Ухвала суду № 102661775, 20.01.2022, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 462/8795/21

Провадження № 2/455/367/2022

УХВАЛА

20 січня 2022 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,

вивчивши матеріали цивільної справи №462/8795/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

01.12.2021 року представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Охмак М.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон малолітніх дітей, в якій просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України без згоди та супроводу батька ОСОБА_5 , на період з дня постановлення рішення по 31.12.2022 року в присутності ОСОБА_1 і керівників спортивних секцій.

Ухвалою судді від 22.12.2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітніх дітей передано на розгляд за підсудністю до Старосамбірського районного суду Львівської області.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається з позовної заяви, представник позивачки просить надати дозвіл на на період з дня постановлення рішення по 31.12.2022 року в присутності ОСОБА_1 і керівників спортивних секцій.

Однак, діючим законодавством передбачено, що дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України без згоди та супроводу одного із батьків є разовим, тобто таким, що надається судом на конкретно визначену поїздку із конкретно визначеним періодом перебування за кордоном, з конкретно визначеною країною та містом, що позивачем не зроблено.

Зазначене узгоджується з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 712/10623/17, відповідно до якої дозвіл на виїзд за кордон дітей у супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, із визначенням його початку й закінчення.

Крім того, звернення з даним позовом до суду можливе у разі відсутності згоди одного з батьків на виїзд дитини за кордон, однак в позовній заяві представник позивачки не посилається на докази, які б свідчили про те, що позивачка ОСОБА_1 зверталася до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, а відповідач відмовив у наданні такої згоди, чим порушив її право, яке вона просить поновити.

З позовної заяви вбачається, що відповідач проживає у Республіці Польща.

В силу ст.190ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Оскільки відповідач проживає за межами України, відповідно до ст. 498 ЦПК України, суд України повинен звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Таким чином, позивачем до позовної заяви, складеної українською мовою, слід додати належним чином завірений її переклад на мову запитуваної держави (тобто польську, а також завірений переклад всіх доданих до позову документів (у кількості 3 екземпляри) а також вказати повну адресу проживання відповідача в Республіці Польща.

Також, за вимогами СК України та Закону України «Про охорону дитинства» питання про тимчасові виїзди та в`їзди неповнолітньої дитини без дозволу батька повинно бути розглянуто по-перше органом опіки та піклування, а у разі його не вирішення або невиконання цього рішення одним з батьків дитини, у судовому порядку.

Всупереч цьому, до матеріалів позовної заяви також не додано висновок органу опіки та піклування з приводу можливості та доцільності виїзду/в`їзду неповнолітньої дитини без дозволу батька, на підтвердження того, що такий виїзд відповідає її інтересам.

Також, ст. 157 СК України визначено порядок та умови за яких згода батька для тимчасового виїзду неповнолітньої дитини за кордон не потрібна. Зокрема встановлено, що той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

Крім того, позивачкою ОСОБА_1 до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат М.Охмак просить звільнити позивачку від сплати судового збору або відстрочити його сплату до винесення судом рішення, з огляду на майновий стан позивачки, який є занизьким.

Відповідно до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (ч.1).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2).

Пунктом 29 постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-У1 та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач має не тільки навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, а й подати до суду відповідні докази.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Зазначені в клопотанні адвоката Охмака М.В. обставини, які не підтверджені належними доказами не є підставами для звільнення позивачки від сплати судового збору або його відстрочення, які визначеними законом.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2021 року розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 гривень).

Отже, позивачці за звернення до суду з даним позовом необхідно оплатити судовий збір в розмірі 908,00 гривень.

Оплату судового збору здійснити за наступними реквізитами та рахунками, а саме: отримувач коштів ГУК Львiв/Старосамбірська тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38008294, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача – UA918999980313111206000013909, Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Призначення платежу - 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Старосамбірський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа), а оригінал квитанції про сплату подати до суду.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали, а саме зазначити обставини, на які звернув увагу суд та доплати судовий збір у розмірі 908,00 грн..

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.175, 177,185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача – Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон малолітніх дітей - залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Пошивак Ю.П.