Постанова № 10267744, 02.04.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2-а 8267/08/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Черненко А.А.

за участі представників сторін:

позивача Снітько Е.В.

відповідача Калабухова К.О., Сороки В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський завод мінеральних добривдо Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення рішення № 0018382301/025746 від 18.08.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2008 р. Закрите акціонерне товариство Дніпровський завод мінеральних добривзвернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Під час розгляду справи, судом було допущено заміну позивача у справі з Закритого акціонерного товариства Дніпровський завод мінеральних добривна Приватне акціонерне товариство Дніпровський завод мінеральних добрив, у звязку з проведенням реєстрації змін до установчих документів позивача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Дніпродзержинську від 18.08.2008 року № 0018382301/025746 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 539211 грн. 38 коп., прийняте на підставі акту № 2317/128-т/23-408/31980517 від 15.08.2008 року про результати невиїзної позапланової перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту і правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартість ЗАТ Дніпровський завод мінеральних добривпри здійсненні правових відносин з контрагентами по ланцюжку постачання за січень, березень 2008 року, є незаконним та підлягає скасуванню. Позивач вважає, що податковим органом йому неправомірно зменшені суми бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки підприємством було надано всі необхідні документи (податкові накладні) для нарахування податкового кредиту. Відповідно ж до пп.7.4.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість, не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише не підтверджені податковими накладними суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг). Крім того, позивач зазначає, що чинне законодавство не встановлює обовязку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету в разі, коли такий податок не було сплачено продавцем товару або іншою особою по ланцюгу придбання цього товару. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець несе обовязок сплати податку до бюджету. У разі ж, коли контрагент не виконав свої зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне негативні наслідки та відповідальність саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість в разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови для отримання такого відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, виходячи з підстав, викладених в адміністративному позові. Додатково зазначив, що відповідачем по справі - Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську, не заперечується товарність угод на поставку природного газу, укладених по ланцюгу постачання з ПП НВП компанією Укрпроменергота з ТОВ компанією Енергозбут. Крім того, укладені з ними угоди не визнані недійсними в судовому порядку, а також, жодна з посадових осіб вказаних підприємств не притягнута до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. За таких обставин, позивач вважає, що відсутні правові підстави для покладення на добросовісного платника, який сплатив податок на додану вартість в ціні товару, і чий податковий кредит підтверджується у повному обсязі наданими податковими накладними, відповідальності за ненадходження податку до бюджету з боку продавця такого товару.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п. 5.1 ст. 5, п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамивід 21.12.2000 р. № 2181- ІІІ, а саме, не підтвердження нарахування ПАТ ДЗМД(ЗАТ ДЗМД) залишку відємного значення ПДВ по деклараціям за січень, березень 2008 року, на який впливає достовірність нарахованого податкового кредиту по здійснених з ТОВ Компанія Енергозбутопераціях та далі по ланцюгу постачання сировини, що частково вплинуло на заявлені до відшкодування з бюджету суми ПДВ за лютий, квітень 2008 року. Відповідач вважає, що для отримання бюджетного відшкодування необхідно підтвердити правомірність формування податкового кредиту з ПДВ до виробника (імпортера) продукції, а в даному випадку, цього зроблено не було через неможливість підтвердження взаємовідносин між підприємствами по ланцюгу постачання товарів (послуг), оскільки ТОВ Компанія Енергозбутє посередником в ланцюгу постачання сировини, та у січні, березні 2008 р. по 2-гій ланці постачання мало сумнівні взаємовідносини з субєктами господарювання, які мають ознаки фіктивності (підприємства відсутні за юридичною адресою, приховують фактично здійсненні операції тощо). За таких обставин, не є можливим відпрацювання всього ланцюгу постачання сировини на ПАТ ДЗМД(ЗАТ ДЗМД) від ТОВ Компанія Енергозбутдо виробника (імпортера) для встановлення факту надмірної сплати ПДВ до бюджету, а відповідно, не є можливим і підтвердження формування позивачем податкового кредиту по деклараціям за січень, березень 2008 р., що в свою чергу унеможливлює підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ по деклараціям за лютий, квітень 2008 р. Зазначені обставини стали підставою для зменшення неправомірно заявленого позивачем до відшкодування з бюджету ПДВ на суму 539211 грн. 38 коп. Тому, оскаржуване позивачем податкове повідомлення рішення № 0018382301/025746, відповідач вважає правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Закрите акціонерне товариство Дніпровський завод мінеральних добрив(нині Публічне акціонерне товариство Дніпровський завод мінеральних добрив) перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську, та є платником податку на додану вартість (свідоцтво №100031761 НБ №065754 від 22.07.2002 року).

Одним з основних видів діяльності позивача є виробництво і реалізація фосфатних добрив та іншої продукції неорганічної хімії. Основними видами сировини, що використовується у виробництві продукції, є газ природний, який підприємство закуповує у постачальників, оскільки самостійно не виробляє.

Відповідачем у справі ДПІ у м. Дніпродзержинську, у період з 13.08.2008 р. по 15.08.2008 р. проведено невиїзну позапланову перевірку позивача у справі ЗАТ Дніпровський завод мінеральних добривз питань правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з контрагентами по ланцюгах постачання за січень, березень 2008 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт № 2317/128-т/23-408/31980517 від 15.08.2008 р.

Під час перевірки, податковим органом зроблено висновок про те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту декларації за січень 2008 р. суму податку на додану вартість по операціях з придбання природного газу від ТОВ Компанії Енергозбутпо ланцюгу постачання від ПП НВП компанії Укрпроменергов розмірі 132801,9 грн., та по декларації за березень 2008 р. - суму податку на додану вартість по операціях з придбання природного газу від ТОВ Компанії Енергозбутпо ланцюгу постачання від ПП НВП компанії Укрпроменергов розмірі 406409,48 грн., чим неправомірно збільшив заявлені до відшкодування з бюджету суми податку на подану вартість по деклараціям за лютий, квітень 2008 року в сумі 539211,38 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем ДПІ у м. Дніпродзержинську, 18.08.2008 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018382301/025746, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за лютий та квітень 2008 р. на суму 539211 грн. 38 коп.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що підставою для вищезазначених висновків відповідача стали господарські відносини позивача з його контрагентом - ТОВ Компанією Енергозбут, яка у січні 2008 р. на підставі угод №24/04-7 від 24.04.2007 р., та № 24/08-5 від 24.12.2007 р., укладених між позивачем (покупець) та ТОВ Компанією Енергозбут(постачальник), поставила позивачу сировину (природний газ) на суму 950823,54 грн., в тому числі податок на додану вартість 158470,59 грн., на що ТОВ Компанією Енергозбутна адресу ЗАТ ДЗМДвиписано податкові накладні № 222 від 21.12.2007 р., та № 3 від 31.01.2008 р. Крім того, у березні 2008 р. ТОВ Компанія Енергозбутпоставила позивачу сировину (природний газ) на суму 2032047,4 грн., в тому числі податок на додану вартість 406409,5 грн., на що ТОВ Компанією Енергозбутна адресу ЗАТ ДЗМДвиписано податкові накладні № 69 від 31.03.2008 р., та № 43 від 29.02.2008 р.

Зазначена сировина використовувалась позивачем у власній господарській діяльності.

При цьому, позивач, користуючись правом, наданим йому Законом України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997 року №168/97-ВР, відносив до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені ним у ціні товару. Ці суми згодом враховувалися при формуванні даних декларацій з ПДВ за наступні податкові періоди, у тому числі, і при заповненні рядків 25 і 25.1, що свідчило про волю позивача відносно бюджетного відшкодування вказаних у них сум ПДВ. Так, позивачем було включено до складу податкового кредиту за січень 2008 р. суму податку на додану вартість, сплачену позивачем у ціні товару його контрагенту (постачальнику) - ТОВ Компанії Енергозбутпо ланцюгу постачання від ПП НВП компанії Укрпроменерго, що вплинуло на заявлену позивачем у лютому 2008 р. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розрізі цього контрагента у розмірі 132801,9 грн. Також, до складу податкового кредиту за березень 2008 р. позивачем включено суму податку на додану вартість, сплачену у ціні товару його постачальнику - ТОВ Компанії Енергозбут, що вплинуло на заявлену позивачем у квітні 2008 р. суму бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі цього контрагента - у розмірі 406409,48 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податкового кредиту з податку на додану вартість, включені ЗАТ ДЗМДдо декларацій з ПДВ, підтверджені первинними документами, які оформлювались позивачем та його контрагентом ТОВ Компанією Енергозбут, а саме, податковими накладними, які були видані постачальником. Крім цього, постачальником позивача - ТОВ Компанією Енергозбут, суми податку на додану вартість, отримані від ЗАТ ДЗМДв ціні товару, були віднесені до податкових зобовязань ТОВ Компанії Енергозбутз податку на додану вартість у відповідні звітні періоди. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Разом з тим, висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту декларацій за січень 2008 р. та березень 2008 р. сум податку на додану вартість по операціях з придбання сировини від ТОВ Компанії Енергозбутв розмірі 539211,38 грн., ґрунтується на тому, що ТОВ Компанія Енергозбутне є виробником сировини, яка поставлялась нею як постачальником позивачу у справі за угодами №24/04-7 від 24.04.2007 р., № 24/08-5 від 24.12.2007 р., а ця сировина була придбана ТОВ Компанією Енергозбуту грудні 2007 р. у ТОВ Укренерго ЛТД, у січні 2008 р. у ПП НВП компанії Укрпроменерго, які є сумнівними, оскільки не знаходяться за юридичною адресою, що було встановлено за результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачання.

Так, у відповідь на запит ДПІ у м. Дніпродзержинську про проведення зустрічної перевірки ТОВ Компанії Енергозбутдля підтвердження правомірності включення до податкового кредиту ЗАТ ДЗМДсум ПДВ по операціях з реалізації природного газу, а також встановлення попередніх постачальників природного газу, ДПІ у м. Полтава надала довідку № 616/23-8/30978994 від 24.03.2008 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ Компанії Енергозбутз питань правових відносин з ЗАТ Дніпровський завод мінеральних добривза січень 2008 р. З даної довідки вбачається, що ТОВ Компанія Енергозбутє посередником у вказаних операціях з придбання природного газу, первинними постачальниками якого були ТОВ Укренерго ЛТДта ПП НВП компанія Укрпроменерго. Згідно довідок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПІ у Київському районі м. Харкова, ТОВ Укренерго ЛТДта ПП НВП компанія Укрпроменергоза юридичною адресою не знаходяться.

Разом з тим, як зазначено у довідці від 24.03.2008 р., перевіркою податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ Компанії Енергозбутза грудень 2007 р., січень 2008 р. встановлено, що суми податку на додану вартість по податковим накладним № 222 від 21.12.2007 р., та № 3 від 31.01.2008 р., виписаним на адресу ЗАТ ДЗМД, включені до податкових зобовязань ТОВ Компанії Енергозбутза січень 2008 р.

Щодо підтвердження правомірності включення до податкового кредиту ЗАТ ДЗМДсум ПДВ по операціях з реалізації природного газу за березень 2008 р., на запит ДПІ у м. Дніпродзержинську від 30.05.2008 р. було надано відповідь, що ТОВ Компанія Енергозбутза юридичною адресою не знаходиться, про що складено акт № 34 від 12.06.2008 р.

З урахуванням вказаних вище обставин, відповідач вважає, що операції по реалізації природного газу по всьому ланцюгу постачання ставляться під сумнів, оскільки через відсутність первинних постачальників сировини, не було встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету. Тому, ЗАТ ДЗМДпри здійсненні податкового обліку операцій по придбанню сировини від вказаних контрагентів, не мав права відносити суми ПДВ, сплачені ним у ціні товару, до складу податкового кредиту, оскільки в процесі обігу цих товарів, у ланцюжку їхнього постачання позивачу, брали участь суб'єкти господарювання, які порушили вимоги податкового законодавства України.

Отже, висновок відповідача про завищення ЗАТ ДЗМДсуми бюджетного відшкодування ПДВ, ґрунтується на його сумніві у правосуб'єктності ТОВ Укренерго ЛТДта ПП НВП компанія Укрпроменерго, що знаходяться в ланцюжку постачальників товарів, кінцевим споживачем яких є позивач.

Але з таким висновком податкового органу погодитись не можна, з огляду на наступне.

Податковим органом під час розгляду даної справи не заперечувалось, що операції з придбання ЗАТ ДЗМДприродного газу у періоді, що розглядається, носили реальний характер (тобто, були товарними). Інше відповідачем у справі не доведено, відповідними документами не підтверджено. Крім того, жодна з угод, на підставі яких здійснювались поставки природного газу від первісного постачальника до кінцевого покупця ЗАТ ДЗМД, в установленому законом порядку не визнана не чинною. Даних щодо наявності кримінальних справ, порушених відносно посадових осіб підприємств по ланцюгу постачання за ухилення від сплати податків, відповідачем у справі також не надано.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що постачальник позивача - ТОВ Компанія Енергозбут, не відносив до податкових зобовязань з податку на додану вартість за березень 2008 р. суми податку на додану вартість, отримані від позивача в ціні товару. Щодо періоду січня 2008 р., такі суми були віднесені до податкових зобовязань ТОВ Компанії Енергозбутз ПДВ, що підтверджується довідкою зустрічної перевірки № 616/23-8/30978994 від 24.03.2008 р.

Також, як вбачається зі схем договірних зв'язків , у позивача був відсутній безпосередній правовий зв'язок (юридична зв'язаність) із ТОВ Укренерго ЛТДта ПП НВП компанія Укрпроменерго.

Відсутність стану юридичної зв'язаності (взаємних прав і обов'язків контрагентів) між позивачем і суб'єктами господарювання, відносно правосуб'єктності яких у відповідача виникли сумніви, дозволяє зробити висновок про те, що дії останніх не впливають на можливість позивача формувати податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість(далі Закон про ПДВ), постачання товарів це, зокрема, операції, що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажу.

Згідно до пункту 3.1 статті 3 Закону про ПДВ, об'єктом оподатковування є операції платників податків по постачанню товарів.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ, дату виникнення права платника податків на податковий кредит вважається зокрема дата одержання податкової накладної, що підтверджує факт одержання платником податків товарів.

З аналізу змісту вищевказаних приписів закону можна зробити висновок про те, що виникнення об'єкта оподатковування, права на податковий кредит, визначення його розмірів і т.д. Закон Про податок на додану вартістьставить у залежність лише від наявності операцій по постачанню товарів, суб'єктами яких є постачальник і покупець цих товарів. Така правова регламентація відносин податкового кредиту не містить вказівок на які-небудь дії третіх осіб, у тому числі і проміжнихпостачальників, що оцінювалися б як юридичні факти, внаслідок яких виникає право покупця на податковий кредит.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що факти наявності або відсутності правосуб'єктності проміжнихпостачальників є юридично байдужими для цілей формування податкового кредиту у кінцевого покупця позивача у справі.

Що стосується відносин позивача з його безпосереднім постачальником (контрагентом), з яким він знаходився в стані юридичної зв'язаності, то, як зазначалося вище, в акті перевірки містяться відомості, що підтверджують ці відносини, що виключає сумнів щодо дієздатності і правоздатності такого безпосереднього постачальника.

При таких обставинах, безпосередній постачальник (контрагент) позивача на підставі приписів підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону Про податок на додану вартість, мав право при здійсненні постачання товарів позивачеві складати і видавати останньому податкові накладні, а позивач, відповідно, на підставі підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону Про податок на додану вартість, був вправі відносити суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, до складу податкового кредиту.

Крім того, з аналізу змісту статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, яка визначає порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, в тому числі, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з Державного бюджету України, суд доходить висновку, що принцип бюджетного відшкодування полягає у поверненні платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у звязку з їх надмірною сплатою, і єдиною умовою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплата отримувачем товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) у складі їх вартості, тобто в ціні товару. Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку суми податкових зобовязань та податкового кредиту, і право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не ставиться в залежність від проведення зустрічних перевірок постачальників товарів (робіт, послуг) платника податку.

Доводи податкового органу, відповідача у даній справі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Закон України Про податок на додану вартістьне ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Чинне законодавство не встановлює обовязку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету у разі, коли такий податок не було сплачено продавцем товару або іншою особою по ланцюгу придбання цього товару, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару і саме продавець товару несе обовязок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Правильність визначення ЗАТ ДЗМДподаткових зобовязань з податку на додану вартість, та формування ним податкового кредиту у відповідних податкових періодах, перевірялись ДПІ у м. Дніпродзержинську, що підтверджуються довідками про результати позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ: довідка № 31-т/23-408/31980517 від 06.03.08 року, та № 1560/92-т/23-408/31980517 від 27.06.2008 року. При цьому, порушень з боку ЗАТ ДЗМДвстановлено не було.

Враховуючи вищенаведені обставини, та зазначені норми чинного податкового законодавства, суд вважає, що позивачем у даній справі було правомірно включено до складу податкового кредиту за січень та березень 2008 р. суми податку на додану вартість, сплачені ним у ціні товару його контрагенту (постачальнику) - ТОВ Компанії Енергозбут, у розмірі 539211,38 грн.

За таких обставин, висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, викладений в акті перевірки від 15.08.2008 р., суперечить встановленим по справі обставинам, тому податкове повідомлення рішення № 0018382301/025746 від 18.08.2008 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122 , 160 - 162 , 167 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Дніпровський завод мінеральних добрив задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську № 0018382301/025746 від 18.08.2008 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 08.04.2010 року.

Суддя В.В.Чорна