Рішення № 102661312, 14.01.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7645/21

пр.№ 2/464/329/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: судді Шашуріної Г.О.,

секретаря судового засідання Бенцак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 464/7645/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи: Акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального, головний державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Дзвоник Марта Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

у с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Яцук Г.М. від імені та в інтересах останнього звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис № 7639, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. від 28 січня 2020 року таким, шо не підлягає виконанню. Покликається, що виконавчий напис вчинено з порушеннями норм чинного законодавства, зокрема нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, договір наданий нотаріусу не посвідчений нотаріально та без належного повідомлення боржника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 02 листопада 2021 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 16 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у судове засідання призначене на 09:30 год 12 січня 2022 року не з`явилися.

Позивач бере участь у справі через свого представника Яцук Г.М., яка скористалася правом, наданим ч.3 ст.211 ЦПК України, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач та треті особи у судове засідання повторно не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.223 ЦПК України. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4 ст.223 ЦПК України).

За умовами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наявності всіх наведених вище умов суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини справи, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

12 квітня 2017 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та позивачем позикодавцем укладено кредитний договір № 010/0793/82/0166623. Кредитором Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» згідно з договором про відступлення права вимоги відступлено вимоги за кредитним договором Акціонерному товариству «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК», яким за аналогічним договором відступлено право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», яким також на підставі аналогічного договору відступлено право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ».

28 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 7639) про задоволення вимог відповідача шляхом стягнення з позивача за період з 26 листопада 2017 року по 23 січня 2020 року: 4 282,76 грн – заборгованість за тілом кредиту; 5,28 грн – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; 150,00 грн – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 4 438,04 грн.

З примусового виконання даного виконавчого документа - виконавчого напису головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Львів) Дзвоник М.В. постановою від 14 липня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 66081883.

Між сторонами виник спір стосовно дотримання приватним нотаріусом вимог діючого законодавства при вчиненні виконавчого напису.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з приписів ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно». Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Виходячи з приписів ч.5 ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (у відповідній редакції).

Судове рішення є обов`язковим до виконання (ст.129-1 Конституції України).

За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи даний позов, суд бере до уваги наступний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 28 січня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, на підставі якого вчинений виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Наведені законодавчі положення та обставини справи свідчать, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, що зумовлює визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Суд погоджується з доводами позивача. Водночас відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому справа вирішується за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Спосіб захисту щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17).

Наведене свідчить, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення. Відомості, які б спростували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України), відсутні. Інші доводи щодо вчинення виконавчого напису без належного повідомлення боржника та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, позивачем, що є його процесуальним обов`язком на підставі положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, не доведені та ґрунтуються на припущеннях, однак в цілому не впливають на таке вирішення справи.

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 908 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олегом Миколайовичем від 28 січня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 7639 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», код ЄДРПОУ 35017877, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203

Третя особа Акціонерне товариство «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», код ЄДРПОУ 14305909, м. Київ, вул. Лєскова, 9

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5

Третя особа головний державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Дзвоник Марта Василівна, м.Львів, пр. Червоної Калини, 109

Повне рішення суду складено 14 січня 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.6 ст.259, ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Г.О.Шашуріна