Рішення № 102658135, 20.01.2022, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №445/2096/21

Провадження № 2-а/943/37/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у залі суду в місті Буську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор УПП у Львівській області ДПП Шинкар Віктор Петрович про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним вище позовом, у якому просить скасувати постанову серії БАА №555834 від 17.09.2021 року, винесену інспектором УПП у Львівській області ДПП Шинкарем Віктором Петровичем, про накладення на позивачку адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка покликається на те, що 17.09.2021 року інспектором УПП у Львівській області ДПП Шинкарем Віктором Петровичем на місці події було винесено оскаржувану постанову серії БАА №555834, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП за те, що 17 вересня 2021 року о 17 год. 00 хв. вона, керуючи транспортним засобом марки «БМВ Х1», 2010 р.в., р.н. НОМЕР_1 у м. Львові на вул. Антоновича, 105, порушила правила стоянки, здійснивши стоянку транспортного засобу на тротуарі, чим порушила вимоги п. 15.10 «в» ПДР України (стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів і мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається не менше 2 метрів). Однак, як вважає позивачка, що наведені фактичні обставини, викладені в оскаржуваній постанові, не повністю відповідають дійсності, оскільки вона визнає, що здійснила паркування автомобіля на тротуарі, залишивши менше 2 метрів для руху пішоходів, яке було недостатнє для цього. Проте, загрози вона нікому не створювала, безпеки не порушувала, місце паркування її автомобіля нелюдне, цього ж дня падав сильний дощ, а тому пішоходів не було багато, про що вона повідомила поліцейському, який сказав, що це не важливо. Тому позивачка вважає, що її дії слід було кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що передбачає відповідальність саме за порушення правил стоянки. Відтак просить скасувати оскаржувану постанову відповідача.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області Сивака В.М. від 04.10.2021 задоволено його заяву про самовідвід від розгляду вищевказаної адміністративної справи, яку передано для повторного автоматизованого розподілу в канцелярію Золочівського районного суду Львівської області.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області Бакаїм М.В. від 25.10.2021 задоволено її заяву про самовідвід від розгляду вищевказаної адміністративної справи, яку передано для повторного автоматизованого розподілу в канцелярію Золочівського районного суду Львівської області.

Розпорядженням голови Золочівського районного суду Львівської області від 10.11.2021 вищевказану адміністративну справу передано для розгляду до Буського районного суду Львівської області, як найбільш територіально наближеного суду.

Ухвалою судді Буського районного суду Львівської області Коса І.Б. від 18.11.2021 року дану позовну заяву залишено без руху із наданням десятиденного строку позивачці для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.12.2021 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін і встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.

Крім того, сторонам було роз`яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач УПП у Львівській області ДПП, який отримав 15.12.2021 року ухвалу про відкриття провадження в справі та позовну заяву із додатками та третя особа Шинкар В.П. , своїм правом на подання відзиву не скористалися, будь-яких документів чи доказів суду не надали.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як убачається із оскаржуваної постанови інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Шинкара Віктора Петровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАА №555834 від 17.09.2021, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП із накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за те, що 17 вересня 2021 року о 17 год. 00 хв. вона, керуючи транспортним засобом марки «БМВ Х1», 2010 р.в., р.н. НОМЕР_1 у м. Львові на вул. Антоновича, 105, порушила правила стоянки, здійснивши стоянку транспортного засобу на тротуарі, чим порушила вимоги п. 15.10 «в» ПДР України (стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів і мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається не менше 2 метрів).

Пунктом 15.10 «в» ПДР України дійсно передбачено, що стоянка забороняється, серед іншого, на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Частиною третьою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як безспірно встановлено судом, що позивачка визнає та не заперечує тієї обставини, що вона дійсно здійснила стоянку на тротуарі, залишивши для проходу пішоходів менше двох метрів. При цьому покликається на те, що загрози вона нікому не створювала, безпеки не порушувала, місце паркування її автомобіля нелюдне, цього ж дня падав сильний дощ, а тому пішоходів не було багато, про що вона повідомила поліцейському, а тому скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

Однак, суд не погоджується із такими доводами позивачки, оскільки вона сама по суті визнає формальний склад скоєного нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, заперечуючи свою вину виключно тим, що загрози вона нікому не створювала, безпеки не порушувала, місце паркування її автомобіля нелюдне, цього ж дня падав сильний дощ і не було багато пішоходів.

Відтак, суд вважає, що кваліфіковані третьою особою дії позивачки за частиною третьою статті 122 КУпАП є вірними, оскільки вона допустила порушення правил стоянки транспортного засобу, що створюють перешкоди дорожньому руху, зокрема, здійснивши стоянку транспортного засобу на тротуарі, залишивши для руху пішоходів менше 2 метрів, що вона визнає і не заперечує, чим порушила вимоги п. 15.10 «в» ПДР України (стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів і мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається не менше 2 метрів).

Покликання позивачки на те, що вона загрози нікому не створювала є необгрунтованим, оскільки об`єктивна сторона вказаного правопорушення у вигляді порушення правил стоянки передбачає у цьому випадку два самостійні його склади: 1) зі створенням перешкоди дорожньому руху або 2) із загрозою безпеці руху. При цьому в даному випадку позивачці не ставиться у вину порушення правил стоянки, що створило загрозу безпеці руху, а виключно - порушення правил стоянки, що створило перешкоди дорожньому руху, а саме: залишивши для руху пішоходів менше 2 метрів, чого вона сама не заперечує, що у свою чергу є порушенням вимог п. 15.10 «в» ПДР України.

Також не заслуговують на увагу доводи позивачки про те, що місце паркування її автомобіля нелюдне, цього ж дня падав сильний дощ і не було багато пішоходів, оскільки це не виключає порушення вимог п. 15.10 «в» ПДР України та не звільняє від відповідальності саме за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Тому за наведених обставин суд вважає помилковими покликання позивачки на доцільність правової кваліфікації дій за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За наведених обставин суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб, накладене відповідачем адміністративне стягнення обране у виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 122 КУпАП із дотриманням вимог чинного законодавства України, а також те, що сама об`єктивна сторона правопорушення не оспорювалась позивачкою. Відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі через їх необгрунтованість.

Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі понесені позивачкою судові витрати у виді судового збору відповідачем не відшкодовуються.

Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 39, 40, 77, 78, 242-246, 249, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор УПП у Львівській області ДПП Шинкар Віктор Петрович про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19; код ЄДРПОУ 40108646).

Третя особа: інспектор УПП у Львівській області ДПП Шинкар Віктор Петрович (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19).

Повний текст судового рішення виготовлено: 20.01.2022 року.

Суддя І. Б. Кос