Рішення № 102645132, 14.01.2022, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/226/22

Справа №235/8084/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Грековій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП « ВК «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що у період з 20.02.2015 року по 10.06.2020 рік з 02.02.2021 рік по 16.06.2021 рік перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ДП « ВК «Краснолиманська», де працював в якості електрослюсаря підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті. Наказом № 1375 к від 16.06.2021 року він був звільнений за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 ЗКпП України. В день звільнення він не працював, тому 22.09.2021 року він направив на адресу відповідача заяву про проведення з ним остаточного розрахунку, яка була вручена останньому 28.09.2021 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з ним по заробітній платі, позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 52384,29 грн., середній заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.09.2021 р. по день ухвалення судом рішення.

Представником відповідача ДП « ВК «Краснолиманська» надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу при звільненні було нараховано заробітну плату в загальній сумі 52384,29 грн., проте вказана сума не перерахована. Позивач вперше звільнився з підприємства 10.06.2020 року, та в цей день не працював, а знаходився у простої, що підтверджено довідкою ВКТ від 06.12.2021 року. Вдруге звільнився з підприємства 16.06.2021 р., перебуваючи у відпустці, що також підтверджено довідкою ВКТ. Тому саме з дати отримання позову поштою повинний бути нарахований середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. У зв`язку з тяжким фінансовим становищем підприємства у суду є всі підстави для зменшення середнього заробітку. Вважають позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без його участі ( а.с. 12).

Представник відповідача ДП «Краснолиманське» в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без участі представника ( а. с. 24).

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторін, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП « ВК «Краснолимаснька» з 20.02.2015 року по 10.06.2020 року та з 02.02.2021 року по 16.06.2021 рік, де працював в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті. ( а. с. 5).

Наказом № 808/к ДП « ВК «Краснолиманська» від 10.06.2020 р. позивача вперше було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України ( а. с. 5).

Наказом № 1375/к ДП « ВК «Краснолиманська» від 16.06.2021 р. позивача було вдруге звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. ( а. с. 5).

Згідно довідки ДП « ВК «Краснолиманська» № 1061 від 25.10.2021 р. ДП « ВК «Краснолиманська» має перед позивачем заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2019 р. по липень 2020 р. в загальній сумі 37811,60 грн. ( а. с. 7).

Згідно довідки ДП « ВК «Краснолиманска» № 1063 підприємство має перед позивачем заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2021 р. по травень 2021 р. в сумі 14572,69 грн. ( а. с. 8).

Загальна сума заборгованості по заробітній платі у відповідача перед позивачем становить 52384,29 грн.

Згідно довідки ДП « ВК «Краснолиманська» за № 1064 від 25.10.2021 р. середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 587,03 грн ( а. с. 9).

З приводу суми заборгованості по заробітній плати та суми середньоденного заробітку спору між сторонами не існує.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 27.01.2020 року в справі № 682/3060/169 дійшов висновку, що звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП ( якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача : отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання ( за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця ( власника або уповноважений ним орган).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як в день першого звільнення, так і в день другого звільнення не працював ( а. с. 26,27).

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначає, що звертався з вимогою про проведення про розрахунок 22.09.2021 року року, яка була потримана відповідачем 28.09.2021 р., тому просить стягнути середній заробіток з 29.09.2021 року по день ухвалення рішення суду.

Зазначена вимога позивача заслуговує на увагу, оскільки відповідає положенням ст. 116 КЗпП України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить : 587,03х74 ( робочі дні)= 43440,22 грн.

Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані ( виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору ( контракту), включаються до складу загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.

Отже, заробітна плата, яка підлягає стягненню з відповідача є сумою, з якою під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податків та зборів.

Щодо доводів представника відповідача про зменшення суми середнього заробітку, то суд, з урахуванням обставин справи, не вбачає підстав для його зменшення.

Всього з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 52384,29 грн. ( сума визначена з врахуванням обов`язкових платежів і зборів згідно довідки) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.09.2021 року по 14.01.2022 рік, який становить 43440,22 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача ДП «ВК «Краснолиманська» необхідно стягнути судовий збір на користь позивача в сумі 908 грн. , на користь держави судовий збір в сумі 50,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 47, 115,116, 117 КЗпП , ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити .

Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія « Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 52384,29 грн. ( сума визначена з врахуванням обов`язкових платежів і зборів згідно довідки) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.09.2021 року по 14.01.2022 рік, в сумі 43440,22 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів, судовий збір в сумі 908 грн.

Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія « Краснолиманська» на користь держави судовий збір в сумі 50,24 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач ДП «ВК «Краснолиманська» , код ЄДРПОУ 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги,9

Суддя: