Рішення № 102663328, 19.01.2022, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/773/21

2/467/24/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2022 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

представника служби у справах дітей Колос А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Братської селищної ради Миколаївської області, служба у справах дітей Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ярославська О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Братської селищної ради Миколаївської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини.

Вимоги мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому в шлюбі, від якого народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, з травня 2021 року дитина залишилася проживати разом з матір`ю. Позивач проживає за кордоном, один раз на рік приїздить до України. Позивач, маючи сильні батьківські почуття, бажає спілкуватися з дитиною, як через засоби зв`язку, так і в період, коли приїздить на територію України, однак мати дитини під всілякими приводами відмовляє йому в спілкуванні з дитиною.

Оскільки права позивача, як батька, на сьогодні є порушеними, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених батьківських прав.

Просив суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні із сином, визначити наступні способи його участі у спілкуванні та вихованні дитини шляхом надання періодичного побачення в період перебування батька на території У країни, з можливістю спільного відпочинку та відвідування місця проживання батька в період відпустки в Україні без присутності матері та сторонніх осіб, а також надання можливості безперешкодно відвідувати дитину в день народження та святкові дні.

Ухвалою суду від 22.10.2021 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.11.2021 року залучено до участі у справі заданим позовом третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, службу у справах дітей Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

Процесуальним правом надати відзив на позов відповідач не скористався.

До початку судового розгляду представник позивача уточнила позовні вимоги та просила суд: зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_3 з сином ОСОБА_4 ; на період перебування батька ОСОБА_3 у відпустці на території України визначити для нього наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини: - побачення щовівторка з 16.00 год до 20.00 год. та щоп`ятниці з 16.00 год. до 20.00 год.наступного дня суботи з ночівлею за місцем проживання батька; - відвідування дитячих заходів у дошкільних та навчальних закладах; -відвідування місця проживання, лікування, освіти, виховання дитини за домовленністю з матір`ю дитини; - спілкування з дитиною за допомогою технічних засобів з урахуванням віку, дотримуючись режиму для дитини; - святкові дні (Новий рік, Різдво, Великдень, День народження, наступний день після Дня народження дитини) з 10.00 год. до 14.00 год. за попереднім узгодженням з матір`ю дитини; - забезпечення оздоровчого відпочинку дитини без присутності матері протягом 28 діб на рік (14 діб - у літні місяці, 14 діб - протягом року) з правом відвідування розважальних, спортивних, оздоровчих закладів, виїзду до інших міст України, з дотриманням режиму дня та харчування дитини з ночівлею по місцю проживання батька чи його перебування на відпочинку разом з дитиною. Судові витрати просила покласти на позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та просила про задоволення позову.

В судовому засіданні відповідач не заперечувала проти задоволення уточнених позивачем вимог, оскільки дитині потрібні, як батько, так і мати. Однак просила суд уточнити та скорегувати вимоги в частині побачення батька з дитиною щовівторка з 16.00 год до 19.00 год., оскільки дитині, яка відвідує дитсадок, часто необхідно виконувати домашні завдання, та в частині забезпечення оздоровчого відпочинку дитини без присутності матері протягом 28 діб на рік (14 діб - у літні місяці, 14 діб - протягом року) з правом відвідування розважальних, спортивних, оздоровчих закладів, виїзду до інших міст України, з дотриманням режиму дня та харчування дитини з ночівлею по місцю проживання батька чи його перебування на відпочинку разом з дитиною з можливістю безперешкодних зустрічей і спілкування матері з дитиною в цей перід часу.

Служба у справах дітей Братської селищної ради Миколаївської області надіслала суду заяву про те, що не володіє інформацією щодо наявного спору між сторонами, звернень від сторін не мали.

В судовому засіданні представник служби у справах дітей Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області не заперечувала проти задоволення позову, оскільки сторони дійшли згоди щодо заявлених вимог та надала суду висновок органу опіки та піклування Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про доцільність побачень датька з дитиною, оскільки таке відповідатиме інтересам дитини.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, представника третьої особи, свідка ОСОБА_3 , з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених позовних вимог, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозвязку, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст.4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

У статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 15 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно із ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Положеннями ст. 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право наособистеспілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Ч. 6 ст.19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 6 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України роз`яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Суд при розгляді справи також приймає до уваги практику рішень ЄСПЛ, а саме: Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував позитивні зобов`язання держави щодо забезпечення вказаних інтересів в аспекті дотримання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вказував, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови. По-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків з сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або неблагополучною. По-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним ("Neulinger and Shuruk v. Switzerland" від 8 січня 2009 року, заява N 41615/07, "Mamchur v. Ukraine" від 16 липня 2015 року, заява N 10383/09).

Як Суд зазначив у рішенні у справі "Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії" ([ВП], заява N 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): "п.136. Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, "відновити" сім`ю [рішення у справі "Гнахоре проти Франції", заява N 40031/98, п. 59, ЄСПЛ 2000-IX]. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Ельсхольц проти Німеччини", [ВП], заява N 25735/94, п. 50, ЄСПЛ 2000-VIII, та у справі "Марсалек проти Чехії", заява N 8153/04, п. 71, від 4 квітня 2006 року)".

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 01 грудня 2015 року, згідно свідоцтва про шлюб, та який було розірвано заочним рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2021 року ( а.с. 7-8).

Згідно свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 9).

Судом встановлено, що дитина сторін в даній справі проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 .

Судом також встановлено, що дитина відвідує ЗДО "Лісовичок" із визначеним режимом перебування з 07.30 год. до 18.00 год.(а.с. 44-45).

Згідно довідки ДНЗ "Лісовичок" від 12.11.2021 року (а.с. 46) ОСОБА_4 відвідує вказаний заклад з 17.12.2018 року по теперішній час. За цей період часу батько дитини контакту з закладом не підтримує, із вихователями не спілкується, оплату за харчування здійснює мати дитини, останнього до закладу приводять та забирають мати дитини, бабуся та дідусь по маминій лінії.

Згідно платіжних доручень, видно, що позивач систематично на користь відповідача здійснює грошові перекази, а саме з січня 2021 року по листопад 2021 року (а.с. 55-69).

Згідно копії чеку (а.с. 70) видно, що був придбаний планшет, та як пояснила представник позивача, при цьому відповідач не заперечувала той факт, що даний доказ підтверджує факт придбання позивачем планшету для дитини з метою їх спілкування між собою.

Із змісту висновку органу опіки та піклування Благодатненської сільської ради Миколаївської області (а.с. 74-75) видно, що вказаний орган вважає за доцільне надати побачення батьку ОСОБА_3 з сином ОСОБА_4 за місцем проживання батька у визначені дні та час з можливою ночівлению дитини за місцемпроживання батька, один раз на рік в літній період від 5 до 7 днів для спільного відпочинку з можливістю відвідування місць відпочинку та місця проживання батька за попередньою домовленістю з матір`ю.

Рішенням виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Миколаївської області № 150 від 17.12.2021 року вказаний висновок було затверджено.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що є рідною сетсрою позивача ОСОБА_3 , який приїзджаючи в період відпустки в Україну, проживає у неї. Тому, коли бачиться із сином, то саме в неї вдома. Позивач дуже добре ставиться до дитини та дбає про сина. Коли батько з сином разом, то дитина не проявляє ініціативи та бажання піти від батька.

Отже, судовим розглядом встановлено, що позивач, який є батьком дитини, бажає піклуватися про сина, проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять. За такого, батько має право на спілкування із сином та участі у його вихованні незалежно від того, що він проживає з матір`ю.

Суд, вирішуючи даний спір, встановив, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, та за такого визначає спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні малолітнього сина, з урахуванням уточнених позовних вимог, з якими погодилася і мати дитини, з урахуванням незначних її уточнень щодо позовних вимог, з якими в той час погодилася і представник позивача, що не суперечитиме інтересам дитини.

За такого, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Суд також зазначає про те, що у випадку настання будь-яких змін у житті сторін, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони, не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Судові витрати, за клопотанням представника позивача, покласти на ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12,13, 19, 76-82, 258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Братської селищної ради Миколаївської області, служба у справах дітей Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_3 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На період перебування батька ОСОБА_3 у відпустці на території України, визначити для нього наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 :

- побачення щовівторка з 16.00 год до 19.00 год. та щоп`ятниці з 16.00 год. до 20.00 год. наступного дня суботи з ночівлею за місцем проживання батька;

- відвідування дитячих заходів у дошкільних та навчальних закладах;

- відвідування місця проживання, лікування, освіти, виховання дитини за домовленністю з матір`ю дитини, ОСОБА_2 ;

- спілкування з дитиною за допомогою технічних засобів з урахуванням віку, дотримуючись режиму для дитини;

- святкові дні (Новий рік, Різдво, Великдень, День народження, наступний день після Дня народження дитини) з 10.00 год. до 14.00 год. за попереднім узгодженням з матір`ю дитини ОСОБА_2 ;

- забезпечення оздоровчого відпочинку дитини без присутності матері протягом 28 діб на рік (14 діб - у літні місяці, 14 діб - протягом року) з правом відвідування розважальних, спортивних, оздоровчих закладів, виїзду до інших міст України, з дотриманням режиму дня та харчування дитини з ночівлею по місцю проживання батька чи його перебування на відпочинку разом з дитиною ОСОБА_4 з можливістю безперешкодних зустрічей і спілкування матері ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 в цей перід часу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова