Вирок № 102662311, 12.01.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/2388/20

1-кп/465/505/22

Вирок

Іменем України

12.01.2022 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В. Я.

за участю секретаря судового засідання Кирик У.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного судового провадження 1-кп/465/505/22 з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019140080002481 від 16.09.2019 року та обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019140080002199 від 20.08.2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, за змістом обвинувального акта, раніше судимого, востаннє 13.03.2018 року Личаківським районним судом м. Львова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі, без постійного місця реєстрації та до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, за змістом обвинувального акта, раніше судимого, востаннє 05.09.2017 року Залізничним районним судом м. Львова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 статті 307 КК України та частиною 2 статті 389 КК України

Сторона обвинувачення - прокурори Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області Бобик Станіслав Юрійович та ОСОБА_3 , Процак Любомир Ярославович

Учасники судового провадження: захисники обвинувачених – адвокатка Живко Олеся Богданівна та адвокатка Єрмолова Ірина Василівна

В С Т А Н О В И В :

З гідно проголошеного в судовому засіданні прокурором – публічним обвинувачем, обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019140080002481 від 16.09.2019 року та переданими суду процесуальними та письмовими документами, на котрі він, прокурор, покликається як на докази обґрунтованості інкримінованої вини обвинуваченим у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України, підсудний ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що діючи з метою отримання матеріальної вигоди, порушуючи вимоги чинного законодавства України, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи їх наслідки, за невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставин, місці та часі, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, в тому числі особливо небезпечних психотропних речовин, систематично незаконно придбавав такі, зберігаючи з метою збуту при собі та за місцем свого постійного проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_3 . У подальшому незаконно збував вказані наркотичні засоби залежним від наркотиків особам, отримуючи за це грошову винагороду.

Так, прокурор стверджує, що за вказаних вище обставин, а саме 24 грудня 2019 року, ОСОБА_1 приблизно о 13 год. 34 хв., маючи умисел на вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, перебуваючи за фактичним місцем свого проживання, біля вхідних дверей, у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , незаконно збув ОСОБА_4 , (анкетні дані особи якої змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, котрі беруть участь у кримінальному судочинстві), блістер таблетки білого кольору з написом – маркуванням «SUBUTEX 8mg», отримавши за це грошову винагороду в сумі 450 гривень.

Згідно з висновком експерта НДЕКЦ при МВС України № 13/24 від 15.01.2020 року, у наданій на дослідження таблетці білого кольору з відтиском напису «В8», котра знаходиться у паперово - фольговому блістері, виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,0074 грам.

Крім цього, органами досудового розслідування та публічним обвинувачем у суді підсудний ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що діючи з вказаною вище метою, усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи їх наслідки, повторно, за невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставин, зокрема невстановлених місці та часі, але не пізніше 23.01.2020 року, незаконно придбав невстановлену загальну кількість таблеток білого кольору з написом - маркуванням «SUBUTEX 8mg», обіг яких обмежено, та які незаконно зберігав за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_3 , з метою подальшого збуту.

У цей же день, тобто 23 січня 2020 року приблизно о 14 год. 18 хв. він, ОСОБА_1 , маючи умисел на вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , незаконно збув ОСОБА_2 , фрагмент таблетки «Subutex 8 mg…» білого кольору, який містився у фольгово - паперовому згортку, отримавши за це грошову винагороду в сумі 400 гривень.

Цього ж дня, близько 17 год. 50 хв., ОСОБА_2 був затриманий працівниками Франківського ВП ГУ НП у Львівській області спільно із працівниками УНП ГУ НП у Львівській області, у порядку ст. 208 КПК України та під час його особистого обшуку, було виявлено та вилучено фрагмент таблетки «Subutex 8 mg...», придбану у ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при МВС України № 13/206 від 13.03.2020 року, у складі фрагментів таблетки білого кольору, які містяться у фрагменті блістера з надписом: «SUBUTEX», виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса виявленого бупренорфіну становить 0,0072 грам.

Після вчинення вказаного злочину, у власному помешканні, за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Франківського ВП ГУ НП у Львівській області спільно із працівниками УНП ГУ НП у Львівській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

Цього самого дня, тобто 23.01.2020 у період з 18 год. 45 хв. до 21 год. 55 хв., у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 22.01.2020 року за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме у квартирі АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено два блістера таблеток з написами «SUBUTEX 8 mg».

Згідно з висновком експерта НДЕКЦ при МВС України, № 13/202 від 04.03.2020 року , у наданих на експертизу таблетках виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,1046 грам.

Дані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, що суд вважає правильним.

Згідно цього ж обвинувального акту, що оголошений прокурором в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 органами досудового розслідування та прокурором – публічним обвинувачем в судовому засіданні, також обвинувачується втому, що діючи з метою отримання матеріальної вигоди, порушуючи вимоги чинного законодавства України, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи їх наслідки, за невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставин, місці та часі, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, в тому числі особливо небезпечних психотропних речовин, систематично незаконно придбавав такі, зберігаючи з метою збуту при собі, у подальшому незаконно збував їх наркозалежним особам, за що отримував грошову винагороду.

Так, 18 грудня 2019 року, приблизно о 17 год. 20 хв., маючи умисел на вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, перебуваючи на перехресті вулиць Зерова - Боберського у м. Львові, незаконно збув ОСОБА_4 (анкетні дані якого змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві), фрагмент таблетки білого кольору, яка знаходилась у фольговому згортку, отримавши за це грошову винагороду в сумі 120 гривень. У подальшому, придбаний в ОСОБА_2 фрагмент таблетки білого кольору, ОСОБА_4 , добровільно видав працівникам поліції у приміщенні УНП ГУ НП у Львівській області. Вилучену таблетку було поміщено та опечатано у поліетиленовий пакет типу «файл».

Згідно з висновком експерта НДЕКЦ при МВС України ОСОБА_5 № 3/1735 від 16.01.2020 року, у наданому на дослідження фрагменті таблетки білого кольору, виявлено бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,0013 грам.

Дані дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування та прокурором кваліфіковані як незаконний збут наркотичних засобів, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 307 КК України.

Він же, підсудний ОСОБА_2 , у даному кримінальному провадженні обвинувачується в тому, що діючи із вказаною вище метою, порушуючи вимоги чинного законодавства України, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи їх наслідки, повторно, 23.01.2020 року, здійснив незаконне придбання у ОСОБА_6 , невстановлену кількість таблеток білого кольору з написом - маркуванням «SUBUTEX 8mg», обіг яких обмежено, та які незаконно зберігав при собі , з метою подальшого збуту, а відтак, цього ж дня - 23 січня 2020 року, близько 14 год. 18 хв. він, ОСОБА_2 , маючи умисел на вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, перебуваючи по АДРЕСА_4 , незаконно збув тому ж ОСОБА_4 , (анкетні дані якого з прізвищем на ОСОБА_4 , змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, котрі беруть участь у кримінальному судочинстві), таблетку «Subutex 8 mg...» білого кольору, що містився у фольгово-паперовому згортку, отримавши за це грошову винагороду в сумі 450 гривень.

В подальшому, придбаний у ОСОБА_2 , фрагмент таблетки «Subutex 8 mg...»., ОСОБА_4 , 23.01.2020 року, близько 15 год. 10 хв., добровільно видав працівникам поліції у приміщенні УПН ГУ НП у Львівській області, котру було поміщено та опечатано у поліетиленовий пакет.

В ході досудового розслідування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ст. 208 КПК України затримано працівниками Франківського ВП ГУ НП у Львівській області спільно із працівниками УНП ГУ НП у Львівській області, за адресою: м. Львів вул. Окружна, 57 А.

Згідно з висновком експерта НДЕКЦ при МВС України Мицика О. А., № 13/206 від 13.03.2020 року, у складі фрагменту таблетки білого кольору, що містяться у фрагменті блістера з надписом: «SUBUTEX», який поміщений в прозорий полімерний пакет виявлено бупренорфін. Бупренорфін віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса виявленого бупренорфіну становить 0,0072 грам.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування та публічним обвинувачем кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України з кваліфікуючою ознакою «повторно».

Крім цього, згідно з проголошеним прокурором в судовому засіданні обвинувальним актом у кримінальному провадженні за № 12019140080002199 від 20 серпня 2019 року, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.389 КК України, яке вчинив за наступних обставин.

Так, вироком Залізничного районного суду міста Львова від 05 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

У подальшому, в зв`язку з несплатою ним, ОСОБА_7 , штрафу призначеного за вироком суду, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05. 11. 2018 року несплачену суму штрафу в розмірі 850 грн. замінено на покарання у виді 50 годин громадських робіт. 07 лютого 2019 року ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 05.11.2018 року, яка набрала законної сили, надійшла на виконання у Франківський РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області.

З даним рішенням суду ОСОБА_2 був ознайомлений та у нього відібрано розписку від 08.04.2019 року. Йому ж, ОСОБА_2 , також роз`яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, як це передбачено ст. 40 КВК України.

Для відбування покарання у вигляді громадських робіт, ОСОБА_2 09.07.2019 року направлено в ЛКП «Навколо базару», що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 78, де видано відповідний наказ № 63-к від 10.07.2019 року.

Згідно вказаного наказу, ОСОБА_2 , був зобов`язаний виконувати суспільно-корисні роботи на території ЛКП «Навколо базару» по вул. Боберського, будинки № 15-21 та Поліщука, будинки № 78- 86 у м. Львові. Для відбування покарання засуджений повинен був з`явитись в ЛКП «Навколо базару» 10.07.2019 року та згідно встановленого графіку працювати по 4 години щодня, у робочі дні з 10.07.2019 по 26.07.2019 року.

Проте, засуджений ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи необхідність відбування покарання, призначеного судом та маючи реальну можливість його відбути, всупереч інтересам правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, будучи ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та попередженим про передбачену законодавством кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, від відбування вказаного покарання умисно, без поважних причин, в період з 10.07.2019 по 26.07.2019 року ухилився, на громадські роботи в ЛКП «Навколо базару» не з`являвся, як і не з`явився за викликами працівників уповноваженого органу з питань пробації 07.02.2019, 18.02.2019, 16.04.2019, 02.05.2019, 18.07.2019, 24.07.2019, 19.08.2019, 28.08.2019, 23.09.2019 та 24.12.2019 року, чим допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та порушив обов`язки, покладені на нього ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.11.2018 року, не відпрацювавши без поважних причин загалом 50 годин громадських робіт.

Дані дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування та публічним обвинувачем у суді, кваліфіковані як ухилення засудженого від відбуття покарання у виді громадських робіт, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.389 КК України, з чим суд погоджується.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22 червня 2020 року обвинувальні акти у кримінальному провадженні № 12019140080002481 від 16.09.2019 про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1 та 2 ст. 307 КК України та обвинувачення ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12019140080002199 від 20.08.2019 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, об`єднано в одне судове провадження для їх спільного судового розгляду.

Прокурори - публічні обвинувачі у кримінальному провадженні в ході судового процесу, котрі діяли кожен окремо, покликаючись на докази здобуті в ході досудового розслідування стверджували, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України, а ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою та другою ст.. 307, а також частиною другою ст. 389 КК України доведена у повному обсязі.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину в інкримінованому злочині, передбаченому ч. 1 та 2 ст. 307 КК України визнав частково. Просив суд врахувати, що знайдені у нього дома таблетки під час обшуку і, які містять наркотичну речовину, були придбані ним для власного вживання, оскільки до цього часу він вживав наркотики. Під час перегляду відеозапису в судовому засіданні, ОСОБА_1 погодився з обвинуваченням в частині того, що 24 грудня 2019 року йому зателефонував раніше знайомий, з яким він, ОСОБА_1 навчався у школі, однак прізвища його не пригадує, звати ОСОБА_8 , котрий теж вживав наркотики. У телефонній розмові він, ОСОБА_1 , пообіцяв ОСОБА_8 , тобто особі якого прокурор називає ОСОБА_4 продати наркотичний засіб. У цей час він, ОСОБА_1 , перебував дома по місцю свого проживання. Близько 13 год. 34 хв. біля вхідних дверей, у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , збув ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) блістер таблетки білого кольору з написом – маркуванням «SUBUTEX 8mg» та отримав за це грошові кошти в сумі 450 гривень. У подальшому ОСОБА_1 змінив свої покази наполягаючи на тому, що ОСОБА_9 приносив йому кошти які був винен. Він, ОСОБА_1 позичав ОСОБА_10 гроші на сигарети, тому, що він ходив бідний, мама його залишила. У нього , ОСОБА_1 , були кошти тому, що він працював у швагра на будові. З Кабаном зустрічався майже кожен день. Між ним, ОСОБА_1 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 були нормальні відносини.

Щодо вилучених блістерів з таблетками у шафі його квартири, то це його, ОСОБА_1 , таблетки, котрі він зберігав для власного вживання. Блістерів з таблетками, котрі були вилучені під час обшуку у коридорі його квартири то уважає, що такі йому підкинули працівники поліції. Блістери з таблетками, що знайдені на вулиці під вікнами квартири йому не належать, він їх не викидував через вікно та йому не відомо звідки вони там взялися. Що стосується другого епізоду реалізації наркотичної речовини, який йому інкримінується, а саме обвинувачення у тому, що 23 січня 2020 року приблизно о 14 год. 18 хв. він, ОСОБА_1 , маючи умисел на вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , незаконно збув ОСОБА_2 , фрагмент таблетки «Subutex 8 mg…» білого кольору, який містився у фольгово - паперовому згортку, отримавши за це грошову винагороду в сумі 400 гривень то такий заперечує, пояснивши, що кошти які дав йому ОСОБА_2 то це є повернення боргу. Він раніше позичав гроші ОСОБА_2 .

Однак пригадує, що один раз пригощав ОСОБА_2 у себе дома, це було 23 січня 2020 року. Прийшов ОСОБА_2 приніс віддати гроші. Випили по п`ятдесят грам і він, ОСОБА_1 , вгостив ОСОБА_2 таблеткою Субітекс. Саме в цій реалізації визнає себе винним. Кабану ніяких наркотиків не збував.

Щодо обвинувачення у незаконному придбанні у невстановлених місці та часі, але не пізніше 23.01.2020 року, невстановленої кількості таблеток білого кольору з написом - маркуванням «SUBUTEX 8mg», та які незаконно зберігав за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_3 , з метою подальшого збуту, то стверджує, що дійсно придбавав їх та зберігав для власного вживання. У кого саме придбавав не пригадує. Чому на відеозаписі він дає пояснення у кого купив таблетки, на даний час пояснити не може, як не може пояснити необхідності придбання таблеток у такій кількості для власного вживання. Визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто в епізоді збуту наркотичного засобу ОСОБА_2 , якого 23 січня 2020 року вгостив. Олександру, якого прокурори та слідчі представляють як ОСОБА_4 , наркотичних засобів не збував. Його розмова з працівниками поліції, яка зафіксована на відео та звукових носіях і переглядалися судом, відбулася за рекомендацією самих же працівників поліції котрі обіцяли йому, що кримінальне провадження відносно нього буде за ч. 1 ст. 307 КК України, а тому він погодився на вказану розповідь. Однак в подальшому, сфальсифікували матеріали кримінального провадження для того, щоб кваліфікувати його, ОСОБА_1 , дії, за ч. 2 ст. 307 КК України. Звернувся до суду з проханням взяти до уваги, що дії працівників поліції при здійсненні закупівлі таблеток, при проведенні його затримання та проведенні обшуку у квартирі, були незаконними, а матеріали кримінального провадження сфальсифіковані. Свою поведінку в ході обшуку, при затриманні та в ході судового розгляду справи пояснює тим, що був «оболтусом», у той час вживав наркотики. Просить суворо не карати, врахувавши, що він усвідомив негативність своїх дій, а перебування у слідчому ізоляторі пішло йому на користь, хоч стан здоров`я і погіршився. Крім того, виникли проблеми із здоров`ям батька, а тому йому необхідно доглядати його. Просив суд вирішити питання речей, які вилучені у квартирі під час обшуку в ході досудового розслідування, однак не є речовими доказами у справі та можливість повернення грошових коштів, що належать батькові і не мають відношення до його обвинувачення. Також просив суд повернути суму внесеної батьком застави, мотивуючи тим, що дотримувався покладених на нього судом обов`язків.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатка Єрмолова І. В. з позицією ОСОБА_1 погодилася. Вважає, що її підзахисний безпідставно обвинувачується за ч. 2 ст. 307 КК України та на доказах, які, на її, адвокатки, думку, є недопустимими з огляду, що такі здобуті внаслідок процесуальних порушень. У подальшому зазначила, що в частині недопустимості доказів, повністю погоджується з доводами своєї колеги в цьому судовому процесі, а тому не бачить необхідності повторюватися. Вважає, що вина її підзахисного ОСОБА_1 доводиться тільки у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, і, то тільки тому, що її підзахисний визнає в цій частині свою вину, а вона не може діяти проти його волі. Щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України, та за вказаним епізодом просить виправдати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 389 КК України визнав повністю та пояснив, що викладене в обвинувальному акті обвинувачення у цій частині, йому цілком зрозуміле. Погоджується з обставинами, як вони зазначені в обвинувальному акті, однак не може пригадати та пояснити обставини такої поведінки щодо ухилення від виконання покарання за попереднім вироком суду, у тому числі й ухилення від громадських робіт.

Щодо обвинувачення у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, то таке заперечує. Стверджує, що не мав ніякої мети на зберігання наркотичних засобів з метою збуту та отримання за це грошових коштів. ОСОБА_1 знав раніше до розглядуваних подій, оскільки вони разом працювали. Був випадок, коли він, ОСОБА_2 , позичав у ОСОБА_1 грошові кошти які повернув тому, і, таке повернення відбулося 23 січня 2020 року приблизно о 14 год. 18 хв. Разом з тим, пояснити яким чином кошти які були помічені та які за обвинуваченням були передані йому ОСОБА_4 , а у подальшому вилучені у ОСОБА_1 , могли потрапити до останнього, пояснити не може. Кошти, що віддавалися ним ОСОБА_1 були отримані ним в рахунок зарплати. Йому, ОСОБА_2 , як і ОСОБА_1 відомий їх спільний знайомий ОСОБА_8 . Телефонна розмова з ним, яка зафіксована та зустрічі, що відображені на відеозаписі, то це з ОСОБА_8 , а ніяким ОСОБА_4 , як стверджується стороною обвинувачення. ОСОБА_4 ніяких наркотиків не передавав, а грошові кошти, що ОСОБА_8 передав йому, то це теж було повернуто борг. Просить врахувати доводи його захисника та виправдати за ч. 1 і 2 ст. 307 КК України, оскільки таких злочинів він не вчиняв.

Захисник підсудного ОСОБА_2 - адвокатка Живко Л. в судовому засіданні в ході судового слідства, а відтак і під час виступу в дебатах просила суд звернути увагу, що її підзахисний згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019140080002481 від 16.09.2019 року обвинувачується у незаконному збуті наркотичних засобів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст.307 КК України, а також у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

Разом з тим, у процесі дослідження судом доказів, наданих стороною обвинувачення, сторона захисту вважає, що частина з них отримана з грубим порушенням порядку, передбаченого чинним кримінальним процесуальним законодавством, внаслідок чого вони не можуть бути використані при ухвалені судом рішення.

Зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Частиною 2 цієї статті визначено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, допитано свідків, досліджено надані стороною обвинувачення докази, допитано обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Разом з тим, вказує адвокатка, з обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що основними доказами вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є матеріали отримані органом досудового розслідування в ході проведення негласних слідчих дій - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу, аудіо - відео контролю за особою.

Однак, вважає адвокатка, судом не можуть бути прийняті надані стороною обвинувачення докази, в якості належних, допустимих, достовірних та достатніх, оскільки при їх збиранні були суттєво порушені вимоги та положення кримінального процесуального закону.

Просить суд звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року, відповідно до якого, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і - громадянина в кримінальному процесі та ухваленні законного і справедливого рішення у справі..

У свою чергу, продовжила далі адвокатка, приписами КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).

При цьому, далі стверджує адвокатка, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст..86 КПК України).

Сторона захисту також просить суд врахувати, що проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок, здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Приписами ст. 246 КПК України регламентовано, що негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені, в тому числі, ст.. 271 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких чи особливо тяжких злочинів.

Для проведення оперативної закупки наркотичних засобів органом досудового розслідування було залучено для конфіденційного співробітництва ОСОБА_4 (анкетні дані змінено). Допит залегендованого свідка ОСОБА_12 , проведений судом 07.12.2021 року було здійснено із технічними труднощами , оскільки внаслідок зміни голосу свідка учасники процесу не в повній мірі мали можливість почути відповіді на поставлені запитання. Крім того, відповіді ОСОБА_4 на поставлені йому запитання дублювала секретар судових засідань, яка знаходилась поряд з ним у приміщенні, віддаленому від залу судового засідання. ОСОБА_4 під час допиту вказав, що притягувався до кримінальної відповідальності за наркотики, за якою статтею КК України - не вказав. На момент здійснення оперативної закупки був наркозалежним. Свідок ОСОБА_4 повідомив, що перед закупкою сам дзвонив ОСОБА_13 з пропозицією придбати у ОСОБА_2 наркотичні засоби.

Далі стверджує адвокатка, що відповідно до положень ч. 3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні. Провокація злочину, продовжила далі адвокатка, є недопустимою з огляду на правову позицію Верховного Суду України, викладену в узагальненні від 01.01.2008 року про «Практику розгляду судами справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», в якому ВСУ вказує на обов`язковість застосування судової практики ЄСПЛ при проведені досудового слідства, а відтак судам при розгляді таких справ необхідно перевіряти, чи не було з боку працівників міліції (поліції) та їхніх довірених осіб підбурювання та організації придбання і збуту наркотичного засобу.

Згідно ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Сторона захисту просить суд звернути увагу, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_2 торговцем наркотиків не був, судимостей за збут наркотичних засобів не мав і під слідством не перебував, кримінальні справи проти нього не порушувалися, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Згідно довідки ЛКП «Львівський ліхтар» характеризується позитивно.

Як результат, проведеним 23.01.2020 року за адресою проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 обшуком встановлено відсутність наркотичних засобів за адресою проживання обвинуваченого.

За таких обставин, зазначає адвокатка, можна зробити висновок, що оскільки ОСОБА_13 інкримінується збут наркотичних засобів лише за участю однієї залегендованої особи ОСОБА_4 мала місце провокація злочину.

Крім того, вважає адвокатка, прокурором у процесі судового розгляду не було надано належних доказів на підтвердження наявності законних підстав та приводів для проведення оперативної закупки. Вважає, що приписами ст. 246 КПК України регламентовано порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених, в тому числі, ст. 271 КПК України, і такі проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких чи особливо тяжких злочинів. Частиною 4 ст. 246 КПК України, продовжує далі адвокатка, чітко встановлено, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії як контроль за вчиненням злочину. Рішення прокурора про проведення негласної слідчої дії приймається у формі постанови, яка відповідно до вимог ст. 251 КПК України повинна містити: 1 )найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті( частини статті) Кримінального кодексу України; 3) відомості про особу ( осіб), місце або річ щодо яких проводитиметься негласна слідча(розшукова) дія; 4) початок, тривалість і мета негласної слідчої ( розшукової) дії; 5) відомості про особу( осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; 6) обгрунтування прийнятої постанови, у тому числі обгрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової)дії, що проводиться.

Відтак, просить суд звернути увагу, що зі змісту постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки № 513т від 18.12.2019 року, винесеної прокуроркою Львівської місцевої прокуратури № 3 Ріполовською Ю.Ю. вбачається, що в провадженні СВ Франківського ВП ГУ у Львівській області знаходиться кримінальне провадження № 12019140080002481 від 16.09. 2019 року за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. У даній постанові зазначено, що 16.09.2019 року до Франківського ВП ГУ НП у Львівській області надійшов рапорт від оперуповноваженого УПН ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Волос В.І про те, що невідома особа збуває наркотичні засоби «Субутекс» та «Канабіс» на території Франківського району м. Львова. У резолютивній частині даної постанови прокурорка для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної із незаконним збутом наркотичних засобів ОСОБА_2 вчинення даного кримінального правопорушення, доручає слідчим Франківського ВП ГУ НП у - Львівській області здійснити контроль за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки із залученням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на умовах конфіденційного співробітництва. Негласну слідчу(розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки провести 18.12. 2019 року (а.с. 54 т. 3).

Сторона захисту вважає, що дослідивши постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 18.12.2019 року, слід дійти до висновку, що така постанови не відповідає вимогам ст. 251 КПК України згідно з пунктом 6 ч. 2 якої передбачено, що постанова прокурора про проведення негласної слідчої дії повинна містити, зокрема обґрунтування прийняття постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.

Проте, зазначає далі адвокатка, як слідує із постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки № 513т від 18.12.2019 року, яка надана прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_2 , остання не містить належного обґрунтування її винесення, а містить лише формальне посилання на те, що ОСОБА_2 займається незаконним збутом особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, без наведення конкретних даних та фактів, які підтверджують наведені обставини.

Відтак, адвкатка наголошує, що у сторони захисту викликає сумнів законності вказаної постанови ще й тому, що відомості про дату винесення її, дані обвинуваченого та залегендованої особи (закупника) та строку дії виконані рукописним текстом, в порушення вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України № 27 від 12.02.2019 року , у якій п. 9.33.1 зазначено, що службові документи друкуються працівниками прокуратури за допомогою комп`ютерної техніки (інших технічних пристроїв для відображення тексту документа на папері). Вважає, що внесення рукописних записів до змісту постанови дає підстави сумніватися, що вказані данні були внесені під час її винесення, а не пізніше.

У порушення вимог п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК України, стверджує далі адвоката у зазначеній постанові не викладені обставини, що свідчать про відсутність під час негласної слідчої( розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

При цьому саме по собі констатування у наведеній постанові факту не встановлення прокурором таких обставин, не свідчить про їх відсутність та не заміняє необхідності наведення прокурором обставин, які свідчать про відсутність під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

Досліджену в судовому засіданні постанову від 18.12.2019 р. було розсекречено тільки 23.04.2020 року, кримінальне провадження надійшло до суду 27.04.2020 р,, матеріали кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України стороні захисту відкрито 17.04.2020 року, отже вказану постанову прокурора не було відкрито у встановленому законом порядку стороні захисту (дані про ознайомлення сторони захисту з вказаним документом відсутні у матеріалах справи).

Просить суд врахувати , що відповідно до ст. 90 КПК України, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов' язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Покликаючись на Європейську конвенцію з прав людини, зазначає, що за змістом ст. 19 Конвенції, суд контролює дотримання державами-сторонами Конвенції взятих на себе зобов`язань. Питання щодо допустимості доказів у справі - це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим (рішення від 23 квітня 1997 р. у справі «ВанМехелен та інші проти Нідерландів»; рішення від 9 червня 1998 р. у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).

*>

Хоча зростання рівня організованої злочинності й потребує адекватного реагування, право на справедливий судовий розгляд справи, зокрема на належне здійснення правосуддя, поширюється на всіх осіб незалежно від тяжкості вчинених ними злочинів. Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства; ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (рішення від 17 січня 1970 р. у справі «Делькур проти Бельгії»).

Крім того, зазначає далі адвокатка, якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи (рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Худобін проти Росії», "Янгулова О.А.7 проти Російської Федерації»).

Обґрунтовуючи свою позицію, адвокатка також покликається на те, що рішенні ЄСПЛ у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» суд зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов`язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання до такої діяльності з боку працівників міліції. В п. 38 даного рішення судом встановлено, що в цій справі необхідно визначити, чи вийшла діяльність працівників поліції за межі функцій негласних агентів. Суд також не виявив жодних доказів на підтримку аргументів Уряду про те, що заявник мав намір вчинити злочин.

Таку ж позицію Європейського суду з прав людини викладено в інших рішеннях, зокрема «Ванян проти Російської Федерації» та «Худобін проти Російської Федерації», з яких слідує, що за умови відсутності у справі даних про те, що особа займалася збутом наркотичних засобів іншим особам, крім легендованої, є достатні підстави підозрювати, що мала місце провокація.

Аналогічну позицію викладено у рішенні Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі №321/954/14-к.

Відтак, адвокатка стверджує, що ЄСПЛ чітко розмежував межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих дій. Тобто, якщо вказані працівники, з метою штучного збільшення показників боротьби зі злочинністю, спеціально залучають для цього підготовлену особу, яка в подальшому під їхнім контролем активними діями провокує особу до вчинення кримінального правопорушення, то докази на підтвердження винуватості, здобуті в ході такої провокації суд зобов`язаний визнати як недопустимі, а особу обвинуваченого - виправдати.

За таких обставин, вважає, адвокатка, докази сторони обвинувачення, які були отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшуковик) дій суд визнає недопустимими, оскільки при проведенні останніх були істотно порушені права людини та основоположні свободи.

Крім того, вважає адвокатка, в порушення вимог ст.271 КПК України у матеріалах справи відсутня постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, яку здійснено за участю залегендованої особи ОСОБА_4 23.01.2020 року. Доступ в порядку ст.290 КПК України стороні захисту до вказаної постанови не надавався.

У пункті п. 5.30 Розділу Інструкції про організацію проведення негласних слідчих(розшукових)дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, яка затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України , Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства Фінансів України, Міністерства юстиції України № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 р., зазначено, що до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України.

Відповідно до положень ч. 12 ст. 290 КПК України, вважає адвокатка, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів іншій стороні, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази безпосередньо під час судового провадження.

Просить суд врахувати, що саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 16.03.2017 р. у справі № 5-364 кс 16 щодо необхідності дотримання сторонами кримінального провадження положень ст. 290 КПК України та відкриття сторонами одна одній усіх матеріалів після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, оскільки недотримання цих вимог є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими доказами.

Адвокатка також просить врахувати, що згідно постанови Касаційного кримінального суду в складі ВС від 13 лютого 2018 року у справі № 646/6873/15-к «наявність рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину підлягає обов`язковій перевірці, як і аналіз підстав, відображених в ньому, які зумовили його прийняття, оскільки це дійсно має суттєве значення для визнання або невизнання, згідно зі статтею 94 КПК України, належними, допустимими, достовірними доказами у вироку, обгрунтована доведеність вчинення засудженим інкримінованих злочинів ». Також постановою Касаційного кримінального суду в складі ВС від 6 березня 2018 року у справі № 727/6661/15-к зазначено наступне: «Відповідно до вимог ЄСПЛ для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів існує ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність істотних змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про передбачувані провокації під час судового засідання.

Тобто будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчиненого злочину, повинна бути такою, яку можна перевірити, а державне обвинувачення повинно мати можливість продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні є достатні підстави для проведення оперативного заходу».

Отже, продовжує далі адвокатка, аналізуючи постанову прокурора від 18.12.2019р. можна зробити висновок, що з її змісту взагалі не вбачається наявності достатніх підстав для проведення оперативної закупки. А відсутність у матеріалах справи постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину також ставить під сумнів проведення оперативної закупки 23.01.2019 року.

Адвокатка просить суд звернути увагу, що дослідженні під час судового розгляду протоколи огляду покупця від 18.12.2019 року та 23.01.2020 року в порушення п.1.13 Інструкції, не містять роз`яснення особі, залученій до проведення оперативної закупки, а саме ОСОБА_4 , що він є учасником заходів, завдання яких є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена КК України.

Крім цього, адвокатка зосереджує увагу на тому, що у протоколі огляду від 18.12.2019 року зазначено, що ОСОБА_4 добровільно надав фольговий згорток з вмістом фрагменту таблетки білого кольору, який в подальшому було вилучено, проте яким чином упаковано вилучений предмет у вказаному протоколі не зазначено. Натомість у протоколі слідчого від 19.12.2019 року про результати контролю за вчиненням злочину зазначено, що «вилучено фрагмент таблетки білого кольору, що поміщений в полі етиленовий пакет типу «файл», який опечатано та скріплено підписами понятих та присутніх».

У той же час, адвокатка просить суд звернути увагу на висновок експерта від 16.01.2020 року №3/1735, згідно з яким на експертизу надано один опечатаний полімерний пакет з об`єктом дослідження. У розділі висновку експерта «Дослідження/Огляд та опис об`єкту дослідження» експертом зазначено: «Об`єкт надано на експертизу упакованим в прозорий безбарвний пакет типу «файл», горловина якого перев`язана відрізком нитки білого кольору, вільні кінці якої скріплені паперовою биркою. На бирці міститься два відтиси круглої мастичної печатки «ДЛЯ ПАКЕТІВ*ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ* ФРАНКІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ПОЛІЦІЇ» та рукописний напис виконаний барвником синього кольору «В даному файлі знаходиться фрагмент таблетки Cm. слідчий - підпис Півтораніс К/п 12019140080002481.

На думку адвокати, Наведене свідчить, що об`єкт на дослідження надано у звичайному (не номерному) пакеті. На бирці підписи понятих, в присутності яких вилучався об`єкт дослідження - відсутні. А тому сторона захисту ставить під сумнів, що на дослідження надано саме той об`єкт, який було вилучено у ОСОБА_4 протоколом огляду від 18.12.2019 року. Крім того, згідно висновку експерта маса фрагменту таблетки становить 0,0716 грам, в ході дослідження експертом використано 0,0454 грам. Об`єкт дослідження експертом після проведення експертизи упаковано у спеціальний пакет Експертної служби МВС України №1054925 та повернуто ініціаторові призначення судової експертизи разом з висновком експерта. Згідно висновку експерта у наданому об`єкті для дослідження, а саме фрагменті таблетки білого кольору виявлено бупренорфін, маса якого становить 0,0013 грам. Шляхом арифметичних розрахунків маса фрагменту таблетки, яка була повернута експертом після проведення дослідження становить 0,0262 грами (0,0716-0,0454=0,0262). Постановою слідчого Півтораноса І.І. від 17.02.2020 року, речовим доказом визнано фрагмент таблетки білого кольору, який знаходиться в сейф пакеті №1054925. Однак, відповідно до квитанції № 000184 про отримання на зберігання речових доказів вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час кримінального провадження №12019140080002481 слідчим Півтораносом І.І. передано на зберігання бупренорфін масою 0,0013 грам у спецпакеті № 1054925.

Далі адвокатка привертає увагу суду, що наданим прокурором доказом, а саме протоколом огляду від 23.01.2020 року зазначено, що ОСОБА_4 добровільно надав блістер таблетки із маркуванням «Subutex», який в подальшому було вилучено. В даному протоколі у розділі «Під час огляду виявлено та вилучено» зазначено: «блістер таблетки в кількості 1 шт. із надписом «Subutex» поміщено». Куди поміщено та яким чином упаковано вилучений предмет у вказаному протоколі не зазначено. Протоколом слідчого від 24.01.2020 року про результати контролю за вчиненням злочину зазначено, що «вилучено таблетку білого кольору із надписом “Subutex”, що поміщений в поліетиленовий пакет типу «файл», який опечатано та скріплено підписами понятих та присутніх». Сторона захисту просить суд звернути увагу на розбіжність між об`єктом виданим ОСОБА_4 , що зафіксовано у протоколі огляду 23.01.2020 року та об`єктом, зазначеним у протоколі від 24.01.2020 року.

Згідно висновку експерта від 13.03.2020 року №13/206 на експертизу надано один полімерний пакет з об`єктом дослідження. У розділі висновку експерта «Дослідження/Огляд та опис об`єкту дослідження» експертом зазначено: «Об`єкт надано на експертизу упакованим в прозорий безбарвний полімерний пакет, горловина зав`язана на вузол та перев`язана відрізком нитки білого кольору, вільні кінці якої скріплені складеною вдвоє биркою білого кольору з відтиском круглої мастичної печатки «ДЛЯ ПАКЕТІВ * ФРАНКіВСЬКИЙ ВІДДІЛ - ПОЛІЦІЇ * ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ» з рукописними написами, виконаними барвником чорного кольору: «в даному пакеті знаходиться таблетка з надписом «Subutex» cm. слідчий - підпис Півтораніс І.І. -підпис - підпис» Видимих порушень цілісності упакування та блістера не виявлено». На бирці, якою запечатано пакет не зазначено номер кримінального провадження, в якому вилучено даний доказ.

Відтак вона, адвокатка, вважає, що наведене свідчить про те, що об`єкт на дослідження надано у звичайному (не номерному) полімерному пакеті. На бирці наявні, крім підпису слідчого два підписи (невідомих осіб), що у свою чергу свідчить про те, що підписи понятих, в присутності яких вилучався об`єкт дослідження - відсутні, номер кримінального провадження не зазначено. А тому сторона захисту ставить під сумнів, що на дослідження надано саме той об`єкт, який було вилучено у ОСОБА_4 протоколом огляду від 23.01.2020 року. Оскільки цілісність фрагменту упаковки блістера порушена не була на момент вилучення та надання об`єкту для дослідження, що підтверджує зображення 3 ілюстрованої таблиці до висновку експерта, то зазначене свідчить, що слідчому не було відомо на момент вилучення, що саме знаходиться у фрагменті блістера.

Крім того, адвокатка зазначає, що згідно висновку експерта в непошкодженому фрагменті блістера з надписом “Subutex 8mg” містяться фрагменти таблетки подовгастої форми білого кольору з видавленим надписом «В 8» з одного боку. Загальна маса фрагментів таблетки становить 0,3895 грам, в ході дослідження експертом використано 0,0493 грам. Об`єкт дослідження порошкоподібна речовина таблетки та фрагмент таблетки експертом після проведення експертизи поміщено у фольговий згорток, далі у первинне упакування і запаковано у номерний полімерний пакет Експертної служби МВС України №5257818 та повернуто ініціаторові призначення судової експертизи разом з висновком експерта. Згідно висновку експерта у наданому об`єкті для дослідження, а саме фрагментах таблетки білого кольору, які містяться у фрагменті блістера з написом “Subutex”, що поміщений в прозорий полімерний пакет виявлено бупренорфін, маса якого становить 0,0072 грам. Шляхом арифметичних розрахунків маса фрагменту таблетки, яка була повернута експертом після проведення дослідження становить 0,3402 грами (0,3895-0,0493=0,3402). Постановою слідчого Півтораноса І.І. від 03.04.2020 року речовим доказом визнано склад фрагменту таблетки білого кольору, який знаходиться в пакеті № 5257818. Відповідно до квитанції № 000234 про отримання на зберігання речових доказів вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час кримінального провадження №12019140080002481 слідчим Півтораносом І.І. передано на зберігання бупренорфін масою 0,0072 грами у спец пакеті № 5257818.

На думку адвокати, наведене, як і попередньо свідчить про порушення з боку сторони обвинувачення п. 9 спільного Наказу Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125 «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» згідно якого, усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бирок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.

Крім того, зазначає адвокатка, вміст спецпакета № 1054925 (фрагмент таблетки масою 0,0262 гр.) не відповідає найменуванню речового доказу, зданого на зберігання відповідно до квитанції №000184 (бупренорфін 0,0013 грам), а також вміст спецпакета №5257818 (порошкоподібна речовина таблетки та фрагмент таблетки масою 0,3402 грами) не відповідає найменуванню речового доказу, зданого на зберігання відповідно до квитанції №000234 (бупренорфін 0,0072 грами).

Уважає, що порушення процедури при вилученні, обліку та зберіганні речових доказів позбавляє суд можливості посилатися на речові докази як на фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому покликається на висновок який міститься в Узагальненні Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про речові докази, передачу в дохід держави грошей, валюти, цінностей, іншого нажитого злочинним шляхом майна або такого, що було об`єктом злочинних дій» (текст Узагальнення ВСУ розміщено на офіційному сайті ВР України за посиланням https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/n 001700-10#Text).

Також вважає, що в порушення п.6.11 Інструкції про порядок проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, стороною обвинувачення не надано доказів того, що оперативна закупка проводилась виключно за грошові кошти підрозділів, які здійснюють ОРД. Належних та допустимих доказів джерела походження таких коштів, які були відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК України, в матеріалах справи немає. Відтак, сторона захисту вважає, що наданий стороною обвинувачення протокол про результати здійснення негласної слідчої розшукової дії від 17.02.2020 року, складений оперуповноваженим Волосом В.І., а саме аудіо - та відео контроль особи ( ОСОБА_2 ), проведеної за ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.11.2019 року № 04949т стосовно ОСОБА_2 є не допустимим доказом.

Так, під час аудіо та відео контролю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у розмовах, зафіксованих під час зустрічі останніх 18.12.2019 року у період часу з 17:15 до 17:38 та

23.01.2020року у період часу з 14:07 до 14:20 жодним чином не зафіксовано розмову про наркотичні засоби, їх збут та передачу. Такий висновок зроблено лише на переконання оперуповноваженого ОСОБА_14 та зазначено у протоколі (виділено курсивним шрифтом).

Крім того, даним протоколом під виглядом аудіо та відео контролю 23.01.2020 року у період часу з 20:27 у приміщенні відділу поліції начальником відділу УПН ТУ НП у Львівській області Янишиним Назаром Ярославовичем проведено фактично допит затриманого в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_2 , якого відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, затримано 23.01.2020 року о 17:41.

Наданий прокурором вказаний протокол від 23.01.2020 про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій не може бути визнаний допустимим доказом, посилаючись на те, що у даному конкретному випадку з огляду на зміст вказаного протоколу фактично мав місце допит підозрюваного, а не втручання у приватне життя. Тобто, має місце підміна понять. При цьому, під час вказаних слідчих дій працівник поліції допитав підозрювану особу без роз`яснення йому прав, а також без адвоката Живко О.Б., яка на той час була залучена в якості захисника Кубіва П.В. та складання відповідного протоколу.

Далі адвокатка зосереджує увагу суду на тому, що допит підозрюваного - це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, яка має статус підозрюваного, з метою одержання даних щодо обставин, які стали підставою для її затримання або застосування запобіжного заходу, а також для отримання іншої інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження. Положеннями ч. 3 ст. 224 КПК України визначено, що перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту. При цьому кримінальним процесуальним законом визначено, що в ході допиту підозрюваного в рамках кримінального провадження щодо - особливо тяжких злочинів присутність захисника є обов`язковою. У свою чергу негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, спрямовані на збирання, перевірку чи дослідження фактичних даних у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у разі крайньої необхідності, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом.

На підставі вищезазначених обставин, та беручи до уваги положення кримінального процесуального законодавства, слід визнати протокол негласної слідчої дії від 23.01.2020 року недопустимим доказом у даному кримінальному проваджені.

Заявляючи таке клопотання, адвокатка покликається на позицію висловлену Верховним Судом у складі колегії Касаційного кримінального суду в постанові від 5 березня 2020 року у справі №666/5448/15-к, а саме, визнав недопустимими доказами протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відеозаписи до них через те, що в даному випадку фактично мав місце допит особи, а не втручання у приватне життя.

За таких обставин, сторона захисту вважає, що надані стороною обвинувачення докази здобуті з порушенням вимог КПК України, Інструкції «Про організацію негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» та Інструкції «Про порядок контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки товарів, предметів, речей, послуг, документів, засобів і речовин, у т.ч. заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності», є сумнівними, та такими, що не доводять беззаперечно факт незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.87 КПК України докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недопустимими.

Згідно п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи...».

Адвокатка резюмуючи вище викладене просить суд врахувати, що відповідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «З питань судового розгляду кримінальних справ і постановленя вироку» № 5 від 29.06.1990 р., виправдувальний вирок постановляється у випадках :... - за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно-небезпечного діяння не встановлений, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Згідно п. 23 зазначеної постанови, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок. В силу ч.ч.1,3 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діях обвинуваченого є склад злочину. Обвинувальний вирок не може грунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду в сукупності на всі докази, досліджені у судовому засіданні, враховуючи що всі можливості збирання додаткових доказів вичерпано, а також враховуючи положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини за ст. 17 КПК України, сторона захисту вважає, що ОСОБА_2 необхідно виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 307 КК України.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України то її підзахисний вину визнає у повному обсязі, а відтак підлягає відповідальності за вчинення цього злочину.

Суд проаналізувавши доводи сторони обвинувачення у доведеності вини підсудних та застереження сторони захисту, а також поведінку й пояснення обвинувачених, й надалі переконаний, що починаючи розгляд даного обвинувального акту приступив до його розгляду без упередженої думки, що підсудні вчинили інкриміновані злочини. При цьому дотримуючись принципу презумпції невинуватості в ході судового розгляду обвинувальних актів, суд вважає, що забезпечив змагальний порядок судового процесу надавши можливість самостійного обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінально процесуальним кодексом. При цьому суд переконаний, що вході судового процесу вдалося зберегти об`єктивність та неупередженість забезпечивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Підтвердженням цьому, суд визнає погоджений у відповідності з вимогами ч. 1 та 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, що підлягали дослідженню, та порядку їх дослідження, вирішивши при цьому усі заявлені сторонами клопотання.

Таким чином, розпочинаючи розгляд обвинувальних актів, суд дотримався принципів закріплених у ст. 2, статтях 7 – 9, 17, 22 - 23 КПК України, врахувавши вимоги ст.. 9 Конституції України та ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. де передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права», на які звертала увагу суду сторона захисту, дотримашись при цьому правових позицій ЄСПЛ і зокрема зазначених справі «Barbara Messequ and Javardo v. Spain» від 06.12.1998 p. (n.146) де Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину: обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.

В ході судового процесу та при прийнятті рішення, судом враховувано висновки викладені у Рішенні Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року, відповідно до якого, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і - громадянина в кримінальному процесі та ухваленні законного і справедливого рішення у справі.

З огляду на встановлені в ході судового процесу фактичні дані, перевіривши докази надані стороною обвинувачення на їх допустимість та врахувавши застереження сторони захисту, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено перед судом, факт вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України, а останнім крім цього ч. 2 ст. 389 КК України.

До такого висновку суд приходить з результатів судового слідства, оцінивши кожен окремо наданий стороною обвинувачення доказ на предмет його відповідності, належності та допустимості а відтак їх оцінки у співвідношенні, послідовності та узгодженості між собою.

Вина обвинувачених доводиться у першу чергу наведеними вище показами самих підсудних, які у судовому засіданні підтвердили фактичні обставини проведення процесуальних дій за їх участі у даному кримінальному провадженні, тобто у кримінальному провадженні № 12019140080002481 від 16.09.2019 року, і зокрема щодо часу та місця і способу, а ОСОБА_2 крім того, ще й у кримінальному провадженні № 12019140080002199 від 20. 08. 2019 року.

Вина обвинувачених підтверджується також відповідними витягами з єдиного реєстру досудових розслідувань, про внесення відомостей щодо вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, а ОСОБА_11 крім того ч. 2 ст. 389 КК України ( т.3 ас. 6 – 11).

Клопотаннями слідчого, які погоджено з прокурором про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.11. 2019 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( т. 3 ас. 15 – 18).

Ухвалами слідчого судді Львівського апеляційного суду від 29.11. 2019 року, згідно яких такий дозвіл надано терміном на 60 діб починаючи з 29.11.2019 року (т. 3 ас. 19 – 20).

Дана обставина спростовує твердження адвоката, що негласні слідчі дії 23.01.2020 року щодо її підзахисного ОСОБА_2 проводилися без належного процесуального документу - постанови прокурора, оскільки такі проводилися шляхом застосування способу дозволеного ухвалою слідчого судді та в межах дії вказаної ухвали, тобто здійснювався ауді-відео контроль.

Постановами прокурора від 18 та 24 грудня 2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину із залученням ОСОБА_4 ( т. 3 ас. 52 – 55).

Протоколами огляду грошових купюр від 18 та 24 грудня 2019 року та фото таблицями до них; протоколами огляду покупця ОСОБА_4 від 18 та 24 грудня 2019 року; заявою ОСОБА_4 про добровільну видачу фрагменту таблетки; протоколом огляду та вилучення вказаного фрагменту таблетки (протокол огляду місця події); протоколами про результати контролю за вчиненням злочину від 19 та 24 грудня 2019 року, з яких убачається, що грошові кошти видавалися для закупки та на них ОСОБА_4 придбано у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 таблетки « Субітекс» ( т. 3 ас. 31 – 39, 49-51, 56, 57 – 59, 60 -61).

Протоколом огляду грошових купюр від 24.12. 2019 року та фото таблицею до нього; протоколом огляду покупця ОСОБА_4 від 18.12. 2019 року; заявою ОСОБА_4 про добровільну видачу фрагменту таблетки; протоколом огляду та вилучення вказаного фрагменту таблетки; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 19 грудня 2019 року , з яких убачається, що грошові кошти видавалися для закупки та на них ОСОБА_4 у період з 16 год. 20 хв. 18.12. 2019 по вулиці Зерова – Боберського у м. Львові придбано у ОСОБА_2 фрагмент таблетки « Субітекс» ( т. 3 ас. 31 – 39).

При цьому суд не знаходить підстав для визнання вказаних доказів недопустимими, як на цьому наполягає сторона захисту, оскільки відсутність постанови прокурора на проведення закупки у ОСОБА_2 24.01. 2020 року мала б ознаки додаткового процесуального документа, оскільки вказана слідча дія проводилася в межах дії Ухвали слідчого судді на проведення негласних слідчих дій, а неточності в процесуальних документах на які вказує сторона захисту суд вважає опискою.

Відтак, розглядаючи доводи сторони захисту та оцінивши наявні процесуальні документи щодо проведення вказаних слідчих дій, суд дійшов висновку, що порушення на які вказує адвокат, має місце, однак в силу ст.. 412 КПК України, суд не вважає вказані порушення таким, що перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Суд також не вважає, що у такий спосіб було порушено права підсудних, а також те, що у такий спосіб відбулася провокація злочину збоку органів досудового розслідування.

У даному випадку, суд враховує зміст ст.. 84 КПК України відповідно до якої, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані ( обставини), отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий , прокурор, слідчий суддя чи суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.. 225 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників процесу, що обґрунтування своїх висновків доведеності прокурором вини підсудних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, ґрунтуються на показаннях , і у першу чергу підсудних, свідків та дослідженням матеріалів кримінального провадження у сукупності, результати яких суд безпосередньо сприймав підчас судового розгляду.

Суд безпосередньо сприймає, що за результатами проведення вказаних слідчих дій було складено відповідні протоколи, які разом з аудіо та відео записами оперативних слідчих ( розшукових) дій сторона обвинувачення надала суду як доказ винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та 2 ст. 307 КК України, та які у сукупності з іншими доказами, у тому числі й поясненнями сторін, досліджені безпосередньо судом з подальшою їх оцінкою через безпосереднє сприйняття.

Разом з тим, суд погоджується з позицією захисту, щодо недопустимості доказу у вигляді протоколів про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.02.2020 року, складеного оперуповноваженим УПН ГУ НП у Львівській області Волосом В.І. які за своїм змістом є вибірковою стенограмою відео та звукозапису негласних слідчих дій, що вчинена особою, процесуальні повноваження якої у кримінальному провадженні не підтверджені, а сам документ не передбачений процесуальним законом. У зв`язку з цим, суд визнає даний доказ недопустимим та бере до уваги обставини негласних слідчих дій, виходячи із безпосереднього перегляду і дослідження носіїв відео та звуко записів в судовому засіданні які суд сприймає належними та допустимими, оскільки відбувалися на підставі ухвали апеляційного суду, тобто є законними ( т. 3 ас 210 – 221 т. 5. ас 181 - 191).

Суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КПК України, а ОСОБА_11 крім того ч. 2 ст. 389 КК України підтверджується показами самих обвинувачених, що кожен окремо допитувалися в судовому засіданні, які суд оцінюючи приходить до висновку, що вони хоч і є суперечливими, проте у цілому відтворюють хронологію подій за їх, обвинуваченими, участю, час, місце та спосіб інкримінованих злочинів. Щодо висловлених заперечень, то суд відхиляє такі, оскільки звіривши такі з відеозаписами, що переглянуті судом, суд приходить до висновку, що заперечення є недоречними, оскільки не узгоджуються із діями самих обвинувачених у той період. Такі заперечення суд розцінює як спосіб захисту.

Вина підсудних в інкримінованих злочинах, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України також підтверджується дослідженими в судовому засіданні висновками експертиз, навіть і з тими застереженнями на які звертала увагу сторона захисту, оскільки неточності у квитанціях не спростовують самого факту наявності наркотичних засобів, що були вилучені у підсудних та стали предметом експертного дослідження. А саме:

-ухвалою слідчого судді від 22.01.2020 року про надання дозволу на обшук та протоколом обшуку квартири ОСОБА_2 відповідно до якого за результатами обшуку зазначених в ухвалі об`єктів не виявлено ( т. 3 ас. 193 – 200). Разом з тим, відповідно до протоколу про затримання ОСОБА_2 в порядку ст.. 208 КПК України від 23.01.2020 року, ОСОБА_2 затримано об 17 год. 41 хв., що у повній мірі відповідає переглянутому судом відеозапису та спростовує твердження адвокатки О. Живко. Із даного протоколу вбачається, що під час затримання у ОСОБА_2 у нього було виявлено та вилучено: грошову копюру номіналом 50 (п`ятдесят) грн.. №ТА 2922208, тобто одну із купюр, яка надавалася закупнику (т. 3 ас. 136 -137, 187 -192), а також герметично запакований блістер із маркуванням «Субітекс». Наявність вказаної купюри у нього, ОСОБА_2 , останні в судовому засіданні пояснив тим, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) повернув йому борг. Разом з тим, суд відхиляє такі покази підсудного, оскільки, за результатами безпосереднього перегляду відеозапису, судом встановлено інші фактичні обставини, котрі вказують, що вказана купюра разом з іншими коштами була передана як розрахунок за наркотичну речовину отриману у самого ж ОСОБА_2 . Суд також відхиляє доводи сторони захисту, що із відеозапису не видно, що передає чи приймає ОСОБА_2 у ОСОБА_4

-ухвалою слідчого судді від 22.01.2020 року про надання дозволу на обшук та протоколом обшуку квартири ОСОБА_1 , згідно з яким виявлено об`єкти зазначені в ухвалі слідчого судді, а саме: мобільні телефони «Самсунг» 3 штуки та «Нокія» в кількості 2 шт. грошові кошти різних номіналів, у тому числі й ті, що передавалися закупнику ОСОБА_4 ; 4 блістера з написом «Субітекс»; 2 блістера таблеток із написом «Субітекс» в кількості 14 шт.; інші речі, у тому числі й ті, що не мають відношення до даного кримінального провадження( т. 3 ас. 205- 214);

-Протоколом огляду місця події, від 23.01.2020 року згідно якого на прибудинковій території по АДРЕСА_5 , виявлено три блістера по сім таблеток з написом « Субітекс». Місце, - що оглядалося знаходиться під вікном квартири ОСОБА_1 (т. 3 ас. 220 -222).

-протоколами затримання в порядку ст.. 208 КПК України від 23.01.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за підозрою у збуванні наркотичних засобів ( т. 3 ас. 187 – 192, ас. 215 – 219);

-постановою про призначення експертизи від 03 січня 2020 року та експертним висновком № 13/24 від 15.01. 2020 року, згідно якого, у наданій на дослідження таблетці булого кольору, з відтиском напису «В8», яка знаходиться у паперово-фольговому блістері, виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0, 0074 грам. ( т. 3 ас. 62 – 67);

-постановою про призначення експертизи та експертним висновком № 13/206 від 13.03.2020 року, згідно якого, складі фрагментів таблетки білого кольору, які містяться у фрагменті блістера з написом «Субітекс», що поміщений в прозорий полімерний пакет виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0, 0072 грам. ( т. 4 ас. 107 - 115);

-постановою про призначення експертизи від 28 січня 2020 року та експертним висновком № 13/202 від 04.03. 2020 року, згідно якого, на дослідження надано два фольгово – полімерних блістера з написом «Субітекс» у яких знаходиться по сім таблеток овальної форми білого кольору. У наданих на експертизу таблетках білого кольору з тисковими написами «В*», що знаходяться у двох блістерах з написом «Субітекс 8 МГ , які поміщено в полімерний пакет фіолетового кольору, виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0, 1046 грам. У змивах з поверхонь двох фрагментів леза, двох фрагментів фольги, полімерного ковпачка від голки, металевого складного ножа, фрагмента металу квадратної форми та з внутрішньої поверхні металевої коробки, які знаходяться у полімерному пакеті фіолетового кольору, слідів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не виявлено. ( т. 4 ас. 116 -124);

-постановою про призначення експертизи від 28.02.2020 року та експертним висновком № 13/366 від 31 березня 2020 року, згідно якого, у наданій на дослідження таблетці булого кольору, яка знаходиться у фрагменті фольгового блістера, виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0, 0074 грам. ( т. 4 ас. 29 – 35);

-постановою про призначення експертизи від 28.02.2020 року та експертним висновком № 13/204 від 12.03. 2020 року, згідно якого, у складі 10 таблеток , які містяться у фрагментах блістерів з надписами «субітекс», що поміщені в номерний сейф – пакет (№7070684) виявлено бупренорфін. Бупренорфін віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, Загальна маса виявленого бупренорфіну у складі наданих на дослідження десяти таблеток становить 0, 0733 грам ( т. 4 ас. 48 - 55). Іншими процесуальними документами, які у своїй сукупності усувають розумний сумнів щодо дій обвинувачених в інкримінованих їм злочинах.

Вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними інкримінованих злочинів, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України підтверджується також показами допитаних в судовому засіданні свідків:

- ОСОБА_15 , котра в судовому засіданні підтвердила, що брала участь в якості понятої. Молодшого – ОСОБА_11 раніше його не бачила. На досудовому слідстві слідча не допитувала, пояснення не відбирала. Уже так не пам`ятає. Пам`ятаю, що це було на ОСОБА_16 , де 51 маршрутка проїжджає. Працює в ОСББ, це було навпроти. Пам`ятає, що було дуже холодно. Він викладав на машину речі. Складали протокол і потім зайшли на його квартиру. А на квартирі що, двері відкрились, світла не було, вони зайшли, кухня була, потім кімната велика, потім ще одна кімната. Нічого не знайшли. Не пам`ятає до дрібниць.

Коли складали протокол говорили, що в нього вилучили наркотики. Ми підписували, то вже темніло. Бачили, що він витягав з лівої кишені, потім з правої. Що витягав, я не пам`ятаю так конкретно, там була 1 таблеточка і телефон по моєму. З грошей були якісь дрібні. Зброї не було. Таблетка була квадратна. Знаю тому, що це наркотик, в мене на 5 поверсі живе наркоманша. Там було написано, що «Субітекс». Запакована в блістер.

- ОСОБА_17 яка в судовому засіданні повідомила, що знає ОСОБА_18 . Підстав говорити відносно нього неправди не має. Раніше до цього його не знала. Було проведення обшуку. Ми зайшли на квартиру, там проводився обшук. Вилучили, таблетки, грошові кошти і зброю. Це була зима. Темна пора доби. За якою адресою було не пам`ятаю. Здається 5 поверховий будинок. Вхід з вулиці. Не пам`ятаю скільки вилучили таблеток. Де саме знайшли не пам`ятаю Так, була людина, яка на камеру знімала обшук. Грошові кошти не пам`ятаю у якій кількості. Агресії, з боку працівників поліції чи фізичного насильства не було. Ні, я ніде не відверталась, весь час спостерігала за процесом, як відбувається.

Не пам`ятаю щодо зауважень та застосування засобів. Ні від ОСОБА_18 , ні від інших, зауважень не було. Заслухавши зміст протоколу, я поставила підпис. Так, я живу з мамою.

Так у нас в будинку на 5 поверсі живе наркоман. Мені не відомо де вона бере наркотики. (журнал судового засідання від 29.09.2021)

- ОСОБА_14 , який в судовому засіданні показав, що обвинувачених знає. Знайомий з ними в ході справи. Дана справа була заведена через багато звернень, оскільки люди знаходили шприци, скаржились, що ходить багато наркозалежних і дану інформацію потрібно було перевірити. В ході перевірки інформації нам повідомили, що збуває наркотичні засоби ОСОБА_1 , після цього було повідомлено слідство та прокуратуру.До внесення відомостей до ЄРДР ми спілкувались із громадянами, наркозалежними особами, яким чином купляються наркотичні засоби за кошти чи не за кошти. Відносно ОСОБА_18 та ОСОБА_11 проводились оперативні закупки. З того що я зараза пам`ятаю громадянин ОСОБА_11 спілкувався по телефону з наркозалежними і закупником. Наркозалежні особи дзвонили до громадянина запитували чи можна зустрітись чи є щось у наявності . де саме замовити наркотичний засіб до нього дзвонили. Під час обшуку у ОСОБА_18 було вилучено таблетки, вони були упаковані, якась зброя була вилучена, грошові кошти. Оперативні закупки: відносно ОСОБА_18 це була одна оперативна закупка за участю ОСОБА_10 , потім за участю ОСОБА_11 і потім вже обшук. При першій покупці ОСОБА_18 через балкон скинув брелок закупнику щоб той міг відчинити під`їзд. Закупка відносно ОСОБА_18 за участю ОСОБА_10 : оглядались грошові кошти, після чого був запрошений громадянин, який проводив закупку його було також оглянуто. Зателефонував до громадянина ОСОБА_18 чи можна в нього придбати, після того громадянин ОСОБА_18 сказав, що можна.

Закупник йшов до ОСОБА_18 мав технічні засоби. Контрольна закупка, вона фіксувалась на відео, ми складали протокол, на відео все зафіксовано, що відбувається, як відбувається. Куди заходив, як заходив. Я відповідаю те, що я пам`ятаю. Грудень 2019 була закупка наркотичного засобу, вилучення не було Складений протокол, є фото, відео фіксація, є візуальне спостереження оперативних працівників. Ми супроводжували особу закупника до під`їзду. Через декілька хвилин вийшов, закупник підійшов до машини. Проводилась оперативна закупка із технічними засобами.

По другій закупці відбувалось наступним чином: ОСОБА_11 зайшов, але то вже після того, як вони зізвонилися про наркотичний засіб. Громадянин ОСОБА_11 зайшов до ОСОБА_18 і передав грошові кошти ОСОБА_18 , вийшов на вулицю і передав наркотичний засіб і прийшли з обшуком до ОСОБА_18 . Під час обшуку я був в ОСОБА_18 . Під час обшуку були вилучені наркотичні засоби, мобільні телефони. Працівників було багато, 4 точно було. Я вилучив таблетки Субітекс, це була кімната, як заходити справа, запаковані блістери. Були грошові кошти, перед тим, вони були відкопійовані. Була знята фотокопія. Була зброя якась, вилучались мобільні телефони.

В шафі на столі, за шафою. В коридорі біля шафи побачив ще блістери та вилучив. Після обшуку якщо нічого не находилось, це фіксувалося фото та відео фіксацією. В хаті було 13 чи 14 чоловік. Я проводив обшук, я не мав часу спілкуватись на рахунок пояснень. Щодо наркотичних засобів не сказали звідки (Судове засідання від 22.07.2021).

- Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомив, що був Старшим оперуповноваженим Знає, обвинувачених. У грудні 2019 року була оперативна закупівля у Стояна. Близько обіду по вул. Городоцькій у присутності слідчого та двох понятих було вручено закупнику грошові кошти у сумі 450 грн. при понятих було оглянуто та врученого гроші, після чого було роз`яснено, що він буде проводити оперативну закупівлю в ОСОБА_1 . Після того при працівниках та понятих було здійснено дзвінок до ОСОБА_18 де вони домовились за таблетки Субітекс. Вирушили на АДРЕСА_5 , де під під`їздом знаходився закупівельник, після чого ОСОБА_18 кинув з вікна магніт від домофону і закупник зайшов в підз., після чого він вийшов і при понятих витягнув з кишені таблетку Субітексу. Дану таблетку було вилучено в нього при понятих. Був на обшуку АДРЕСА_1 Було вилучено грошові кошти у сумі не пам`ятаю, 4 блістери з написом Субітекс, а також була вилучена зброя. Вилучались мобільні термінали та сім карточки. Звідки він взявся для співпраці, мені не відомо. Вони були записані при огляді грошових купюр, де були ознайомлені поняті. Я не знаю чи ці гроші, що були помічені вилучались.

Стояна я не допитував. Оперативні дії проводили. Так, після обшуку ОСОБА_18 був затриманий. Було добровільне спілкування. Слідчий повідомив ОСОБА_18 про його права, я не повідомляв.

В автомобілі знаходились слідчий, технік, двоє понятих. Ніхто з ним не піднімався в будинок. Кубів знайомий по справі, проходив як співучасник. Про ОСОБА_11 зараз не пригадаю.

Я зараз не можу пригадати участі ОСОБА_11 по цих епізодах.

У мене була розмова з ОСОБА_18 на предмет джерела надходження наркотичного засобу, було складено протокол. Так, було встановлено джерело надходження, встановлено особу у якої придбавав ОСОБА_18 23.01 було вилучено, де я приймав участь 4 блістера Субітексу, ОСОБА_11 було затримано і у нас була ухвала НСРД, де ми мали право провести з ним розмову, після чого було складено відповідний протокол. Їхня розмова з ОСОБА_18 відбулась з метою походження джерела таблеток які у нього було вилучено при ошуці. В особи яку слідство вважає джерелом походження тих таблеток теж був проведений обшук і в нього теж було вилучено 32 таблетки. Чи однієї партії не перевірялося. Поданому факту теж є кримінальна справа відносно конкретних осіб. Так ці особи встановлені. Ні, до ОСОБА_1 при ошуці не застосовувались ні психічні, ні фізичні засоби впливу. Оперативна закупка та запис здійснювалися у період дії ухвали ( судове засіданні від 26.07.2021).

- Свідок ОСОБА_20 будучи допитаним в судовому засіданні повідомив., По справі знає ОСОБА_18 . Прийшли працівники поліції запитали про такого то такого, запитали чи тут проживає. Він сказав, так, знаю, проживає і все. Так, ОСОБА_18 є моїм сусідом. Живе в першому підїзді. Ніяких якихось таких ситуацій не було. Так мені було відомо, що ОСОБА_18 був затриманий, за наркотики. Мені відомо, що його було затримано за наркотики, бо всі знають один одного, люди говорять між собою. Я знаю з того часу, коли його було затримано. Я знаю зі слів, що ОСОБА_18 затримано за наркотики, на власні очі я того не бачив. Ні, я в нього наркотиків не купував. Я не вживаю наркотики.Я живу в сусідньому будинку. Ні, поліція мене не питала чи вживає чи зберігає наркотики ОСОБА_18 . Ні я не бачив чи хтось до нього заходить, люди багато хто до кого ходять, я не можу сказати, хто до кого йде. Ні, я не знаю конкретних випадків щоб хтось йшов за наркотиками. Ні, мені ОСОБА_18 не пропонував наркотиків. Так, ми проживаємо в одному районі в сусідньому будинку. Стояна знаю з дитинства. Бував в хаті ОСОБА_18 давно, один раз. Останнім часом не зустрічався зі ОСОБА_18 до моменту затримання. Мені не відомо про конфлікт між ОСОБА_18 і батьком. Кубіва я бачив в нас на районі, в різних місцях зустрічав, І біля магазину і біля хати. Останніми часами з ОСОБА_18 з ОСОБА_11 я близько не спілкувався, привіт, здоров. Ніякого близького спілкування не було. Я працюю таксистом. (судове засідання від 09.09.2021).

Свідок ОСОБА_4 , (анкетні дані особи якої змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, котрі беруть участь у кримінальному судочинстві) в судовому засіданні підтвердив обставини що досліджувалися судом через перегляд відеозапису, у тому числі й факти придбання ним у ОСОБА_1 та ОСОБА_21 наркотичних засобів за відповідну оплату. При цьому суд приймає до уваги застереження сторони захисту та вважає, що за наявних у суду умов та можливостей, судом максимально забезпечено допит свідка, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Отже, суд вважає, що надані прокурором докази навіть з тими, що визнані судом недопустимими, та з урахуванням застережень висловлених стороною захисту, доводять вину підсудних в інкримінованих їм злочинах, передбачених ч.1та 2 ст. 307 КК України.

Даний висновок суд мотивує тим, що допущені на досудовому розслідуванні процесуальні помилки, описки та відсутність окремого процесуального документу у вигляді письмової постанови прокурора, на які покликається сторона захисту, не можуть сприйматися судом як недотримання вимог статей 91 -93, 246 КПК України і у даному випадку не свідчать про істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, оскільки повною мірою було забезпечено дотримання прав обвинувачених, у тому числі й на захист. Підставою так вважати, є відсутність даних про оскарження стороною захисту до слідчого судді тих чи інших процесуальних дій чи рішень слідчого чи прокурора, як це передбачено статями 303 – 307 КПК України.

Вина ОСОБА_2 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 389 КК України, підтверджується показами самого підсудного, копіями судових рішень та іншими процесуальними документами наданими прокурором, законність та допустимість яких не заперечується сторонами.

Відтак, суд дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи сторони захисту, дійшов висновку, що порушення, на які вказує сторона захисту, в силу положень ст.. 412 КПК України не є такими, що перешкодили чи моли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому вимоги сторони захисту про необхідність виправдання, обвинувачених, зокрема на цій підставі, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудним, суд враховує тяжкість інкримінованих злочинів,їх суспільну небезпечність, осіб обвинувачених та їх ставлення до вчиненого. Суд бере до уваги, поведінку обвинувачених щодо заперечення своєї вини, проте визнає це правом та способом захисту. Разом з тим, суд бере до уваги і той факт, що в судовому засіданні підсудні формально розкаялися у вчиненому, що підтверджується змістом останнього слова як підсудного ОСОБА_2 , так і підсудного ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд вважає, що обвинуваченим слід призначити покарання в межах санкцій частин першої та другої ст.. 307 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскацією належного їм майна та із застосуванням ст.. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Щодо покарання ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, то суд вважає, що достатнім та законним буде покарання у вигляді обмеження волі, з подальшим застосуванням ст. 70 КК України, при визначенні остаточної міри покарання за даним вироком.

Судові витрати у кримінальному провадженні у вигляді вартості проведених експертиз в розмірі 16380 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят) грн.. 56 коп. належить стягнути з обвинувачених ОСОБА_22 та ОСОБА_21 в солідарному порядку.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді на грошові кошти в сумі 400 (чотириста) грн., номіналом по 200 грн. скасувати та після набрання вироком законної сили зарахувати в дохід держави, як і інші кошти, що залучалися для закупки.

Арешт на грошові коти в сумі 16185 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн.. пістолет КWC №19508383, 177 cal, 4,5 мм., з магазином.; пістолет марки «Boraki», WOD 914-5 з магазином, ніж з дерев`яним чохлом та чорною ручкою, ніж «Sofinger», ніж в чохлі коричневого кольору, без будь якого маркування; мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , мобільний телефон з серійним номером: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та номером мобільного оператора № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_9 , що накладений ухвалою слідчого судді від 28.01.2020 року (т. 3 ас. 234 – 237) скасувати та після набрання вироком законної сили вважати вказані речі повернутими власнику - ОСОБА_23 з правом розпоряджатися на власний розсуд.

Грошові кошти у вигляді застави, що внесені у даному кримінальному провадженні ОСОБА_23 в сумі 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн.. на казначейський рахунок ТерУправління ДСА у Львівській області ( квитанція № 7 АТ «Банк Кредит Дніпро», після набрання вироком законної сили слід зарахувати в дохід держави, виходячи з того, що ОСОБА_1 не виконав покладених на нього судом обов`язків.

Речові докази із вмістом наркотичної речовини блістери з- таблетками, таблетки та фрагменти таблеток з написом «Субітекс», що згідно квитанцій у даному кримінальному провадженні передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУ НП у Львівській області, після набрання вироком законної сили, знищити.

Контроль за виконанням вироку в частині повернення та знищення речових доказів покласти на начальника Львівського районного управління поліції № 2 ГУ НП у Львівській області.

Питання решти речових доказів вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 70 КК України, статтями 321 - 324, 327, 332-337 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та призначити покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.

Його ж, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести ) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання у даному кримінальному провадженні призначити за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначивши таке у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

Його ж, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та призначити покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.

Його ж, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести ) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання у даних кримінальних провадженнях призначити за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначивши таке у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна

Грошові кошти у кримінальному провадженні в сумі 420 (чотириста двадцять) доларів США, які згідно розписки ОСОБА_23 передані йому на зберігання, після набрання вироком законної сили вважати повернутими власнику з правом розпоряджатися на власний розсуд.

Арешт на грошові коти в сумі 16185 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн., пістолет КWC №19508383, 177 cal, 4,5 мм., з магазином.; пістолет марки «Boraki», WOD 914-5 з магазином, ніж з дерев`яним чохлом та чорною ручкою, ніж «Sofinger», ніж в чохлі коричневого кольору, без будь якого маркування; мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , мобільний телефон з серійним номером: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та номером мобільного оператора № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_9 , що накладений ухвалою слідчого судді від 28.01.2020 року (т. 3 ас. 234 – 237) , скасувати та після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_23 з правом розпоряджатися на власний розсуд.

Арешт на грошові кошти в сумі 400 (чотириста) грн., номіналом по 200 грн. скасувати та після набрання вироком законної сили зарахувати в дохід держави. Грошові кошти, що були вилучені в ході обшуку зарахувати в дохід держави.

Речові докази із вмістом наркотичної речовини, що згідно квитанцій у даному кримінальному провадженні передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУ НП у Львівській області, після набрання вироком законної сили, знищити.

Контроль виконання вироку в частині повернення та знищення речових доказів покласти на начальника Львівського районного управління поліції № 2 ГУ НП у Львівській області.

Судові витрати у вигляді вартості проведених у кримінальному провадженні експертиз в розмірі 16380 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят) грн.. 56 коп. стягнути солідарно з засуджених в дохід держави.

Грошові кошти у вигляді застави, що внесені у даному кримінальному провадженні ОСОБА_23 в сумі 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн. на казначейський рахунок Територіального Управління ДСА у Львівській області (квитанція № 7 АТ «Банк Кредит Дніпро»), після набрання вироком законної сили зарахувати в дохід держави.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що продовжений підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до ухвал від 08.12.2021 року та закінчується 12 січня 2022 року до набрання вироком законної сили вважати продовженим. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід вважати скасованим.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за даним вироком рахувати з 23 січня 2020 року, тобто з часу їх затримання у порядку ст. 208 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через суд, який ухвалив судове рішення.

У випадку відсутності апеляційних скарг, вирок набирає законної сили з 12 лютого 2022 року.

Копію вироку сторони процесу можуть отримати у секретаря судових засідань.

Суддя В. Кузь