1023/22

Провадження № 1-кс/947/383/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2022 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві, ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021160000000585 від 29.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві за процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури та оперативного супроводження УСР в Одеській області ДСР НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021160000000585 від 29.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставини кримінального правопорушення викладені слідчим у клопотанні.

Також слідчий зазначає, що 10.01.2022 року в порядку ст.208 КПК України був затриманий ОСОБА_5 .

В подальшому, 10.01.2022, в період часу з 17:25 по 18:04 проведено освідування затриманого у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , в ході якого за допомогою спеціального технічного засобу (лампою ультрафіолетового випромінювання) було освічено долоні ОСОБА_5 .

Проведеним освідуванням за допомогою лампи з джерелом світла, що світить у ультрафіолетовому спектрі, на правій долоні та пальців руки ОСОБА_5 виявлено світіння жовто-зеленого кольору, яке попередньо містило можливі характерні ознаки спеціальної хімічної речовини, при потраплянні променів лампи. На лівій долоні та пальців руки ОСОБА_5 , вищевказаного світіння на місці затримання виявлено не було.

Так, при використанні стерильних одноразових латексних хірургічних рукавичок та серветок просочених спиртовим розчином старшим слідчим ОСОБА_6 зроблено змиви з лівої та правої долонь рук ОСОБА_5 .

Після чого серветка із змивами з лівої долоні та пальців руки ОСОБА_5 поміщена в стерильний пластиковий контейнер, який поміщено до сейф пакету B2008290, серветка із змивами з правої долоні та пальців руки ОСОБА_5 поміщена в стерильний пластиковий контейнер, який поміщено до сейф пакету B2008366. Контрольний зразок серветки без виготовлених змивів з долонь і пальців рук затриманого ОСОБА_5 поміщено в стерильний пластиковий контейнер, який поміщено до сейф пакету B2008289.

Того ж дня вищевказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

До суду надійшла заява про розгляд клопотання у відсутність слідчого, в якій слідчий також зазначив, що власник майна належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Відповідно до матеріалів клопотання, постановою слідчого від 10.01.2022 року вищевказане майно визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві, ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021160000000585 від 29.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України - задовольнити.

Накласти арештна вилучені в ході освідування ОСОБА_5 речі, а саме на:

- Серветку із змивами з лівої долоні та пальців руки ОСОБА_5 , яка поміщена в стерильний пластиковий контейнер, та опечатана в сейф пакет B2008290;

- Серветку із змивами з правої долоні та пальців руки ОСОБА_5 , яка поміщена в стерильний пластиковий контейнер, та опечатана в сейф пакет B2008366;

- Контрольний зразок серветки без виготовлених змивів з долонь і пальців рук затриманого ОСОБА_5 , яка поміщена в стерильний пластиковий контейнер, який опечатано в сейф пакет B2008289, шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування зазначеним майном.

Виконання ухвалипро арештмайна покластина слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1