Вирок № 102650268, 20.01.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1149/20

Провадження № 1-кп/307/625/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

з участі: секретаря Ком`яті Н.А.

прокурора Баник С.Ю.

захисника Коструб В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м. Тячів, кримінальні провадження, за № 12020070160000352 та № 12020070160000346, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, сезонного робітника, не одруженого, у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Першого квітня 2020 року, близько 21.30 год., шляхом вільного доступу знаходячись на території дворогосподарства АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав маршрутизатор фірми «HUAWEI», вартістю 1490 грн, який знаходився біля стіни будинку, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Четвертого квітня 2020 року, близько 18.50 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля будинку АДРЕСА_1, підійшов до ОСОБА_3 , який проходив по вулиці та умисно, повторно, з корисливих мотивів, вирвав від нього з руки мобільний телефон фірми «HUAWEI Y5 II», вартістю 293 гривні, чим спричинив йому матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю. Пояснив, що 1 квітня 2020 року, після 21-ї години, шляхом вільного доступу, зайшов на подвір`я будинку АДРЕСА_2 . Під будинком побачив маршрутизатор, який вирішив викрасти. Скориставшись тим, що його ніхто не бачить, забрав маршрутизатор та відніс додому. Через кілька днів, можливо 4 квітня 2020 року, після обіду, знаходився на подвір`ї батьківського будинку в АДРЕСА_1 . В цей час по вулиці проходив потерпілий ОСОБА_3 , якого він попросив купити йому сигарети. Той відмовився. Тоді він вирвав від нього з руки мобільний телефон і сказав потерпілому, що поверне телефон тоді коли він принесе йому сигарети. Приблизно через годину потерпілий повернувся і сказав, що викликав поліцію. Він хотів повернути телефон, але ОСОБА_3 відмовився його брати, сказав, що візьме коли прийде поліція. Коли прийшли поліцейські добровільно видав їм і телефон і маршрутизатор. У вчиненому розкаюється просить його суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися. Надали суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності. Претензій до обвинуваченого не мають. Просять призначити йому міру покарання відповідно до закону.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю. Це стверджується наступними доказами.

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 4 квітня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , мешканця села Мала Уголька, який 4.04.2020, близько 18-ї год., відкрито викрав від нього мобільний телефон фірми «HUAWEI Y5 II», із SIM-картою НОМЕР_1 , чим спричинив йому матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.

Відповідно до заяви від 4.04.2020, ОСОБА_1 добровільно видав слідчому СВ Тячівського РВП ГУНП мобільний телефон фірми «HUAWEI» чорного кольору, належний ОСОБА_3 .

Протоколом огляду місця події від 4.04.2020 та фотоблицями до нього стверджено, що об`єктом огляду являється вулиця Центральна у селі Мала Уголька, а саме, відрізок дороги навпроти будинку АДРЕСА_1. У будинку, з лівого боку при вході знаходиться диван, на якому лежить телефон фірми «HUAWEI».

Згідно висновку експерта № 11/258від 10.04.2020 ринкова вартість мобільного телефону «HUAWEI Y5 II» бувшого у використанні, з урахуванням ознак зносу станом цін на 4.04.2020 становить 293 гривні.

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 6 квітня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 просить притягнути до кримінальної відповідальності мешканця села Мала Уголька ОСОБА_1 , який 1.04.2020, близько 21.30 год., викрав від нього Wi-Fi-роутер, який знаходився на балконі його будинку.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 8.04.2020 та фотоблицями до нього, об`єктом огляду являється дворогосподарство АДРЕСА_2, вхід у яке здійснюється вільно.

Із розписки ОСОБА_1 вбачається, що він добровільно видав Wi-Fi - роутер «HUAWEI», належний ОСОБА_2 , який він викрав 1.04.2020 року.

Згідно висновку експерта № 11/265 від 15.04.2020, ринкова вартість маршрутизатора фірми «HUAWEI» моделі «B310s-22», бувшого у використанні, з ознаками зносу станом на 1 квітня 2020 року становить 1490 гривень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 відносно викрадення маршрутизатора кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України по кваліфікуючій ознаці - повторність, оскільки згідно обвинувального акту він раніше вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, і кримінальне провадження відносно нього перебуває на розгляді в Тячівському районному суді. Однак на даний час інформація про набрання вироком про визнання винуватим ОСОБА_1 у цьому злочині законної сили відсутня.

У постанові ОП ККС ВС у справі № 591/4366/18 (провадження № 51-1122кмо20) від 14.09.2020 вказано, що єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторність» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторність», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів в одному кримінальному провадженні. Отже, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого по цьому епізоду слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України.

По кваліфікуючій ознаці - повторність -, за ст. 186 КК України дії ОСОБА_1 суд кваліфікує у зв`язку з тим, що визнає його винуватим у вчиненні крадіжки маршрутизатора, яка мала місце 01.04.2020 року.

Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує обставини, які його пом`якшують: щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень; а також обставини, які обтяжують покарання: вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. з послідуючими змінами звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Згідно досудової доповіді органу пробації ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Його виправлення без позбавлення волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Враховуючи наведені пом`якшуючі та обтяжуючу обставини, особу обвинуваченого, який ніде не працює не дивлячись на молодий вік та відсутність проблем із здоров`ям, по місцю проживання характеризується негативно, тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, одно з яких є тяжким, суд вважає, що його виправлення можливе тільки за умови призначення йому реальної міри покарання. Підстав для призначення покарання із застосуванням стст. 75, 76 КК України суд не знайшов.

В обвинувальних актах зазначено що розмір витрат на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування становить 1634.5 гривень.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які слід стягнути на користь держави, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 витрат за проведення експертиз в дохід держави в сумі 1634.5 гривень.

За таких обставин, керуючись стст. 368, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 150 (сто п`ятдесят) годин громадських робіт;

за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання.

Речові докази: маршрутизатор фірми «HUAWEI» - залишити у ОСОБА_2 ; мобільний телефон фірми «HUAWEI Y5 II» - залишити у ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 50 коп. за проведення експертиз.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 повторно не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий В.І. Гримут