Ухвала суду № 10266508, 30.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-579/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Зайцева М.П., Умнової О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень №0005651702/0 від 27-08.2008 року, №0005651702/1 від 24.09.2008 року та №0005651702/2 від 07.11.2008 року про донарахування податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є безумовною підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виїзної планової перевірки ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.03.2008р. ДПІ у м. Житомирі був складений акт №4255/17-1 від 22.08.2008р., на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0005651702/0 від 27.08.2008 року, №0005651702/1 від 24.09.2008 року та №0005651702 І від 07.11.2008 року, якими ОСОБА_2 визначене податкове зобов'язання з податку на додай вартість в розмірі 71436 грн., в тому числі - 47624 грн. за основним платежем та 23812 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями).

Під час проведеної перевірки ДПІ у м. Житомирі встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем за період з квітня 2006 року по грудень 2007 року до складу податкового кредиту включені податкові накладні, виписані підприємствами, які не є платниками ПДВ, а саме: ТОВ "Енергокомплект", ідентифікаційний код 23856353 та ТОВ "Парті", ідентифікаційний код 30741323.

За змістом п.п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Енергокомплект" з 01.10.1998р. звітність з податку на додану вартість не надають. Свідоцтво платника ПДВ №12076617 видане 08.10.1998р., анульоване 26.01.2004р. актом №25 від 14.01.2004р. Крім того, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 11.01.2007 року державним реєстратором був внесений запис про судове рішення щодо припинення вказаної юридичної особи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, записів щодо ТОВ "Парті" , ідентифікаційний код 30741323 - не знайдено.

Згідно з п. 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України, зокрема, інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ОСОБА_2 була можливість перевірити статус своїх контрагентів як платників ПДВ.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність відмови в позові.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 05.07.2010 року.