Вирок № 102652163, 19.01.2022, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1040/21

Номер провадження № 1-кп/315/33/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2022 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Романько О.О.,

за участю секретарів судового засідання Атрошенко Я.В., Помилуйко Л.В.,

прокурорів Шрамко Ю.О., Нєфьодова В.С.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087220000098 від 20.06.2021 року, за обвинувальним актом відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, військовозобов`язаного, не депутата, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2021 року, близько 23:30 години, в м. Гуляйполе, Запорізької області, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_1 , в спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_1 , внаслідок раптово виниклої сварки, підійшов до останньої, штовхнув її на ліжко, та умисно наніс їй два удари кулаком лівої руки в область обличчя, після чого умисно, почергово кулаком правої руки наніс один удар в область лівої верхньої кінцівки та два удари кулаком лівої руки в область тулуба.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 схопив її двома руками за нижні кінцівки та, міцно тримаючи стягнув ОСОБА_1 з ліжка на підлогу, де умисно наніс їй один удар кулаком лівої руки в область правої нижньої кінцівки.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 в результаті побиття ОСОБА_1 , спричинив їй, згідно висновку експерта № 163 від 23.06.2021 року, тілесні ушкодження у вигляді синців на голові, синців на тулубі, синця на правій верхній кінцівці, синців на лівій нижній кінцівці, синців та садна на правій нижній кінцівці. Дані ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження - згідно пункту 2.3.5 (Правила судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.).

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, пояснив, що на початку літа 2021 року прийшов до потерпілої поговорити і між ними виникла сварка, яка вийшла з-під контролю. Сварка відбулася у спальні, куди він наносив потерпілій удари, не пам`ятає. Зазначив, що, певно, більше захищався, аніж нападав, перебував у стані середнього алкогольного сп`яніння. Потерпіла сама впустила його до будинку, де і почався конфлікт. Остання штовхалась, він її відштовхував та взяв за ноги. Точно не пам`ятає, але якщо потерпіла має синці, то, отже, наносив удари. Після цього пішов додому і про те, що сталося, дізнався вже від працівників поліції. Син потерпілої спав, прийшла сусідка, коли він виходив з будинку. Коли він прийшов до потерпілої, вона перебувала в стані легкого алкогольного сп`яніння, зазначив, що прямого удару кулаком не наносив, подавав до поліції заяву з приводу нанесених йому тілесних ушкоджень. Не пам`ятає, як все відбувалось, зайшовши до будинку, спитав чи спить дитина, намагався поводитись тихо, сів на ліжко, але потерпіла кидалась на нього, штовхала його, билась, він намагався її схопити, заспокоїти, клав її на ліжко, вона виривалась, чому вона нападала, не знає. Він бачив сина потерпілої під час сварки, той заглянув в кімнату і коли він побіг, то зрозумів, що він злякався. Вийшли з будинку вони разом з потерпілою, вона його провела, він сказав, що зателефонує їй. Зазначив, що від болю потерпіла не кричала. Поліцію потерпіла викликає постійно, частіше через алкогольне сп`яніння.

Додатково вказав, що на теперішній час він усвідомив скоєне, критично ставиться до свого вчинку, у скоєному щиро розкаюється.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина повністю доведена наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами, зокрема:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_1 яка суду пояснила, що 19.06.2021 року, близько 23.30 години ОСОБА_2 прийшов, постукав у вікно та на її питання «Хто?», відказав, що свій. Вона відчинила двері, світла в кімнаті в неї не було, обвинувачений увійшов до будинку, вона питала, чого він прийшов. З 2020 року вони зустрічалися, але не проживали разом, вона злякалася і пішла в будинок, обвинувачений пішов за нею, спитав, чи спить малий, вона відповіла ствердно. Після цього виникла сварка та обвинувачений наносив їй удари, виламував великий палець. Від цього вона кричала від болю. Син прокинувся, сказав: «Мама, тихенько, я спати хочу», потім зайшов до кімнати і побачив це все, вибіг з будинку й побіг до сусідки, після чого обвинувачений почав погрожувати їй та її старшому сину, вона погодилася на всі його умови і він пішов. Вона злякалася, обвинувачений сам почав конфлікт. Їй лише залишалося штовхатися ногами, удари обвинувачений наносив лівою рукою в праву сторону обличчя, в ліве плече, в область тулуба, вище коліна, а також тягав за руки та ноги. Удари кулаком наносились в обличчя та по тулубу, вона падала на підлогу, обвинувачений стояв над нею, спершись на стіну, аби вона не мала змоги піднятися з ліжка. В неї не вистачало сил аби себе захистити. Обвинувачений почав виходити, коли син побіг гукати на допомогу. Коли прийшла сусідка, вони пішли до неї та викликали поліці. Сусідка спитала у обвинуваченого що сталося, на що він відповів «Все по существу». Синці на ній бачили син, мати, сусідка. Обвинувачений був в стані сильного алкогольного сп`яніння та агресивний. Раніше вже викликала поліцію, оскільки обвинувачений наносив їй ушкодження. Зазначила, що вона досі погано спить і в неї порушена нервова система. Погроз з боку обвинуваченого немає з часу надходження справи до суду. Син став спокійніший, але до цього боявся вночі залишатися вдома, просився спати до бабусі, до психолога не зверталися. Зазначила, що підтримує цивільний позов, обвинувачений їй нічого не відшкодовував, вибачення не просив, вони не спілкуються;

- поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , який в присутності педагога, суду пояснив, що в червні 2021 року, о 23.45 годині, був з мамою вдома удвох, брат пішов гуляти, а сестра була на навчанні. Він спав в залі, прокинувся вночі, хотів зателефонувати брату, зайшов до спальні і побачив як ОСОБА_2 стояв над мамою, а вона лежала на ліжку. Він вирішив попрохати допомоги у сусідки, мама кричала. Зателефонував брату, коли біг до сусідки, яку розбудив і попрохав про допомогу. ОСОБА_5 сіла на поріг їхнього будинку, мама розмовляла з ОСОБА_2 , вони поговорили і ОСОБА_2 поїхав на велисипеді геть. Вони пішли до сусідки і викликали поліцію. Він бачив синці на маминому обличчі, до цього їх не було. ОСОБА_2 бив маму;

- поясненнями свідка ОСОБА_6 , яка суду пояснила, що 06.06.2021 року їй зателефонувала донька і сказала, що вони йдуть до неї, бо бояться залишатися вдома. Зателефонував ОСОБА_7 , попрохав вийти їм назустріч, бо вони бояться йти самі. В телефоні донька показувала їй погрози від ОСОБА_8 , від яких вона була в шоці. Хотіли зателефонувати до дільничного, аби він приїхав і вони написали б заяву, вирішили не йти писати. Вони пробули в неї весь тиждень, доньці весь час писав обвинувачений. 19.06.2021 року вони скупилися на базарі і вона провела їх додому. Потім ОСОБА_7 їй наступного дня зателефонував і все розповів, як він дивом вибіг з будинку і побіг до сусідки, яка прийшла і викликала поліцію. Коли вона на наступний день сама приїхала і побачила, що лице доньки було все в синцях, в неї боліла рука, нога, потім вона їздила знімати побої, після чого написала заяву до поліції;

- поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка суду пояснила, що вночі 19.06.2021 року прокинулася від того, що над нею стояв ОСОБА_7 плакав та кричав «допоможіть, будь ласка, бо він зараз уб`є мою маму», прохав про допомогу. Коли вони прибігли хвилин через п`ять додому до потерпілої, то ОСОБА_2 стояв над нею нахилений до неї лобом і щось їй шепотів. Тоді вона його спитала, що сталося. На її питання останній відповів, що «Все по суті» і пішов. У ОСОБА_1 було побите лице, руки та ноги, сліди від краски на тілі, припухлість під очима, яка вже синіла, садно на лобі. Такі пошкодженя виникають тільки від ударів. Потерпіла розповіла, що обвинувачений увірвався до будинку та почав її бити. Наскільки їй відомо, вони разом не проживали. Дитина плакала, він нічого не розповідав, поки вони йшли до будинку ОСОБА_1 . Після цього випадку вони двічі ночували в неї, потерпіла показувала повідомлення з погрозами від обвинуваченого. Пізніше в неї з`явились синці на руках та спині збоку ближче до стегна, здається, над бровою була рана;

- витягом з кримінального провадження №12021087220000098 внесеного до ЄРДР від 20.06.2021 року, за яким 19.06.2021 року близько 23.30 години за адресою: АДРЕСА_3 , у приміщенні житлового будинку №103/3 невідома особа побила гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинила останній тілесні ушкодження (а.с. 59, 60);

- рапортом пом. чергового ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області Ведмідь В.М. від 20.06.2021 року, згідно якого 20.06.2021 року о 00.00 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , до заявниці прибігла дитина маленька та повідомила, що прийшов невідомий чоловік та сильно побив сусідку ОСОБА_1 , 1984 р.н., нічого не забрав. Заявник ОСОБА_9 (а.с. 61);

- рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Пологівського РВ ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції Чичила О. від 20.06.2021 року відповідно до якого при виїзді на місце події ЄО №2137 від 20.06.2021 року, за повідомленням гр. ОСОБА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , з приводу того, що за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_2 спричинив заявниці тілесні ушкодження (а.с. 62);

- протоколом прияняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 20.06.2021 року від ОСОБА_1 , відповідно до якого 19.06.2021 року близько 23.30 години за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_2 спричинив заявниці тілесні ушкодження в ході сварки та завдав їй фізичного болю (а.с. 63);

- протоколом огляду місця події від 20.06.2021 року, а саме території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , з фототаблицею, відповідно до якого підтверджується розташування кімнат в будинку та його обстановки (а.с. 65-69);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.06.2021 року, за участі потерпілої ОСОБА_1 , яка пояснила, що у 2020 році познайомилась з ОСОБА_2 та близько року зустрічалася з ним, але разом не проживала. В березні 2021 року ОСОБА_2 почав простягати до неї руки та побив її, після чого вона припинила з ним всі стосунки. До теперішнього часу ОСОБА_2 приходить до неї додому та постійно їй погрожує. 19.06.2021 року ОСОБА_2 близько 23.30 години прийшов до неї додому у нетверезому стані та почав вриватися до будинку, вона його спочатку не впускала, але він розлютився, вона злякалася та забігла в спальню, де він її догнав та почав бити, кулаком лівої руки наніс два удари в праву частину обличчя, потім кулаком правої руки наніс один удар в ліве плече, потім наніс удар кулаком лівої руки та два удари в праву частину тулуба, це все відбувалося на ліжку. Потім він взяв її руками за праву ногу та стягнув її з ліжка та кулаком правої руки наніс їй удар по нозі вище коліна, схопив її за великий палець правої руки та почав ламати його та вона почала кричати від болю. Саме в цей час до кімнати зайшов її син ОСОБА_11 , та ОСОБА_2 перестав її чіпати. Далі він повідомив, що якщо вона більше не буде брати від нього телефон, то її син не дійде додому та ніхто його більш не знайде, на що вона погодилася і він вийшов з будинку (а.с. 70-72);

- постановами про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 22.06.2021 року з з оптичним носієм з відеозаписом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_1 від 22.06.2021 року, від 20.06.2021 року, від 06.07.2021 року з розпискою про передачу на зберігання, від 06.07.2021 року (а.с. 73, 74, 75, 89, 90. 95);

- висновком експерта №163 від 23.06.2021 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено: синці на голові, синці на тулубі, синець на правій верхній кінцівці, синці на лівій нижній кінцівці. Синці, садно на правій нижній кінцівці. Дані ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження - згідно пункту 2.3.5 (Правила судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.), утворилися від дії тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею і могли виникнути при обставинах та час, вказаний освідуємою. ОСОБА_1 спричинено в ділянку голови не менше двох, в ділянку тулуба не менше одного, в ділянку правої верхньої кінцівки не менше однієї, в ділянку лівої нижньої кінцівки не менше двох, в ділянку правої нижньої кінцівки не менше трьох травматичних дій. Враховуючи відсутність ушкоджень на виступаючих частинах обличчя, різносторонню їх локалізацію, можливість утворення тілесних ушкоджень у гр-ки ОСОБА_1 при падінні з висоти власного зросту вважає малоймовірною. Можливість утворення тілесних ушкоджень у гр-ки ОСОБА_1 при тих обставинах і умовах, на які вказує під час проведення з нею слідчого експерименту від 21.06.2021 року не виключається (а.с. 76-77);

- протоколом огляду предмету від 06.07.2021 року з фототаблицею, в ході якого оглянуто мобільний телефон Xiaomi Redmi5, в ході якого було зроблено скриншоти повідомлень з погрозами потерпілій від абонента «Діма» за номером НОМЕР_1 , та роздруковано їх, долучено до матеріалів справи (а.с. 78-88);

- протоколом слідчого експерименту від 06.07.2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_2 , в ході якого обвинувачений пояснював, що приїхав за адресою: АДРЕСА_2 , щоб поговорити з колишньою дівчиною ОСОБА_1 , з якою перстали спілкуватись з 06.06 і хотів помиритись. Перед цим він вжив приблизно 1 л пива, чому поїхав саме вночі - не знає. Приїхав за її місцем мешкання, постукав у вікно, вона відкрила двері. Затим вони разом зайшли в будинок, пройшли до спальні, почали розмовляти. В будинку також знаходився син потерпілої ОСОБА_7 , якому 10 років. Розмовляли про їхні стосунки, виникла сварка. Сусанна почала на нього кидатись руками, він тримав її за руки, після чого встав і кинув її на ліжко, тримав за руки, після чого вона почала бити ногами, тримав руками її за обидві ноги. Після цього ще довго говорили, сварились, прийшла сусідка, яку покликав син. На запитання, чи наносив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, удари кулаками, долонями, відповів, що ні, звідки в неї тілесні ушкодження не знає. Визнав вину у тому, що спричинив тілесні ушкодження та визнав, що тілесні ушкодження могли виникнути від його дій, проте прямі удари їй не наносив, звідки травматичні дії на її обличчі не знає. Продемонстрував на манекені яким чином хапав ОСОБА_1 , тримав, штовхнув до стіни спальної кімнати, далі тримав за нижні кінцівки (а.с. 91-93).

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що 19.06.2021 року, близько 23:30 години, в м. Гуляйполе, Запорізької області, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_1 , в спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_1 , внаслідок раптово виниклої сварки, підійшов до останньої, штовхнув її на ліжко, та умисно наніс їй два удари кулаком лівої руки в область обличчя, після чого умисно, почергово кулаком правої руки наніс один удар в область лівої верхньої кінцівки та два удари кулаком лівої руки в область тулуба. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 схопив її двома руками за нижні кінцівки та, міцно тримаючи стягнув ОСОБА_1 з ліжка на підлогу, де умисно наніс їй один удар кулаком лівої руки в область правої нижньої кінцівки. Своїми умисними діями, ОСОБА_2 в результаті побиття ОСОБА_1 , спричинив їй, згідно висновку експерта № 163 від 23.06.2021 року, тілесні ушкодження у вигляді синців на голові, синців на тулубі, синця на правій верхній кінцівці, синців на лівій нижній кінцівці, синців та садна на правій нижній кінцівці. Дані ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження - згідно пункту 2.3.5 (Правила судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції від 1 липня 2020 року) визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Частиною 2 ст. 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено застосування до винної особи покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

З наведеного вбачається, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 є кримінальним проступком, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що він зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується посередньо, розлучений, має на утриманні одну малолітню дитину, не має на утриманні осіб похилого віку, офіційно не працює, вказує на наявність роботи за наймом, від яких отримує дохід близько 10 000 грн. на місяць, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в органі пробації не перебуває, військовозобов`язаний, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та є несудимим.

В силу ст. 66 КК України суд обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому не встановив.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд рахує скоєння кримінального правопорушення (проступку) у стані алкогольного сп`яніння.

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Потерпілою у кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 55 КПК України визнається фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Особа визнається потерпілою незалежно від того, один чи декілька видів шкоди їй завдано.

Верховний Суд роз`яснив, що позиція щодо визначення винному виду та розміру покарання й можливості звільнення від його відбування є не процесуальною вимогою, а думкою потерпілого, яка може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Також така висловлена позиція не обмежує потерпілого у можливостях подальшого оскарження до суду вищого рівня законності й обґрунтованості вироку у частині вирішення вказаних питань у тому числі щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість (постанова ВС від 21.02.2019 р. у справі № 742/584/18).

Таким чином, з урахуванням відсутності обставин, які пом`якшують покарання та наявності обставин, які обтяжують його, ступеня тяжкості вчиненого проступку, враховуючи особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_2 за матеріалами провадження загалом характеризується посередньо, оскільки іншого в судовому засіданні не встановлено, офіційно не працює, отримує доходи від робіт за наймом, має одну неповнолітню дитину, не має на утриманні осіб похилого віку, має задовільний стан здоров`я, є раніше не судимим, приймаючи до уваги думки учасників кримінального провадження, зокрема потерпілої ОСОБА_14 , яка при призначенні покарання послалася на розсуд суду, суд, керуючись ст. ст. 50, 65-67 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт в межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових діянь.

В кримінальному провадження був заявлений цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

При вирішенні питання щодо цивільного позову суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст.128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 5 ст.128 КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Позовні вимоги потерпілої (цивільного позивача) стосуються моральної шкоди.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за все, гарантується Конституцією України (ст. ст. 32, 56, 62).

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

При цьому, згідно з п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз`яснень із цих питань, які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з наступними змінами.

У законодавстві України немає конкретного нормативно-правового акту, який би встановлював процедуру доведення і способи вирахування ступеня і розміру моральної шкоди.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди підлягають врахуванню положення, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова).

Так, відповідно до п.3 Постанови під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно ч.2 п.5 Постанови доведенню підлягають: 1) наявність моральної шкоди; 2) протиправність діяння її заподіювача; 3) наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; 4) наявність вини останнього в заподіянні шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приймає до уваги, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_2 відноситься до категорії проти здоров`я людини, потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження, в результаті яких вона зазнала переживань та приниження у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого. При цьому, суд не може відкидати посилання потерпілої на те, що у неї було порушено нормальний спосіб життя, оскільки вона відчувала біль та тривогу щодо негативних наслідків, було порушено також нормальний спосіб життя її сина, який після протиправних дій обвинуваченого боявся вночі залишатися вдома.

При цьому, суд оцінює матеріальний стан обвинуваченого, який офіційно не працює, має заробітки, та розумність заявлених потерпілою сум з урахуванням реальної можливості їх виплати обвинуваченим, а так само приймаючи до уваги тривалість лікування, що потягло незручності для потерпілої та змінило звичний уклад її життя на не досить значний період, відсутність можливості утворення невідворотних наслідків для її здоров`я, оскільки про будь-які його ускладнення в судовому засіданні мова не йшла.

Також, судом враховується те, що для визначення розміру соціальних допомог, виплат, а також шкоди, за загальним правилом, приймається за розрахункову величину розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.

За таких обставин, з урахуванням вимог розумності, справедливості та співрозмірності вимоги потерпілої стосовно стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню, а саме в розмірі 5000 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався, клопотань про його обрання до суду не надходило.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку визначеному ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Заходів забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не застосовувати.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 гривень.

Речові докази:

- фрагмент волоссячорного кольору, який переданий на зберігання до камери схову ВП №1 Пологівського РВП - знищити;

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5» у корпусі білого кольору, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - залишити останній за належністю;

- роздруківки скриншотів повідомлень з 05.06.2021 року по 20.06.2021 року надіслані абонентом «Дима» у мобільному додатку «Повідомлення» мобільного телефону потерпілої ОСОБА_1 - залишити в матеріалах справи;

- цифровий носій DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_1 та цифровий носій DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: О. О. Романько