Рішення № 102679265, 20.01.2022, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/13978/21

Провадження № 2/750/296/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року м. Чернігів

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

в складі судді Коверзнева В. О.

учасники судового процесу:

секретар судового засідання – Хамайко С. В.

відповідачка – ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні (у порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу

Суть спору

1. 03.12.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідачка) про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором від 12.12.2019 в сумі 6936 грн і 2270 грн у відшкодування сплачених судових витрат.

2. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачкою умов кредитного договору в частині строку повернення суми позики та нарахованих відсотків.

Процесуальні дії суду і сторін у справі

3. Ухвалою судді від 14.12.2021 відкрито провадження в цивільній справі № 750/13978/21, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 32, 33).

Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи подати до суду процесуальні заяви по суті справі (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив і заперечення).

4. Відповідачка своїми процесуальними правами не скористалася і відзив на позовну заяву суду не подала.

Позиція учасників справи у судовому засіданні

5. Представник позивача не з`явився, при цьому надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними в ній матеріалами.

6. Відповідачка позов не визнала і просила відмовити в його задоволенні.

Вона пояснила, що ніколи не зверталася до позивача для отримання кредиту, не укладала з ним відповідних договорів і фактично грошові кошти в сумі 5100 грн від позивача в якості позики не отримувала. Стверджує, що станом на 12.12.2019 вона не мала електронного цифрового підпису, а також платіжної картки MasterCard, відкритої на її ім`я в АТ «ПриватБанк», на яку, як зазначено у позовній заяві, позивачем перераховано позику в сумі 5100 грн.

Обставини справи, встановлені судом

7. Позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 6936 грн, що складається з позики (5100 грн) і нарахованих відсотків (1836 грн) – на підставі Договору № 1630075 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту (далі – Договір) і Графіку платежів, що є додатком до цього Договору (а.с. 6-8).

Крім того, на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог позивач надав копію Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту <…> і копію Паспорту споживача кредиту (а.с. 9-18).

Застосовані релевантні норми права та висновки суду

8. Відповідно до частин першої, третьої-п`ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

9. Згідно з частинами першою, другою статті 76 Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частинами першою, другою статті 83 Кодексу встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

10. Частинами першою-п`ятою статті 95 Кодексу установлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

11. Суд констатує, що надані позивачем копії Договору, Графіку платежів і Паспорту споживача кредиту належним чином ним не засвідчені, в зв`язку з цим є такими, що не відповідають вимогам, які пред`явлено положеннями статті 95 Кодексу до письмових доказів. Позивачем також не зазначено про наявність у нього оригіналів наданих суду копій документів.

12. Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом та договірні.

13. Матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідачкою підписано Договір, Графік платежів і Паспорт споживчого кредиту і, що її ознайомлено (під підпис) з Правилами надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту <…> (а.с. 8-18).

За таких обставин та без наданих належних підтверджень про: факт звернення відповідачки до позивача з метою отримання кредиту; конкретні запропоновані їй позивачем умови кредитування та фактичне надання позивачемкредиту в сумі 5100 грн – суд вважає вказані обставини достовірно не підтвердженими, а за частиною шостою статті 81 Кодексу доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідачки заявленоїсуми заборгованості.

14. З урахуванням мотивів і висновків суду, викладених в пунктах 8–13 цього рішення, пред`явлений позов не підлягає задоволенню як недоведений належними доказами.

15. Керуючись статтями 81, 258, 259, 263-265, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

суд вирішив:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його проголошення.

Суддя В. О. Коверзнев