Рішення № 102676802, 20.01.2022, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3364/21

2/683/221/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/3364/21, 2/683/221/2022 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі – АТ «А-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року АТ «А-Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 23 березня 2018 року, яка утворилась станом на 23 жовтня 2021 року в сумі 18361 грн. 61 коп., з яких: 14332 грн. 70 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 4028 грн. 91 коп. – заборгованість за відсотками.

В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ «А-Банк» посилається на те, що ОСОБА_1 , який отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, не виконує взятих на себе зобов`язань з повернення коштів, внаслідок чого станом на 23 жовтня 2021 року утворилась заборгованість на загальну суму 18361 грн. 61 коп.

В судове зсідання представник позивача Шкапенко О.В. подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити на підставі письмових доказів, доданих до позовної заяви, у разі відсутності відповідача просить ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2022 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 березня 2018 року сторони уклали договір про надання банківських послуг б/н, за умовами якого АТ «А-Банк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Цей договір укладений сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 і представником банку анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився та згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, зобов`язується виконувати ці Умови та Правила і регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті А-Банку - www.а.bank.соm.ua

Згідно із наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту від 23 березня 2018 року станом на 23 жовтня 2021 року становить 18361 грн. 61 коп., з яких: 14332 грн. 70 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 4028 грн. 91 коп. – заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ (далі - Закон №2664-ІІІ)).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2664-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір

процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

АТ «А-Банк» обґрунтувало свій позов у частині стягнення процентів тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, останній не виконав зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин АТ «А-Банк» надало анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23 березня 2018 року (а.с.7); паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 23 березня 2018 року (а.с.7зворот-8), витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна GOLD» (а.с.13); витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.8-зворот-12); розрахунок заборгованості за договором кредиту від 23 березня 2018 року (а.с.5-6).

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23 березня 2018 року не містить умов щодо розміру та підстав для нарахування процентів.

Витяг із Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку та витяг з Тарифів обслуговування кредитною карткою «Універсальна GOLD», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також інші умови.

Названі документи не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з тарифів та умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Додана до позовної заяви інформація про умови кредитування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна голд» (паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка») від 23 березня 2018 року (а.с.7-зворот-8), хоча й підписана ОСОБА_1 , однак зазначена у ній інформація щодо ліміту кредитування, процентної ставки, порядку повернення кредиту, розміру штрафних санкцій та процентної ставки при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту стосується основних умов кредитування при отриманні споживачем як кредитної картки «Універсальна», так і кредитної картки «Універсальна голд» й викладена у ній інформація зберігала чинність та була актуальною лише до 01 липня 2018 року. Крім того, у паспорті споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Враховуючи, що паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка була надана ОСОБА_1 до укладення договору споживчого кредиту й матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у паспорті умов були прийняті ОСОБА_1 , тому дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.

Крім того, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

З огляду на викладене, паспорт споживчого кредиту не може бути визнаний належним і достатнім доказом на підтвердження обставин погодження сторонами умов кредитування, в тому числі щодо сплати процентів за користування кредитом.

Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила надання банківських послуг, відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів і Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також паспорт споживчого кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки ці документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то надані АТ «А-Банк» розрахунки заборгованості (а.с.5) достовірно не вказують на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання та є неналежним доказом.

Отже, факт невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 23 березня 2018 року у частині сплати процентів не доведений, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Тому, у суду наявні підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 14332 грн. 70 коп., щодо стягнення процентів в сумі 4028 грн. 91 грн. слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 18361,61 грн., а задоволено на суму 14332,70 грн., тобто на 78,06% (14332,70 х 100 : 18361,61).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1771 грн. 96 коп. судового збору (2270 х 78,06%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23 березня 2018 року, яка утворилась станом на 23 жовтня 2021 року, в сумі 14332 грн. 70 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 14332 грн. 70 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Текст рішення складено 20 січня 2022 року.

Суддя: