Рішення № 102661537, 19.01.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7704/21

пр.№ 2-др/464/4/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2022 Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.,

секретаря судових засідань Максимець Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву представника позивача – адвоката Вовчака Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

Рішенням суду від 30 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 27.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований за №7013, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», заборгованості за кредитним договором №008-13520-240113 від 24.01.2013 на загальну суму 24970 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. Вирішено питання судових витрат.

В обгрунтуванні позовних вимог позивачем зазначалося, що під час розгляду даної справи, він очікує понести орієнтовно витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. та на підтвердження чого належним чином оформлені докази будуть надані в порядку ст.139 КАС України.

10.01.2022 представник позивача - адвокат Вовчак А.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7080 грн., про які повідомлено в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Представник відповідача у відзиві від 21.12.2021 заперечив розмір орієнтовно понесених позивачем витрат у вигляді професійної правничої допомоги. Зазначила, що визначений позивачем та її представником розмір 7000 грн. витрат є не співмірним зі складністю справи, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Крім того, позивачем не надано жодних доказів на понесення цих витрат.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду судового засідання повідомлялись належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви, враховуючи положення ч.4 ст.270 ЦПК України.

Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 27.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований за №7013, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», заборгованості за кредитним договором №008-13520-240113 від 24.01.2013 на загальну суму 24970 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів. рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином із урахуванням наведених норм та викладених обставин, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у цивільній справі щодо розподілу судових витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин надано: договір №01/10-03 про надання правової допомоги від 01.10.2021, акт прийняття виконаних робіт (послуг) від 10.01.2022, відповідно до якого надані послуги складають 7080 грн, розрахунок №10/01-3 суми витрат, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, опис робіт від 13.04.2021.

Згідно викладеного у заяві розрахунку вартості наданої правової допомоги за Договором №01/10-03 про надання правової допомоги від 01.10.2021, всього було виконано правничої допомоги на загальну суму 7080 грн. (1200 грн. за одну годину). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно вимог п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд України у Постанові від 01.09.2021 (справа № 178/1522/18, провадження № 61-3157 св 21 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У наданому суду відзиві представник відповідача вказувала на те, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності та реальності адвокатських витрат. Звертала увагу на те, що заявлені витрати не відповідають рівню складності справи та не відповідають принципу співрозмірності.

Згідно вимог ч.5 ст.137 ЦПК України у разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на наведене, даючи оцінку зазначеним вище аргументам, суд враховує їх з огляду на складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, ціну справи та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7080 гривень є неспіввмірними та підлягають зменшенню до 5000 гривень.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

ухвалити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - додаткове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, 19.

Додаткове рішення виготовлено та підписано 19.01.2022.

Суддя О.Ю.Горбань