Ухвала суду № 102658136, 20.01.2022, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/2417/21

Провадження № 1-кп/943/81/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року

м.Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Шендрікової Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Бузун О.О.

за участю прокурора Коченаш В.Т.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Буську клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021140170000012 від 27.01.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Купче Буського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 – ч. 1 ст. 366 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 – ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження. Клопотання мотивує тим, що він обвинувачується в тому, що будучи обраним 31.03.2007 секретарем загальних зборів співвласників майнових паїв, що перебували у користуванні СТзОВ «Україна», являючись співучасником злочину, а саме його виконавцем, умисно, у співучасті з службовою особою – в.о. директора СТзОВ «Україна» ОСОБА_2 , який був обраний 31.03.2007 головою загальних зборів співвласників майнових паїв, що перебували у користуванні СТзОВ «Україна», 31.03.2007 року точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в приміщенні Народного дому с. Купче Буського району Львівської області, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документа – протоколу №6 загальних зборів співвласників майнових паїв від 31.03.2007 року, а саме рукописного тексту, щодо кількості власників майнових паїв – 76 чоловік, з яких 57 власників присутні на цих зборах.

Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що станом на 31.03.2007 року відповідно до книг обліку свідоцтв (майнових сертифікатів) про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі реорганізованого, виданих Буською міською радою власників майнових паїв було 64 осіб, та станом на 31.03.2007 року відповідно до книг обліку свідоцтв (майнових сертифікатів) про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі реорганізованого, виданих Купченською сільською радою власників майнових паїв було 60 осіб, кількість свідоцтв - 70. Загалом встановлено, що власниками майнових паїв було 134 особи.

Відповідно до протоколу №6 загальних зборів співвласників майнових паїв від 31.03.2007 року було прийнято рішення про видачу майна в натурі з порушенням структури видачі майнових паїв з пайового фонду: по заяві ОСОБА_3 – приміщення та майно тракторної бригади №2 в с. Купче, а саме, - майстерня, станок токарний, станок свердлильний, електротейлер, станок точильний, горн ковальський, прохідна тракторної бригади, склад запчастин, склад запчастин, навіс сільськогосподарських машин, бензосклад, водонапірна башта, артезіанська скважина, огорожа тракторної бригади, огорожа бензоскладу, естакада, цистерна, цистерна; по заяві ОСОБА_4 – приміщення конюшні в с. Ракобовти; по заяві ОСОБА_5 – приміщення комори в с. Купче; по заяві ОСОБА_6 – трактора Т-25; по заяві ОСОБА_7 приміщення та АВМ комори №2. На підставі прийнятих на цих зборах рішень співвласникам майнових паїв, що перебувають у користуванні СТзОВ «Україна», було вирішено видати майно пайового фонду на загальну суму – 318146 грн.

Відповідно до п.4.1. Наказу Міністерства аграрної політики №16 від 07.02.2001 «Про затвердження Рекомендацій щодо проведення загальних зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства» на перших зборах має бути визначено, що ОСОБА_8 є правомочними за умови присутності на них не менше двох третин співвласників і рішення приймаються більшістю голосів, представлених на Зборах Співвласників.

Відповідно до п. 9 Наказу Міністерства аграрної політики України №62 від 14.03.2001 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Згідно п.6 Листа Міністерства аграрної політики України №37-25-3-11 від 05.05.2001 «Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)» власникам Свідоцтв майно виділяється на підставі рішення загальних зборів осіб, які мають право на майнові паї реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства (далі - підприємства), та актів приймання-передавання майна.

Отже, кворум є правомочним за умови присутності не менше двох третин співвласників із числа 134 пайовиків, тобто не менше 89 осіб (п. 4.1 Наказу Міністерства аграрної політики №16 від 07.2.2001), однак присутніх учасників загальних зборів співвласників майнових паїв було 57.

Проте, ОСОБА_1 вніс у даний протокол завідомо неправдиві відомості про наявність кворуму, необхідного для проведення вказаних зборів, якого фактично не було, зазначивши, що збори є правоправні.

Заявлене клопотання представник потерпілого ПП «УКРТЕКСТРЕЙДИНГ» Царук А.П. та адвокат ПП «УКРТЕКСТРЕЙДИНГ» Куть Н.В підтримали, про що подали відповідні заяви.

Прокурор не заперечив проти задоволення заявленого клопотання, вважає, що кримінальне провадження відносно обвинуваченого може бути закрито та звільнено обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання обвинуваченим, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що таке підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК).

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК).

Відповідно до п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Аналогічна норма закріплена у статті 62 Конституції України, відповідно до частини першої якої передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тобто встановлювати вину особи можна виключно в обвинувальному вироку суду.

У справі «Грабчук проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушення ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та наголосив, що при закритті провадження у суді за строками давності суд не повинен висловлюватись у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2000 року слідчий використав слова: «в діях [заявниця] є склад злочину» та «моменту, коли [заявниця] вчинила злочин», а суд зазначив, що в діяннях заявниці «вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 167 КК України. Такі твердження суперечать презумпції невинуватості, а тому дії українського суду ЄСПЛ визнав такими, що порушують Конвенцію з прав людини.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною першою статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції на час вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років- у разі вчинення тяжкого злочину.

Частиною другою статті 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно вимог статті 12 КК України визначено, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 27 – ч. 1 ст. 366 КК України (у редакції на час його вчинення), за ступенем тяжкості є нетяжким злочином.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , мала місце 31 березня 2007 року точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, тобто на даний час минуло більше 14 років, що є підставою для застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

В силу вимог п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Як встановлено судом, що строки давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 27 – ч. 1 ст. 366 КК України закінчились, обвинувачений не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього, а обставини щодо вчинення обвинуваченим протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості чи ухилення обвинуваченого від слідства або суду не виявлено.

Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 в період з 31.03.2007 року до 20 січня 2022 року до кримінальної відповідальності не притягувався.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення закінчилися строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на що останній надав свою згоду, у зв`язку із чим клопотання сторони захисту підлягає до задоволення.

Накладений арешт ухвалою слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 08.02.2021 року скасувати.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 369, 372, 376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 — задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 27 — ч. 1 ст. 366 КК України на підставі статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження № 12021140170000012 від 27.01.2021 року щодо ОСОБА_1 — закрити.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 08.02.2021 року на земельну ділянку кадастровий номер: 4620682400:08:001:0119 площею 2,1509га, цільове призначення якої — для іншого сільськогосподарського призначення та обслуговування господарського двору — скасувати.

Речовий доказ: книгу протоколів зборів учасників СТзОВ «Україна» 2000 року, яка зберігається в опечатаному паперовому конверті при матеріалах кримінального провадження — повернути архівному відділу Буського відділення Золочівської РДА.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Шендрікова Г. О.