Рішення № 102648529, 20.01.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/6343/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Виноградівського нотаріального округу, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виноградівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Виноградівського нотаріального округу, про визнання права власності.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Заповіту покійна не залишила. Позивач є спадкоємцем за законом другої черги. Її батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .Дідо (чоловік спадкодавця) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкодавцю (бабі) на праві власності належали 1/2 частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ; майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства АПТП «Перемога» (ПСП «Ардовецьке) та земельна ділянка площею 1,05 га на території Підвиноградівської сільської ради.

Позивач спадщину прийняла, що підтверджується відомостями Спадкового реєстру. На 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 Виноградівською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Набути право власності на інше спадкове нерухоме майно та майнові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю.

Така ситуація обумовлена тим, що покійна баба у свою чергу набуваючи речових прав, які входять до кола спадщини по її смерті, не здійснила їх державної реєстрації. За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цю частину спадкових майнових прав відмовила.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотарі оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Найпоширенішою причин звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджені відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах г захист права власності та інших речових прав».

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Належність спадкодавцю земельної ділянки на території Підвиноградівської сільради підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.01.2006 р., виданого державним нотаріусом Виноградівської державної контори Боричок К.В. реєстровим №96.

Згідно з п.4 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективи сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. №177, до списку осіб, які мак право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також, особи, за яки відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема: спадкоємцям померлих осіб, які мали право на майновий пай.

Належність покійній бабі майнових прав на пайовий фонд АПТП «Перемога» (ПСП «Ардовецьке) у розмірі 7713,55 гривень підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.01.2006 року, видане державним нотаріусом Виноградівської державної контори Боричок К.В. за реєстровим № та свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективне сільськогосподарського підприємства серії ЗК № 023543 від 15.03.2002 року.

Таким чином, прийнявши спадщину покійна ОСОБА_2 не здійснила державну реєстрацією набутих майнових прав. Однак, Верховний Суд роз`яснив, що законодавство розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права (таку правову позицію відображено в постанові ВС від 14.08.2019 р. у справі №523/3522/16-ц).

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, але не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, змушений звернутись до суду з позовом про визнання за права власності на спадкове майно.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с.27).

Представником відповідача до суду подано заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с.18-18 зв.).

Третя особа в судове засідання не з`явилася, справу розглянуто за її відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 01.05.2008 р. (а.с.7).

Факт родинних відносин позивачки ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження позивачки ОСОБА_1 НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 батьками ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.4).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначено - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.28-28 зв.).

Спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не залишила.

Син спадкодавця та батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Чоловік спадкодавця та дід позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6).

Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Згідно витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі спадкоємець ОСОБА_1 код. НОМЕР_3 зазначена спадкоємцем другої черги (а.с.8-8 зв.)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2008 р. спадкоємцем в цілому майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її внучка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_1 , батько якої ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво складається із: 1/2 частини жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Цей жилий будинок під літерою "А" в цілому саманний, житлова площа якого 36,3 кв.м., загальна корисна площа 71,0 кв.м., з належними до нього надвірними спорудами: Б - літня кухня саманна, В - сарай саманний, Г - сарай саманний, Д - вбиральня цегляна, Ж свинарник цегляний, 1 - ворота металеві, 2 - огорожа металева, належного померлій в 1/2 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Виноградівською держнотконторою 20.02.2006 року по реєстру № 206 та зареєстрованого в Виноградівському бюро техінвентаризації 24.02.2006 року на підставі Витягу № 9931192 про реєстрацію права власності на нерухоме майно в книзі реєстрації № 2, запис №370 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.2006 р. спадкоємцем до майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_2 , мати, мешканка АДРЕСА_1 .

Спадкове майно, на яке видано дане свідоцтво, складається із: майнового сертифікату, належного померлому на підставі свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства сер. ЗК № III 023543 виданого Підвиноградівською сільською радою 15.03.2002 року.

Із земельної ділянки площею 1,05 га, розташованої на території Підвиноградівської сільської ради, належної померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю сер. ІІІ-ЗК № 035907 виданого Виноградівською райдержадміністрацією 15.11.2002 року (а.с.10).

Згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Серія ЗК №ІІІ 023543 від 15.03.2002 року виданого Підвиноградівською сільською радою ОСОБА_6 має право на пайовий фонд майна АПТП "Перемога" , ПСП "Ардовецьке" у розмірі 8675 гривень або 0,093 відсотків (а.с.11).

Нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовила у з`язку з відсутністю правовстановлюючого документу (а.с.29).

Відповідач претензій до спадкового майна не має.

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства; сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Згідно положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК. Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.2 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Судом встановлено, що належність спадкодавцю спадкового майна доведено належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за законом другої черги після смерті ОСОБА_2 , інші особи претензій до спадкового майна не ставлять, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на земельну ділянку площею 1,05 га на території Підвиноградівської сільської ради, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.2006 року, виданого державним нотаріусом Виноградівської державної контори Боричок К.В. за реєстровим №96 та право власності на майновий пай члена АТПТ «Перемога» (ПСП «Ардовецьке») у залишковому розмірі 7713,55 гривень, який належав спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.2006 року, виданого державним нотаріусом Виноградівської державної контори Боричок К.В. за реєстровим №96.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо