Ухвала суду № 102679798, 11.01.2022, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/6362/21

Провадження № 2/740/223/22

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2022 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Гагаріної Т.О.,

з участю секретаря Філоненко О.В.

представника позивача адвоката – Сидоренка М.В.

представника відповідача – адвоката Середи Д.А.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , третя особа – Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області, про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

у листопаді 2021 АТ Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , третя особа – Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області, про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог банк вказав, що 24.04.2008 ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» уклали договір кредиту №935/8-150 за умовами якого відповідач отримав кошти в сумі 82800 доларів США. В забезпечення цього кредитного договору того ж дня було укладено Іпотечний договір, за яким було передано в іпотеку банку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АКБ СК «Укрсоцбанк» правонастпником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів у АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019.

Постановою про накладення арешту на нерухоме майно по кримінальній справі, б/н, від 12.04.2012, слідчим Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області накладено арешт на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Вважає, що вказаний арешт на нерухоме майно порушує право іпотекодержателя на задоволення власних вимог за рахунок реалізації предмета іпотеки.

Просить суд постановити рішення, яким звільнити з-під арешту однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

29.11.2021 на виконання ухвали суду позивачем усунуті недоліки.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.12.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження та справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17.12.2021 на адресу до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому останній просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача витрати пов`язані з правничою допомогою представника в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування зазначив, що АТ «Альфа-банк», пред`явив позов фактично як власник майна, а не іпотеко держатель. Арешт накладений на квартиру в рамках кримінальної справи, в якій досудове розслідування триває, тому ст.411 КПК України 1960 р в даному випадку застосуванню не підлягає. Спір про право власності між ним та банком щодо квартири відсутній, а тому у позивача відсутні підстави для пред`явлення відповідного позову.

В судовому засіданні представник позивача доводи позовної заяви підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник третьої особи - Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області не з`явилася, причини неявки суду не повідомив, повідомлялася про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з мотивів наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №935/8-150, відповідно до якого кредитор надав позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 82800 доларів США, зі сплатою 14% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначених у Додатку №1 до Договору (а.с.5-11).

Того ж дня між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (іпотеко держатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань за Договору кредиту №935/8-150 від 24.04.2008 року наступне нерухоме майно: однокімнатну квартиру, загальною площею 30,70 кв.м., жилою площею 17,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ., та належить іпотекодавцю на праві приватної власності (а.с. 12-17).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, об`єкт нерухомого майна: квартира загальною площею 30,70 кв.м., жилою площею 17,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ., належить на праві власності ОСОБА_1 . Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки: строк виконання основного зобов`язання 18.04.2028, розмір основного зобов`язання 90 192,56 доларів США, Іпотекодержатель: АТ «Альфа-банк», боржник: ОСОБА_1 . Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: постанова про накладення арешту на майно, серія та номер: б/н, виданий 12.04.20212, видавник Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна (а.с.18-20).

Судом також встановлено, згідно відповіді т.в.о заступника начальника відділу – начальника СВ Ніжинського РВП ГУ НП на запит представника потерпілого адвоката Середи Д. вих. 26770/124/46-2021 від 14.12.2021, що у провадженні СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області перебувають матеріали досудового розслідування відомості про яке внесено до ЄРДР за № 1201920180001614 від 28.12.2019 за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) під виглядом придбання нерухомості за рахунок залучених кредитних коштів, які надавалися АКБ «Укрсоцбанк» громадянам за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.1 ст.358, ч.1 ст.366 КК України. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Постановою слідчого у кримінальній справі від 11.12.2011 ОСОБА_1 , залучений як потерпілий, а об`єкт нерухомості (застави) – квартиру АДРЕСА_3 , постановою слідчого визнано речовим доказом (ас. 78-81).

У ст.124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій,якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку : наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим ч.1 ст.1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

У правових висновках, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №504/1306/15-ц (провадження №14-323цс19), від 24 квітня 2018 року у справі №202/5044/17 (провадження №14-119цс18), від 28 листопада 2018 року у справі №636/959/16-ц (провадження №14-366цс18), від 12 грудня 2018 року у справі №640/17552/16-ц (провадження №14-418цс18) та від 27 березня 2019 року у справі №202/1452/18 (провадження №14-559цс18) зазначено, що порядок скасування арешту майна, накладеного в порядку кримінального судочинства, чинним законодавством визначено у статті 174 КПК України, відповідно до положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, у разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним. Разом з тим чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 9 Розділу XІ «Перехідні положення» КПК України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

В ч.1 ст.125 КПК України 1960 року, чинного на час винесення постанови про накладення арешту на майно, було передбачено, що слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов`язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

Згідно ч.3 ст.28 КПК України 1960 року цивільний позов може бути пред`явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.

Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку ,в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу,-з оголошення скарги потерпілого (ч. 1 ст. 297 КПК України 1960 року).

Відповідно до ч.ч. 1, 4-6 ст. 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

При наявності обставин, передбачених статтею 6,частиною першою статті 7, статтями 71, 72, 8, 9, 10 і 111 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом (ч.1 ст.248 КПК України 1960 року).

Зі змісту наведених норм вбачається, що арешт майна має тимчасовий характер і його максимальна можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження, а питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства в порядку, передбаченому КПК України, вирішується в порядку кримінального судочинства.

Кримінальна справа, в рамках якої було накладено арешт на спірне майно, не закрита, на даний час проводиться додаткове розслідування по кримінальному провадженні № 1201920180001614 від 28.12.2019.

Пунктом 1 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Оскільки дана вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у справі в цій частині слід закрити, роз`яснивши позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загального суду за правилами кримінального судочинства,

Керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд

ухвалив:

провадження у справі за позовом Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , третя особа – Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області, про звільнення майна з-під арешту – закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Повний тест ухвали складено 13.01.2022.

Суддя Т.О.Гагаріна