Ухвала суду № 102656378, 14.01.2022, Токмацький районний суд Запорізької області

328/42/22

14.01.2022

2/328/237/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2022 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи № 328/42/21 (номер провадження 2/328/237/22) за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Токмацької міської ради про визначення часток співвласників та визнання права власності, -

встановила:

11 січня 2022 року до суду звернулась адвокат Курдюкова О.С. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Токмацької міської ради про визначення часток співвласників та визнання права власності, в якому просила визначити розмір часток співвласників комунальної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62,9 кв.м., житлової площею 36,6 кв.м., на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: 121/200 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 право власності на 79/200 частин комунальної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62,9 кв.м., житлової площею 36,6 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувати з Токмацької державної нотаріальної контори спадкову справу, відкриту після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позові зазначено, що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2004 року по справі № 2-935 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про вселення та визначення порядку користування квартирою, батькові позивача, ОСОБА_5 виділено в користування ізольовану кімнату площею 7,3 м2 в квартирі АДРЕСА_1 , підсобні приміщення залишено в загальному користуванні.

21.09.2005 року ОСОБА_5 , на підставі Розпорядження Виконавчого комітету Токмацької міської ради від 21.09.2005 року №461-р, отримав свідоцтво про право власності на житло, а саме, на комунальну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 13,4м2, житлової площі 7,8 м.

12.12.2005 року, позивач та матір позивача, ОСОБА_4 на підставі Розпорядження Виконавчого комітету Токмацької міської ради від 12.12.2005 року №708-р, отримали свідоцтво про право власності на житло, а саме, на комунальну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,5 м2 в рівних долях кожен.

04.12.2006 року ОСОБА_5 подарував свою окрему частку комунальної квартири АДРЕСА_1 загальної площі 13,4 м2 позивачеві.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача, ОСОБА_4 .

10.09.2021 року позивач звернувся до державного нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_4 , але у видачі свідоцтва було відмовлено, оскільки неможливо визначити частку в праві власності на квартиру, що належить померлій, оскільки до складу спадщини входить 1/2 частина квартири, яка належить спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконавчим комітетом Токмацької міської ради 12.12.2005 року, також 1/2 частини вказаної квартири належить позивачеві на підставі цього ж свідоцтва. Крім того, Позивачеві належить ціла частка цієї ж квартири за договором дарування, посвідченим Токмацькою державною нотаріальною конторою за р. №3508 від 04.12.2006 року.

Згідно інформації КП «АБРИС» ТМР від 18.10.2021 року №435, станом на 01.01.2013 року, нерухоме майно, комунальна квартира, за адресою: АДРЕСА_4 обліковується за ОСОБА_5 - ціла частка (заг. площа - 13,40 кв. м.), ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по 1/2 частці (заг. площа - 49,50 кв.м.). Загальна площа комунальної квартири становить - 62,90 кв. м.

На підставі викладеного, вбачається, що комунальна квартира АДРЕСА_1 була передана у приватну спільну сумісну власність на дві сім`ї з зазначенням площі, але без зазначення розміру часток та по кожному свідоцтву складає одиницю.

Представник позивача зазначає, що для належного захисту прав, позивачу необхідно визначити розмір частки, яка належала спадкодавцеві на час відкриття спадщини та розмір часток, які належать позивачеві в судовому порядку.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII нотаріуси видають свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» N 3425-XII передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.

Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Закон України «Про нотаріат» N 3425-XII поділяє об`єкти судового оскарження в межах нотаріального процесу на три групи: - нотаріальні дії; - відмова у вчиненні нотаріальних дій; - нотаріальні акти.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч. 3 ст. 49 Закону N 3425-XII, де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Як випливає з п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону N 3425-XII, підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст. 49 Закону N 3425-XII, не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону N 3425-XII, на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 1.1., п.п. 1.2 п. 1 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до п. 1, 2 Глави 14 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до наведених вище положень слідує, що саме до компетенції нотаріуса відноситься з`ясування наявності спадкового майна та визначення часток.

Позивач просить визнати за нею право власності на 79/200 частин комунальної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До позову додано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 вересня 2021 року, підставою у відмові якої зазначено, що неможливо встановити спадкову масу.

Спадкова маса не встановлена. Обов`язок встановлення спадкової маси покладено на нотаріусів.

Відомості щодо оскарження даної постанови нотаріуса в позовній заяві не зазначені та жодним чином не підтверджені.

Крім того, відповідачем в позові зазначено ОСОБА_3 . В позовній заяві відсутнє будь-яке обґрунтування, чому саме ця особа вказана відповідачем у даній справі.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2088 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину(частина друга статті 1272 ЦК) а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Доказів того, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 до позову не додано, що унеможливлює визначити належність відповідача у даній справі.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року – 2 481 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В даному випадку представником позивача заявлено вимогу майнового та немайнового характеру.

В позовній заяві зазначена ціна позову – 53 815,195 грн.

Крім того, в позові зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і, які очікую понести Позивач у зв`язку із розглядом справи складається зі сплаченого ним судового збору в сумі 992,40 гривень за подання до суду вимоги немайнового характеру та сплаченого ним судового збору в сумі 992,40 гривень за подання до суду вимоги майнового характеру.

Проте квитанції про сплату судового збору до позову не додано.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового та немайнового характеру та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, який необхідно сплатити на користь держави за наступними реквізитами: (отримувач коштів ГУК у Зап.обл/ТГ м. Токмак/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA188999980313191206000008507, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 0,50) у розмірі 1 984,80 грн.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Токмацької міської ради про визначення часток співвласників та визнання права власності – залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: