Ухвала суду № 102663470, 20.01.2022, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/25/22

Справа № 470/684/21

У Х В А Л А

20 січня 2022 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , секретаря судового засідання Михалюк С.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баштанської районної ради про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2021 року позивачка звернулася до суду з відповідним позовом до відповідача у якому просила визнати незаконним наказ відділу освіти, молоді та спорту Березнегуватської районної ради від 30.12.2020 року № 110-к про звільнення з посади директора Березнегуватського РЦФГО ОСОБА_1 відповідно п.1 ст.40 КЗпП України з 30.12.2020 року у зв`язку з ліквідацією установи; зобов`язати відповідача розірвати контракт укладений з нею 03 березня 2020 року строком на п`ять років, та зобов`язати відповідача виплати їй заробітну плату як директору Березнегуватського РЦФГО відповідно до умов контракту від 03 березня 2020 року за період з січня по грудень 2021 року.

Ухвалою суду від 07 грудня 2021 року було відкрито провадження за вказаною позовною заявою в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.

До підготовчого судового засідання до суду надійшов відзив від відповідача, у якому зокрема зазначено, що оскільки позовні вимоги позивачки не пов`язанні з поновленням на роботі та виплатою заробітної плати, а сплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при зверненні до суду нею не дотриманні вимоги щодо сплати судового збору.

В підготовчому судовому засіданні позивачка пояснила, що предметом її позову є не поновлення на роботі, а зобов`язання відповідача розірвати укладений з нею контракт у порядку передбаченому законом, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача підтримав доводи викладенні у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно пунктів 3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У порушення вказаних вимог позивачем не зазначено ціну позову, хоча одна з позовних вимог (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) є майнового характеру, що необхідно для визначення суми судового збору, який підлягає сплаті.

Також, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення грошових коштів.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 № 100 - нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

За змістом абз.2 пункту 8 Порядку після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати обґрунтований розрахунок заявленого до стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Крім цього, за вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позові зазначила, що звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, від сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У той же час, із позовної заяви та пояснень позивачки убачається, що предметом позову є вимоги не пов`язанні з поновленням на роботі та стягнення заробітної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок щодо застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та реалізації особою права звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 761/943/18, від 15 лютого 2021 року у справі № 372/4328/19, від 17 червня 2021 року у справі № 725/5849/20, підстави для відступу від якого відсутні.

З урахуванням викладеного, позивачка не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою нею позовною вимогою щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як і за вимогами про визнання незаконним наказу відділу освіти, молоді та спорту Березнегуватської районної ради від 30.12.2020 року № 110-к про її звільнення, та про зобов`язання відповідача розірвати контракт укладений з нею 03 березня 2020 року, оскільки ці вимоги не пов`язанні з поновленням на роботі.

Згідно зі ст. 7 Законом України "Про державний бюджет на 2021 рік" з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2270 гривень.

У ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, яка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З вищенаведеного слідує, що мінімальна ставка судового збору за подання позову, який містить вимогу майнового характеру складала 908 гривень.

За вимогами немайнового характеру ставка судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"), що на день звернення позивачки до суду з позовом становило 908 грн.

Позивачем в позові заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та дві вимоги немайнового характеру про визнання незаконним наказу про звільнення, та зобов`язання відповідача розірвати контракт, за які справляється судовий збір.

Отже, позивачу окрім визначення ціни позову, надання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення грошових коштів, необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру, за ставкою 908 грн. за кожну вимогу.

Беручи до уваги, що зі змісту позовної заяви неможливо встановити ціну позову на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, позивач зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити суму судового збору.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

За частинами 12,13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст.175,177, 187 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Баштанської районної ради про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху про що повідомити позивача та надати їй строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Інакше позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Орлова