Рішення № 102648192, 18.01.2022, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2981/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача виконавчий комітет Берегівської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,

встановив:

ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача виконавчий комітет Берегівської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме за адресою АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що вона, позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 16.09.2002 року та довідкою КП «Берегівське БТІ БРР». В будинку зареєстрований і відповідач ОСОБА_2 - колишній чоловік позивачки, з яким вона розірвала шлюб у 2008 році та відповідач покинув будинок ще раніше розірвання шлюбу і з того часу там не проживає і його місцезнаходження позивачу невідоме. Згода на добровільне зняття з реєстрації місця проживання відповідача не надана та теперішнє фактичне місце проживання його позивачці не відоме. Реєстрація в будинку відповідача створює незручності позивачу у користуванні і розпорядженні будинком, він не несе витрати по його утриманню, не приймає участі у спільному побуті, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову, а третя особа пояснення не подали.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до договору дарування 16.09.2002 року будинок АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 5,6).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний 05.03.2008 року (а.с. 7).

Згідно повідомлення Центру надання адміністративних послуг від 01.11.2021 року у будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Однак, відповідач фактично в ньому не проживає.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Частиною 2 ст. 406 ЦК України передбачено, що сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та добровільно не знявся із реєстрації місця проживання, чим порушує права власника, тому позов про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням є підставним і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 321, 391, 405, 406 ЦК України, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»,

рішив:

Позов ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача виконавчий комітет Берегівської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг, м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ:04053683, до ОСОБА_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.

Суддя Лайош ГАЛ