Постанова № 10266336, 08.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2010 року           11:15           № 2а-3077/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомНаціональної академії оборони України

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2009р. №0040881504/0

Національна академія оборони України звернулася до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ш" Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 08.10.2009 р. № 0040881504/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем було необґрунтовано, з порушення норм чинного податкового законодавства, прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Ш", яким визначено до сплати суму штрафу у розмірі 1 675,51 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав своє рішення обґрунтованим та такими, що відповідає нормам податкового законодавства України, просив суд відмовити в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Національна академія оборони України є державним вищим військовим навчальним закладом Міністерства оборони України та є платником податків (код ЄДРПОУ 07834530).

Відповідно до поданих позивачем до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва податкових декларацій з податку на додану вартість від 16.07.2009 р. № 1866833 та від 11.08.2009 р. № 225989, ним було визначено до сплати наступні суми податкового зобов’язання: за червень 2009 р. –71496,00 грн., за липень 2009р. –16604,00 грн., на загальну суму 88100,00 грн. Згідно даних картки особового рахунку по податку на додану вартість станом на 30.07.2009 р. та 31.08.2009 р. існувала переплата з податку на додану вартість на загальну суму 71344,49 грн., отже залишок несплаченого податкового зобов’язання з податку на додану вартість становить 16755,51грн.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (далі - Закон).

Згідно пп.5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Граничний строк подання податкової декларації визначений пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 зазначеного Закону України.

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва була проведена перевірки дотримання позивачем платіжної дисципліни, в результаті якої були виявлені порушення норм податкового законодавства, а саме: п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо затримки сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за червень 2009 року на 15 днів та за липень 2009 року на 22 дні, про що було складено акт від 08.10.2009 р. № 12250/152-07834530.

На підставі зазначеного акту перевірки, позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 08.10.2009 р. № 004004/0 про сплату штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 1 675,55 грн. (10 % узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, сплаченої з затримкою).

Позиція Позивача базується на висновку про незаконність рішення відповідача, оскільки Позивач, згідно платіжних доручень від 22.07.2009 р. № 10, 23, 157, сплатив визначені в поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість від 16.07.2009 р. №1866833 та від 11.08.2009 р. № 225989 суми податкового зобов’язання.

Крім цього, позивач пояснив, що використовуючи надане йому п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 зазначеним вище Законом правом адміністративного оскарження рішення податкових органів, звертався зі скаргою до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва, за результатами розгляду якої рішення податкового органу було залишено без змін, а скарга –без задоволення.

З аналізу поданих сторонами доказів судом встановлено, що суми, сплачені позивачем в рахунок погашення узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, згідно платіжних доручень від 22.07.2009 р. № 10, 23, 157, у зв’язку з допущенням ним помилки при зазначені платіжних реквізитів, були зараховані на рахунок 33218811700010, на який здійснюється перерахування земельного податку з юридичних осіб.

Пунктом 3.1. розділу 3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Згідно положень Податкового роз’яснення щодо відповідальності платника податків за порушення термінів сплати сум податкових зобов’язань при перерахуванні платником коштів на рахунки, які відкрито не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації тощо, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 15.01.2002 р. № 25, платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються, на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Відповідно до п. 2.3. гл. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Отже, саме позивач, в даному випадку, несе відповідальність за неправильність зазначення рахунку, на який було зараховано кошти згідно платіжних доручень від 22.07.2009 р. № 10, 23, 157.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2009 р. № 0040881504/0 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

У позові Національної академії оборони України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій