Постанова № 10266341, 21.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2010 року 11:49 № 2а-2799/10/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТТРАНССЕРВІС»

До

третя особаДержавної митної служби України

Київська регіональна митниця

проскасування наказу № 1253 від 28.12.2009р.,

Головуючий суддя Вовк П.В.,

судді Баранов Д.О., Кротюк О.В.

Секретар судового засідання Голод В.С.

Представники:

Позивач Бойко О.О.

Від відповідача Писанка А.М.

Від третьої особи Ложечніков А.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.06.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 25.06.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТТРАНССЕРВІС»(далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України (далі по тексту відповідач) за участі третьої особи - Київської регіональної митниці про скасування наказу № 1253 від 28 грудня 2009 року.

1 квітня 2010 року Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2799/10/2670.

21 червня 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, оскаржуваний Наказ № 1253 від 28.12.2009р., яким тимчасово строком на шість місяців позбавлено позивача права на перевезення вантажів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає законодавству та порушує цивільні права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача проти позову заперечує з тих підстав, що Наказ № 1253 від 28.12.2009р. прийнятий на основі чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТТРАНССЕРВІС»та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність і відповідно до умов яких, працівник що займає посаду водія-експедитора, який виконує роботу безпосередньо повязану з міжнародними перевезеннями бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому матеріальних цінностей.

Через пункт пропуску «Яготин»Яготинської митниці з Німеччини від підприємства «LanGoTrans De»(27, Genshangener Str., Ludwigsfelde 14974, Germany) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вів Капітал»(м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 36460779) в автомобільних транспортних засобах водіями Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТТРАНССЕРВІС»ввезено товар згідно наданих відповідних товарно-супровідних документів на перевезений вантаж: СМR № 038524 від 07.12.09; № 038512 від 08.12.09; № 0024538 від 10.12.09; № 016283 від 10.12.09; інвойсів № UN 0712-09/1-3/1 від 07.12.09; № UN 0812-09/1-3/1 від 08.12.09; № UN 1012-09/1-3/1 від 10.12.09; № UN 1012-09/1-3/1 від 10.12.09; книжок МДП (Carnet TIR) № YX62524476 від 07.12.09; № МХ 63862221 від 08.12.09; № РХ 63862222 від 10.12.09; № SХ63862223 від 10.12.09.

Під час митної перевірки водіїв Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТТРАНССЕРВІС», працівниками Київської регіональної митниці Державної митної служби України виявлено недостовірність інформації щодо найменування та асортименту товару зазначеному в рубриці 10 книжки МДП (Carnet TIR) та товарно-супровідних документах інвойсах та СМR, у звязку з чим Державною митної службою України складено протоколи про порушення митних правил водіями ТОВ «ГРАНІТТРАНССЕРВІС»від 2 січня 2010 року № 02/10000/10 щодо ОСОБА_4; від 4 січня 2010 року № 06/10000/10 щодо ОСОБА_5; від 3 січня 2010 року № 03/10000/10 щодо ОСОБА_6 та від 2 січня 2010 року № 01/10000/10 щодо водія ОСОБА_7

Протоколами від 2 січня 2010 року № 02/10000/10, від 4 січня 2010 року № 06/10000/10, від 3 січня 2010 року № 03/10000/10 та від 2 січня 2010 року № 01/10000/10 встановлено, що водіями ТОВ «ГРАНІТТРАНССЕРВІС»при здійсненні митного контролю товарів були надані неправдиві дані відносно найменування та асортименту товарів, на підставі, чого відповідно до статті 377 Митного кодексу України митницею вилучені товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил; товари зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю; транспортні засоби, що використовувалися для приміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У звязку з порушенням митного законодавства України, вчиненими під час перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, на підставі статті 38 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП 1975 року) 28 грудня 2009 року Державною митною службою України прийнято Наказ № 1253 (далі по тексту Наказ № 1253), яким до ТОВ «ГРАНІТТРАНССЕРВІС»тимчасово, строком на шість місяців, позбавлено права на перевезення товарів на умовах Конвенції МДП 1975 року за порушення митних правил при перевезенні вантажів за книжками МДП YX62524476, МХ63862221, РХ 63862222 та SХ63862223.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 2 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, визначено, що ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем провадиться автомобільним транспортом.

Згідно з преамбули Митного кодексу України - цей кодекс визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 1 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-ІV (далі по тексту Митний кодекс України) передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку; митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи; перевізник - особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй або найманих нею транспортних засобів переміщує товари через митний кордон України або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України; переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; транспортні засоби - будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Згідно статті 14 Митного кодексу України регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Статтею 40 Митного кодексу України, передбачено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 41 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що відповідачем при прийнятті Наказу № 1253 до уваги не було прийнято тлумачення 0.38 1 статті 38, пункт 1 Пояснювальної записки (додаток № 6) до розділу Основного тексту Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, а саме підприємство не повинно позбуватися права користування процедурою МДП через порушення, допущенні одним із його водіїв без відома відповідальних осіб підприємства.

Наказ № 1253 Державною митною службою України прийнятий на підставі статті 38 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, відповідно до якої кожна з Договірних Сторін має право тимчасово або остаточно позбавляти права користування постановами цієї Конвенції будь-яку особу, винну в серйозному порушенні митних законів або правил, застосовуваних при міжнародному перевезенні вантажів.

Відповідно до статті 51 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року Додатки до даної Конвенції є невідємною частиною Конвенції.

Проте, вищезазначена позиція позивача судом до уваги не береться, оскільки положення 0.38 1 статті 38, пункт 1 Пояснювальної записки (додаток № 6) до розділу Основного тексту Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року виключено відповідно до поправки ECE/TRANS/17/Amend.23 та втратило чинність з 7 липня 2003 року.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що оскаржуваний Наказ № 1253 від 28 грудня 2009 року про застосування статті 38 Конвенції МДП 1975 року відповідає вимогам чинного законодавства і є таким, що прийнято уповноваженим органом, в порядку та в спосіб, передбачений законом.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем доказано правомірність винесення ним Наказу № 1253 від 28 грудня 2009 року, яким позивачу за порушення митного законодавства України, вчиненого під час перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, тимчасово, строком на шість місяців, позбавлено права на перевезення товарів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАСУ, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя П.В. Вовк

Судді Д.О. Баранов

О.В. Кротюк