Рішення № 102669491, 11.01.2022, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/76/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2022 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

судді Музики Я.М.

при секретарі Лещук Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Тернопільської області з участю третьої особи ПАТ КБ "НАДРА БАНК" про звільнення нерухомого майна з під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Бережанського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Тернопільської області, вказавши третю особу ПАТ КБ «НАДРА БАНК»та просить скасувати обтяження, а саме арешт нерухомого майна згідно постанов державних виконавців №ВП 47912477 від 19.11.2015 року. Заявлений позов обгрунтовує тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 19.11.2015 року державним виконавцем накладено арешт на усе її нерухоме майно. На підставі постанови про арешт майна боржника від 19.11.2015року № 47912477. Оскільки арешт на предмет іпотеки вже було накладено згідно інформаційної довідки, сформованої на ТзДВ “ Мікрон”, його не знято, вартість предмету іпотеки є цілком достатньою для стягнення виконавчого збору, відтак, жодних підстав для накладення арешту на інше майно у державного виконавця не було. А тому постанова державного виконавця Горина В.В. про відкриття виконавчого провадження №ВП 47912477 від 19.11.2015 року та про накладення арешту на все її майно є протиправною і безпідставною. Позивачка стверджує, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Виконавчий збір підлягає стягненню в сумі, обрахованій у розмірі десяти відсотків від фактичної суми стягнення, а не від загальної заборгованості позичальника. Державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме її майно у межах суми звернення стягнення — 713985,34 гривень, в порушення вимог ст.11 Закону України “Про іпотеку”, оскільки боржник відповідає перед стягувачем лише в межах заставного майна. Проте станом на 18.05.2021 року державним виконавцем не реалізовано заставне майно. 07.10.2021 року позивачкою була подана заява про надання інформації та вжиття заходів до Бережанського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Тернопільської області на яку, 07.10.2021 року отримала відповідь за

№3-3/22608 у якій зазначено про те, що у відповідності до баз даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у відділі на виконання не пред`являвся та не перебуває виконавчий лист виданий на підставі рішення Бережанського районного суду Тернопільської області у справі №2-91/2010 від 14.10.2010 року.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак її представником - адвокатом Проциком П.Б. на адресу суду подано письмове клопотання, в якому він просить слухати справу в їх відсутності, позов підтримує та просить його задоволити.

В судове засідання не з`явився представник відповідачаБережанського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Тернопільської області, проте на адресу суду Пересадою С. подано письмове клопотання, в якому просить слухати справу у відсутності відповідача, щодо вирішення даної справи покладається на думку суду.

В судове засідання не з`явився представник третьої особи ПАТ КБ "НАДРА БАНК", про слухання справи повідомлявся належним чином.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 19.11.2015 року державним виконавцем Бережанського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Тернопільської області накладено арешт на усе нерухоме майно позивачки ОСОБА_1 , на підставі постанови про арешт майна боржника від 19.11.2015року № 47912477.

Оскільки арешт на предмет іпотеки вже було накладено згідно інформаційної довідки, сформованої на ТзДВ “ Мікрон”, його не знято, вартість предмету іпотеки є цілком достатньою для стягнення виконавчого збору, відтак, жодних підстав для накладення арешту на інше майно у державного виконавця не було.

А тому постанова державного виконавця Горина В.В. про відкриття виконавчого провадження №ВП 47912477 від 19.11.2015 року та про накладення арешту на все майно позивачки є протиправною і безпідставною.

Позивачка стверджує, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Виконавчий збір підлягає стягненню в сумі, обрахованій у розмірі десяти відсотків від фактичної суми стягнення, а не від загальної заборгованості позичальника. Державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме її майно у межах суми звернення стягнення — 713985,34 гривень, в порушення вимог ст.11 Закону України “Про іпотеку”, оскільки боржник відповідає перед стягувачем лише в межах заставного майна. Проте станом на 18.05.2021 року державним виконавцем не реалізовано заставне майно.

07.10.2021 року позивачкою була подана заява про надання інформації та вжиття заходів до Бережанського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Тернопільської області на яку, 07.10.2021 року отримала відповідь за № 3-3/22608 у якій зазначено про те, що у відповідності до баз даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що відділі на виконання не пред`являвся та не перебуває виконавчий лист виданий на підставі рішення Бережанського районного суду Тернопільської області у справі №2-91/2010 від 14.10.2010 року.

А тому, державним виконавцем порушено п.1 ч.2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме перевищено повноваження та накладено арешт на усе її нерухоме майно.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст.321ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», діючого на цей час, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Позивачка має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне їй майно.

Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивачки.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно, порушується право власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивачки підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

А тому, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Бережанського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Тернопільської області з участю третьої особи ПАТ КБ "НАДРА БАНК" про звільнення нерухомого майна з під арешту, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення даного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Скасувати обтяження, а саме арешт нерухомого майна згідно постанов державних виконавців №ВП 47912477 від 19.11.2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Я.М. Музика