Ухвала суду № 102672724, 10.01.2022, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/4682/21

Провадження № 2/661/113/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Чирського Г.М.

за участю секретаря судового засідання – Яковлєвої М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,

встановив:

Позовна заява мотивована тим, що позивачу на праві приватної власності в будинок АДРЕСА_1 . При зверненні до нотаріуса з метою переоформлення на сина, позивачу стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є відомості про існування обтяження №7312945 у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить їй, накладено постановою про арешт майна боржника серії АА №625444, яку було винесено 30.05.2008 р. державним виконавцем відділу ДВС м. Нова Каховка. Зазначеною постановою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно. Новокаховською ДВС у задоволенні заяви про скасування арешту з майна відмовлено, з підстав того, що жодних виконавчих проваджень відкритих відносно ОСОБА_1 у Відділі не має. Провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , завершене в 2008 р. Враховуючи зазначене, обтяження майна призводить до порушення їх законних прав та інтересів, просила позов задовольнити із зазначених підстав.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. При вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №279443490 від 13.10.2021 р., будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 . Частка власності 1\2. Підстава виникнення права власності: рішення суду б\н від 09.11.2007 р. Новокаховський міський суд справа №2-2644\2007.

При цьому, із відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається наявність обтяження, а саме: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 7312945 зареєстровано 03.06.2008 р. за №7312945 реєстратором: Новокаховська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника АА 625444, 30.05.2008 р., Відділ державної виконавчої служби м. Нова Каховка. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно. Власник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Додатковій данні: стягнення аліментів. Заявник: Відділ державної виконавчої служби м. Нова Каховка, Код: 34933370, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 24, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

З інформації Новокаховського ВДВС у Каховському районі Херсонської області, вбачається, що згідно перевірки відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження з примусового виконання рішенні стосовно ОСОБА_1 , станом на 02.12.2012 р. на примусовому виконанні у відділі ДВС не перебувають. Надати інформації за 2008 р. не має можливості, оскільки обов`язковість внесення відомостей до АСВП про проведення виконавчих дій за виконавчим документом запроваджена з прийняттям наказу МЮ України №710\5 від 24.04.2008 «Про внесення змін до Положення про єдиний державний реєстр виконавчих проваджень». У зв`язку з закінченням термінів зберігання виконавчих проваджень у відділ ДВС відсутня інформація щодо підстав накладення арешту на майно ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачем як на підставу позову, посилається на ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, відповідно яких, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за встановлених обставин справи та суті позову, є безпідставним посилання позивача в позовній заяві на ст.ст. 321, 391 ЦК України щодо захисту права власності, оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, тобто арешт майна не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно із ч.2 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту. За встановлених під час судового розгляду обставин, вбачається, що позивач мала статус боржника у виконавчому провадженні, з примусового стягнення аліментів і на день звернення до суду із даним позовом на примусовому виконанні у відділі ДВС рішення стосовно ОСОБА_1 не перебувають.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2020 р. у справі №201/10187/18, де особа (боржник) звернулась до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби про зняття арешту з майна, однак, на відміну від вище вказаної позиції, у цій справі суди усіх інстанцій у відкритті провадження відмовили, оскільки позивач є боржником у виконавчому провадженні, а спір не пов`язаний з належністю майна, на яке накладено арешт. Крім того, арешт на майно позивача накладено з метою забезпечення виконання рішення суду, тому він не може виступати позивачем у даній справі, і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістомст.59 Закону України "Про виконавче провадження"до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №607/3894/17.

Аналізуючи наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України) чи до адміністративного суду з позовною заявою про зобов`язання вчинити дії з вимогою зобов`язати відповідний орган Державної виконавчої служби зняти арешт з майна.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) та у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882 св 21).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки позивач є боржником у виконавчому провадженні, а тому вона не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 255, 263, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржене протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г. М. Чирський