Рішення № 102664604, 18.01.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6458/21 провадження №2/489/556/22

РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - Кредобанк) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У вересні 2021 року АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором № CL-246972 від 13.01.2020 в розмірі 266391,39 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 13.01.2020 між Кредобанк та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-246972, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 200000,00 грн. на строк до 10.01.2025 під 35 % річних, який зобов`язався погашати в порядку і строки передбачені договором.

10.01.2020 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву № CL-246972 фізичної особи на отримання кредиту, в якій вказано інформацію про фактичні сімейні відносини та факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 . Відповідно до Анкети-заяви зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого подружжя. Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права і обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність. У зв`язку із цим, позивач вважає за можливе застосувати до даного спору солідарну відповідальність, поклавши її на відповідача ОСОБА_2 .

Так як свої зобов`язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 виконує неналежним чином станом на 07.06.2021 утворилася заборгованість в розмірі 266391,39 грн., яка складається із 196095,41 грн. заборгованості за кредитом та 70295,98 грн. процентів.

Вказану заборгованість позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, з яких також стягнути 3995,87 грн. судового збору та 26639,13 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 30.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 16.11.2021 продовжено розгляд справи в зв`язку із повторним направленням відповідачам копій ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачами не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що 13.01.2020 між Кредобанк та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-246972 за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 200000,00 грн. на строк 60 місяців терміном до 10.01.2025 під 35 % річних, який зобов`язався погашати в порядку і строки передбачені договором (пункти 2.1 – 2.3, 4.1 кредитного договору).

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму залишку заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) за ставкою, визначеною пунктом 4.1 кредитного договору (35 % річних), з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов кредитного договору.

Пунктом 6.2 кредитного договору сторони узгодили, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідного до Графіку платежів (додаток № 1 до кредитного договору). Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежіва по 7162,00 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення кредитного договору.

Право вимоги банком дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором обумовлено в пункті 6.9 кредитного договору.

Нарахування пені за порушення позичальником зобов`язань, передбачено пунктом 7.1 кредитного договору.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що через порушення позичальником грошових зобов`язань станом на 07.06.2021 утворилася заборгованість в розмірі 266391,39 грн., яка складається із 196095,41 грн. заборгованості за кредитом та 70295,98 грн. процентів

30.04.2021 позивач направив відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості в 30-денний строк з дня отримання вимоги, яка відповідачем залишена без виконання.

Із позову вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів солідарно, оскільки кредит позичальником було взято в інтересах сім`ї, без укладення договору поруки з відповідачем ОСОБА_2 .

При вирішенні спору суд виходить з наступного правого регулювання.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якою визначено відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Правовим наслідком порушення зобов`язання стаття 611 ЦК України встановлює сплату неустойки, яка у розумінні статті 549 цього Кодексу може бути штрафом чи пенею. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною другою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Окрім того, у статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведені положення ЦК України та встановлені обставини, які свідчать про порушення відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі наведеному у розрахунку позивача, який перевірено судом та не оспорений відповідачами, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині вимог до вказаного відповідача по дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо покладення солідарної відповідальності на іншого відповідача ОСОБА_2 , з якою договір поруки не укладався, суд не вбачає підстав для цього виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вказано у позові покладення солідарної відповідальності на відповідача ОСОБА_2 позивач обґрунтовує тим, що вона є дружиною позичальника, а так як кредитний договір відноситься до дрібного побутового правочину і не потребує згоди іншого подружжя, а отримання кредиту позичальником здійснено в інтересах сім`ї, відповідно вказана відповідач несе солідарну відповідальність по зобов`язанням позичальника.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із кредитного договору вбачається, що кредитні кошти були надані позичальнику на поточні потреби та перераховані згідно умов кредитного договору на його поточний рахунок у відділенні Кредобанку (пункти 2.4, 2.6).

Доказів того, що кредитні кошти були використанні позичальником в інтересах сім`ї суду не надано, як і не надано належних і допустимих доказів наявності між відповідачам фактичних сімейних відносин. Посилання позивача на інформацію викладену позичальником в анкеті-заяві суд до уваги не приймає, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущенні.

Посилання позивача на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 07.10.2020 по справі № 205/5882/18, є помилковим, так як він стосується інших фактичних обставин, відповідно до яких кредит було отримано одним з подружжя на придбання нерухомого майна та укладення договору іпотеки, дозвіл на укладення яких надано іншим подружжям.

За такого, враховуючи наведене та відсутність укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договору поруки вимоги до вказаного відповідача задоволенню не підлягають.

Так як задоволенню підлягають позовні вимоги тільки до відповідача ОСОБА_1 , тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 3995,87 грн. на підставі статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з цього відповідача.

Стосовно понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26639,13 грн., така вимога задоволенню не підлягає, оскільки окрім договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Бізнес і Право», який містить загальні умови надання послуг з правової допомоги, позивач відповідно до вимог частини третьої статі 137 ЦПК України не надав суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість по кредитному договору № CL-246972 від 13.01.2020, яка станом на 07.06.2021 в загальному розмірі становить 266392,39 грн. (двісті шістдесят шість тисяч триста дев`яносто одна гривня 39 коп.), а також судовий збір в розмірі 3995,87 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 87 коп.).

В частині позовних вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова,78, адреса для листування: 02094, м.Київ, а/с 57, пр-т. Ю.Гагаріна, 23, а/с 57;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Повний текст судового рішення складено 18.01.2022.

Суддя І.В.Коваленко