Рішення № 102664375, 19.01.2022, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

484/2147/21

2/479/107/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2022 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Репушевської О.В.,

при секретарі судового засідання Шумської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №484/2147/21 за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи:

позивач АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

відповідач ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"(далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07 липня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір №б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, проте відповідач платежі належним чином не здійснював, у зв`язку з чим станом на 12 травня 2021 року за ним рахується заборгованість у загальній сумі 11421.43 грн., яка до теперішнього часу не погашена. У зв`язку з зазначеним позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по договору на загальну суму 11421.43 грн. та судовий збір у розмірі 2270.00 грн..

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. 11 листопада 2021 року до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Підтвердив, що дійсно 07 липня 2006 року звернутався до ПАТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання кредитної картки "Універсальна", де він заповнив бланк анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Вказує, що з самими Умовами та Правилами надання банківських послуг його не знайомили, проте повідомили, що вони є на сайті https://privatbank.ua/terms/. Крім того, зазначає, що в представленій суду копії анкети-заяви в розділі "Кредитна картка", "Валюта", "Кредитний ліміт - 1000", базова процентна ставка - 3% в місяць за 360 днів", записи виконані не ним, а працівником банку. З вересня 2020 року за сімейними обставинами не зміг здійснювати платежі по кредитній картці. Просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням викладеного, оскільки усіма сторонами по справі надані до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі та їх представників в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу положень ст.1055 ЦК України, договір укладається в письмовій формі, з загрозою його нікчемності у разі недотримання такої форми.

Згідно з положеннями ст.1048 ЦК України проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При укладені договору, відповідно положення ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В разі порушення зобов`язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Положеннями ст.ст.525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положеннями ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до положеннями ч.1 ст.634 ЦК України, договір може бути укладено сторонами за принципом приєднання.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 07 липня 2006 року власноручно відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку(а.с.19) та 14 вересня 2006 року отримав кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, з базовою процентною ставкою 3 (три) проценти в місяць із розрахунку 360 днів в році(а.с.17).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що зазначена заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг(зворот а.с.19).

Згідно довідки АТ КБ "Приватбанк" вбачається, що відповідачу надавались у користування кредитні картки термін дії останньої до січня 2022(а.с.18).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 14 вересня 2006 року, встановлено кредитний ліміт у розмірі 1000 гривень, який поступово був збільшений до 26500 грн. у серпні 2018 року, та 24 грудня 2019 року, у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору б/н, кредитний ліміт зменшено до 0.00 грн.(а.с.17).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого Банком, станом на 01 квітня 2021 року та 12 травня 2021 року, заборгованість позичальника перед фінансовою установою становила 11421.43 грн., з яких: 9239.46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 2181.97 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом(а.с.4-16, 37-49, 21).

З розрахунку підтверджується, що Банком нараховувались відсотки за користування кредитними коштами спочатку, виходячи в відсоткової ставки 36% на рік, починаючи з січня 2013 року 30 % на рік, з квітня 2014 року 34.80 % річних, з квітня 2015 року 43.20 %, з липня 2019 року 84 % річних, з березня 2020 року 42 % річних, які Банк збільшував в односторонньому порядку, без згоди на те позичальника.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений та погодився з підвищеною відсотковою ставкою.

З виписки з особового рахунку боржника слідує, що він систематично користувався кредитними коштами: - при сплаті грошових коштів за набуття товарів, при знятті готівки у банкоматі. При цьому, спочатку повертав їх та сплачував відсотки за користування ними, а потім, в односторонньому порядку, припинив такі виплати(а.с.37-49).

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ "Приватбанк" у повному обсязі не повернуті, що свідчить про порушення його прав, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 9239.46 грн..

Щодо посилань банку на нарахування заборгованості по відсоткам від суми неповернутого в строк кредиту, у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, за відсотковою ставкою 86,40% на підставі п.2.1.1.2.12 Умов та Правил, які почали діяти з 01 березня 2019 року та додані позивачем до позовної заяви, то суд вважає доцільним зазначити, що такі не містять підпису відповідача, та що без наданих позивачем підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін по сплату відсотків за користування кредитними коштами у вказаному розмірі, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вони достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, в стягненні з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за нарахованими відсотками на прострочений кредит у розмірі 2181.97 коп., слід відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 07 липня 2006 року, що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 9239.46 грн., а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог(9239.46 / 11421.43 х 2270 = 1836.34).

Керуючись наведеним та на підставі ст.ст.10-13, 81, 141, 176, 247, ч.2 ст.ст.258, 259, 264, 265, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків під реєстраційним номером: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б/н від 07 липня 2006 року за простроченим тілом кредиту в сумі 9239.46 грн. та судовий збір в розмірі 1836.34 грн..

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 19 січня 2022 року.

Суддя :