Рішення № 10266494, 30.06.2010, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-1572/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Клепка Л.І.,

при секретарях Морочко О.Р., Мушинській М.В.,

за участю представника позивача Пахомової В.А.,

відповідачки ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров Донецької області справу за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач комунальне підприємство „Служба єдиного замовника” звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території, в обґрунтування якого вказав, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 і відповідно до вимог п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» повинна приймати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку та прибудинкової території у розмірі квартирної плати за затвердженим виконавчим комітетом Димитровської міської Ради тарифом для мешканців комунального житлового фонду, проте з 1 січня 2007 року по 1 січня 2010 року відповідачка плату за утримання будинку і прибудинкової території не сплачувала, в результаті чого за нею утворилася заборгованість, що складає 1516,85 грн., яку позивач просить суд стягнути з неї на його користь. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача з врахуванням позиції відповідачки, яка вказувала на недоотримання послуг, їх фактичного виконання та застосування строків позовної давності на вимогу відповідачки зменшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідачки на користь комунального підприємства «Служба єдиного замовника» за період з 22 квітня 2007 року по 1 січня 2010 року 953,62грн.

Відповідачка та її представник змінені позовні вимоги визнали в повному обсязі і не заперечували, щоб з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто 953,62 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі комунального підприємства «Служба єдиного замовника», що підтверджується відповідною довідкою та рішенням Димитровської міської ради від 22.06.2002 року (а.с.5).

Згідно довідки бюро технічної інвентаризації м.Димитрова, відповідачка на підставі договору міни є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.7).

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.10 Закона України “Про приватизацію державного жилого фонду”, п.п.4, 7,17 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.19921 року №572 зі змінами від 24.01.2006 року та п.5 ч.3 ст.20, ст.32 Закону України від 24.06.2004 року №1875-1У „Про житлово-комунальні і послуги" власники квартир зобовязані приймати участь в загальних витратах, повязаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно зі своєю долею у майні будинку, і сплачувати послуги в повному обсязі у строки, встановлені договором або законом. Обовязок власників квартир сплачувати плату за користування жилими приміщеннями і за комунальні послуги визначений і ст.162 ЖК України.

Судом встановлено, що позивачем на імя відповідачКИ на зазначену квартиру відкрито особовий рахунок №011916 (а.с.9), що свідчить про фактичне укладення договору між відповідачем і позивачем з надання і користування житлово-комунальними послугами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, плата за обслуговування будинку і прибудинкової території та за комунальні послуги за період з 1 січня 2007 року по 1 січня 2010 року відповідачем не сплачувалась. В судовому засіданні відповідачка, не заперечуючи факт несплати нею послуг з 1.01.2007 року по 1.01.2010 року, просила суд відповідно до ст..257,267 ЦК застосувати строки позовної давності, оскільки вимоги позивача заявлені поза їх межами. Представник позивача проти застосування строків позовної давності не заперечувала і в судовому засіданні визнала, що період заборгованості повинен братися в межах трирічного строку з 22 квітня 2007 року, оскільки позов до суду поданий 22.04.2010року. Заборгованість з зазначених послуг за вказаний період становить 953,62 грн.

Згідно ст..256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність відповідно до положень ст..257 ЦК встановлюється у три роки. Наслідки сплину позовної давності встановлені ст..267 ЦК, згідно ч.3 якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення.

Судом встановлено, і це підтверджено як поясненнями сторін, так і матеріалами справи, що відповідачка, не сплачуючи послуги позивачу, в односторонньому порядку порушила зобовязання, що випливають з умов договору, тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території відповідно з вимогами ст..267 ЦК України за період з 22.04..2007 року по 1.01.2010 року в розмірі 953 грн. 62 коп. .

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2). Що стосується питання щодо покладення на відповідачку витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне. В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 мешкає одна, не працює, єдиним джерелом її доходу є пенсія, яку вона отримує в мінімальному розмірі, визначеному законом. Відповідно до вимог ч.3 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити сторону від судового збору. Оскільки відповідачкою заявлено таке клопотання, суд вважає за можливе його задовольнити, звільнивши її від сплати судового збору на користь держави.

На підставі ст.332ЦК України, ст.162 ЖК України, ст.10 Закона України “Про приватизацію державного жилого фонду”, п.п.4,7,17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, ст..ст.257, 267 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 82, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на утримання будинку і прибудинкової території задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” заборгованість на утримання будинку і прибудинкової території за період з 22.04..2007 року по 1.01.2010 року в розмірі 953 (девятсот пятдесят три ) грн. 62 коп. та судові витрати у сумі 30 грн., перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок 26000980103841, МФО 335593, Код ОКПО 32062555 Донбаська філія Димитровське відділення ВАТ «Кредит промбанк».

Від стягнення судового збору на користь держави ОСОБА_2 звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя