Постанова № 10264619, 22.03.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 2а-3048/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Калуському районі, пр. Л.Українки, 16-б, м. Калуш, Івано-Франківська область,

до відповідача: Калуського територіального медичного об'єднання, вул. Медична, 6, м. Калуш, Івано-Франківська область,

про стягнення заборгованості в сумі 13532,15 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2009 року управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області (далі позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Калуського територіального медичного об'єднання (далі відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 13532,15 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення частини 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не відшкодував виплачені його працівникам суми пільгових пенсій за вересень та жовтень 2009 року, призначені відповідно до п.п. "а", "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в розмірі 13432,15 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належним чином. Своїм правом на подання заперечення не скористався.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обовязок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обовязок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобовязаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрований Калуською районною державною адміністрацією та зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Калуському районі як платник страхових внесків.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач на адресу відповідача подавав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в 2009 році щодо громадян - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які відповідачем отримано 26.01.2009 року. В зв'язку із змінами по розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій 17.09.2009 року відповідачу направлено нове повідомлення згідно якого за вересень 2009 року відповідач зобов'язаний сплатити до ПФУ по списку №1 - 5863,05 гривень, згідно повідомлення від 25.08.2009 року по списку №2 - 1806,05 гривень. За жовтень 2009 року боржник зобов'язаний сплатити до ПФУ по списку №1 - 5863,05 гривень. Згідно вищевказаного розрахунку, станом на 10.11.2009 року фактичному відшкодуванню підлягає сума 13532,15 гривень.

На момент розгляду справи відповідачем не погашено заборгованість та не подано підтверджуючих документів про таке погашення, а тому заборгованість в сумі 13532,15 гривень підлягає до стягнення в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Калуського територіального медичного об'єднання, вул. Медична, 6, м. Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 30378250 на користь Пенсійного фонду України заборгованість в сумі 13532,15 гривень (тринадцять тисч п'ятсот тридцять дві гривні п'ятнадцять копійок).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:/підпис/Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.03.2010 року.