Рішення № 102679323, 13.01.2022, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/43/22

Єдиний унікальний №733/1431/21

Рішення

Іменем України

13 січня 2022 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого – судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

установив:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те що, 11 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинений виконавчий напис (реєстровий номер 20930) про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості на суму 14 183,39 грн, на підставі якого постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. від 25 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 60150241. Оскільки, станом на день вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення згідно кредитного договору, що вчинений не в нотаріальній формі, при цьому нотаріус не переконався у безспірності боргу, тому позивачем і подано до суду позов про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 11 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 14 183,39 грн.

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 грудня 2021 відкрито провадження у справі прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 12).

За клопотанням позивачки ухвалою суду від 13 грудня 2021 року витребувано від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» копію кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк», а від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. № 20930 від 11.09.2019 року (а.с. 13-14).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Сторони та треті особи у судове засідання не з`явилися, які повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Відзиву на позов відповідачем не надано.

Пояснень щодо позову третіми особами на подано.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 23 травня 2014 року між позивачкою та АТ «Банк Ренесанс Капітал» укладено кредитний договір № GP-6384174, згідно умов якого останнє зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6 168,41 грн, а позивач в свою чергу повернути зазначені кошти з відповідними відсотками (а.с. 23).

11 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинений виконавчий напис (реєстровий номер 20930) про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за період з 03 вересня 2018 року по 03 вересня 2019 року на загальну суму 13 683,39 грн (а.с. 24).

На підставі заяви АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про примусове виконання (а.с. 22), постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. від 25 вересня 2019 року, за зазначеним вище виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харої Н.С., відкрито виконавче провадження № 60150241 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача АТ «Перший Український Міжнародний Банк», заборгованості в розмірі 14 183,39 грн (а.с. 7).

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 1.1, 3.1, 3.2 розділу 2 глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно з пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Разом із тим, суд звертає увагу, що на сьогодні є чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою визнано незаконною та не чинною постанову КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, пунктів 1, 2 , зокрема, скасовано на наступні норми:

п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині а після слів заставлене майно доповнити словами (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) ;

доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту:

1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу .

п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту:

Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Зобов`язано КМ України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною постанови КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі № 910/13233/17 зазначається, що в зв`язку з визнанням судом не чинною Постанови Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172.

Таким чином, зважаючи на те, що кредитний договір № GP-6384174 був укладений 23 травня 2014 року, тобто до винесення постанови Кабінетом Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року, тому посилання позивачки на його обов`язкову нотаріально засвідчену форму не заслуговує на увагу.

Разом із тим, суд враховує наступне.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже відповідне право стягувача про захист якого він звернувся до нотаріуса повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт, зокрема, подання стягувачем відповідних документів нотаріусу, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів нотаріуса може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог стягувача до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України « Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 29 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц.

Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною відповідача, відповідно до положень ст. 76-81 ЦПК України, не було надано суду, належних і допустимих доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Харі Н.С. були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивачки за кредитним договором.

За таких обставин, оскільки станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, оскільки оскаржується позивачкою, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 11 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. (реєстровий номер 20930) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 13 683,39 грн на підставі кредитного договору № GP-6384174 від 23 травня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місце розташування: вул. Андріївська, 4, м. Київ, ЄДРПОУ 14282829.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, місцеперебування: вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 35-Б, м. Київ.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцеперебування: вул. Січових Стрільців, 37-41, офіс 215, м. Київ.

Повне судове рішення складено 13 січня 2022 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик